Ухвала суду № 58706069, 13.01.2016, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2/381/131/16

381/4884/15-ц

УХВАЛА

13 січня 2016 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Чернишової Є.Ю.,

за участі секретаря Соловей Ж.В.,

представника позивача ОСОБА_1;

відповідача ОСОБА_2;

представника відповідача ОСОБА_3, -

розглянувши позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області знаходиться вищезазначена справа.

Представником позивача в судовому засіданні подана заявапро забезпечення позову у зазначеній справі, в якій просив суд вжити заходів по забезпеченню позову шляхом накладання арешту на квартиру №16 по вул. транспортна у м. Фастові, що належить відповідачу на праві власності. Вимоги обґрунтовує тим, що існують підстави побоюватись, що відповідач як спадкоємець першої черги після померлої ОСОБА_5, яка була співвласником зазначеної квартири, може розпорядитись майном з метою уникнення відшкодування завданої шкоди, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Представник відповідача категорично заперечувала проти задоволення заяви про забезпечення позову з підстав її необґрунтованості.

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Як розяснено у п.п. 4, 7, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд вважає, що заявником не наведено переконливих доказів того, що невжиття заходів про забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Посилання позивача на те, що існують підстави побоюватись, що відповідач може здійснити відчуження свого майна, судом оцінюється як припущення, оскільки жодного підтвердження вказаному, позивачем суду не надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Разом з тим, забезпечення позову у спосіб, який просить позивач, позбавляє суд можливості визначитись щодо співмірності виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, оскільки накладення арешту на квартиру є неспіврозмірним до заявлених вимог про стягнення коштів у відшкодування шкоди в розмірі 36272,80 грн.

Керуючись ст.ст. 151-153, 210 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Є.Ю.Чернишова