Ухвала суду № 58708817, 30.06.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/23273/15-ц

Провадження № 8/127/18/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2016 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Іщук Т.П.,

при секретарі Боднар В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань заяву ОСОБА_1 про перегляд у звязку з нововиявленими обставинами рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 січня 2016 року по цивільній справі №127/23273/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 січня 2016 року в цивільній справі №127/23273/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 03 лютого 2016 року, позов задоволено, шлюб між сторонами розірвано. Рішення набрало законної сили (а. с. 55, 82-83).

Представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_3 12 березня 2016 року звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою про перегляд зазначеного рішення в зв'язку з нововиявленими обставинами. Заява мотивована тим, що заявникові 02 березня 2016 року від спільних з позивачкою знайомих стала відома обставина вагітності ОСОБА_2 на 6-ому місяці. Представник заявника вважає наведену обставину нововиявленою, адже ні відповідачу, ні суду на час розгляду справи вона не була відома, а рішення, яке набрало законної сили підлягає скасуванню з підстав того, що позов про розірвання шлюбу не може бути предявлений протягом вагітності дружини. За наведеного просила скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 січня 2016 року у цивільній справі №127/23273/15-ц та відмовити ОСОБА_2 в задоволені позову.

Заявник та його представник в судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належними чином. Відповідно до ст. 365 ЦПК України, неявка осіб не є перешкодою для розгляду заяви.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви з підстав, викладених в письмових запереченнях ОСОБА_2 та її представника. При цьому вказував, що подана заява є безпідставною, твердження заявника про вагітність ОСОБА_2 не відповідає дійсності та зазначив, що заявником не надано жодного доказу про нововиявлені обставини. Просив заяву залишити без задоволення та стягнути з заявника на користь ОСОБА_2 3000,00 грн. понесених витрат на правову допомогу.

Заслухавши пояснення особи, яка бере участь у справі, дослідивши матеріали цивільної справ № 127/23273/15-ц, проаналізувавши доводи заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Відповідно з нормами ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, які об'єктивно існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Саме з таких підстав заявник вважає, що рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 січня 2016 року повинно бути скасоване у зв'язку із зазначеними нововиявленими обставинами.

З матеріалів цивільної справи № 127/23273/15-ц вбачається, що предметом позову в ній було розірвання шлюбу між сторонами, а предметом доказування обставини, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки. При цьому, суд звертає увагу, що позов задоволено з підстав того, що шлюб фактично розпався, сторони не підтримують подружніх стосунків, примирення між сторонами не відбулося,а тому подальше спільне подружнє життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, що має істотне значення.

Заявник вважає нововиявленою обставиною, яка є істотною для справи і об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відомою заявникові, вагітність ОСОБА_2 при її зверненні до суду з позовом про розірвання шлюбу в жовтні 2015 року.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», встановивши обставини визначені ч. 2 ст. 110 СК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, а якщо воно було відкрито - припиняє провадження у справі.

Відповідно до пунктів 3 та 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з ново виявленими обставинами», нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

За наведеного суд приходить до висновку, що юридичний факт про вагітність при зверненні до суду з позовом про розірвання шлюбу може бути нововиявленою обставиною, адже ця обставина під час розгляду справи вплинула б на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. За оцінкою суду такий юридичний факт є істотним у звязку з тим, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, вона б виключила процесуальну можливість прийняття такого судового рішення про задоволення позову, адже позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, як зазначалось вище, нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами).

Суд відповідно до положень ст.10 ЦПК України сприяв заявнику в надані доказів з приводу підтвердження його тверджень про вагітність ОСОБА_2, про що постановлена відповідна ухвала про витребування з медичних установ інформації про перебування ОСОБА_2 на обліку як вагітної. За повідомленням Вінницького міського клінічного пологового будинку №1 від 15.06.2016 року № 01-11/432, Міської лікарні «Центр матері та дитини» м. Вінниці від 14.06.2016 № 587, Міського клінічного пологового будинку №2 від 15.06.2016 року № 400, Вінницької центральної районної клінічної лікарні Вінницької області від 30.06.2016 року № 516, ОСОБА_2 на обліку по вагітності не перебувала, за медичною допомогою не зверталася.

Інших доказів про вагітність ОСОБА_2 заявником не надано.

За наведеного суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд у звязку з нововиявленими обставинами рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 січня 2016 року по цивільній справі № 127/23273/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання про стягнення з заявника 3000,00 грн. понесених витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги; граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні (з 1 січня 2016 року - 1378 грн. х 40% = 551,20 грн./год., з 1 травня 2016 року - 1450 грн. х 40% =580,00 грн./год.).

Суд враховує, що матеріалами справи підтверджено, що адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надавали ОСОБА_2 правову допомогу у вигляді складання клопотань, підготовки письмових заперечень та приймали участь в судових засіданнях, загальний час яких становить 1 год. 39 хв. За надання наведених послуг ОСОБА_2 здійснила оплату в розмірі 3000,00 грн., що підтверджується квитанціями від 30.03.2016 року та 30.06.2016 року. При визначені розміру витрат на правову допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони, суд враховує обєм тих послуг, який надавався кожним із адвокатів та відповідно розмір затраченого часу кожним із них та з урахуванням положень Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розміру мінімальної заробітної плати щодо діяв під час розгляду заяви, приходить до висновку, що стягненню підлягають витрати в розмірі 2020,52 грн. ((3 год. 21 хв. х 551,20 грн./год.) +18 хв. х 580 грн./год.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 84, 88, 361 - 365 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд у звязку з нововиявленими обставинами рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 січня 2016 року по цивільній справі № 127/23273/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, витрати на правову допомогу в розмірі 2020,52 грн. (дві тисячі двадцять гривень 52 копійки).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя: