Ухвала суду № 58715746, 01.07.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/9737/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1670/16Головуючий у 1-й інстанції Кривич Ж.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді: Кривчун Т.О.

Суддів: Дряниці Ю.В., Карнауха П.М.

секретар: Філоненко О.В.

за участю представника заявника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 квітня 2016 року

за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову

по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 квітня 2016 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на автомобіль марки TOYOTA CAMRY 2.5 L 6AT Prestige, номер шасі (кузова, рами) JTNBFYFK703007004, 2012 року випуску,чорного кольору.

Накладено арешт на садовий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться в садівничому товаристві «Строитель», с. Кривуші, Кременчуцького району, вул. Річна, 1.

В іншій частині заяви відмовлено.

Стягувач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Божник ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Ухвалу для виконання направлено до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції (вул. Академіка Маслова, буд. 15/4, м. Кременчук, 39605).

З вказаною ухвалою не погодився ОСОБА_3, який в поданій апеляційній скарзі посилаючись на її необґрунтованість та порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 квітня 2016 року скасувати.

В обгрунтування доводів скарги зазначає, що оскаржувану ухвалу було постановлено 22.04.2016 року, а отримав він її лише 26.04.2016р., та місцевим судом не було враховано, що з 15.04.2016 року спірний автомобіль вже належить іншому власникові.

Окрім того, вважає, що суд при постановленні оскаржуваної ухвали керувався лише поясненнями та доказами, наданими стороною позивача та порушив права відповідача та власника автомобіля.

У судовому засіданні представник заявника апеляційну скаргу не визнав та, прохав її відхилити, а ухвалу місцевого суду залишити без змін.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, у квітні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до місцевого суду з заявою про забезпечення позову, в обґрунтування якої зазначала, що їй стало відомо про продаж автомобіля TOYOTA CAMRY 2.5 L 6AT Prestige, номер шасі (кузова, рами) JTNBFYFK703007004, 2012 року випуску, чорного кольору, який є предметом судового розгляду про поділ спільного майна подружжя, теж саме стосується і садового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться в садівничому товаристві «Строитель», с. Кривуші, Кременчуцького району, вул. Річна, 1.

А тому, з урахуванням викладеного прохала вжити заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на автомобіль TOYOTA CAMRY 2.5 L 6AT Prestige, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3; заборони руху даного транспортного засобу і зобовязання Управління патрульної поліції м. Кременчука затримати даний автомобіль, де б він не перебував та доставити його на спеціальний майданчик чи стоянку тимчасового зберігання до вирішення даної справи по суті; вжити заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на садовий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться в садівничому товаристві «Строитель», с. Кривуші, Кременчуцького району, вул. Річна, 1.

22.04.2016 року місцевим судом було постановлено оскаржувану ухвалу.

Відповідно до повідомлення №1946 від 23.04.2016 року МВС України ТСЦ 5342 на транспортний засіб в НАІС ДДАІ накладено обмеження: Арешт та/або заборона його відчуження. Власником спірного автомобіля значиться ОСОБА_5, ІПН НОМЕР_4, який зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.17).

При постановленні оскаржуваної ухвали місцевий суд виходив із того, що до вирішення справи по суті необхідно вжити заходи по забезпеченню позову у вигляді накладення арешту на спірний автомобіль та садовий будинок, оскільки невжиття відповідних заходів може призвести до порушення законних прав та інтересів позивача, а також може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про зобовязання Управління патрульної поліції м. Кременчука затримати даний автомобіль, де б він не перебував та доставити його на спеціальний майданчик чи стоянку тимчасового зберігання до вирішення даної справи по суті, місцевий суд виходив із того, що в цивільному процесі відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 151-153ЦПК, застосовувати такий вид забезпечення позову, як вилучення автомобіля.

Такий висновок суду відповідає встановленим по справі обставинам та ґрунтується на законі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.ч. 1,2 ст.319 ЦК України власник володіє користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

За правилом ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України заходи забезпечення позову.

Частиною другою статті 152 ЦПК України закріплено право суду застосувати кілька видів забезпечення позову.

У відповідності до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною третьою ст.152 ЦПК України установлено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до роз'яснень, які містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року №9, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Застосовані заходи забезпечення позову повинні не перевищувати обсягу пред'явлених позивачем позовних вимог, тобто повинні бути співмірними».

З матеріалів справи вбачається, що, відповідно до повідомлення №1946 від 23.04.2016 року МВС України ТСЦ 5342, власником спірного автомобіля, який є предметом судового розгляду про поділ майна подружжя, є ОСОБА_5, ІПН НОМЕР_4, який зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.17).

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком в місцевого суду про наявність підстав для забезпечення позову, оскільки матеріали справи містять докази на підтвердження того, що невжиття відповідних заходів по забезпеченню позову може призвести до порушення законних прав та інтересів позивача, а також може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Доводи апеляційної скарги не містять нових засобів доказування та не спростовують висновків місцевого суду, виходячи з наступного.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що місцевим судом не було враховано, що з 15.04.2016 року спірний автомобіль вже належить іншому власникові, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки автомобіль TOYOTA CAMRY 2.5 L 6AT Prestige, номер шасі (кузова, рами) JTNBFYFK703007004, 2012 року випуску,чорного кольору є обєктом спільної сумісної власності подружжя та предметом розгляду справи про поділ майна подружжя, яка по суті не розглянута.

Інші доводи апеляційної також не спростовують висновків суду, не ґрунтуються на нормах права, тому судом до уваги не беруться.

Колегія суддів вважає, що за наведених вище обставин оскаржувану ухвалу суду постановлено з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.211,303, п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, ст.ст.314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну ОСОБА_3, відхилити.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 квітня 2016 року, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ ОСОБА_1

СУДДІ: /підпис/ ОСОБА_6

/підпис/ ОСОБА_7

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1