Ухвала суду № 58707547, 29.06.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц/790/3916/16

Справа № 635/4944/14-ц Головуючий 1 інстанції: Сітбаталова Н.І.

Категорія: відшкодування шкоди Доповідач: Сащенко І.С

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів: - Коваленко І.П., Коровіна С.Г.,

за участю секретаря - Бойко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування шкоди. В обґрунтування вимог посилався на те, що 18.04.2012 року було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК України. 22.06.2012 року дії останнього було перекваліфіковано на ч. 2 ст. 286 КК України. Водій автомобіля ЗІЛ-130 державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 порушив правила дорожнього руху, а саме п.п 15, 10.1, 16.13, в результаті чого допустив зіткнення з його автомобілем. Вказані порушення правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходилися в причинному зв'язку з настанням даної події. В результаті дорожно-транспортної пригоди йому згідно висновку судово-медичної експертизи спричинені тяжкі тілесні пошкодження, які є небезпечні для життя у вигляді: травматичного передньо-нижнього вивиху лівої плечової кістки з відривом великого горбка, а також забій грудної клітини, правостороннього гематорекса. Власником автомобіля НОМЕР_1 є Українське державне підприємство поштового зв`язку «Укрпошта». В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди йому була спричинена майнова та моральна шкода. Майнова шкода складається із вартості ремонтно-відновлюваних робіт його автомобіля - 185892,51 грн. та витрат на лікування -1877,63 грн., а всього 187710,14 грн. Моральна шкода полягає в тому, що звичний уклад його життя був порушений, він не мав можливості довгий час працювати та був позбавлений засобів пересування.

Просив стягнути з відповідача майнову шкоду в сумі 187710,14 грн. та моральну шкоду в сумі 500000 грн.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечували.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 22.04.2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» на користь позивача майнову шкоду в розмірі 187710,14 грн. та моральну шкоду в розмірі 50000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення змінити та задовольнити його позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди у повному обсязі. При цьому посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Вважає, що розмір його позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди є обґрунтованим.

Українське державне підприємство поштового зв`язку «Укрпошта» у своїй апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі. При цьому посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки ОСОБА_3 не може бути належним позивачем по справі через ненадання ним доказів права власності на транспортний засіб. Крім того вказує, що вирок суду по кримінальній справі відносно ОСОБА_4 в частині розв`язання цивільного позову ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди скасовано, а справу у цій частині направлено на новий розгляд. Також вказує на те, що автомобіль відповідача на день настання дорожньо-транспортної пригоди був застрахований, проте позивач за виплатою страхового відшкодування до страхової компанії не звертався.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, скарга Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з доведеності вимог позивача в частині відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди.

Погодитися в повному обсязі з такими висновками судова колегія апеляційного суду не може.

Встановлено, що 09.04.2012 року ОСОБА_4, керуючи автомобілем ЗІЛ-130 держ. № НОМЕР_1, який належить УДППЗ «Укрпошта», рухаючись по автодорозі Харків-Балаклія в Харківському районі Харківської області в напрямку м. Харкова, в районі 13 км+850 м. вказаної дороги, не впевнившись у безпеці свого руху, почав виконувати лівий поворот на вул. Зміївську в с. Безлюдівка Харківського району Харківської області, не надав при цьому проїзду автомобілю «FORD-FUSION» держ. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався по вказаній автодорозі в зустрічному напрямку, та допустив зіткнення з вказаним транспортним засобом. У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Вироком Харківського районного суду Харківської області від 10.10.2013 року ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, із застосуванням ст. 75 КК України до 3 років іспитового строку (а.с. 28-33).

Вироком колегії суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Харківської області від 16.01.2014 року вирок Харківського районного суду Харківської області змінений та ОСОБА_4 призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки (а.с. 34-38).

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.05.2014 року вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 16.01.2014 року змінений. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування призначеного апеляційним судом основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки (а.с. 39-42).

Відповідно до вимог ст. ст. 1166, 1188 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187, ч. 1 ст. 1172 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Зважаючи на те, що шкода завдана майну та здоров'ю позивача в результаті винних дій працівника підприємства відповідача, відшкодовувати шкоду має саме Українське державне підприємство поштового зв`язку «Укрпошта».

Витрати на придбання лікарських засобів в сумі 1817,63 грн. для лікування потерпілого від ДТП ОСОБА_3 підтверджені довідкою медичного закладу №05/3825 від 30.07.2012 року та довідкою аптеки.

Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 цього Кодексу, в тому числі - на відшкодування завданої майнової та моральної шкоди (ст. 386 ЦК України).

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в постановах Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про відшкодування шкоди» та «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», право на відшкодування шкоди має особа, яка хоч і не власником пошкодженого майна, але здійснює його експлуатацію на праві повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Станом на 09.04.2012 року ОСОБА_3 керував автомобілем «FORD-FUSION» держ. НОМЕР_2 на підставі технічного паспорту, довіреність на розпорядження майном була надана власником автомобіля - ОСОБА_5 тільки 10.12.2014 року. Крім того, ОСОБА_5 не був залучений судом до участі у справі в якості третьої особи, а суд апеляційної інстанції позбавлений такої можливості на стадії апеляційного розгляду справи.

Таким чином, підстав для стягнення матеріальної шкоди, спричиненої в результаті ДТП майну іншої особи, яка не була учасником процесу, немає.

Статтею ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до правил ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, з урахуванням характеру, обсягу і глибини страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) і з урахувань інших обставин - стану його здоров'я, істотності вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому судом враховуються вимоги розумності і справедливості.

З урахуванням глибини та тривалості моральних страждань позивача, який зазнав тяжких тілесних ушкоджень, тривалий час перебував в реанімаційному відділенні та на стаціонарному лікуванні в медичній установі, інших обставин, судова колегія вважає за можливе збільшити цю суму та визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 200000 гривень.

Посилання представника відповідача в апеляційній скарзі та судовому засіданні апеляційної інстанції на те, що спір про відшкодування шкоди був вирішений при розгляді судами різних інстанцій кримінальної справи, а також те, що шкода має бути стягнута не з підприємства, як власника джерела підвищеної небезпеки, а з страхової компанії, де була застрахована цивільно-правова відповідальність водія, судовою колегією не приймаються.

При розгляді кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 судами першої, апеляційної та касаційної інстанції, цивільний спір про відшкодування матеріальної та моральної шкоди вирішено не було.

В Постанові від 20.01.2016 року по справі №6-2808цс15 Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого «право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути обмежено або припинено наявністю у останнього Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Тобто винуватець Дорожньо-транспортної пригоди, в подальшому несе повну матеріальну відповідальність за шкоду завдану потерпілому, своїми неправомірними діями.

Право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована.

З огляду на наведене, ухвалене в справі судове рішення підлягає зміні, сума, стягнута з відповідача на користь позивача на відшкодування матеріальної шкоди - зменшенню, а на відшкодування моральної шкоди - збільшенню.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.1; 313, 316, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» - задовольнити частково.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 квітня 2016 року - змінити.

Зменшити суму, що підлягає стягненню з Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на користь ОСОБА_3 як матеріальна шкода з 187710,14 грн. до 1817,63 грн.

Збільшити суму, що підлягає стягненню з Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на користь ОСОБА_3 як моральна шкода з 50000 грн. до 200000 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді