Ухвала суду № 58708095, 30.06.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3450/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Чех Н.А.

з участю секретаря - Кузьменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1, боржник - ОСОБА_2, на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Торбинської Оксани Миколаївни,

встановив:

Скаржник звернулася до суду з вказаною заявою, посилаючись на те, що 12.12.2014 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 755/11492/14-ц про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, на її користь з ОСОБА_2 в сумі 5 000,00 грн. 23.12.2014 року відкрито виконавче провадження. 13.08.2015 року вона (скаржник) в приміщенні виконавчої служби ознайомилася з виконавчим провадженням та зробила фотокопії. Станом на 13.08.2015 року в матеріалах виконавчого провадження не було жодних актів. Однак, 27.01.2016 року в ході розгляду судової справи № 755/15835/15-ц за її скаргою на постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа, нею було виявлено, що в виконавчому провадженні з'явився акт державного виконавця від 26.05.2015 року, якого раніше не існувало. Вважає акт незаконним, оскільки в ньому відсутні особи, які надала доступ до житлового приміщення, що вказує на те, що виконавець до квартири не заходив. Не містить акт і роз'яснень понятим їх обов'язків, що є порушенням ч. 4 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, акт від 26.05.2015 року був відсутній в матеріалах виконавчого провадження станом на 13.08.2015 року.

В судове засідання скаржник не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, скаргу підтримала, просила її задовольнити.

В судове засідання боржник не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.

В судове засідання суб'єкт оскарження не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності та пояснень по суті скарги до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги скаржника підлягають задоволенню.

В суді встановлено, що 12.12.2014 року Дніпровським районним судом м. Києва по справі № 755/11492/14-ц видано виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 маральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.

19.12.2014 року ОСОБА_1 звернулася до ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження.

23.12.2014 року державним виконавцем Торбинською О.М. відкрито виконавче провадження № 45899812.

По даній справі скаржником оспорюється акт державного виконавця Торбинської О.М. від 26.05.2015 року, зі змісту якого слідує, що виконавець 26.05.2015 року з понятими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знаходилися в квартирі АДРЕСА_1, та виявили відсутність майна, яке б належало боржнику ОСОБА_2 на праві приватної власності, та на яке можливо було б звернути стягнення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтями 5, 6 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень є обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати в своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; 9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; 10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, поліцейських, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням поліцейських, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; 16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; 18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; 19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Як вбачається з копії матеріалів виконавчого провадження, наданого державним виконавцем Торбинською О.М., виконавче провадження відкрито 23.12.2014 року, завершено 30.06.2015 року. Дане виконавче провадження не пронумеровано, що є порушенням п. 3.10 Порядку роботи з документами в органах виконавчої служби.

Відповідно до п. 3.10 Порядку роботи з документами в органах виконавчої служби завершене виконавче провадження формується державним виконавцем у хронологічному порядку за заявою (супровідним листом суду) про примусове виконання рішення відповідно до дати надходження (створення) документів виконавчого провадження. Ксерокопію виконавчого документа державний виконавець приєднує до матеріалів виконавчого провадження в останню чергу. Документи, що приєднуються до матеріалів виконавчого провадження, мають бути тільки в одному примірнику. У завершеному виконавчому провадженні аркуші нумеруються та скріплюються металевими скріпками, об'ємні за своїм змістом (понад 35 аркушів) прошиваються.

13.08.2015 року (після завершення провадження) стягувач ознайомлювалася з матеріалами виконавчого провадження та зробила його фотокопії. Порівнявши фотокопії, надані стягувачем та копію виконавчого провадження, наданого державним виконавцем, встановлено, що станом на 13.08.2015 року Акт від 26.05.2015 року був відсутній. Як і була відсутня постанова від 03.04.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. З ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 28.04.2016 року слідує, що судом було встановлено, що постанова від 03.04.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження зареєстровані в Єдиному державному реєстрі виконавчий проваджень 25.12.2015 року, тобто після восьми місяців після її прийняття, і після спливу майже шести місяців після повернення виконавчого документа.

Таким чином, в суді було встановлено, що оспорюваний акт був відсутній в матеріалах виконавчого провадження після повернення виконавчого документа.

Крім того, з самого Акту встановлено, що він не відповідає вимогам та складено з порушенням вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень та Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 1.5.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень 1.5.2. Акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події: а) текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові державного виконавця, підстава для складання акта, перелічуються особи, що були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт; б) у констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції; в) у кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються); г) акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання сторін чи інших осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка «від підпису відмовився» проставляється напроти імені особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта; ґ) до акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Особливо не зрозумілим є хто саме був присутнім при проведенні перевірки в квартирі, оскільки крім понятих, акт інших осіб не містить.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» понятий має право знати, для участі у провадженні яких виконавчих дій його запрошено, на підставі якого виконавчого документа вони провадяться, а також робити зауваження з приводу провадження виконавчих дій. Зауваження понятого підлягають занесенню до акта відповідної виконавчої дії. Понятий зобов'язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких він був присутній. Перед початком виконавчих дій державний виконавець роз'яснює понятим їхні права і обов'язки, про що зазначається в акті.

З акту слідує, що права понятим не роз'яснювалися.

Враховуючи вимоги законодавства України та обставини, які встановлені в процесі розгляду справи, суд дійшов висновку, що скарга є обґрунтованою, доведеною, та підлягає задоволенню.

Про наявність оспорюваного акту скаржник дізнався лише в процесі розгляду іншої справи, що дає підстави вважати, що строк скаржником не пропущено.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

По даній справі представник суб'єкта оскарження не надав жодного пояснення та належного доказу по суті самої скарги на спростування доводів скаржника. Пояснення Торбинської О.М. від 30.05.2016 року описують лише хід виконавчого провадження, що саме нею було «здійснено» задля виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 383 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

В силу частини 2 статті 387 Цивільного процесуального кодексу України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 5, 6, 11, 15 Закону України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, Порядком роботи з документами в органах виконавчої служби ст.ст. 60, 294, 383-387 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1, боржник - ОСОБА_2, на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Торбинської Оксани Миколаївни - задовольнити.

Визнати дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Торбинської Оксани Миколаївни щодо складання Акту від 26 травня 2015 року неправомірними.

Скасувати Акт державного виконавця від 26 травня 2015 року, винесений державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Торбинською Оксаною Миколаївною у виконавчому провадженні № 45899812.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: