Ухвала суду № 58711349, 23.06.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 443/2097/15-к Головуючий у 1 інстанції: Галій О.Й.

Провадження № 11-кп/783/698/16 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 року колегія cуддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючої - судді Маліновської-Микич О.В.,

суддів Вовка А.С., Макойди З.М.,

секретаря Стойко Р.З.

розглянувши кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Калуш Івано-Франківської області, українки, громадянки України, позапартійної, з повною загальною середньою освітою, одруженої, мешканки АДРЕСА_1, непрацюючої, неодноразово судженої, востаннє: 24.03.2015 р. колегією суддів палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області за ч. 2 ст. 185, ст.ст. 76, 79 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік з іспитовим строком на 1 рік,

з участю прокурора Подіка О.Ю.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника обвинуваченої Годись Н.В.

за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Годись Н.В. на вирок Жидачівського районного суду Львівської області від 05 травня 2016 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 05 травня 2016 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України і призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

- за ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.

На підставі ч. 5 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднано не відбуте покарання 1 (один) місяць позбавлення волі за вироком Апеляційного суду Львівської області від 24.03.2015 року і за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці.

Вирішено питання з речовими доказами.

Згідно вироку, ОСОБА_1 30 березня 2015 року приблизно о 19.15 год в м. Жидачеві по вул. Грушевського, 35, перебуваючи в приміщенні торгівельного центру «Рукавичка» ТзОВ Торгівельно-виробнича компанії «Львівхолод» таємно викрала з полиці упаковку кави "LAVAZZA" вагою 250 гр., вартістю 200.99 грн.

Також, ОСОБА_1 04 серпня 2015 р. приблизно в 08:30 год в с. Мельничі Жидачівського району Львівської області, на сміттєзвалищі придбала (знайшла), для подальшого власного немедичного вживання, декілька головок рослин маку з насінням, масою 88.21 грам, які помістила у жіночу сумочку, зберігала та без мети подальшого збуту, перенесла дорогою між населеними пунктами с. Мельничі Жидачівського району і смт. Журавно, де цього ж дня о 09:20 год. була зупинена працівниками міліції, які при поверхневому огляді, у жіночій сумочці разом з верхнім одягом, виявили та вилучили ці рослини, які містять морфін, кодеїн і є маковою соломкою, яка відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

18 листопада 2015 року приблизно в 13.00 год, в АДРЕСА_2, обвинувачена перебуваючи в приміщенні магазину іграшок, що розташований в торговельному комплексі на території посадкового майданчика Ходорівської автобусної станції, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно, повторно викрала з прилавка дитячий пластимасовий іграшковий автомобіль, із світловими ефектами марки «Gamnest Topspeed" BK Toys Itd вартістю 145.00 грн.

В цей же день обвинувачена ОСОБА_1 приблизно в 14:0 год в АДРЕСА_2, перебуваючи в приміщенні магазину одягу, що розташований в торговельному комплексі на території посадкового майданчика Ходорівської автобусної станції, під приводом примірки верхнього одягу, скориставшись тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 залишила без нагляду на кріслі власну жіночу сумочку, таємно, повторно викрала з неї гаманець із шкірозамінника вартістю 65.00 грн. в якому було 430.0 грн. і вийшла з магазину.

На даний вирок, захисник ОСОБА_1 - адвокат Годись Н.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок змінити, ОСОБА_1 призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, а також скасувати з ОСОБА_1 стягнення за проведення експертизи №3/1033 від 12.08.2015 року кошти в розмірі 460 (чотириста шістдесят) гривень 80 копійок.

