Рішення № 58707242, 02.07.2016, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"02" липня 2016 р.

Справа № 642/9561/15-ц

2/642/222/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 р. Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Проценко Л.Г.,

за участю секретарів Сухорукова І.М., Канаєвої К.М.

розглянувши в судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Управління служб у справах дітей Департамент праці та соціальної політики Харківської міської радипро позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ :

Позивачка звернулася до суду із позовом про позбавлення відповідача батьківських прав, в якому зазначила, що із відповідачем знаходилася у шлюбі, який на цей час розірвано. Від шлюбу є малолітня дочка ОСОБА_3 Після розірвання шлюбу, за відповідача аліменти на дитину сплачує його мати, під час зустрічей відповідача та його матері із дитиною, донька стає нервовою. Зустрічі відповідача із дитиною негативно впливають на неї, тому позивачка обмежила такі зустрічі до часу коли дитина не подорослішає. Позивачка вдруге знаходиться в шлюбі та її чоловік бажає вдочерити дитину.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала та зазначила, що відповідач не спілкується з дитиною протягом двох років та ухиляється від виконання батьківських обов'язків на зустрічі з дитиною приїздять мати відповідача, яка сплачує за нього аліменти чи це робить тітка. Після зустрічей з родичами відповідача дитина приходить знервованою, у зв'язку з чим вона обмежила такі зустрічі до виповнення дитиною 15-16 років. Також вона письмово повідомила директора та класного керівника про можливість забирати дитину зі школи лише нею, її новим чоловіком та її подругою. Вона виховує доньку разом з новим чоловіком, який бажає її удочерити. Шлюб між нею та відповідачем розірвано, заборгованості по аліментах немає. Після розлучення, коли вона надавала батькові на вихідні дні дитину, відповідач приїздив в стані алкогольного сп'яніння. Вона не повідомляла номер телефону та адресу свого проживання з донькою відповідачеві, але у матері відповідача є телефон її чоловіка. Відомостей про те, що відповідач є наркозалежним чи зловживає алкоголем немає. До неї, за її заявою одного разу приходив представник органу опіки та піклування Червонозаводського району, який будь яких актів не складав, однак за її повторною заявою склав акт про обстеження житлових умов. На засіданні Опікунської ради Ленінського району м. Харкова вона надала довідки про дитину зі школи та лікарні і було прийнято рішення щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав. Відповідачу та його родичам про навчання доньки у відповідній школі та про те, що дитина знаходиться на обліку в іншій поліклініці вона не повідомляла. Відповідач за час сумісного проживання застосовував до неї силу, однак про це вона будь який орган не повідомляла.

Представник позивачки позов підтримав, зазначив, що після зустрічей з дитиною відповідача та його родичів у дитини трапляється роздвоєння особистості, дитина страждає, а її психічне здоров'я ускладнюється. Батько не піклується донькою, а новий чоловік бажає її удочерити, тому потрібно позбавити батьківських прав відповідача. Дитині потрібен реальний батько, який може надати дозвіл на виїзд за кордон, який на даний час виїзд не потрібен. Підставою для позбавлення батьківських прав є те, що відповідач є гравцем, що не зазначено як підстава позбавлення батьківських прав в СК України. Дитина висловила свою думку під час розгляду комісії з питань захисту прав дитини, а тому висновок про позбавлення батьківських прав відповідає інтересам дитини. Шлюб між сторонами розірвано шість років тому, заборгованості по аліментах немає. У зв'язку з заявою позивачки, відповідач та його родичі не могли забирати дитину зі школи. У матері відповідача та його сестри є телефон чоловіка позивачки, за яким можливо було телефонувати.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та зазначив, що в період відвідування дитиною дитсадочку позивачка також не приходила до дитячого закладу, а він приводив та забирав доньку самостійно. Після розірвання шлюбу позивачка самостійно написала заяву про зняття з реєстрації і незважаючи на пропозицію залишити зареєстрованою дитину,- зняла її з реєстрації. Спочатку позивачка надавала дитину для спілкування, однак в подальшому вигадувала будь які проблеми щодо неможливості надання дитини та настроювала дитину проти нього. Потім позивачка не надавала ні нової адреси проживання ні номеру її нового телефону, крім номеру телефону нового чоловіка, який не уповноважений вирішувати питання щодо спілкування з дитиною, тому шкільний заклад було встановлено оперативним шляхом. Він більше року знаходився на заробітках за межами України, надсилав на картку матері та сестри кошти, які останні перераховували позивачці і заборгованості по аліментах не має. Крім того, дитині купувались подарунки, одяг та з дитиною відвідувались різні розважальні заклади. Він звертався до Опікунської ради Ленінського району м. Харкова щодо неправомірних обмежень його зустрічей з дитиною і працівник зазначив, що направить листа до школи, але в подальшому його заява пропала. Він любить дитину та бажає спілкуватися з нею і брати участь у її вихованні. На засіданні Опікунської ради Ленінського району м. Харкова його запитали чи бажає він приймати участь у вихованні дитини, на що він відповів позитивно та зазначав, що не мав ні адреси ні телефону позивачки. Він приходив до школи, будь-яких скандалів не вчиняв, але класний керівник відмовила йому в прогулянці з донькою, при цьому зазначила персоналу, щоб його більше не пускали до школи.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та зазначив, що відповідно до п.15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків. Євиключний перелік підстав для позбавлення батьківських прав, але жодної такої підстави зазначеної в ст.164 СК України немає. Відповідач виконує аліментні обов'язки по яких заборгованості немає. Дитині купувався одяг, подарунки, проводилися відповідні заходи для її розвитку, тобто з боку відповідача був прояв турботи незалежно від того чи знаходився він на Україні чи працював за кордоном, а його родичі сприяли гармонійному розвитку дитини. Відповідач не є алкоголіком чи наркоманом, про що є відповідні сертифікати, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, є віруючою людиною. Необхідно здійснити умови щоб відповідач більше спілкувався з дитиною, а не забороняти йому таке спілкування. Відповідач буде телефонувати коли буде знати телефон позивачки, а не її чоловіка.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що є сестрою позивача, який турбувався за дитиною, бажав з нею спілкуватися, приймати участь у її житті та підтримувати морально і матеріально, однак позивачка перешкоджала цьому, скривала свою адресу та номер телефону. У зв'язку з чим вони самостійно знайшли дитину, однак позивачка поставила вимоги, що з дитиною буде спілкуватися лише бабуся та вона (ОСОБА_3) та заборонила спілкуватися батьку-відповідачеві, щоб не травмувати доньку, а в разі невиконання-дитину вони не побачать. Позивачка надавала дитину для спілкування на 15 хв., а в подальшому такі зустрічі були лише в присутності її чоловіка, після того спілкування узгоджувалися також з її чоловіком. При спілкуванні ні вона ні її мати не настроювали дитину проти мати та її нового чоловіка. Дитина гарно розвивається, не хворіє. Раніше, після розлучення брата, позивачка надавала дитину на вихідні і необхідність у відвідуванні школи була відсутня. Відповідач працює, не є алкоголіком чи наркоманом, не грає в азартні ігри, до кримінальної та іншої відповідальності не притягувався, фактів жорстокого поводження до дитини не було. Її брат надавав гроші на придбання дитячих речей, оскільки вона могла зробити відповідний вибір та можливість їх передати племінниці, а відповідач не мав такої можливості. Також відповідач сплачував аліменти шляхом передачі готівки матері, з банківської картки якої за допомогою Інтернету вона перераховувала кошти на рахунок позивачки і заборгованості по аліментах немає. Протягом одного з років її брат знаходився за кордоном на заробітках звідки переказував гроші та цікавився донькою, а вони з матір'ю розповідали про дитину та пересилали фото.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що після розлучення сина позивачка надавала дитину на вихідні, а в подальшому заборонила сину спілкуватися з дитиною, відключила телефон та приховувала адресу проживання з дитиною, у зв'язку з чим вони самостійно шукали дитину. В подальшому зустрічі з дитиною узгоджувалися та проводилися лише в присутності чоловіка позивачки, що спричиняє психологічний дискомфорт. Дитина щиро спілкується і при зустрічах ніхто не настроював дитину проти мати та її чоловіка. Син не є алкоголіком чи наркоманом, ніколи не застосовував сили як до позивачки так і дитині, також не було будь якого жорстокого поводження до дитини. Останній рік син знаходився на заробітках, але передавав гроші для дитини, а перед цим приблизно 6 місяців не спілкувався з дитиною, у зв'язку з забороною позивачки. Її син передає їй гроші, а донька через її картку перераховує аліменти на рахунок позивачки, заборгованості по аліментах немає. Також син надавав гроші на придбання дитячих речей. Відповідач двічі ходив до органу опіки та піклування, щодо питання спілкування з дитиною. Син купував доньці на свята планшет та телефон. Її онука раніше хворіла, та отримувала лікування за місцем проживання, але про те, що дитина після розлучення знаходиться на обліку в іншій поліклініці їм ніхто не казав.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що працює вчителем молодших класів та класним керівником ОСОБА_3, яку до першого класу приводила позивачка та її чоловік ОСОБА_1. Відповідач за три роки до школи не приходив, навчанням доньки не цікавився, участі в батьківських зборах не приймав. Бабуся та тітка дитини почали приїжджати недавно, але участі в заходах школи не приймали. В березні 2016р. відповідач прийшов до класу продовженого дня, в присутності учнів кинув документи про батьківство та в грубій формі зажадав забрати дитину, від чого дитина отримала стрес. Вона вийшла і в холі відмовила в цьому та зазначила, що його не знає та є відповідна заява позивачки де зазначено хто може забирати дитину, при цьому позивач кричав та хлопав дверима. Вона раніше мешкала в одному під'їзді, а в подальшому в сусідньому будинку з позивачкою, від якої дізналася про судовий процес про позбавлення відповідача батьківських прав і з комісією школи приїжджала до родини позивачки де було встановлено, що в родині гарний клімат, в квартирі чисто, дитина має відповідне спальне місце та куточок для навчання та ігор. Вона не знає про заборону позивачкою спілкування дитини з відповідачем та те, що родина відповідача шукала дитину.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що є другою хресною дитини, у зв'язку з тим, що первісні хресні не піклуються, не цікавляться та не приймають участі у вихованні дитини. Після розлучення дитина приблизно два роки згадувала батька, а після того тільки бабусю, на батька дитина не скаржиться і любить його. Чоловік позивачки піклується за дитиною більше ніж відповідач. В родині позивачки дитину проти родичів відповідача не настроюють. Вона бачить дитину чотири рази на тиждень та знає, що після зустрічі з бабусею та тіткою дитина стає знервованою. Відповідач може спілкуватися з дитиною по телефону чоловіка позивачки. Раніше позивачка відпускала дитину з відповідачем та його родичами для спілкування, а після конфлікту всі зустрічі проходять лише в присутності чоловіка позивачки. Зі школи дитину мають право забрати вона та позивачка з чоловіком, про що знає директор та класний керівник ОСОБА_3. Про те, що позивачка не повідомляла відповідачу її місця проживання та новий номер телефону не знає.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що є чоловіком позивачки, у якої після розірвання шлюбу склалися неприязні відносини з матір'ю та сестрою відповідача, після спілкування з якими дитина приїжджала знервованою. Після того, бабуся дитини телефонує йому щоб домовитися про зустріч і він з дитиною постійно знаходиться під час зустрічі. З батьком дитина не спілкується. Під час спілкування родичі відповідача передають дитині подарунки, одяг та продукти харчування. Відповідач сплачує аліменти, заборгованості по яких немає. Вони чотири рази змінювали місце проживання. Дитина гарно навчається і зі школи її мають право забирати він дружина та хресна.

Представник 3-ї особи: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської радив судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату та час слухання справи, надав заяву про слухання справи у його відсутність, пдтримавши позовні вимоги.

Суд, вислухавши доводи позивача, відповідача та їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

У ОСОБА_9 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народилася донька ОСОБА_3, про що вчинено відповідний запис за №194. (а.с. 11)

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2010 року шлюб, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 розірвано. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 25.08.2010р. (а.с. 6)

ОСОБА_9 25 липня 2014 р. уклала шлюб із ОСОБА_8. Прізвище подружжя після укладення шлюбу - ОСОБА_8. (а.с. 10)

ОСОБА_1 з 03.05.2012р. працює на КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» на посаді бухгалтера 2-ї категорії, за місцем роботи характеризується позитивно, її дохід за період з 01.11.2014р. по 31.10.2015р. склав 53464,97 грн. (а.с. 12-14)

Чоловік позивачки ОСОБА_1, - капітан служби цивільного захисту, працює в ГУ ДСНС України, де характеризується задовільно, і в період з травня 2015р. по жовтень 2015р. ОСОБА_8 отримав заробітну плату в розмірі 17917,36 грн. (а.с.17-19)

Згідно повідомлення та довідки ХСШ №66 від 12.11.2015р. ОСОБА_3 навчається в 3-Б класі. За три роки навчання в школі ОСОБА_3, батько дитини не відвідував батьківських зборів, з учителями не спілкувався та не цікавився її навчанням. Мати дитини часто буває у школі, спілкується з вчителями, цікавиться успіхами доньки, відвідує батьківські збори. (а.с.15,16)

За відповіддю КЗОЗ «Харківська дитяча клінична лікарня №24» від 05.02.2016р. ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на обліку з дня виписки з пологового будинку. Мати ОСОБА_1 піклується про стан здоров'я дитини, відвідує поліклініку, виконує реекомендації лікарів. Батько ОСОБА_2 щодо стану здоров'я своєї дочки до лікувального закладу не звертався. (а.с.88)

Як вбачається з витягів ПАТ КБ «Приватбанк» з кредитної картки ОСОБА_3 знімалися коти на придбання дитячого одягу, іграшок, сплати розваг. (61-65)

Відповідно акту обстеження умов проживання від 03.03.2016р. за заявою ОСОБА_1 спеціалістами служби у справах дітей Червонозаводського району, з метою можливості позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, було обстежено умови проживання орендованої АДРЕСА_1. При цьому встановлено, що умови проживання та санітарний стан задовільні, квартира з усіма комунальними зручностями, ОСОБА_3 має свій куточок де є спальне ліжко, стіл і створені належні умови. Мати належним чином виконує свої батьківські обов'язки, дитина забезпечена всім необхідним. (а.с.86)

Управління служб у справах дітей Департамент праці та соціальної політики Харківської міської ради від 12.02.2016р., як представник органу опіки та піклування в інтересах дитини вважало за доцільне позбавити батьківських правОСОБА_2 відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 Як вбачається з зазначеного висновку ОСОБА_2 до медичного заладу щодо стану здоров'я дочки не звертався, протягом 3-х років школу не відвідував, до вчителів щодо навчання та виховання дочки не звертався, щодо усунення перешкод в спілкуванні з дочкою з боку матері дитини до управління служб у справах дітей не звертався та ніяких доказів щодо виконання ним батьківських обов'язків не надав. На засіданні комісії ОСОБА_3 повідомила, що рідний батько з нею не спілкується, зі святами не поздоровляє, своїм батьком вважає чоловіка матері ОСОБА_8 (а.с.87)

У ОСОБА_2 відповідно до сертифікату профілактичного наркологічного огляду від 25.12.2015р. ознак наркотичних захворювань не виявлено. (а.с.66)

Згідно характеристики інспектора Холодногірського ВП ГУНП в Х/О від 29.06.2016р., відповідач за місцем проживання характеризується задовільно, громадський порядок не порушує, спиртними напоями не зловживає, зв'язків з раніше судимими не підтримує, скарг чи заяв від сусідів у відношенні останнього не надходило.

Відповідно до ст.ст.150,180 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, її фізичний, духовний та моральний розвиток та утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позивачка, як на підставу для позбавлення відповідача батьківських прав посилалася на п. 2 ч.1 ст.164 СК України (ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини).

Ухилення від виконання батьківських обов'язків передбачає систематичне невиконання обов'язку турбуватись про дітей, в чому воно б не виражалось (не годувати, не забезпечувати необхідним одягом, медичною допомогою, не задовольняти життєво важливих потреб дитини).

При цьому відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.п.15,16,18 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише до дитини, яка не досягла 18 років, і тільки на підставах, передбачених статтею 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до ст.9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці (рішення «Хант проти України» (Заява N 31111/04) від 7 грудня 2006 року).

Згідно роз'яснень, викладених у абз.2 п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.

Відповідно до частини 3 статті 10 та статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених, статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління служб у справах дітей Департамент праці та соціальної політики Харківської міської ради від 12.02.2016р. зазначає про доцільність батьківських правОСОБА_2 відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2

Згідно ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд критично оцінює висновок про доцільність позбавлення батьківських прав Управління служб у справах дітей Департамент праці та соціальної політики Харківської міської ради від 12.02.2016р., не погоджуючись з ним, оскільки висновок є недостатньо обґрунтованим, з нього не вбачається свідомого нехтування ОСОБА_2 своїми обов'язками, а також висновок не може відповідати інтересам дитини.

Довідки, надані позивачем з навчального закладу Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №66 ХМР та Харківської міської дитячої лікарні №24 не є беззаперечними доказами на підтвердження вимог та підставою для позбавлення батьківських прав.

В довідці зі школи від 12.11.2015р. зазначається, що відповідач три роки не відвідував батьківські збори, з вчителями не спілкувався і не цікавився навчанням доньки, однак це не може свідчити, що він вихованням та навчанням доньки не цікавиться.

В довідці з поліклініки від 05.02.2016р. зазначено, що відповідач щодо стану здоров'я своєї дочки до лікувального закладу не звертався. При цьому в довідці взагалі не зазначено чим хворіє дитина, та у зв'язку з чим знаходиться на обліку.

Ухилення від виховання дитини можна розцінювати лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Належними і допустимими доказами в передбаченому законом порядку, які б давали беззаперечні підстави для застосування крайнього заходу до відповідача, як позбавлення батьківських прав, позивач не довів.

Доказів винної поведінки ОСОБА_2, свідомого нехтування ним своїми обов'язками та ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання дитини матеріали справи не містять.

Відповідач пояснив, що працює за договором підряду, матеріально забезпечений, за рішенням суду надає дитині необхідну матеріальну допомогу, бажає спілкуватися з дитиною, але у зв'язку з тим, що позивачка приховувала нову адресу проживання, школи та номеру її нового телефону, заважала спілкуванню з дитиною і він не мав фактичної можливості спілкуватися зі своєю дитиною. Сама позивачка в судовому засіданні зазначила, що обмежила такі зустрічі до виповнення дитиною 15-16 років.

Доводи відповідача про те, що позивачка перешкоджала його спілкуванню з дитиною не заперечувала сама позивачка та підтвердили свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_3 Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 повідомили, що не знають про те, що позивачка не повідомляла відповідачу її місця проживання, новий номер телефону, а також про заборону позивачкою спілкування дитини з відповідачем. Свідок ОСОБА_8 пояснив, що він з дружиною та її донькою чотири рази змінювали місце проживання, дитину мають право забирати він дружина та хресна. Також свідок ОСОБА_7 показала, що дитина на батька не скаржиться і любить його.

Крім того, відповідач задовільно характеризується за місцем проживання, бажає приймати участь у вихованні дочки, а у зв'язку із неможливістю спілкування з дитиною звертався до Червонозаводського районного суду м.Харкова з позовом про усунення перешкод щодо участі в вихованні та вільного спілкування з дитиною батьком, який проживає окремо.

За таких обставин вважати, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обовязків і до нього має бути застосований такий суровий захід як позбавлення батьківських прав - не можна, у зв'язку з чим підстав для задоволення позову не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212- 215, 294, 296 ЦПК, ст. ст. 19, 150, 164, 180 СК України, ст.9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»,суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Управління служб у справах дітей Департамент праці та соціальної політики Харківської міської радипро позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.Г. Проценко