Постанова № 587156, 17.04.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

17.04.07 Справа № 4/1508-12/274

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Львівської державної залізниці №НЮ-898 від 20.11.06р.

на рішення господарського суду Львівської області від 25.10.2006року

у справі №4/1508-12/274

за позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м. Київ

до Львівської державної залізниці

третя особа: ЗАТ транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», м. Кременчук

про стягнення 150 643,41 грн.

За участю:

Від позивача Лоїш М.І.

Від відповідача Басюк Т.Л.

Від третьої особи: не з’явився;

В ході судового засідання представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України роз’яснено, заперечення щодо складу суду не поступило.

Встановив: рішенням господарського суду Львівської області (суддя Запотічняк О.Д.) від 25.10.2006 року у справі №4/1508-12/274 задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд дав невірну оцінку змісту прав та обов’язків сторін, не врахувавши, що за договором позивач зобов’язувався поставити нафтопродукти у конкретному місці, у конкретний термін, на визначених умовах та кількості. Зазначає, що з моменту передачі нафтопродуктів постачальником перевізнику нафтопродукти перебували у власності позивача, тому відповідальність за цілісність товару повиннна бути покладена на нього. Зазначає, що оплата товару здійснювалася не за кількість товару, що обумовлена договором, а за фактично поставлену. У доповненнях до апеляційної скарги покликається, що судом безпідставно не взято до уваги комерційні акти, складені відповідачем згідно вимог Статуту залізниць України із повідомленням позивача.

Позивач у відзиві зазначає, що після передачі товару до перевезення відповідальність за нестачу товару покладається на відповідача. Зазначає, що при наливанні нафтопродуктів було залучено експертів Кременчуцької торгово-промислової палати, які підтвердили відповідність маси нафтопродуктів, що наливались в цистерни, масі, вказаній у залізниних накладних.

Третя особа - ЗАТ транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», відзиву на апеляційну скаргу не надіслало, явку представника в судові засідання не забезпечило, причин неявки не повідомило, тому колегія дійшла висновку про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами.

Справа слуханням відкладалася з 19.02.07р. на 3.04.07р. та на 17.04.07р.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення господарського суду Львівської області від 25.10.2006 року слід скасувати, в позові відмовити.

При цьому колегія встановила наступне:

10.01.2005р. між ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (постачальник) та Львівською державною залізницею (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №ЦХП-60205.

За змістом договору постачальник зобов'язується поставити нафтопродукти, а Львівська залізниця прийняти та оплатити їх на умовах викладених в договорі. Згідно п. 3.1. договору постачальник здійснює поставку товару залізничним або автотранспортом за вантажними реквізитами покупця на умовах та в терміни, які вказані в специфікаціях до Договору, які надаються додатково та є його невід'ємними частинами.

Крім цього, згідно договору та специфікацій до нього умовами поставки нафтопродуктів є умови поставки РСА вантажні реквізити Львівської залізниці міжнародних правил тлумачення торгових термінів «Інкотермс»в редакції 2000 року. Згідно п. А.4. умов поставки РСА вантажні реквізити Львівської залізниці міжнародних правил тлумачення торгових термінів «Інкотермс»в редакції 2000 року. Позивач зобов'язаний надати товар Львівській залізниці у визначеному місці. Отже, поставка нафтопродуктів згідно умов договору вважається здійсненою з моменту, коли позивач передав Львівській залізниці нафтопродукти згідно специфікації договору за місцем вантажних реквізитів Львівської залізниці.

Згідно п. 3.4. договору поставка товару підтверджується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі. Покупець здійснює розрахунки за поставлений Товар шляхом акцепту сповіщення при умові фактичного отримання товару, що відповідає специфікації. (п. 6.2. Договору).

На виконання умов договору позивачем через ЗАТ „Торговий дім „Укртатнафта" відповідачу було відправлено товар на загальну суму 50 863 261,06 грн., що підтверджується виставленними рахунками-фактурами та сповіщеннями: ТОП05-851, сповіщення від 15.06.05р. №7686 на суму 15 926 845,23 грн.; ТОП05-768 сповіщення від 30.09.05р. №6061 на суму 1 865 230,55 грн.; ТОП05-190, сповіщення від 30.09.05р. №1843 на суму 3 550 773,67 грн.; ТОП05-724, сповіщення від 30.09.05р. №5480 на суму 10 022 033,04 грн.; ТОП05-110 сповіщення від 30.09.05р. №730 на суму 3 992 071,75 грн.; ТОП05-96 сповіщення від 30.09.05р. №638 на суму 160 215,20 грн.; ТОП05-795 сповіщення від 30.09.05р. №6618 на суму 10 687 524,10 грн.; ТОП05-1143 сповіщення від 30.09.05р. №11285 на суму 4 658 567,52 грн. Вантажовідправником в усіх випадках поставки нафтопродуктів виступало ЗАТ «ТД «Укртатнафта».

Всього по даних рахунках поставлено продукцію на суму 50 863 261,06 грн.

Позивачем було передано нафтопродукти по накладних №43574610, №43574333, №43196464, №43196808, №43196807, №43193109, №43189853, №43189339, №43570971, №43571676, №43583713 із зазначенням кількості нафтопродуктів відповідно до умов договору. Перевізником був прийнятий вантаж та зроблені відмітки на накладних про прийняття товару.

Згідно п. 6.4. договору розрахунок за Товар здійснюється відповідно до Наказу Укрзалізниці №329-Ц3 від 30.04.2004р. Відповідно до п. 2.6.1 структурний підрозділ-вантажоодержувач акцептує авізо на суму фактично отриманих ТМЦ, які відповідають специфікації до договору поставки, за виключенням неякісної продукції, нестач або бракованої продукції згідно складених рекламацій.

Врахувуючи дане положення, відповідачем вищезгадані рахунки були акцептовані частково, а саме: сповіщення від 15.06.05р. №7686 на суму 50 537,94 грн.; сповіщення від 30.09.05р. №6061 на суму 37 746,20 грн.; сповіщення від 30.09.05р. №1843 на суму 13 193,12 грн.; сповіщення від 30.09.05р. №5480 на суму 11 508,17 грн.; сповіщення від 30.09.05р. №730 на суму 13 628,17 грн.; сповіщення від 30.09.05р. №638 на суму 1 588,97 грн.; сповіщення від 30.09.05р. №6618 на суму 5 229,90 грн.; сповіщення від 3.09.05р. №11285 на 17 210,94 грн.

Всього сповіщення недоакцептовані на суму 150 643,41 грн. з підстав, що відповідачем було виявлено нестачу нафтопродукції про що були складені відповідні комерційні акти: №АЧ 826995/96 від 22.06.2005р; №АЧ 826993/94 від 15.06.2005 р.; №АЧ 826978/70 від 02.05.2005р.; №АЧ 826979/72 від 04.05.2005 р.; №АЧ 829250/2 від 04.04.2005р.; №АТ 323655-1 від 22.04.2005 р.; № АЧ 808577/3 від 28.02.2005р.; №АЧ 816195/3 від 19.02.2005 р.; №АЧ 826983/76 від 13.05.2005р.; № АЧ 816202/8 від 20.05.2005 р.; № БЕ 857462/1 від 16.09.2005р., в яких було зафіксовано нестачу нафтопродуктів та зазначено, що продукція прибула на станцію отримувача - Здолбунів Львівської залізниці без слідів втрати та розкрадання.

В результаті чого ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», посилаючись на безпідставну відмову відповідача акцептувати сповіщення, звернулося до господарського суду з позовом про зобов’язання відповідача акцептувати сповіщення на суму 150 643,41 грн., а в подальшому змінивши позовні вимоги на стягнення збитків в сумі 150 643,41 грн.

В силу ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписом ч. 2 ст. 664 ЦК України, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця передати товар покупцеві, обов'язок продавця передати товар вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Статтею А.4 Правил Інкотермс-2000 встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар перевізнику, або іншій особі, призначеній покупцем, у названому місті у день чи у межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.

Згідно п. А 5 розділу РСА Правил Інкотермс 2000 продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки у відповідності зі ст. А.4. Правилами ст. А.9 передбачено зобов'язання продавця нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару, необхідними для здійснення товару у відповідності зі ст. А.4.

З матеріалів справи вбачається, що продукція прибула на станцію призначення Львівської залізниці без слідів втрати та розкрадання, у непошкодженому рухомому складі, що є підставою до звільнення перевізника від відповідальності за нестачу вантажу відповідно до положень ст. 111 Статуту залізниць України, що підтверджено комерційними актами, складеними у відповідності з вимогами Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.20.02р.

В зв’язку з наведеним колегія вважає, що позивач не надав суду доказів належного виконання ним умов договору поставки та передачі покупцеві продукції в обсягах, зазначених у специфікаціях, тому висновки місцевого суду про покладення на відповідача зобов'язання по відшкодуванню збитків на суму вартості непоставленого товару, слід вважати такими, що не грунтуються на дійсних обставинах справи та чинному законодавстві.

Крім цього, колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду, що комерційні акти складені в односторонньому порядку, оскільки згідно п. 10 Правил складання актів, затв. наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.06р. залучення постачальника до їх складання не вимагається.

Спростовується також твердження суду першої інстанції про порушення відповідачем п. 4.3 договору №ЦХП-60205 від 10.01.05р. та Інструкції про порядок приймання, траспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та натопродуктів на підприємствах і в організаціях України, оскільки як вбачається з наявних у матеріалах справи претензій та відповідей на них, постачальника було повідомлено про виявлені нестачі нафтопродуктів.

В результаті наведеного колегія прийшла до висновку, що рішення місцевого господарського суду не відповідає фактичним обставинам справи, не грунтується на чинному законодавстві, тому його слід скасувати, в позові відмовити.

Керуючись ст.ст.1,2,33,43,49,91,99,101,103,104,105 ГПК України , суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу скаргу задоволити.

2.Рішення господарського суду Львівської області від 25.10.2006 року по справі №4/1508-12/274 скасувати.

3.В позові відмовити.

4.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.

Головуючий–суддя Мельник Г.І.

Судді Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.