В обґрунтування покликається на те, що даний вирок є надто суворим та таким, що не відповідає принципам достатності покарання для виправлення винної та принципу гуманізму правосуддя. На думку апелянта, суд першої інстанції призначаючи покарання не врахував виняткової обставини справи, як того вимагає Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання». Згідно з довідками, що містяться в матеріалах справи, засуджена перебуває на диспансерному обліку у Жидачівській ЦРЛ в лікаря-інфекціоніста з діагнозом В20 та на диспансерному обліку у Жидачівському протитуберкульозному диспансері з діагнозом В20 ВДТБ міліарний з пошкодженням легень лімфовузлів печінки, селезінки, нирок Д (-) МБТ (-) М (-) К (0) Гіст 0 КАТ - 1 КОГ - 4. Наведені факти на думку захисника ОСОБА_1 - адвоката Годись Н.В., вказують на вкрай жахливий стан здоров'я обвинуваченої. Враховуючи ту обставину, що перебування засудженої в місцях позбавлення волі, без належної медичної допомоги, зважаючи на критичний стан здоров'я в умовах ізоляції, може мати летальні наслідки, тоді малолітня дитина може залишитись без належного догляду. Тобто, матеріали справи мають винятковий характер. Також, звертає увагу на те, що матеріальна шкода по зазначених епізодах відсутня, викрадені речі були одразу ж повернуті їх власникам, жодних претензій з цього приводу вони не висловлювали, відповідних товарознавчих експертиз на предмет визначення вартості та придатності до вживання чи експлуатації не проводилося, ОСОБА_1 визнала свою вину повністю та у вчиненому щиро розкаялася. Вважає, дії обвинуваченої у вищенаведених епізодах обвинувачення не заподіяли істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі, а отже, згідно ст. 11 ч. 2 КК України, не є злочином.

Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника адвоката Годись Н.В. на підтримання апеляційної скарги, виступ прокурора про її безпідставність та залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Годись Н.В. задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку кримінального правопорушення відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, правильність його кваліфікації в апеляційній скарзі не оспорюється та на думку колегії суддів є вірною.

Стосовно призначення покарання, то відповідно до ст. 65 КК України суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, за яких вчинений злочин, в тому числі і ті обставини, які пом'якшують покарання. Дотримання цих вимог з приводу загальних засад призначення покарання необхідне, оскільки саме за допомогою них реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

У відповідності до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 75 звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням може бути застосовано в тому разі, коли суд при призначенні покарання, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення без відбування покарання.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та відповідно до вироку судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області від 24.03.2015 року, ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на один рік з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Кримінальні правопорушення у даному провадженні ОСОБА_1 вчинила 30.03.2015 року, 04.08.2015 року, 18.11.2015 року, тобто під час звільнення від відбування покарання з іспитовим строком.

Наведене свідчить про те, що обвинувачена не зробила для себе належних висновків та не стала на шлях виправлення, тому таке звільнення не досягло своєї мети, яке полягало у виправленні ОСОБА_1 та запобіганню нових злочинів.

Обираючи покарання обвинуваченій суд першої інстанції врахував всі ці обставини, також ступінь суспільної небезпечності вчиненого, тяжкість вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченої, яка позитивно характеризується за місцем проживання, на утриманні має малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, хворобливий стан здоров'я, часткове відшкодування шкоди та думку потерпілих, які просять суворо не карати, тому суд з врахуванням обставин, які пом'якшують покарання, а саме щире каяття та сприяння розкриттю злочину та відсутність обставин, які обтяжують покарання, правомірно призначив покарання обвинуваченій, яке буде необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів з чим погоджується колегія суддів.

Тому виходячи з вищевикладеного, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення вимог апеляції захисника, оскільки такі є необґрунтованими та безпідставними.

Також, з матеріалів справи вбачається, що під час судового засідання та в апеляційному провадженні захисник ОСОБА_1 - адвокат Годись Н.В. не навела нових обґрунтованих підстав для призначення більш м'якого покарання. Пом'якшуючі обставини, які зазначила в своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Годись Н.В., а саме, що обвинувачена ОСОБА_1 повністю визнала свою вину, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 та її хворобливий стан, судом першої інстанції було враховано при обранні покарання.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для скасування вироку колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Годись Н.В. - залишити без задоволення.

Вирок Жидачівського районного суду Львівської області від 05 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді:

Маліновська-Микич О.В. Вовк А.С. Макойда З.М.