Вирок № 58718305, 01.07.2016, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/1724/14-к

Веселинівський районний суд Миколаївської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2016 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Чаричанського П.О., секретарів судового засідання Замета Н.В., Матевосян К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Веселинове Миколаївської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань№12014150180000521 від 28.08.2014 року, за обвинуваченням,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого робітником з благоустрою ОСОБА_2 селищної ради Миколаївської області, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 15.10.2003 року Доманівським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки; 20.07.2004 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; 28.03.2005 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 28.01.2014 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 307, КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Ложкар М.Л., Морозова Д.М., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 в невстановлений час та в невстановленому місці, придбав прекурсор ангідрид оцтової кислоти, масою не менше ніж 0,562 г з метою виготовлення наркотичних засобів в подальшому. 30 вересня 2014 року під час проведення обшуку в домоволодінні ОСОБА_1 по вул. Одеській, 23/44 в смт Веселинове, було виявлено та вилучено одноразовий медичний шприц з рідиною прозорого кольору. Згідно висновку експерта № 1963 від 07 жовтня 2014 року надана на експертизу прозора рідина із запахом оцту у медичному шприці номінальним об'ємом 2,0 мл є ангідридом оцтової кислоти, який відноситься до прекурсорів, обіг яких обмежено стосовно яких встановлюються заходи контролю. Маса ангідриду оцтової кислоти наданого на експертизу становить 0,562 г.

По епізоду незаконного придбання та зберігання прекурсорів з метою їх використання для виготовлення наркотичних засобів ОСОБА_1 свою вину визнав, суду показав, що прекурсори придбавав та зберігав з метою їх використання для виготовлення наркотичних засобів для особистого вживання, водночас вказав, що придбав їх 2-3 роки тому і про те, що вони зберігалися в його забув.

Разом з тим, не дивлячись на визнання своєї вини у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 311 КК України, вина ОСОБА_1 підтверджується також дослідженими в судовому засіданні доказами:

- ухвалою слідчого-судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 25.09.2014 року про дозвіл на проведення обшуку житла, яке знаходиться у фактичному володінні громадянина ОСОБА_1 за адресою вул. Одеська, 23/44 , смт Веселинове Миколаївської області;

- показами свідка ОСОБА_4, який показав, що був запрошений разом з громадянином ОСОБА_5 як понятий при обшуку домоволодіння ОСОБА_1, під час обшуку була жінка ОСОБА_1. В кухні в дивані найшли пакет із шприцами, ложкою, в одному із шприців була прозора рідина. Зі слів міліціонерів, рідина в шприці була із запахом уксусу. Вказані речі були опечатані в пакети та вилучені. Також був вилучений паперовий пакет - згорток з речовиною сіро-зеленого кольору у висушеному та подрібненому стані.

- показами свідка ОСОБА_6, яка суду пояснила, що наприкінці вересня вона перебувала у своєму помешканні, до неї прийшли працівники міліції надали документ про обшук та запропонували видати заборонені предмети. На що вона повідомила працівникам міліції, що на кухні в пакеті знаходяться шприці. Також повідомила, що речовина, яка знаходилася в шприці із запахом оцту належала її чоловікові ОСОБА_1

- показами свідка ОСОБА_5, який показав, що в 2014 році був запрошений як понятий при обшуку домоволодіння ОСОБА_1. Під час обшуку працівники міліції запропонували жінці ОСОБА_1 видати чоловікові речі, на що вона показала на диван, що знаходився на кухні. З дивана було вилучено пакет в якому знаходилися шприці, мясорубка та ложка, паперовий пакет - згорток з речовиною сіро-зеленого кольору у висушеному та подрібненому стані, в одному із шприців була біла рідина із запахом уксусу.

- протоколом обшуку від 30.09.2014 року, згідно якого обшук проводився в домоволодінні по вул. Одеська 23/44 смт. Веселинове. В ході проведення обшуку виявлено: прямо від входу чоловічі штани зеленого кольору та при їх просвічуванні ультрафіолетовою лампою права кишеня штанів світилася плямами жовтого кольору, на кухні виявлено поліетиленовий пакет в якому виявлено: металева ложка з нашаруванням темного кольору, паперовий пакет - згорток з речовиною сіро-зеленого кольору у висушеному та подрібненому стані, чотири одноразових медичних шприці ємністю 20 мл з залишками речовини темного кольору (три з них з голками та ковпачками), три одноразових медичних шприці ємністю 10 мл з залишками речовини темного кольору, з них два з голками та ковпачками, три одноразові медичні шприці ємністю 5 мл з залишками речовини темного кольору, два з яких з голками та ковпачками, одноразовий медичний шприц ємністю 2 мл з рідиною прозорого кольору з різким запахом оцту (Т.1 а.с 167-171).

- висновком експерта № 1963 від 07.10.2014 року, згідно якого надана на експертизу прозора рідина із запахом оцту у медичному шприці номінальним об'ємом 2,0 мл є ангідридом оцтової кислоти, який відноситься до прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю. Маса ангідриду оцтової кислоти наданого на експертизу становить 0,562 г. (Т.1 а.с 175- 188);

Щодо посилання захисника ОСОБА_3, що ОСОБА_1 придбав ангідриду оцтової кислоти до постановлення вироку Веселинівським районним судом Миколаївської області від 28.01.2014 року за обвинуваченням його вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і про них забув, а тому при призначенні остаточного покарання потрібно застосовувати ч. 4 ст. 70 КК України, суд з даного твердження захисника зазначає наступне.

ОСОБА_1 обвинувачується в незаконному придбанні та зберіганні прекурсорів з метою їх використання для виготовлення наркотичних засобів, отже в триваючому злочині. В даному випадку триваючий злочин позначається вказівкою в диспозиції ст. 311 КК України, як «зберігання», і він триває протягом певного часу.

Триваючий злочин закінчується в момент явки з повинною особи до правоохоронних органів, затримання особи за цей злочин, вилучення забороненого предмета, збуту (чи іншої форми позбавлення) такого предмета, діяльного каяття й іншого закінчення злочинного процесу.

Отже під незаконним зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов'язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів чи прекурсорів у володінні винної особи (вона може тримати їх при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці). Відповідальність за незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів настає незалежно від його тривалості.

Так ухвалою колегії Судової палати у кримінальних справах Верховного суду України від 07.04.2009 року (№ 3401483 в ЄДРСР) було зазначено, що: «суд не врахував, що інкриміноване засудженому незаконне зберігання наркотичних засобів є триваючим злочином, протиправна дія якого в даній справі розпочалась одночасно з незаконним придбанням та виготовленням наркотичних засобів і тривала до часу викриття та припинення її працівниками міліції. Вчинення особою злісного хуліганства не перервало тривання цього злочину, а подальше зберігання наркотичних засобів після постановлення попереднього вироку вказувало на фактичне скоєння ним нового злочину. З урахуванням наведеного суд мав би визначати покарання не за сукупністю злочинів, а відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків».

Таким чином, аналіз наведених вище доказів в їх сукупності свідчить про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину при вказаних вище обставинах знайшла своє підтвердження, а тому суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 в незаконному придбанні та зберіганні прекурсорів з метою їх використання для виготовлення наркотичних засобів, доказана і він підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 311 КК України.

При призначенні покарання для обвинуваченого, суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 12 КК України вчиненні обвинуваченим ОСОБА_1 злочини відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Як особа, ОСОБА_1 одружений, працює в ОСОБА_2 селищній раді робітником з благоустрою, за місцем проживання характеризується позитивно, хворіє на гепатит С, кардіосклероз, цукровий діабет, отеоартроз, у зв'язку з чим перебуває на обліку у лікарів, раніше судимий, вчинив злочин в період іспитового строку.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого згідно зі ст. 66 КК України, судом визнано щире каяття та знаходження на утриманні обвинуваченого неповнолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_5.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого згідно ст. 67 КК України, судом визнано рецидив злочинів.

На підставі наведеного, суд з урахуванням ступеня та характеру суспільної небезпечності вчиненого злочину, пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, даних про особу обвинуваченого, вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання за ч. 1 ст. 311 КК України у виді обмеження волі.

Крім того, ОСОБА_1 органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що у невстановлений час та в невстановленому місці придбав наркотичний засіб опій ацетильований, масою в перерахунку ну суху речовину не менше ніж 0, 057 г для подальшого зберігання з метою збуту.

