Ухвала суду № 58709847, 08.04.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

08.04.2016 Справа №607/3644/16-ц

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Сливка Л.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання сина ОСОБА_3

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що даний позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити відомості, передбачені пунктами 1-7 частини другої зазначеної статті, та відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Частиною 5 статті 119 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно із п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 551, 20 гривень.

При цьому, положеннями ч. 3 ст. 6 вищезазначеного Закону встановлено, що у разі, коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У вказаній позовній заяві позивачкою заявлено дві вимоги немайнового характеру, зокрема:

1)Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований у міському відділі реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, про що зроблений відповідний актовий запис №098330;

2)Визначити місце проживання сина ОСОБА_4.

Таким чином, за подання вказаної позовної заяви позивачці необхідно сплатити 1102, 40 гривень судового збору, однак нею сплачено лише 551, 20 гривень, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією про сплату судового збору. Отже позивачці необхідно доплатити ще 551, 20 гривень судового збору.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Однак, позивачкою не обґрунтовано заявлену вимогу про визначення місця проживання сина ОСОБА_3, оскільки заявляючи вказану вимогу в прохальній частині позовної заяви позивачка одночасно спростовує її в мотивувальній частині позову, зазначивши, що дитина залишається на її утриманні та буде проживати разом із нею. Таким чином, не зрозуміло, чи місце проживання дитини погоджено між сторонами, чи вказана вимога є предметом судового розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Судовий збір сплатити за наступними реквізитами рахунку та оригінал квитанції про оплату подати до суду у вищевказаний строк:

розрахунковий рахунок: 31212206700002, код одержувача: 37977726; банк одержувача ГУДКC України в Тернопільській області; одержувач УК м. Тернопіль/м. Тернопіль/22030001, код бюджетної класифікації 22030001; МФО 838012 призначення платежу судовий збір за позовом ОСОБА_1., код 02886692, пункт 1.5.

Враховуючи вищенаведені обставини, суддя вважає, що дану позовну заяву слід залишити без руху, надавши ОСОБА_1 пятиденний термін з дня отримання копії ухвали суду для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини залишити без руху, надавши позивачу термін протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали судді для усунення вказаних недоліків.

Судовий збір сплатити за вищевказаними реквізитами рахунку, а оригінал квитанції про оплату судового збору подати до суду

У випадку невиконання вказаних вимог у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Суддя Л. М. Сливка