Ухвала суду № 58708043, 10.06.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/29/16 Справа № 712/211/15-к Категорія: ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2016 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

потерпілої ОСОБА_7

адвокатів ОСОБА_8, ОСОБА_9

обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_11

представника потерпілих ОСОБА_12

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_10 та в його інтересах захисника ОСОБА_8, захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_11, потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_7 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.08.2015 р., яким

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,

засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України на тринадцять років позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 358 КК України на три роки позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 358 КК України до арешту строком на шість місяців;

за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України на два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено до відбуття ОСОБА_10 покарання у вигляді тринадцяти років позбавлення волі.

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судима,

засуджена за ч. 1 ст. 396 КК України на три роки позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 358 КК України на три роки пять місяців двадцять пять днів позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 358 КК України до арешту строком на шість місяців;

за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України на два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено до відбуття ОСОБА_11 покарання у вигляді три роки пять місяців двадцять пять днів позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_13 матеріальну шкоду в сумі 2 632,00 грн. та моральну шкоду в сумі 100 000,00 грн., а всього на загальну суму 102 632,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_13 матеріальну шкоду в сумі 2 632,00 грн. та моральну шкоду в сумі 30 000,00 грн., а всього на загальну суму 32 632,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 солідарно на користь держави процесуальні витрати за проведення по справі судово-дактилоскопічної експертизи № 200 від 04.06.2011 р. в сумі 175,80 грн., судово-дактилоскопічної експертизи № 199 від 04.06.2011 р. в сумі 175,80 грн., судово-технічної експертизи № 1/624 від 09.06.2011 р. в сумі 450,44 грн., судово-дактилоскопічної експертизи № 215 від 15.06.2011 р. в сумі 175,80 грн., а всього на загальну суму 977,84 грн.

Вирішена доля речових доказів по справі.

За вироком суду ОСОБА_10 визнаний винним та засуджений за те, що він, 30 березня 2011 року, перебуваючи в будинку ОСОБА_14 по вул. Сидоренка, 47 в с. Дубіївска Черкаського району Черкаської області, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків під час сварки ОСОБА_14 з дружиною ОСОБА_11, умисно наніс ОСОБА_14 удар кулаком правої руки в голову, від якого той втратив рівновагу і впав на підлогу, а ОСОБА_10, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, почав наносити останньому чисельні удари кулаком руки в ділянку грудної клітини та голови, продовжуючи його утримувати в лежачому положенні, блокуючи його дії, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_14 тілесних ушкоджень у вигляді двох ран на лобі, крововиливу в м'які покрови черепа в лівій надвушній та завушній ділянках, які у відповідності до висновків судово-медичної експертизи № 340/13 від 24.10.2011 р. відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а також переломів 5,6,7 ребер праворуч та 4,5,6 ребер ліворуч, які у відповідності до вказаних висновків експерта носять ознаки середнього ступеня тяжкості.

Після чого, ОСОБА_10, продовжуючи свої злочинні дії, схопив з поверхні стоячого поряд столу ножа та наніс ОСОБА_14 ножових поранень в шию, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді рани на лівій щоці, рани на підборідді праворуч, рани на правій задньо-боковій поверхні шиї, рани на лівій боковій поверхні шиї, рани на підборідді, рани в підпідборідковій ділянці, які у відповідності до висновків вищевказаної судової експертизи носять ознаки легких тілесних ушкоджень та проникаючої травми шиї у вигляді рани на передній поверхні шиї праворуч в нижній частині з ушкодженням органів шиї та пересіченням правої сонної артерії, яка згідно висновків вищенаведеного судово-медичного експертного дослідження відноситься до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, і внаслідок отримання яких ОСОБА_14 помер на місці вчинення злочину.

ОСОБА_10, усвідомивши, що ОСОБА_14 помер, повідомив про це ОСОБА_11, яка цей час знаходилась в іншій кімнаті вищевказаного житла та перемістив труп на стояче поряд ліжко і накрив його зверху матрацом.

Після вказаних подій, ОСОБА_10, з метою приховування вчиненого ним кримінального правопорушення, знищення слідів злочину та уникнення викриття працівниками правоохоронних органів і подальшого притягнення до кримінальної відповідальності, почав замивати сліди крові в жилому приміщенні даного жилого будинку.

Наступного дня 31.03.2011 року близько 20.00 години ОСОБА_15, продовжуючи активні дії направлені на приховування вчиненого ними кримінального правопорушення та знищення слідів злочину, роздягнув труп ОСОБА_14 і завернувши його в килим, переніс до приміщення гаража, який розташований на території вищевказаного домоволодіння. Потім він розвів багаття на території дворища будинку і спалив предмети одягу трупа ОСОБА_14, а згодом повернувшись до гаражного приміщення поклав труп у яму, яку замаскував, прикривши побутовими предметами. При цьому ОСОБА_11 в момент приховування ОСОБА_10 слідів вчиненого ними суспільно-небезпечного діяння, знаходилась на території подвір'я будинковолодіння.

02.04.2011 року близько 22.00 години ОСОБА_10 зайшов до гаражного приміщення вищевказаного домоволодіння, де за допомогою садового ножа та пилки розчленував труп ОСОБА_14 та поклав фрагменти трупа в окремі поліетиленові пакети, після чого 04.04.2011 року переніс пакети з розфасованими частинами трупа ОСОБА_14 до підвалу даного домоволодіння і закопав. При цьому під час розчленування та закопування трупа ОСОБА_14, ОСОБА_11 знаходилась на території домоволодіння.

06.04.2011 року ОСОБА_10 перебуваючи в приміщенні жилого будинку № 47 по вул. Сидоренка в селі Дубіївка Черкаського району Черкаської області, який належав загиблому ОСОБА_14, погодився на пропозицію ОСОБА_11 підробити паспорт громадянина України вбитого ними ОСОБА_14, який згодом використати під час вчинення нотаріальних дій по переоформленню права власності на вказаний жилий будинок.

Після чого він отримав від ОСОБА_11 паспорт громадянина України серії МЕ 533766, виданий 10.12.2004 року Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області на ім'я ОСОБА_14, який в подальшому умисно підробив офіційний документ який видається установою, а саме вклеїв власну фотокартку замість фотокартки ОСОБА_14 в його паспорт громадянина України і підробив фрагмент кутового відтиску гербової печатки.

29.04.2011 року близько 17.00 години ОСОБА_10 разом з ОСОБА_11 прийшли до офісу № 103 приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_16, який розташований в будинку № 242/1 по вулиці Шевченка в місті Черкаси, де умисно використали завідомо підроблений документ. Так ОСОБА_10, ввівши нотаріуса у оману, представився ОСОБА_14 і пред'явивши фіктивний паспорт громадянина України серії МЕ533766, виданий 10.12.2004 року Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області на ім'я ОСОБА_14, з внесеними до нього змінами у вигляді переклеєної фотокартки, вчинив від імені мертвого ОСОБА_14 правочин, а саме, отримав у встановленому законом порядку довіреність ВРК № 499003 від 29.04.2011 р. строком на один рік.

29.04.201 1 року близько 17.00 години ОСОБА_10 разом з ОСОБА_11 прийшли до офісу № 103 приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_16, який розташований в будинку № 242/1 по вулиці Шевченка в місті Черкаси, де умисно, з корисливих спонукань, заволоділи чужим майном та придбали право на майно шляхом обману, а саме використавши завідомо підроблений документ, ввівши нотаріуса у оману, ОСОБА_17 представився ОСОБА_14 і пред'явивши фіктивний паспорт громадянина України серії МЕ 533 766 виданий 10.12.2004 року Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області на ім'я ОСОБА_14, з внесеними до нього змінами у вигляді переклеєної фотокартки, вчинив від імені мертвого ОСОБА_14 правочин, а саме отримав у встановленому законом порядку довіреність ВРК № 499003 від 29.04.2011 р. строком на один рік.

Внаслідок отримання вищевказаної довіреності ОСОБА_11 придбала право на нерухоме майно шляхом обману, а саме отримала всі законні підстави розпоряджатись на власний розсуд приватним домоволодінням № 47 по вул. Сидоренка в селі Дубіївка Черкаського району Черкаської області, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 193918 належало на праві приватної власності ОСОБА_14, інвентаризаційна вартість якого, згідно довідки КП «ЧООБТІ» від 26.10.2011 р. становить 64 427 гривень, що завдало значної шкоди потерпілому.

Однак ОСОБА_11 та ОСОБА_10 довести свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману до кінця не змогли з причин, що не залежали від їх волі, адже в подальшому були затримані працівниками міліції.

ОСОБА_11, 30.03.2011 року близько 13-30 год. перебуваючи в будинку ОСОБА_14 по вул. Сидоренка, 47 в с. Дубіївска Черкаського району Черкаської області, стала свідком того, як ОСОБА_10 на грунті раптово виниклих неприязних стосунків умисно наніс ОСОБА_14 удар кулаком правої руки в голову, від якого той втратив рівновагу і впав на підлогу, а вона в цей час вибігла з кімнати. Після цього, до неї вийшов ОСОБА_10 та повідомив, щоб вона не заходила до кімнати. Правоохоронні органи ОСОБА_11 не повідомила про вбивство, оскільки ОСОБА_10 здійснював на неї психологічний тиск.

06.04.2011 року ОСОБА_11 передала ОСОБА_10 паспорт громадянина України серії МЕ 533766, виданий 10.12.2004 року Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області на ім'я ОСОБА_14, який в подальшому умисно підробив офіційний документ, який видається установою, а саме, вклеїв власну фотокартку замість фотокартки ОСОБА_14 в його паспорт громадянина України і підробив фрагмент кутового відтиску гербової печатки.

29.04.2011 року близько 17.00 години ОСОБА_11 разом з ОСОБА_10 прийшли до офісу № 103 приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_16, який розташований в будинку № 242/1 по вулиці Шевченка в місті Черкаси, де умисно використали завідомо підроблений документ. Так ОСОБА_10, ввівши нотаріуса у оману, представився ОСОБА_14 і пред'явивши фіктивний паспорт громадянина України серії МЕ 533766 виданий 10.12.2004 року Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області на ім'я ОСОБА_14, з внесеними до нього змінами у вигляді переклеєної фотокартки, вчинив від імені мертвого ОСОБА_14 правочин, а саме отримав у встановленому законом порядку довіреність ВРК № 499003 від 29.04.2011 року строком на один рік.

29.04.2011 року близько 17.00 години ОСОБА_11 разом з ОСОБА_10 прийшли до офісу № 103 приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_16, який розташований в будинку № 242/1 по вулиці Шевченка в місті Черкаси, де умисно, з корисливих спонукань, заволоділи чужим майном та придбали право на майно шляхом обману, а саме, використавши завідомо підроблений документ, ввівши нотаріуса у оману, ОСОБА_10 представився ОСОБА_14 і пред'явивши фіктивний паспорт громадянина України серії МЕ 533766, виданий 10.12.2004 року Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області на ім'я ОСОБА_14, з внесеними до нього змінами у вигляді переклеєної фотокартки, вчинив від імені мертвого ОСОБА_14 правочин, а саме отримав у встановленому законом порядку довіреність ВРК № 499003 від 29.04.2011 року строком на один рік.

Однак ОСОБА_11 та ОСОБА_10 довести свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, до кінця не змогли з причин, що не залежали від їх волі, адже в подальшому були затримані працівниками міліції.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням прокурор у кримінальному провадженні ставить питання про його скасування через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування ЗУ про кримінальну відповідальність.

Під час апеляційного розгляду просить провести судове слідство та дослідити ряд процесуальних документів.

Вказує на неправильну перекваліфікацію судом у вироку дій ОСОБА_10 з ч. 2 ст. 27, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 115 КК України та Дії ОСОБА_11 з ч. 3 ст. 27, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 396 КК України, оскільки, на думку суду наявними доказами не підтверджується кваліфікуюча ознака «Вчинення злочину на замовлення та за попередньою змовою групою осіб».

Судом не враховані покази ОСОБА_11 при допиті в якості підозрюваної про те, що вона визнавала свою вину у вбивстві за попередньою змовою з ОСОБА_10 та показала останнього про те, що ОСОБА_11 під час вбивства надавала йому ніж.

Просить постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_10 винним у

вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. ч. 3, 4

ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання за ч. 2

ст. 27, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України у вигляді 15 років позбавлення волі

з конфіскацією майна, за ч. З ст. 358 КК України у вигляді 3 років позбавлення

волі, за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді 6 місяців арешту, за ч. 2 ст. 190 КК

України у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України,

шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно

призначити покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією

майна та визнати ОСОБА_11 винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3

ст. 27, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК

України та призначити їй покарання за ч. 2 ст. 27, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК

України у вигляді 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. З

ст. 358 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 358 КК

України у вигляді 6 місяців арешту, за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 2 років

позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш

суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді

13 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Потерпіла ОСОБА_7 в апеляційній скарзі ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції через неправильну кваліфікацію дій обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Вказує, що суд першої інстанції передчасно дійшов до висновку про непричетність обвинуваченої ОСОБА_11 до вчинення вбивства потерпілого ОСОБА_14

Просить постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_10 за

вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на чотирнадцять років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у вигляді 14 років позбавлення волі з конфіскацією

майна. ОСОБА_11 визнати винною за ч. 3 ст. 27, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на тринадцять років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_11 покарання у вигляді тринадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Потерпілий ОСОБА_13 в поданій ним апеляції просить вирок суду першої інстанції скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що при перекваліфікації дій обвинувачених з ч. 3 ст. 27 п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 115 КК України ОСОБА_10 та на ч. 1 ст. 396 КК України ОСОБА_11, по за увагою суду залишились першопочаткові покази самих обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11, та свідків по справі про те, що вказаний злочин, вбивство його брата ОСОБА_14, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вчинили спільно.

Також не враховані покази свідка ОСОБА_18 про те, що ОСОБА_11 цікавилася людиною, яка зможе за винагороду вбити її чоловіка.

Просить обрати міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_11 у вигляді тримання під вартою.

Також просить призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Адвокат ОСОБА_9, діючи в інтересах обвинуваченої ОСОБА_11 в апеляційній скарзі просить вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_11 в частині кваліфікації її дій за ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України скасувати та закрити кримінальне провадження за відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення; в частині кваліфікації її дій за ч. 1 ст. 396 КК України змінити вирок суду першої інстанції, призначивши їй більш мяке покарання в межах санкції даної статті.

При цьому зазначає, що ОСОБА_11 про підробку паспорту ОСОБА_14 дізналася лише в нотаріуса, отже вона не приймала участі в його виготовленні та підробці, а тому в її діях відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 358 КК України. Також, ні органом слідства, ні судом не доведено про домовленість між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на підробку паспорту ОСОБА_14, отже в її діях відсутній склад злочину, передбачений ч. 3 ст. 358 КК України. Крім того, в діях ОСОБА_11 відсутній і склад злочину, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки вона не знала, що ОСОБА_10 використовує підроблений паспорт ОСОБА_14 під час оформлення довіреності. Також, в діях ОСОБА_11 відсутній склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 2ст. 190 КК України, оскільки шахрайством визнаються дії по введенню в оману потерпілої особи, а на момент вчинення цих дій, потерпілий ОСОБА_14, вже був мертвий.

Крім цього просить відмовити в задоволенні позову потерпілого ОСОБА_13 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_10 в поданій ним апеляційній скарзі просить вирок суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Вказує, що досудове слідство по справі було проведено з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також, по за увагою суду залишилась та обставина, що його було затримано 04.05.2011 р., а не 05.05.2011 р. в звязку з чим, після його затримання до нього застосовувались недозволені методи слідства та відмовлено в наданні захисника, чим були порушені його права, однак перевірка по вказаному факту проведена не була.

Зазначає, що він не скоював вбивства потерпілого ОСОБА_14, а його дії були лише необхідною обороною.

Також вказує, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000, 00 грн. задоволено безпідставно, оскільки вказана шкода потерпілим нічим не обґрунтована.

Адвокат ОСОБА_8, діючи в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 в апеляції ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції в частині визнання винним ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Також, дійшовши до висновку про нанесення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень ОСОБА_19 з метою захисту ОСОБА_11 суд першої інстанції не врахував покази ОСОБА_20 в частині того, що він одержував після вбивства його брата ОСОБА_19 з його телефонного номеру смс-повідомлення у невластивому брату стилі написання про те, що він живий та переховується.

Судом не взяті до уваги дані протоколу допиту ОСОБА_11 від 04.05.2011 р. про те, що з метою «усунення» ОСОБА_19 вона з ОСОБА_10 домовилися про вбивство її чоловіка, без обговорення деталей цього вбивства.

Також не враховані дані протоколу допиту ОСОБА_10 від 05.05.2011 р. згідно яких ОСОБА_11 усвідомлювала, що вбивство її чоловіка вчинив ОСОБА_10 і під час вчинення вбивства подала йому ніж, оскільки попередній зламався.

Не дана оцінка судом показам свідка ОСОБА_21 на слідстві про те, що ОСОБА_11 скаржилась на свого чоловіка та виясняла за осіб, що могли б за винагороду його вбити та даним очної ставки від 12.05.2011 р. між підозрюваним ОСОБА_10 та ОСОБА_11, згідно яких вони викривали один одного у вчиненні даних кримінальних правопорушень.