28 серпня 2014 року під час проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу у ОСОБА_1, який перебував поблизу вул. Червоноармійська в смт Веселинове, збув особливо-небезпечний наркотичний засіб-опій ацетильований, вагою (в перерахунку на суху речовину) 0,057 г за 180 грн. ОСОБА_7, який відразу видав його працівникам міліції.

Згідно висновку експертного дослідження № 59 від 29 серпня 2014 року надана на експертне дослідження рідина у медичному шприці містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований. Маса наданого на експертне дослідження опію ацетильованого (в перерахунку на суху речовину) становить 0,057 г.

Згідно висновку експерта № 1693 від 04 вересня 2014 року надана на експертизу рідина в одноразовому медичному шприці, містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований. Маса опію ацетильованого (в перерахунку на суху речовину) наданого на експертизу становить 0,049 г.

Крім цього, діючи повторно, ОСОБА_1 в невстановлений час та в невстановленому місці, придбав наркотичний засіб опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину не менше ніж 0,154 г для подальшого зберігання з метою збуту.

30 вересня 2014 року під час проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу у ОСОБА_1, який перебував по вул. Одеській, 2 в смт. Веселинове, збув особливо-небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, вагою (в перерахунку на суху речовину) 0, 154 г. за 200 грн. ОСОБА_7, який відразу видав його працівникам міліції.

Згідно висновку експерта № 1963 від 07 жовтня 2014 року надана на експертизу рідина коричневого кольору у медичному шприці номінальним об'ємом 2,5 мл, містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований.

Маса наданого на експертизу опію ацетильованого (в перерахунку на суху речовину) становить 0,154 г.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано як незаконне придбання та зберіганні наркотичних засобів з метою їх збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинене повторно, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби, особою яка раніше вчинила злочин передбачений ст. 309 КК України, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину не визнав, суду показав, що він дійсно купував наркотичні засоби, але тільки для власного вживання або спільного вживання, наркотичний засіб він нікому не збував. При проведенні першої оперативної закупівлі наркотичного засобу 28.08.2014 року грошові кошти, передані йому покупцем, останній віддав, бо мав перед ним борг. При цьому, він наркотичний засіб покупцю не передавав. 30.09.2014 року, при проведенні другої оперативної закупівлі, наркотичний засіб купував громадянин ОСОБА_8, який є його знайомим та якому він передав грошові кошти, отриманні від покупця, після чого всі разом вжили наркотичний засіб. Купюру номіналом 20 гривень, йому було підкинуто працівниками міліції під час затримання.

Відповідно до вимог параграфу 3 глави 28 КПК України в ході судового розгляду кримінального провадження судом було досліджено всі докази, подані сторонами кримінального провадження. Проти закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами сторони кримінального провадження не заперечували.

В обґрунтування обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, стороною обвинувачення надано наступні докази.

По епізоду незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу з метою його збуту, а також незаконного збуту наркотичного засобу ОСОБА_1 28.08.2014 року надано:

- постанову про проведення оперативної закупівлі від 22.07.2014 року, згідно якої постановлено з метою отримання доказів злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним збутом наркотичних засобів, провести оперативну закупівлю наркотичного засобу опію у громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_7; відповідальним за проведення оперативної закупівлі призначено о/у ГБНОН ОСОБА_2 УМВС України в Миколаївській області ст. л-нт міліції ОСОБА_9 (Т.1 а.с. 114);

- протокол помітки ідентифікаційних засобів від 28 серпня 2014 року, згідно якого в кабінету № 7 ОСОБА_2 УМВС були помічені грошові кошти в сумі 180 грн.: 100 грн КМ 9467628, 20 грн. МА 1440937, 50 грн. РЗ 7297795, 10 грн. МД 7167548, які також були помічені спеціальним засобом аерозолем Промінь-1 (Т.1 а.с. 115-116);

- протокол огляду покупця від 28 серпня 2014 року, згідно якого при огляді ОСОБА_7 в його одязі було виявлено мобільний телефон НОКІА, інших сторонніх предметів не виявлено. Після огляду ОСОБА_7, останньому було видано для проведення оперативної закупки грошові кошти в сумі 180 грн. номіналам: 100 грн. КМ 9467628, 20 грн. МА 1440937, 50 грн. РЗ 7297795, 10 грн. МД 7167548 (Т.1 а.с. 117);

- протокол огляду покупця від 28 серпня 2013 року, згідно якого при огляді ОСОБА_7 в його одязі було виявлено мобільний телефон НОКІА, інших сторонніх предметів не виявлено (Т.1 а.с. 118);

- протокол про результати контролю за скоєнням злочину від 28 серпня 2014 року, згідно якого: 28.08.14 р. в каб. № 7 ОСОБА_2 УМВС була проведена помітка грошових засобів в сумі 180 грн. балончиком Промінь-1 купюрами 1-100 гривень, 1-50 гривень, 1-20 гривень, 1-10 гривень, відксерокопіювали їх. Після чого до кабінету було запрошено громадянина з вигаданими даними ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 і йому був проведений особистий огляд про що складено протокол, в ході огляду не чого не було виявлено крім медичного шприцу, телефону Nokia, а також вручені вищезазначені гроші котрі він поклав в праву кишеню брюк. Даному громадянину було вручено спеціальні технічні засоби. Тоді закупник ОСОБА_7 вийшов з РВ і по вулиці Червоноармійській попрямував до центру смт Веселинове, де зайшов за приміщення банку «Аваль» і пішов до заростів, там по телефону зізвонився з ОСОБА_1 та той попросив щоб він почекав 20 хвилин. ОСОБА_10 вийшов з заростів і пішов присів за столиком на порозі біля магазину «Вітоша», де ні з ким не спілкувався та сидів сам. Через 20 хвилин ОСОБА_10 знову пішов у зарості та зателефонував ОСОБА_1 і через кілька хвилин підійшов гр. ОСОБА_1 поспілкувався десь дві хвилини та о 13.05 передав ОСОБА_7 ОСОБА_1 гроші в сумі 180 гривень та одноразовий шприц. ОСОБА_1 пішов та повернувся через декілька хвилин повернувся і віддав ОСОБА_7 шприц. Тоді закупник попрямував в обумовлене місце де видав одноразовий шприц з рідиною коричневого кольору і пояснив, що дана рідина - опій котрий він придбав в гр. ОСОБА_1 за вищезазначені дані йому співробітниками міліції гроші. Даний шприц опечатано та вилучено до ОСОБА_2 Спеціальні механічні засоби повернуті (Т.1 а.с. 119);

- протокол про результати аудіо-відео-контролю розмов або інших звуків рухів чи дій особи від 29 вересня 2014 року, згідно якого при проведенні оперативно-технічного заходу-аудіо-відео контроль розмов або інших звуків, рухів чи дій ОСОБА_1 Записи фіксувалися на оптичні носії інформації DVD -R 4,7 GB та mikro SDHC: №№ 42/4-50т, 42/4-51т (Т.1 а.с. 158-159);

- ухвалу слідчого-суді апеляційного суду Миколаївської області №3939т від 30 липня 2014 року про дозвіл на проведення оперативно-розшукового заходу аудіо-, відео контролю розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 за місцем його перебування. (Т.2 а.с. 221-222);

- висновок експертного дослідження № 59 від 29.08.2014 року, згідно якого надана на експертне дослідження рідина, у медичному шприці, містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований. Маса наданого на експертне дослідження опію ацетильованого (в перерахунку на суху речовину) становить 0,057 г. (Т.1 а.с. 127- 132);

- постанову про призначення судово-хімічної експертизи від 02.09.2014 року, яка була винесена на підставі висновку експертного дослідження № 59 від 29.08.2014 року. Згідно постанови, призначено судово-хімічну експертизу, на вирішення експерта поставлено питання: 1.чи являється вилучена речовина наркотичною, якщо так, то якою саме? 2. яка її вага? (Т.1 а.с. 125-132);

- висновок експерта № 1693 від 04.09.2014 року, згідно якого надана на експертизу рідина містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований. Маса опію ацетильованого (в перерахунку на суху речовину) наданого на експертизу становить 0,049 г. (Т.1 а.с. 136-141);

- постанову про призначення та приєднання до провадження речових доказів від 18.09.2014 року, відповідно до якої визнано та прилучено по кримінальному провадженню №12014150180000521 від 28.08.2014 року в якості речового доказу: одноразовий медичний шприц з наркотичним засобом опій ацетильований, вагою в перерахунку на суху речовину 0,057 гр., який зданий на зберігання в кімнату речових доказів ОСОБА_2 УМВС. (Т.1 а.с. 142).

- квитанцію про прийом речових доказів до кімнати зберігання речових доказів ОСОБА_2 УМВС України в Миколаївській області від 18.09.2014 року, згідно якої одноразовий медичний шприц з наркотичним засобом опій ацетильований по кримінальному провадженню №12014150180000521 прийнятий до кімнати речових доказів. (Т.1 а.с. 121);

- рапорт о/у БНОН ст. л-та міліції ОСОБА_2 УМВС ОСОБА_9О (без дати та номеру), адресовано І-му заступнику начальника РВ начальнику СВ, в якому доповідається, що в рамках ОРС «Захист» було проведено оперативну закупівлю особливо небезпечного наркотичного засобу опію у гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 мешканця ІНФОРМАЦІЯ_10 з використанням оперативно технічних заходів. (Т.1 а.с. 148);

- рапорт о/у БНОН ст. л-та міліції ОСОБА_2 УМВС ОСОБА_9О (без дати та номеру), адресовано слідчому СВ ОСОБА_2 ст. л-нту міліції ОСОБА_11, в якому повідомляється, що відносно гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 мешканця ІНФОРМАЦІЯ_10 було заведено ОРС категорія «Захист» (Т.1 а.с. 149);

По епізоду незаконного придбання та зберігання наркотичний засобів з метою їх збуту, а також незаконного збуту наркотичних засобів, вчинене повторно, ОСОБА_1 30.09.2014 року надано:

- протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 29 вересня 2014 року, згідно якого при проведенні оперативно-технічного заходу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, абонентського номеру НОМЕР_1 оператору зв'язку Київстар, НОМЕР_2 оператору зв'язку Київстар, НОМЕР_3 оператору зв'язку МТС якими користувався ОСОБА_1 було зафіксовано телефонні розмови з різними абонентами. Записи фіксувалися на оптичні носії інформації DVD -R 4,7 GB №№ 42/4-42т, 42/4-43т, 42/4-44т ( Т.1 а.с. 122-124).

В судовому засіданні прокурором було запропоновано та надано для прослуховування вибіркові звукозаписи, починаючи від 01.09.2014 року;

- ухвалу слідчого-суді апеляційного суду Миколаївської області №3871т від 25 липня 2014 року про дозвіл на проведення негласного оперативно-розшукового заходу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, шляхом спостереження, відбору та фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації та сигналів, які передаються телефонними каналами звязку абонентським номером 096-28-22-455, який користується ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 (Т.2 а.с. 219-220);

- постанову про проведення контролю за вчиненням злочину від 11.09.2014 року, згідно якої доручено слідчому СВ ОСОБА_2 УМВС України в Миколаївській області ст. Л-ту міліції ОСОБА_11 провести негласну слідчу дію контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, для отримання доказів вчинення ним кримінального правопорушення збуту на території Веселинівського району особливо небезпечного наркотичного засобу опію ацетильованого, із затриманням особи, з відкритим фіксуванням результатів, без втрати грошових коштів. Негласну слідчу (розшукову) дію контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки провести у період з 17.09.2014 року до 30.09.2014 року (Т. 1 а.с. 150-151);

- протокол помітки ідентифікаційних засобів від 30 вересня 2014 року, згідно якого в кабінеті № 7 ОСОБА_2 УМВС України в Миколаївській області були помічені ідентифікаційні засоби, а саме грошові кошти в сумі 200 грн.: 20 грн. СБ 0737196, 20 грн. МЙ 3810991, 20 грн. КГ 1452726, 20 грн. ПА 4220096, 20 грн. МК 2072897, 20 грн. МТ 0137058, 20 грн. МТ 6001710, 20 грн. МС 1742911, 20 грн. МН 9331778, 20 грн. КЛ 9760336. Вищевказані грошові купюри помічені спеціальним засобом аерозолем Промінь-1 (Т.1 а.с. 152-154);

- протокол огляду покупця від 30 вересня 2014 року, згідно якого при огляді ОСОБА_7 йому були видані для проведення оперативної закупівлі грошові кошти в сумі 200 грн. номіналом по 20 грн. 10 штук: 20 грн. СБ 0737196, 20 грн. МЙ 3810991, 20 грн. КГ 1452726, 20 грн. ПА 4220096, 20 грн. МК 2072897, 20 грн. МТ 0137058, 20 грн. МТ 6001710, 20 грн. МС 1742911, 20 грн. МН 9331778, 20 грн. КЛ 9760336, які ОСОБА_7 поклав в пачку від цигарок та праву кишеню штанів; (Т.1 а.с. 156);

- протокол про результати контроля за скоєнням злочину від 30 вересня 2014 року, згідно якого в кабінеті № 7 ОСОБА_2 було проведено помітку грошових засобів в сумі 200 грн. купюрами 10 штук номіналом по 20 грн. балончиком Промінь-1. Після чого до кабінету запросили ОСОБА_7, котрому провели особистий огляд в результаті чого, крім мобільного телефону нічого виявлено не було. Після чого ОСОБА_7 отримав вищевказані кошти та положив їх до правої кишені та покинув ОСОБА_2 Потім сів на велосипед поїхав до п'ятиповерхового будинку, розташованого по вул. Одеській, де навпроти будинку зателефонував ОСОБА_1 і зустрівся з ним біля магазину з продуктами. Перед початком руху ОСОБА_7 було видано технічні засоби. Після спілкування з ОСОБА_1 ОСОБА_7 разом з останнім попрямували в сторону базару. Біля магазину 100 дрібниць ОСОБА_7 передав гроші ОСОБА_1 і на велосипеді поїхав по вул. Першотравневій. Через деякий час ОСОБА_7 зателефонував до ОСОБА_1 і той сказав щоб він під'їхав на вул. Одеська, 2 Шанхай. Потім, він в очереті зустрів ОСОБА_1, який відправив ОСОБА_7І за одноразовим шприцом, та, повернувшись із шприцом до ОСОБА_1 через деякий час, до них підійшов Тихонов і дістав з кишені шприц, розлив по інших шприцах рідину та віддав один ОСОБА_1, а один ОСОБА_7, на що ОСОБА_1 потребував від ОСОБА_7, щоб той відлив йому трохи рідини за його послуги. ОСОБА_1 самостійно з шприца ОСОБА_7 відлив собі рідини, а залишки віддав ОСОБА_7, після чого ОСОБА_7 попрямував на велосипеді із вказаним шприцом з рідиною коричневого кольору в обумовлене місце, де видав працівникам міліції (Т.1 а.с. 157);

- протокол огляду покупця від 30 вересня 2014 року, згідно якого при огляді ОСОБА_7 в його одязі виявлено мобільний телефон НОКІА, інших сторонніх предметів не виявлено (Т.1 а.с. 155);

- протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 28.10.2014 року, згідно якого при проведенні оперативно-технічного заходу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, абонентського номеру НОМЕР_1 оператору зв'язку Київстар, якими користувався ОСОБА_1 було зафіксовано телефонні розмови з різними абонентами. Записи фіксувалися на оптичні носії інформації DVD -R 4,7 GB №№ 42/4-52т (Т.1 а.с. 122-1, 162).

В судовому засіданні прокурором було запропоновано та надано для прослуховування звукозаписи за 30.09.2014 рік;

- протокол про результати аудіо-відео-контролю розмов або інших звуків, рухів чи дій особи від 28 жовтня 2014 року, згідно якого при проведенні негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відео контроль розмов або інших звуків, рухів чи дій ОСОБА_1 Записи фіксувалися на оптичні носії інформації DVD -R 4,7 GB та mikro SDHC: № 42/4-53т, 42/4-54т (Т.1 а.с. 160-161);

- ухвалу слідчого-суді апеляційного суду Миколаївської області №4740т від 16 вересня 2014 року про дозвіл на проведення оперативно-розшукового заходу аудіо-, відео контролю розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, під час проведення контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки наркотичного засобу у публічно доступних місцях на території Веселинівського району Миколаївської області (Т.2 а.с. 223-224);

- доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку п.3 ч.2 ст.40 КПК України) від 29.09.2014 року №42/318 од, згідно якого доручено працівникам оперативного підрозділу (СКР, БНОН) Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області проведення контрольної оперативної закупівлі наркотичного засобу опію ацетильованого у мешканця ІНФОРМАЦІЯ_11, ІНФОРМАЦІЯ_6. (Т. 1. а.с. 205);

- ухвалу слідчого-судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 25 вересня 2014 року про дозвіл на проведення обшуку житла, яке знаходиться у фактичному володінні громадянина ОСОБА_1 за адресою вул. Одеська, 23/44 , смт Веселинове Миколаївської області (Т.1 а.с. 166);

- протокол обшуку від 30.09.2014 року, згідно якого при обшуку в домоволодінні по вул. Одеській, 23/44 в смт Веселинове було виявлено прямо від входу чоловічі штани зеленого кольору та при їх просвічуванні ультрафіолетовою лампою права кишеня штанів світилася плямами жовтого кольору, на кухні виявлено поліетиленовий пакет в якому виявлено: металева ложка з нашаруванням темного кольору, паперовий пакет - згорток з речовиною сіро-зеленого кольору у висушеному та подрібненому стані, чотири одноразових медичних шприці ємністю 20 мл з залишками речовини темного кольору (три з них з голками та ковпачками), три одноразових медичних шприці ємністю 10 мл з залишками речовини темного кольору, з них два з голками та ковпачками, три одноразові медичні шприці ємністю 5 мл з залишками речовини темного кольору, два з яких з голками та ковпачками, одноразовий медичний шприц ємністю 2 мл з рідиною прозорого кольору з різким запахом оцту. (Т.1 а.с 167-171).;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.09.2014 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, згідно якого затримано особу ОСОБА_1 під час якого було виявлено та вилучено: ОСОБА_12 одягнений в куртку чорного кольору, спортивні штани чорного кольору, футболку жовтого кольору. В лівій кишені куртки виявлено: купюри номіналом в 20 грн. №МТ 6001710, при просвічуванні ультрафіолетовою лампою купюра світиться плямами жовтого кольору, мобільний телефон «Самсунг» дуос з двома сім-картами «Київстар», «МТС» , навушники до моб. телефону, одноразовий медичний шприц 2,5 мл. з залишками речовини білого кольору, ключ з металевим ланцюгом. При просвічуванні ультрафіолетовою лампою руки і кишені куртки світяться плямами жовтого кольору. З рук ОСОБА_1 та кишень куртки зроблені змиви. (Т.2. а.с.191-194 та Т.1 а.с. 76-79);

- постанову про призначення хімічної експертизи від 01.10.2014 року, згідно якої на вирішення експерта поставлені питання: 1. Чи є рідина коричневого кольору в одноразовому медичному шприці, добровільно виданим рудий ОСОБА_7 наркотичним засобом, якщо так то яким саме? Яка загальна вага в перерахунку на суху речовину? 2. Чи є нашарування білого кольору у одноразовому медичному шприці обємом 2,5 мл., виявленого при особистому огляді затриманого ОСОБА_1 наркотичним засобом, якщо так то яким саме? Яка загальна вага в перерахунку на суху речовину? 3. Чи є нашарування темного кольору на металевій ложці виявлені при обшуку домоволодіння ОСОБА_1 наркотичним засобом, якщо так то яким саме? Яка загальна вага в перерахунку на суху речовину? 4. Чи є нашарування темного кольору у 10 одноразових медичних шприцах різних обємів, виявлені при обшуку домоволодіння ОСОБА_1 наркотичним засобом, якщо так то яким саме? Яка загальна вага в перерахунку на суху речовину? 5. Чи є рідина прозорого кольору у одноразовому медичному шприці ємн. 2 мл., виявлені при обшуку домоволодіння ОСОБА_1 наркотичним засобом (прекурсором), якщо так то яким саме? Яка загальна вага в перерахунку на суху речовину? 6. Чи є речовина сіро-зеленого кольору, виявлена при обшуку домоволодіння ОСОБА_1 наркотичним засобом, якщо так то яким саме? Яка загальна вага в перерахунку на суху речовину? (Т.1 а.с. 172-173);

- висновок експерта № 1963 від 07.10.2014 року, згідно якого надана на експертизу рідина коричневого кольору у медичному шприці номінальним об'ємом 2,5 мл містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований. Маса наданого на експертизу опію ацетильованого (в перерахунку на суху речовину) становить 0,154 г. Нашарування на внутрішній поверхні наданих на експертизу 4 з 10 медичних шприців та поверхні металевої ложки містять у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований. Масу ацетильованого опію у складі нашарувань на внутрішній поверхні чотирьох з десяти медичних шприцах та поверхні металевої ложки встановити не представляється можливим у зв'язку з його слідовою кількістю. Надана на експертизу прозора рідина із запахом оцту у медичному шприці номінальним об'ємом 2,0 мл є ангідридом оцтової кислоти, який відноситься до прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю. Маса ангідриду оцтової кислоти наданого на експертизу становить 0,562 г. В складі наданої на експертизу рідини об'ємом 0,1 мл у медичному шприці номінальною ємністю 2,5 мл наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не виявлено. Надана на експертизу речовина рослинного походження, що міститься у паперовому згортку є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 4,499 г. (Т.1 а.с 175- 188);

- постанову про призначення експертизи матеріалів, речовин та виробів від 09.10.2014 року, згідно якої на вирішення експерта поставлені питання: 1. Чи є нашарування спеціальних хімічних речовин на предметах носіях (купюрі номіналом 20 гривень №МТ6001710, змивах з рук та одягу ОСОБА_1, чоловічих штанах)? 2. Чи мають надані речовини спільну родову належність? (Т.1 а.с 189);

- висновок експерта № 2032 від 16.10.2014 року, згідно якого представлені на експертизу грошові засоби (20 грн.), обтирання з правої та лівої долоні громадянина ОСОБА_1, внутрішня поверхня правої кишені штанів, містять на своїй поверхні спеціальні хімічні речовини люмінофори, які мають між собою спільну родову належність; (Т.1 а.с. 191- 200);

- постанову про призначення та приєднання до провадження речових доказів від 08.10.2014 року, відповідно до якої визнано та прилучено по кримінальному провадженню №12014150180000521 від 28.08.2014 в якості речових доказів: одноразових медичний шприц обємом 2,5 мл. з наркотичним засобом - опієм ацетильованим, вагою в перерахунку на суху речовину 0,154 гр.; 10 медичних шприців різних обємів, чотири з яких з нашаруванням наркотичного засобу опію ацетильованого; металеву ложку з нашаруванням наркотичного засобу - опію ацетильованого; одноразовий медичний шприц з ангідридом оцтової кислоти (прекурсор) масою 0,562 г.; одноразовий медичний шприц, об'ємом 2,5 мл з рідиною, об'ємом 0,1 мл.; наркотичний засіб канабіс, вагою в перерахунку на висушену речовину 4,499 г.; мобільний телефон SAMSUNG DUOS GTC3322, IMEI 354251/05/525791/0, IMEI 354251/05/525791/8, з сім карткою Київстар та сім карткою МТС; навушники до мобільного телефону, ключ з металевим ланцюжком; купюра номіналом 20 гривень серії МТ6001710; чоловічі штани зеленого кольору; змиви з рук та одягу ОСОБА_1 які здані на зберігання в кімнату речових доказів ОСОБА_2 УМВС. (Т.1 а.с. 201-202);

- квитанцію про прийом речових доказів до кімнати зберігання речових доказів ОСОБА_2 УМВС України в Миколаївській області від 09.10.2014 року, згідно якої опій 0,154 гр. в мед. шприці, 10 мед. шприців, металева ложка, шприц з прекурсором, мед. шприц з рідиною , канабіс 4,499 гр., моб. телефон з 2 сім-картами, наушники, ключ з металевим ланцюжком по кримінальному провадженню №12014150180000521 прийнятий до кімнати речових доказів. (Т.1 а.с. 203);

- квитанцію про прийом речових доказів до кімнати зберігання речових доказів ОСОБА_2 УМВС України в Миколаївській області від 22.10.2014 року, згідно якої штани чоловічі зеленого кольору та змиви з рук ОСОБА_1, купюра 20 гривень по кримінальному провадженню №12014150180000521 прийнятий до кімнати речових доказів. (Т.1 а.с. 204);

- показання свідка ОСОБА_4, який показав, що був запрошений разом з громадянином ОСОБА_5 працівниками міліції для проведення обшуку затриманого громадянина ОСОБА_1, який відбувався в приміщенні ОСОБА_2 УМВС України в Миколаївській області. В лівій кишені штанів затриманого було виявлено: мобільний телефон, ключі, купюра номіналом в 20 гривень, пустий медичний шприц. Вказані речі були опечатані. Також, при просвічувані ультрафіолетовою лампою руки і кишеня штанів світилися плямами жовтого-зеленого кольору. Від підпису у протоколі обшуку ОСОБА_1 відмовився, під час обшуку ОСОБА_1 пояснював що кошти не його. Крім того, свідок пояснив, що був запрошений працівниками міліції для проведення обшуку домоволодіння ОСОБА_1, під час обшуку була жінка ОСОБА_1. В кухні в дивані найшли пакет із шприцами, ложкою, в одному із шприців була прозора рідина. Зі слів міліціонерів, рідина в шприці була із запахом уксусу. Вказані речі були опечатані в пакети та вилучені. Також був вилучений паперовий пакет - згорток з речовиною сіро-зеленого кольору у висушеному та подрібненому стані.

- показання свідка ОСОБА_6, яка суду пояснила, що наприкінці вересня вона перебувала у своєму помешканні, до неї прийшли працівники міліції надали документ про обшук та запропонували видати заборонені предмети. На що вона повідомила працівникам міліції, що на кухні в пакеті знаходяться шприці.

- показання свідка ОСОБА_5, який показав, що був запрошений разом з громадянином ОСОБА_4 працівниками міліції для проведення обшуку затриманого громадянина ОСОБА_1, який відбувався в приміщенні ОСОБА_2 УМВС України в Миколаївській області. ОСОБА_1 був одягнений в спортивну куртку, спортивні штани. Під час обшуку у ОСОБА_1 було виявлено телефон, ключі, гроші. Гроші, руки, лівий карман штанів при просвічуванні світилися жовтим кольором. Під час обшуку ОСОБА_1 пояснював, що кошти не його. Крім того, свідок пояснив, що був запрошений працівниками міліції для проведення обшуку домоволодіння ОСОБА_1. Під час обшуку домоволодіння, працівники міліції запропонували жінці ОСОБА_1 видати чоловікові речі, на що вона показала на диван, що знаходився на кухні. З дивана було вилучено пакет в якому знаходилися шприці, мясорубка та ложка, паперовий пакет - згорток з речовиною сіро-зеленого кольору у висушеному та подрібненому стані, в одному із шприців була біла рідина із запахом уксусу. Вказані речі були опечатані в пакети та вилучені.

Суд, дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до висновку, що у судовому засіданні не знайшло свого підтвердження пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення за епізодами від 28.08.2014 року та 30.09.2014 року, які кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, виходячи з наступного.

По епізоду від 28.08.2014 року:

Досліджуючи прокол огляду покупця від 28 серпня 2014 року встановлено, що згідно вказаного протоколу при огляді ОСОБА_7 в його одязі було виявлено мобільний телефон НОКІА, інших сторонніх предметів не виявлено. Після огляду ОСОБА_7, останньому було видано для проведення оперативної закупки грошові кошти в сумі 180 грн. (Т.1 а.с. 117) та дослідження протоколу про результати контролю за скоєнням злочину від 28 серпня 2014 року (Т.1 а.с. 119), було встановлено що в ОСОБА_7, крім вищезазначених коштів в сумі 180 гривень, біль кошті не було, які він згодом передав ОСОБА_1

Але як було зафіксовано на відео (оптичного носія DVD-R № 42/4-51т від 9.08.2014), під час оперативної закупівлі в 12:40 год. ОСОБА_7 купує кофе та цигарки. Вказана неузгодженість свідчить про невідповідність викладеним у протоколах результатами проведення оперативно-розшукового заходу фактичним подіям та свідчить про те, що у ОСОБА_7 були інші кошти або те, що він при купівлі цигарок та кофе використовував кошти, що були йому надані працівниками міліції, а отже не могло бути передачі коштів в розмірі 180 гривень.

Також суд зазначає, що стороною обвинувачення не надано відомостей про походження грошей, які використовувалися при проведенні оперативних закупівель, в матеріалах кримінального провадження не зазначено, документів про їх приналежність та видачу їх офіційним шляхом органу, що здійснював оперативну закупівлю.

Під час дослідження протоколу про результати контролю за скоєнням злочину від 28 серпня 2014 року (Т.1 а.с. 119), та оптичного носія DVD-R № 42/4-51т від 9.08.2014, на якому зафіксовано оперативно-технічний захід, в ході перегляду не було встановлено, що на відео зафіксовано факт передачі закупнику ОСОБА_7 шприцу з рідиною (13:28:37, час згідно якого сторона обвинувачення стверджує, що було зафіксовано факт передачі). Також на оптичному носії не зафіксовано, щоб закупник та ОСОБА_1 вели мову про будь-які наркотичні засоби, в тому числі і про опій.

Також при досліджені встановлено, що відеозапис не є безперервним, запис починається після виходу закупівельника з приміщення районного відділу внутрішніх справ і закінчуються ще до початку добровільної видачі закупівельником наркотичних засобів працівникам міліції. Запис закінчується на 13:32 год., через 4 хвилини після нібито факту передачі наркотичного засобу. Згідно протоколу огляду покупця від 28.08.2013 року (прокурор вказав, що в протоколі допущена описка в році, слід вважати вірним 2014 рік) (Т.1 а.с. 118), огляд покупця після проведення закупівлі розпочатий о 13:30, що не відповідає дійсності, так як в цей час закупник, згідно дослідженому відео, знаходився в центрі смт. Веселинове.

Згідно протоколу про результати контролю за скоєнням злочину від 28 серпня 2014 року (Т.1 а.с. 119) закупник видав одноразовий шприц в обумовленому місці, факт передачі вказаного шприцу працівникам міліції не зафіксовано, також відсутня безперервність відеофіксації з моменту після нібито передачі закупнику цього шприцу ОСОБА_1 до моменту передачі його правоохоронним органам, тому обєктивно (поза розумним сумнівом) не можна стверджувати, що не було втручання третьої (сторонньої) особи в речовий доказ - шприц з рідиною.

Відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК України, слідчий, прокурор зобовязаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для предявлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі повязаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 28.08.2014 року збув особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, вагою 0,057 грама за 180 гривень ОСОБА_7, який відразу видав його працівникам міліції.

Про те згідно постанови про призначення судово-хімічної експертизи від 02.09.2014 року (Т.1 а.с. 125), висновку експертного дослідження від 29.08.2014 року №59 (Т.1 а.с. 125-132), висновку експерта № 1693 від 04.09.2014 року (Т.1 а.с. 136-141): 28.08.2014 року в смт. Веселинове наркотичний засіб був збутий ОСОБА_13, хоча згідно протоколу помітки ідентифікаційних засобів від 28 серпня 2014 року, протокол огляду покупця від 28 серпня 2014 року (до оперативної закупки), протоколу огляду покупця від 28 серпня 2013 року (після оперативної закупки), протокол про результати контролю за скоєнням злочину від 28 серпня 2014 року наркотичний засіб збувався громадянину ОСОБА_7

Отже шприц з рідиною, який був наданий на експертизу, наданий від іншої особи, а не від закупника ОСОБА_7

Прокурором для підтвердження законності проведення оперативно-розшукового заходу аудіо-, відео контролю розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 за місцем його перебування, надано ухвалу слідчого-суді апеляційного суду Миколаївської області №3939т від 30 липня 2014 року, яка була розсекречена вже під час судового розгляду, розсекречено - 27.04.2016 року.

Сторона захисту вказала про недопустимість ухвали слідчого-судді апеляційного суду Миколаївської області №3939т від 30 липня 2014 року, так як при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження після закінчення досудового слідства вищезазначена ухвала суду стороні захисту та обвинуваченому не була відкрито згідно норм КПК України.

Прокурор з цього приводу зазначив, що ухвала не відкривалася так як не було нагальної потреби у відкритті, а також те, що стороною захисту не ставилось питання про відкриття вказаної ухвали.

З цього приводу суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий зобовязаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Частиною 12 ст. 290 КПК України передбачено, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Також відповідно до пунктів 5.9-5.12 Розділу V Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерством фінансів України, Міністерством юстиції України за № 114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 року (далі - Інструкція № 114/1042/516/1199/936/1687/5): Після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності МНІ щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України. Таке рішення оформлюється постановою прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, що погоджується керівником прокуратури. Для розсекречення конкретних матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії керівник органу прокуратури надсилає керівнику органу, де засекречено матеріальний носій інформації, клопотання, у якому зазначаються підстави для скасування грифа секретності, обліковий номер та назва матеріального носія інформації. До клопотання долучаються матеріальні носії інформації, грифи секретності яких пропонується скасувати. Після отримання клопотання про необхідність скасування грифів секретності матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій та відповідних документів керівником органу, де здійснювалося їх засекречування, створюється експертна комісія з питань таємниць, якій доручається підготовка рішень про скасування грифів секретності цих МНІ.

Згідно до п. 5.27 Розділу V Інструкція № 114/1042/516/1199/936/1687/5, Після розсекречення зазначених МНІ щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймається рішення про їх зняття з обліку в РСО та долучення до матеріалів кримінального провадження у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

Відповідно до пунктів 5.29 та 5.30 Розділу V Інструкція № 114/1042/516/1199/936/1687/5, Розсекречені матеріальні носії інформації, які прокурор має намір використати як докази під час судового розгляду, зберігаються на розсуд прокурора в його службовому сейфі чи в сейфі слідчого за вказівкою прокурора. До розсекречених матеріалів доступ надається разом з іншими матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.

Пунктом 7.1 Розділу VІІ Інструкція № 114/1042/516/1199/936/1687/5 передбачено, що особа, конституційні права якої були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження (ст. 253 КПК України).

Відповідно п.п. 7.1.3. п. 7.1 Розділу VІІ Інструкція № 114/1042/516/1199/936/1687/5, конкретний час повідомлення визначається із урахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров'я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.

Отже посилання прокурора, про те що не було нагальної потреби у відкритті, а також те, що стороною захисту не ставилось питання про відкриття вказаної ухвали, суперечить ст.ст. 253, 290 КПК України та Інструкція № 114/1042/516/1199/936/1687/5, так як прокурор повинен був повідомити (відкрити) про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії навіть, якщо особа в подальшому і не буде обвинувачуватися у скоєному злочині.

Тому у відповідності до п. 12 ст. 290 КПК України, суд не може допустити та посилатися на відомості як на докази, що містяться в ухвалі слідчого-суді апеляційного суду Миколаївської області №3939т від 30 липня 2014 року (Т.2 а.с. 221-222).

Відповідно до ст. 247 КПК України, проведення негласної слідчої дії аудіо- , відео контролю розмов або інших звуків особи здійснюється на підставі ухвали слідчого-судді Апеляційного суду АРК, апеляційного суду області, міста Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Так як, суд відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК України не допускає відомості, які зазначені в ухвалі слідчого-суді апеляційного суду Миколаївської області №3939т від 30 липня 2014 року, то протокол про результати контролю за скоєнням злочину від 28 серпня 2014 року (Т.1 а.с. 119) та протокол про результати аудіо-відео-контролю розмов або інших звуків рухів чи дій особи від 29 вересня 2014 року (Т.1 а.с. 158-159) суд визнає недопустимими доказами.

Виходячи з вищенаведеного, посадовими особами, які готували і проводили оперативні закупки, порушено вимоги КПК України та Інструкції №114/1042/516/1199/936/1687/5, також всі дії відбувалися з порушенням прав і основоположних свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України в результаті чого втрачена можливість об'єктивної неупередженої оцінки доказів, що підтверджують чи спростовують факти збуту наркотичних засобів.

Враховуючи викладене та на підставі ст. 89 КПК України, суд визнає нижче перераховані докази - недопустимими, а саме:

- протокол помітки ідентифікаційних засобів від 28 серпня 2014 року (Т.1 а.с. 115-116);

- протокол огляду покупця від 28 серпня 2014 року (Т.1 а.с. 117);

- протокол огляду покупця від 28 серпня 2013 року (Т.1 а.с. 118);

- протокол про результати контролю за скоєнням злочину від 28 серпня 2014 року (Т.1 а.с. 119);

- протокол про результати аудіо-відео-контролю розмов або інших звуків рухів чи дій особи від 29 вересня 2014 року та інформацію, що міститься в додатках до нього (Т.1 а.с. 158-159);

- ухвалу слідчого-суді апеляційного суду Миколаївської області №3939т від 30 липня 2014 року (Т.2 а.с. 221-222);

- постанову про призначення судово-хімічної експертизи від 02.09.2014 року, (Т.1 а.с. 125-132);

Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, сторона обвинувачення в судовому засіданні також посилалася на, висновок експертного дослідження № 59 від 29.08.2014 року, (Т.1 а.с. 127- 132) та висновок експерта № 1693 від 04.09.2014 року (Т.1 а.с. 136-141). Вказані висновки експерта не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку як докази вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, оскільки вони ґрунтуються на доказах, визнаних судом недопустимими, а відповідно до вимог ч. 5 ст.101 КПК України висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.

Також суд зазначає, що під час нового судового розгляду, стороною обвинувачення не надавалися для дослідження телефоні розмови датовані по 28.08.2014 року (дата першого епізоду). В судовому засіданні досліджувалися вибірково телефоні розмови починаючи з 01.09.2014 року.

По епізоду від 30.09.2014 року:

Досліджуючи прокол про результати аудіо-відео-контролю розмов або інших звуків, рухів чи дій особи від 28 жовтня 2014 року, та оптичного носія DVD-R № 42/4-54т від 16.09.2014, на якому зафіксовано оперативно-технічний захід, встановлено, що закупник ОСОБА_7 передає кошти ОСОБА_1, які в подальшому останній повинен передати ОСОБА_8 для закупівлі наркотичного засобу, після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_1 розходяться. Потім знову зустрічаються о 13:19:54 год. та ідуть в хащі. Через деякий час, о 13:22:16 год. до ним підійшов ОСОБА_8 зі шприцом та відлив ОСОБА_1 і ОСОБА_7 в їхні шприці рідину. ОСОБА_8 та ОСОБА_1 зробили собі інєкції з рідинної у шприці, ОСОБА_7 попрямував від них, сів на велосипед та поїхав, після чого відеозапис переривається о 13:26:45 год.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що раніше вживав наркотичні засоби. Так 30 вересня, рік не памятає, до нього підійшов ОСОБА_1 та Недодаєв. ОСОБА_1 дав йому кошти в сумі 180 гривень для купівлі наркотичного засобу, який він купив у невстановленого громадянина ромської національності. Потім він зустрівся з ОСОБА_1 та Недодаєвим в хащах, де він кожному розлив у їхні шприці по 1 мл. опію, він та ОСОБА_1 вжили наркотичний засіб шляхом інєкції, чи вживав наркотичний засіб Недодаєв він не памятає.

Отже досліджений відеозапис не підвереджує факту збуту ОСОБА_1 наркотичного засобу.

Також при проведенні негласних слідчих дій під час оперативної закупівлі 30.09.2104 року, яка вже проводилась в рамках відкритого кримінального провадження, не було залучено жодного понятого. Кошти помічалися працівниками міліції, без залучення понятих та спеціалістів. Огляд закупівельника проводився також без залучення понятих, вилучений шприц з рідинної опечатувався без участі понятих, що є грубим порушенням.

Стороною обвинувачення не надано відомостей про походження грошей, які використовувалися при проведенні оперативних закупівель, в матеріалах кримінального провадження не зазначено, документів про їх приналежність та видачу їх офіційним шляхом органу, що здійснював оперативну закупівлю.

Також при досліджені встановлено, що відеозапис не є безперервним, запис починається після виходу закупівельника з приміщення районного відділу внутрішніх справ і закінчуються ще до початку добровільної видачі закупівельником наркотичних засобів працівникам міліції.

Відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК України, слідчий, прокурор зобовязаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для предявлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі повязаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

Отже, щоб докази були допустимим слідчий та/або прокурор зобовязанні були запросити не менше двох понятих, щоб докази які вони здобудуть могли судом та іншими учасниками процесу сприйматися поза розумним сумнівом, а проведення слідчих дій лише працівниками міліції, які не можуть вважатися незаінтересованими особами і в подальшому виступатимуть на стороні обвинувачення, позбавляють суд можливості сприймати їх поза розумним сумнівом. Єдиним випадком можливості не залучення понятих, законодавець передбачив безперервну відеофіксацію, що в даному випадку не було зроблено.

Згідно ч. 4, 5 ст. 246 КПК України, виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину. У рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення.

Постанова прокурора прокуратури Веселинівського району ОСОБА_14 від 11 вересня 2014 року про проведення контролю за вчиненням злочину доручає слідчому СВ ОСОБА_2 УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_11 провести негласну слідчу (розшукову) дію контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у період з 19.09.2014 до 30.09.2014.

З даного приводу суд зазначає, що лексичне значення прийменника «до», що уживається із числівником на означення дати, необхідно розуміти як таке, що позначає межу, яка закінчується о 0:00 год. вказаної дати.

Оперативну закупівлі було доручено провести до 30.09.2014 року. Таким чином, прокурор прийнявши рішення на визначений термін, визначив, що дія повинна відбутися до 30.09.2014 р., а не включно 30.09.2014 р., отже оперативний підрозділ повинен був провести негласну слідчу (розшукову) дію до дати зазначеної в постанові дати, при цьому останнім днем буде дата, що передує даті, зазначеній в такій постанові.

В даному випадку термін проведення негласної слідчої (розшукової) дії закінчується о 24:00 год. 29.09.2014 року, тому вищевказану негласну слідчу (розшукову) дії працівники міліції провели поза межами визначеного строку.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 30.09.2014 року, затримання ОСОБА_1 відбувалось заступником СВ ОСОБА_2 УМВС України в Миколаївській області капітаном міліції ОСОБА_15 30.09.2014 року о 17 годині 10 хвилин по вул. Одеська, 23 смт. Веселинове без присутності понятих.

Стороною обвинувачення не надано відповідних обґрунтувань щодо обставин, які зумовили здійснення затримання ОСОБА_1 30.09.2014 р. через 3 години 43 хвилин після закінчення оперативної закупки наркотичного засобу.

В протоколі затримання від 30.09.2014 р. (т.2 а.с. 191-194 Т.1 а.с. 76-79) не зазначено підстави затримання, в протоколі затримання наявна графа в якій особа, яка затримує повинна підкреслити із запропонованих підстав затримання та навести конкретні факти й відомості, що зроблено не було.

Відповідно до ст. 207 КПК України, ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу, крім осіб, зазначених у статті 482 цього Кодексу: 1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення; 2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.

Згідно ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Затримання особи після спливу 3 годин 43 хвилин після закінчення оперативної закупки наркотичного засобу не є безпосереднім, затриманням відбулося без зазначення підстав затримання. Таким чином, уповноважена службова особа, здійснила затримання ОСОБА_1 не під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, не безпосередньо після вчинення злочину, та без відсутності підстав вважати, що можлива втеча з метою ухилення кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України, а тому не мала права затримувати особу без ухвали слідчого судді, якої суду надано не було.

Огляд після затримання проводився не відразу, а через деякий час в приміщені ОСОБА_2 УМВС України в Миколаївській області, куди і були запрошенні понятті ОСОБА_5 ОСОБА_4

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в свої показах суду повідомили, що їх запросили бути понятими при обшуку ОСОБА_1 у ОСОБА_2 УМВС України в Миколаївській області, коли вони йшли до ОСОБА_2 то помітили, що до ОСОБА_2 працівники міліції ведуть ОСОБА_1

Оскільки затримання ОСОБА_1 відбулося з істотним порушенням прав і основоположних свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України, а огляд проводився не безпосередню після затримання, а через деякий проміжок часу, що ставить під сумнів не втручання третьої (сторонньої) особи в кишеню затриманого ОСОБА_1В, тому вилучені у нього під час зазначеної процесуальної дії речові докази, зокрема: купюру номіналом 20 гривень № МТ 6001710, суд визнає недопустимим доказом.

Суд також критично ставиться до таких доказів, як проведення аудіо запису телефонних розмов ОСОБА_1 з іншими особами впродовж певного проміжку часу, оскільки вказані записи не містять конкретних доказів того, що мова була саме про збут наркотичних засобів, а посилання прокурора на висловлювання «двушка», «полторашка», «лєкарство», «література», це лише припущення, що мова йде про наркотичні засоби.

Прокурором для підтвердження законності проведення оперативно-розшукового заходу аудіо-, відео контролю розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 за місцем його перебування, надано ухвалу слідчого-суді апеляційного суду Миколаївської області №4740т від 16 вересня 2014 року, яка була розсекречена вже під час судового розгляду, розсекречено - 27.04.2016 року.

Також надано ухвалу слідчого-суді апеляційного суду Миколаївської області №3871т від 25 липня 2014 року, яка була розсекречена вже під час судового розгляду, розсекречено - 27.04.2016 року, щодо законності проведення негласного оперативно-розшукового заходу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, шляхом спостереження, відбору та фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації та сигналів, які передаються телефонними каналами звязку абонентським номером, яким користується ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Сторона захисту вказала про недопустимість ухвал слідчого-судді апеляційного суду Миколаївської області №4740т від 16 вересня 2014 року та №3871т від 25 липня 2014 року, так як при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження після закінчення досудового слідства вищезазначені ухвали суду стороні захисту та обвинуваченому не були відкриті згідно норм КПК України.

Прокурор з цього приводу зазначив, що ухвали не відкривалася так як не було нагальної потреби у відкритті, а також те, що стороною захисту не ставилось питання про відкриття вказаних ухвал.

З цього приводу суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий зобовязаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Частиною 12 ст. 290 КПК України передбачено, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Також відповідно до пунктів 5.9-5.12 Розділу V Інструкції № 114/1042/516/1199/936/1687/5: Після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності МНІ щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України. Таке рішення оформлюється постановою прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, що погоджується керівником прокуратури. Для розсекречення конкретних матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії керівник органу прокуратури надсилає керівнику органу, де засекречено матеріальний носій інформації, клопотання, у якому зазначаються підстави для скасування грифа секретності, обліковий номер та назва матеріального носія інформації. До клопотання долучаються матеріальні носії інформації, грифи секретності яких пропонується скасувати. Після отримання клопотання про необхідність скасування грифів секретності матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій та відповідних документів керівником органу, де здійснювалося їх засекречування, створюється експертна комісія з питань таємниць, якій доручається підготовка рішень про скасування грифів секретності цих МНІ.

Згідно до п. 5.27 Розділу V Інструкції № 114/1042/516/1199/936/1687/5, Після розсекречення зазначених МНІ щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймається рішення про їх зняття з обліку в РСО та долучення до матеріалів кримінального провадження у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

Відповідно до пунктів 5.29 та 5.30 Розділу V Інструкції № 114/1042/516/1199/936/1687/5, Розсекречені матеріальні носії інформації, які прокурор має намір використати як докази під час судового розгляду, зберігаються на розсуд прокурора в його службовому сейфі чи в сейфі слідчого за вказівкою прокурора. До розсекречених матеріалів доступ надається разом з іншими матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.

Пунктом 7.1 Розділу VІІ Інструкції № 114/1042/516/1199/936/1687/5 передбачено, що особа, конституційні права якої були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження (ст. 253 КПК України).

Відповідно п.п. 7.1.3. п. 7.1 Розділу VІІ Інструкції № 114/1042/516/1199/936/1687/5, конкретний час повідомлення визначається із урахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров'я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.

Отже посилання прокурора, про те що не було нагальної потреби у відкритті, а також те, що стороною захисту не ставилось питання про відкриття вказаних ухвал, суперечить ст.ст. 253, 290 КПК України та Інструкції № 114/1042/516/1199/936/1687/5, так як прокурор повинен був повідомити (відкрити) про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії навіть, якщо особа в подальшому і не буде обвинувачуватися у скоєному злочині.

Тому у відповідності до п. 12 ст. 290 КПК України, суд не може допустити та посилатися на відомості як на докази, що містяться в ухвалах слідчого-суді апеляційного суду Миколаївської області №4740т від 16 вересня 2014 року та №3871т від 25 липня 2014 року (Т.2 а.с.223-224 та Т.2 а.с. 219-220).

Відповідно до ст. 247 КПК України, проведення негласної слідчої дії аудіо- , відео контролю розмов або інших звуків особи та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, здійснюється на підставі ухвали слідчого-судді Апеляційного суду АРК, апеляційного суду області, міста Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Так як, суд відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК України не допускає відомості, які зазначені в ухвалах слідчого-судді апеляційного суду Миколаївської області №4740т від 16 вересня 2014 року та №3871т від 25 липня 2014 року, то протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 29 вересня 2014 року та інформацію, що міститься в додатках до нього ( Т.1 а.с. 122-124), протокол про результати контроля за скоєнням злочину від 30 вересня 2014 року, (Т.1 а.с. 157), протокол про результати аудіо-відео-контролю розмов або інших звуків, рухів чи дій особи від 28 жовтня 2014 року та інформацію, що міститься в додатках до нього (Т.1 а.с. 160-161) суд визнає недопустимими доказами.

Щодо протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 28.10.2014 року, згідно якого при проведенні оперативно-технічного заходу фіксувалися розмови за 30.09.2014 року (Т.1 а.с. 122-1, 162), прокурором взагалі не була надана ухвала слідчого-судді апеляційного суду Миколаївської області №4739 від 16 вересня 2014 року, на яку є посилання в протоколі. Прокурор вказав, що скоріш за все зазначена ухвала не була розсекречена. Виходячи з наведено, суд визнає протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 28.10.2014 року та інформацію, що міститься в додатках до нього - недопустимими доказами.

Виходячи з вищенаведеного, посадовими особами, які готували і проводили оперативні закупки, порушено вимоги КПК України та Інструкції №114/1042/516/1199/936/1687/5, також всі дії відбувалися з порушенням прав і основоположних свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України в результаті чого втрачена можливість об'єктивної неупередженої оцінки доказів, що підтверджують чи спростовують факти збуту наркотичних засобів.

Враховуючи викладене та на підставі ст. 89 КПК України, суд визнає нижче перераховані докази - недопустимими, а саме:

- протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 29 вересня 2014 року та інформацію, що міститься в додатках до нього ( Т.1 а.с. 122-124);

- ухвалу слідчого-суді апеляційного суду Миколаївської області №3871т від 25 липня 2014 року (Т.2 а.с. 219-220);

- постанову про проведення контролю за вчиненням злочину від 11.09.2014 року (Т. 1 а.с. 150-151);

- протокол помітки ідентифікаційних засобів від 30 вересня 2014 року (Т.1 а.с. 152-154);

- протокол огляду покупця від 30 вересня 2014 року, (Т.1 а.с. 156);

- протокол про результати контроля за скоєнням злочину від 30 вересня 2014 року (Т.1 а.с. 157);

- протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 28.10.2014 року та інформацію, що міститься в додатку до нього (Т.1 а.с. 122-1, 162).

- протокол про результати аудіо-відео-контролю розмов або інших звуків, рухів чи дій особи від 28 жовтня 2014 року та інформацію, що міститься в додатках до нього (Т.1 а.с. 160-161);

- ухвалу слідчого-суді апеляційного суду Миколаївської області №4740т від 16 вересня 2014 року (Т.2 а.с. 223-224);

- доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку п.3 ч.2 ст.40 КПК України) від 29.09.2014 року №42/318 од (Т. 1. а.с. 205);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.09.2014 року. (Т.2. а.с. 191-194 та Т.1 а.с. 76-79);

- постанову про призначення експертизи матеріалів, речовин та виробів від 09.10.2014 року, (Т.1 а.с 189);

Також в силу вищезазначених порушень, суд частково визнає недопустимим доказом постанову про призначення хімічної експертизи від 01.10.2014 року (т.1 а.с. 172-173) в частині призначення експертизи по питанням: «1. Чи є рідина коричневого кольору в одноразовому медичному шприці, добровільно виданим рудий ОСОБА_7 наркотичним засобом, якщо так то яким саме? Яка загальна вага в перерахунку на суху речовину? 2. Чи є нашарування білого кольору у одноразовому медичному шприці обємом 2,5 мл., виявленого при особистому огляді затриманого ОСОБА_1 наркотичним засобом, якщо так то яким саме? Яка загальна вага в перерахунку на суху речовину?».

Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, а саме передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, сторона обвинувачення в судовому засіданні також посилалася на висновок експерта № 1963 від 07.10.2014 року (Т.1 а.с 175- 188) та на висновок експерта № 2032 від 16.10.2014 року (Т.1 а.с. 191- 200). Вказані висновки експерта не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку як докази вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, оскільки вони ґрунтуються на доказах, визнаних судом недопустимими, а відповідно до вимог ч. 5 ст.101 КПК України висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.

Також слід зазначити, що стороною обвинувачення не ставилося питання про допит залегендованої особи (закупника) ОСОБА_7

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому у відповідності до ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 92 КПК України обовязок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обовязок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Згідно зі ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобовязаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Відповідно до ст. 86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний під час прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд під час ухвалення судового рішення.

Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Ураховуючи вищевикладене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку, приходить до переконання, що вину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, стороною обвинувачення не доведено належними доказами поза розумним сумнівом. Суд приходить до загального висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що є підставою для його виправдання.

У кримінальному проваджені наявні судові витрати в розмірі 1056 гривень 40 копійки, розподіл яких суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 122, 124 КПК України, а саме: витрати по експертизі №1963 від 07.10.2014 в сумі 368,94 гривні підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, а витрати по експертизам №1693 від 04.09.2014 та №2032 від 16.10.2014 на загальну суму 687,96 гривень підлягають віднесенню за рахунок держави.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 368-371, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 311 КК України, призначивши покарання у виді 2 /двох/ років обмеження волі.

На підставі ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області від 28 січня 2014 року і за сукупністю вироків призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 2 /два/ роки і 6 /шість/ місяців.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи в сумі 368 /триста шістдесят вісім/ гривень 94 /девяносто чотири/ копійки.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін особисте зобовязання.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.

Відповідно до ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання термін попереднього увязнення, починаючи з 30 вересня 2014 року по 21 жовтня 2015 року включно, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України, та виправдати за обставин недоведеності, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Витрати на залучення експертів за проведення судово-хімічної експертизи в сумі 196 /сто дев'яносто шість) гривень 56 /пятдесят шість/ копійок та судової експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин в сумі 491 /чотириста дев'яносто однієї/ гривні 40 /сорок/ копійок на загальну суму в сумі 687 /шістсот вісімдесят сім/ гривень 96 /девяносто шість/ копійок/ віднести за рахунок держави.

Речові докази по справі:

- одноразовий медичний шприц з наркотичним засобом - опієм ацетильованим, вагою в перерахунку на суху речовину 0,057 г, одноразовий медичний шприц, об'ємом 2,5 мл з наркотичним засобом - опієм ацетильований, вагою в перерахунку на суху речовину 0,154 г, 10 медичних шприців різними об'ємами, чотири з яких з нашаруванням наркотичного засобу - опію ацетильованого, металеву ложку з нашаруванням наркотичного засобу - опію ацетильованого, одноразовий медичний шприц з ангідридом оцтової кислоти (прекурсор) масою 0,562 г, одноразовий медичний шприц, об'ємом 2,5 мл з рідиною, об'ємом 0,1 мл.; наркотичний засіб канабіс, вагою в перерахунку на висушену речовину 4,499 г, змиви з рук та одягу ОСОБА_1, штани чоловічі зеленого кольору, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів ОСОБА_2 УМВС знищити;

- мобільний телефон SAMSUNG DUOS GTC3322, IMEI 354251/05/525791/0, IMEI 354251/05/525791/8, з сім карткою «Київстар» та сім карткою «МТС», навушники до мобільного телефону, ключ з металевим ланцюжком повернути ОСОБА_1;

- купюру номіналом 20 гривень №МТ6001710 передати в дохід держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_16