Постанова № 58706493, 01.07.2016, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2376/16-а

Провадження № 2-а/553/72/2016

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01.07.2016м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Новака Ю.Д.,

при секретарі - Каленіченко В.О.,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання незаконним рішення про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та про зобов'язання здійснити виплати відповідно до Закону України „Про судоустрій та статус суддів",-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання незаконним рішення про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та про зобов'язання здійснити виплати відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», в якому просить суд визнати дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахуванні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.09.2015 року та 01.05.2016 року відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - неправомірними, зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплатити щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_1 з 01.09.2015 року та з 01.05.2016 року виходячи з довідок ТУ ДСА в Полтавській області за №186 від 19.05.2016 року та №1143 від 18.05.2016 року у розмірі 80% заробітної плати (суддівської винагороди) працюючого судді на посаді заступника голови суду з урахуванням виплаченого грошового утримання без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та зобов'язати суб'єкта владних повноважень - відповідача - Полтавський об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області в місячний строк з дня набрання постанови законної сили подати до суду звіт про виконання постанови.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на наступні обставини. Позивач ОСОБА_2 являється з 2001 року суддею у відставці, має 20-ть років стажу судді, а тому відповідно до Закону України «Про статус суддів», отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80 % заробітної плати (грошового забезпечення) працюючого судді на посаді заступника голови Октябрського районного суду м. Полтави, тобто на тій посаді на якій він працював перед виходом у відставку. Відповідно до вимог ст. 129 Закону України «Про судоустрій та статус судів» від 07.07.2010 року, починаючи з 01.09.2015 року та з 01.05.2016 року суддівська винагорода знову суттєво збільшилася, а тому він має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. В травні 2016 року він звернувся до Полтавського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області з заявою про перерахунок пенсії, але рішеннями № 180 від 26.05.2016 року в перерахунку довічного грошового утримання йому було відмовлено в зв'язку з відсутністю у чинному пенсійному законодавстві правових норм щодо проведення перерахунку пенсії. Таку відмову позивач вважає незаконною, а тому був змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явився надавши до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі та те, що позов він підтримує з обставин, викладених у позові, та прохає суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача надав до суду заяву з проханням справу слухати без його участі та те, що проти задоволення позову заперечує в повному обсязі, з підстав викладених в письмових запереченнях та просить відмовити в його задоволенні.

Суд дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має 20 років стажу судді, з 2001 року являється суддею у відставці і з того часу, відповідно до Закону України «Про статус суддів», отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80 % заробітної плати (грошового забезпечення) працюючого судді заступника голови Октябрського районного суду м. Полтави, на посаді якого й працював перед виходом у відставку. Відповідно до ст. 129 Закону України «Про судоустрій та статус судів» від 07.07.2010 року починаючи з 01.09.2015 року та з 01.05.2016 року збільшився розмір суддівської винагороди, що підтверджується довідками ТУ ДСА у Полтавській області, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до колегіального рішення №180 від 26.05.2016 року Полтавським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду Полтавської області ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці в зв'язку з підвищенням посадових окладів суддів місцевих судів з 01.09.2015 року та з 01.05.2016 рок згідно ст. 129 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», в зв'язку з відсутністю у чинному пенсійному законодавстві правових норм щодо проведення перерахунку пенсії посилаючись на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року.

Як вбачається з довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за №186 від 19.05.2016 року та №1143 від 18.05.2016 року визначено, що суддівська винагорода працюючого судді на посаді заступника голови суду, яка вираховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання суддям у відставці з 01.09.2015 року складає: посадовий оклад 13780,00 грн., щомісячна доплата 5% посадового окладу (за перебування на адміністративній посаді) 689,00 грн., щомісячна доплата за вислугу років 40% -5512,00 грн. а всього 19981,00 грн., та з 01.05.2016 року складає: посадовий оклад - 14500,00 грн., щомісячна доплата 5% посадового окладу (за перебування на адміністративній посаді) -725,00 грн., щомісячна доплата за вислугу років 40% -5800,00 грн. а всього 21025,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

У частині першій статті 126 Конституції України закріплено положення, згідно з яким незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у частині першій статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів. Аналогічні приписи містять і положення ч. 6 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів урегульовані Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року.

Гарантії незалежності суддів закріплені, зокрема, у п. 7 ч.4 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Відповідно до розділу Х Закону України "Про судоустрій і статус суддів" регламентований порядок призначення і виплати щомісячного грошового утримання судді у відставці. Зокрема, приписами ст. 141 Закону розмір виплати щомісячного грошового утримання судді у відставці безпосередньо пов'язаний із розміром заробітної плати суддів відповідних судів.

Аналізуючи вищевказані норми Законів із змінами розміру грошового утримання працюючого судді (у бік збільшення) відповідних змін повинно зазнавати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. При цьому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повинен здійснюватися з моменту виникнення обставин, які обумовлюють його здійснення - зміна розміру грошового утримання працюючого судді.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3- рп/2013 положення ч.5 ст. 138 ЗУ Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які встановлювали, що «максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність» визнані неконституційними.

У правовій позиції Конституційного Суду України, висловленій ним у Рішенні у справі про гарантії незалежності суддів від 18 червня 2007 року №4-рп/2007, а також у низці його попередніх рішень, зокрема, від 24 червня 1999 року №6-рп/99 (справа про фінансування суддів), від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу), від 01 грудня 2004 року №20-рп/2004 (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного грошового утримання), Конституційний Суд України наголошує, що частина 3 статті 22 Конституції України встановила, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Щодо посилань відповідача про відсутність у чинному пенсійному законодавстві правових норм щодо проведення перерахунку пенсії посилаючись на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року суд зазначає наступне.

Конституційний Суд України 08.06.2016р. прийняв рішення №4-пр/2016 (справа №1-8/2016), в якому визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення:

- частини третьої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII;

- абзаців першого, другого, третього, четвертого та першого, другого речень абзацу шостого частини п'ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакціях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII;

- пункту 5 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Враховуючи наведене, а також те, що частина положень, що регулюють аналогічні правовідносини, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. №213-VІІІ і його Перехідних положень визнані Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), суд, при вирішенні даної справи не може не прийняти до уваги таку позицію Конституційного Суду України, рішення якого має преюдиціальне значення при розгляді судами спорів та є обов'язковим до його виконання.

У відповідності до ст. 6.4. Європейської хартії про статус суддів - суддя, що досяг встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади, яку займав протягом певного часу, повинен отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути як можна ближче до рівня останньої заробітної плати в якості судді.

Статтею 5 КАС України передбачає здійснення судочинства відповідно як Законів України, так і міжнародних договорів, згода на які дано Bерховною Радою України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права.

Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності та співставленні, аналізуючи пояснення позивача і враховуючи пояснення представника відповідача, враховуючи правові позиції вищих судових інстанцій і рішення Конституційного Суду України, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу провести перерахунок призначеної спеціальної пенсії на підставі законодавства, що діяло на час призначення йому пенсії, обґрунтованість позову і необхідність його задоволення.

Ч. 1 ст. 94 КАС України передбачає, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У зв'язку з задоволенням позовних вимог, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп.

Згідно частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В зв'язку з тим, що установлені обставини справи, зокрема систематичне невиконання відповідачем вимог чинного законодавства про нарахування і виплату довічного грошового утримання судді у відставці, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням даного рішення, зобов'язавши відповідача у місячний строк з дня набрання цим рішенням чинності подати звіт про його виконання.

На підставі ст. ст. 126, 130 Конституції України, п. п. 6.1., 6.4 Європейської хартії про Закон України «Про статус суддів», ст. 123 Закону України «Про судоустрій України», ст. 44 Закону України «Про статус суддів», ст. ст. 2, 6, 7, 21, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської областіпро визнання незаконними рішення про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та про зобов'язання здійснити виплати відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» - задовольнити.

Визнати дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахуванні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.09.2015 року та з 01.05.2016 року відповідно до вимог Закону України „Про судоустрій і статус суддів" - неправомірними.

Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплатити щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_1 з 01.09.2015 року та з 01.05.2016 року виходячи з довідок ТУ ДСА в Полтавській області за №186 від 19.05.2016 року та №1143 від 18.05.2016 року у розмірі 80% заробітної плати (суддівської винагороди) працюючого судді на посаді заступника голови суду з урахуванням виплаченого грошового утримання без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 551грн. 20 коп.

Зобов'язати суб'єкта владних повноважень - відповідача - Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області в місячний строк з дня набрання постанови законної сили подати до суду звіт про виконання постанови.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Ю. Д. Новак