Також не враховані судом дані відтворення підозрюваними ОСОБА_11 та ОСОБА_10 07.05.2011 р. обставин вчинення ними інкримінованих їм у вину кримінальних правопорушень.

Також, судом не переглядалися відеозаписи відтворення обстановки та обставин події з участю підозрюваних, хоча про це клопотала сторона захисту та прокурор та не взяті до уваги пояснення в суді слідчого про ОСОБА_22 надання ними підозрюваними чітких, змістовних та детальних показів про обставини вчинення правопорушень.

Вважає, що невизнання обвинуваченими в подальшому своєї вини в умисному вбивстві не ставить під сумнів правдивість їх первинних показів.

Відсутність здійснення тиску працівників правоохоронних органів на підозрюваних підтверджується постановою прокуратури Черкаського району від 08.11.2012 р. про відмову в порушенні кримінальної справи.

Суд також мотивував чому первинні покази підозрюваних про вчинення ними вбивства викликають у нього сумнів стосовно їх достовірності.

Заслухавши доповідача, прокурора та інших апелянтів, підтримавших свої апеляційні скарги та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до наступного.

У відповідності до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, ухваленим на підставі обєктивно зясованих обставин, з наведенням належних та достатніх мотивів і підстав його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що при розгляді даного кримінального провадження ці вимоги закону належним чином дотримані не були.

Згідно ст. 409 КПК України, однією з підстав скасування судового рішення є істотне порушення вимог цього закону.

Такими порушеннями, відповідно до ст. 412 цього закону, є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Перевіркою встановлено, що при розгляді даного кримінального провадження були допущені такі істотні порушення за наявності яких це судове рішення не може залишатися в силі і підлягає скасуванню.

Так, відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_10, крім інших злочинів, також обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за що передбачено покарання у тім числі і у виді довічного позбавлення волі.

За таких обставин у відповідності до ч. 1 ст. 52 КПК України, участь захисника є обовязковою і забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Проте, відповідно до матеріалів справи, підготовче судове провадження 20.01.2015 р. здійснювалося за відсутності захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_8

Вказане порушення є істотним і тягне за собою безумовне скасування цього судового рішення.

Крім того, в матеріалах провадження відсутній технічний носій з інформацією судового провадження, що проводилося судом 07.08.2015 р., що також у відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України є істотним порушенням цього закону зі скасуванням цього судового рішення.

Також порушення мало місце в судовому засіданні коли адвокатом ОСОБА_8 заявлено клопотання про відвід прокурора та під час продовження судового провадження 07.08.2015 р. та без відображення його в журналі судового засідання.

При цьому фіксація судового засідання технічними засобами не проводилася без відображення цього в журналі судового засідання.

Також, відсутній аудіо запис заяви ОСОБА_8 в судовому засіданні 07.04.2015 р. про відвід головуючому судді Чечот А.А. без відображення цього в журналі судового засідання.

В ньому також відсутня інформація про заяву цього захисника від 06.03.2015 р. про відвід всьому складу суду, як і відсутня в матеріалах справи стосовно цього відповідна ухвала суду.

Також в журналі судового засідання як і в матеріалах технічного запису відсутня інформація про завершення судового слідства та перехід і проведення судових дебатів та надання останнього слова обвинуваченому ОСОБА_10

Крім того, ні прокурором, ні судом першої інстанції не виконані вимоги ст. 384 КПК України та не розяснено обвинуваченим про можливість та особливості розгляду даного кримінального провадження судом присяжних.

А текст ухвали суду про відмову суду в задоволенні заяви про відвід судді відрізняється від тексту в ухвалі, що міститься в матеріалах справи.

У відповідності до ст. 415 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції і в тім числі встановлення порушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України, тобто відсутності в матеріалах провадження журналу судового засідання або технічного носія інформації на якому зафіксоване судове провадження.

Оскільки в технічному носії зазначене вище судове провадження не зафіксоване, тому вирок по даному провадженню підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.

При новому розгляді слід врахувати викладене та доводи апеляційних скарг інших учасників судового провадження та прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 та його клопотання задоволити частково.

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.08.2015 р. відносно ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України та ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 396, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 та ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Запобіжний захід ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою продовжити до 10.07.2016 р., а ОСОБА_11 залишити особисте зобовязання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :