Ухвала суду № 58704226, 16.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/17283/15-ц Головуючий у 1-ій інстанції - Шкірай М.І.

Апеляційне провадження Доповідач - Іванченко М.М.

№22-ц/796/5168/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Іванченка М.М.

суддів: Рубан С.М., Кравець В.А.

при секретарі: Перетятько А.К.

за участю:

представника стягувача: Бобоназарова А.Р.

представника боржника: Матвієвського О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за клопотанням товариства з обмеженою відповідальністю «ТупалангсувГЄСкурилиш» про надання дозволу на примусове виконання рішення Господарського суду Сухандарьїнської області Республіки Узбекистан по господарській справі № 1-/1303/17338

за апеляційними скаргами Матвієвського Олександра Володимировича в інтересах закритого акціонерного товариства «МАШПРОМІВЕСТ»

на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Представник ТОВ «ТупалангсувГЭСкурилиш» звернувся до Голосіївського районного суд м. Києва із вказаним клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення Господарського суду Сухандарьїнської області Республіки Узбекистан по господарській справі № 1-/1303/17338.

В обґрунтування, якого зазначив, що 15 квітня 2014 року видано виконавчий лист «Про стягнення з ЗАТ«Машпромінвест», яке знаходиться адресою Україна, м. Київ, вул. Червоноармійська, 62-А, на користь ТОВ «ТупалангсувГЭСкурилиш», який знаходиться за адресою Республіка Узбекистан, Сурхандарьїнська область, Саріасійський район, масив Янги Тупаланг, заборгованості в сумі основного боргу 4 033 252 доларів США, пені в сумі 1 645 566, 81 доларів США, матеріальної шкоди в розмірі 31 370 316 сум 32 тійін в узбекській валюті на підставі рішення Господарського суду Сурхандарьїнської області Республіки Узбекистан по господарській справі № 19-1303/17 338.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року клопотання ТОВ «ТупалангсувГЄСкурилиш» про надання дозволу на примусове виконання рішення Господарського суду Сухандарьїнської області Республіки Узбекистан по господарській справі № 19-1303/17338 - задоволено.

Надано дозвіл на примусове виконання рішення Господарського суду Сухандарьїнської області Республіки Узбекистан по господарській справі № 19-1303/17338 про стягнення з ЗАТ «Машпромінвест», яке знаходиться за адресою Україна, м. Київ, вул. Червоноармійська, 62-А, на користь ТОВ «ТупалангсувГЗСкурилиш», яке знаходиться за адресою Республіка Узбекистан, Сурхандарьїнська область, Саріасійський район, масив Янги Тупаланг, заборгованості в сумі основного боргу 4 033 252 доларів США, пені в сумі 1 645 566, 81 доларів США, матеріальної шкоди в розмірі 31 37 0 316 сум 32 тійін в узбекській валюті.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, МатвієвськийО.В. в інтересах ЗАТ «МАШПРОМІВЕСТ» подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року та ухвалити нову про відмову у задоволенні клопотання. Вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою та постановленою з порушенням норм процесуального права при неповному з'ясуванні обставин справи. Та зокрема зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що клопотання представника ТОВ «ТупалангсувГЭСкурилиш» не відповідає вимогам ст.394ЦПК України.

Представник боржника у суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник стягувача заперечував проти задоволення апеляційної скарги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи клопотання ТОВ «ТупалангсувГЄСкурилиш» про надання дозволу на примусове виконання рішення Господарського суду Сухандарьїнської області Республіки Узбекистан по господарській справі № 19-1303/17338 суд першої інстанції виходив з того, що ЗАТ «МАШПРОМІВЕСТ» повідомлялось про дату розгляду справи. Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Судом встановлено, що 13 березня 2014 року рішенням Господарського суду Сухандарьїнської області Республіки Узбекистан по господарській справі № 1-/1303/17338 стягнуто із ЗАТ «Машпромінвест», який знаходиться за адресою Україна, м. Київ, вул. Червоноармійська, 62-А, на користь ТОВ «ТупалангсувГЗСкурилиш», який знаходиться за адресою Республіка Узбекистан, Сурхандарїнської область, Саріасійський район, селище Янги Тупаланг, заборгованості в сумі основного боргу 4 033 252 доларів США, пені в сумі 1 645 566, 81 доларів США, матеріальної шкоди в розмірі 31 37 0 316 сум 32 тійін в узбекській валюті.

15 квітня 2014 року по вищевказаній справі видано виконавчий лист з відміткою про те, що рішення про стягнення грошових коштів із ЗАТ «Машпронівест» набуло законної сили 15 квітня 2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ «Машпронівест» повідомлявся про розгляд справи за адресою Узбекистан, м. Ташкент, вул. Ходжаєва, 1А, що підтверджується наявною в матеріалах справи копії довідки з відміткою про те, що по вул. Ходжаєва, 1А «Машпронівест» не значиться, а знаходиться приватний будинок.

У відповідності до положень ст.ст.391, 392 ЦПК України, рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили і розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Якщо боржник не має місця проживання або місцезнаходження на території України або його місце проживання або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.

Відповідно до ст. 394 ЦПК України, до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 7 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності підписаної у Києві 20 березня 1992 року Урядами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав та ратифікованої постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-ХІІ, держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав взаємно визнають і виконують рішення компетентних судів, що набули законної чинності. Рішення, винесені компетентними судами однієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав, мають бути виконаними на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав. Рішення, винесені компетентним судом однієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав у частині звернення стягнення на майно відповідача, підлягають виконанню на території іншої держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав органами, призначеними судом або визначеними законодавством цієї держави.

У відповідності до ст.8 вище вказаної Угоди, виконання рішення відбувається за клопотанням заінтересованої Сторони. До клопотання додаються: належним чином завірена копія рішення, про примусове виконання якого порушене клопотання; офіційний документ про те, що рішення набуло чинності, якщо це не випливає з тексту самого рішення; докази про повідомлення іншої сторони про процес та виконавчий документ.

Пунктом 15 ПостановиПленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку

міжнародного комерційного арбітражу на території України» визначено, що коли документ, поданий на підтвердження виклику сторони в судове засідання, не свідчить про те, яким чином та коли їй вручено цей виклик, і вона оспорює данний факт, суд повинен з'ясувати дійсні обставини її виклику на підставі інших поданих сторонами доказів, а в необхідних випадках - запитати із суду, що постановив рішення, й оглянути документи про виклик сторони, встановлені процесуальним законодавством, за яким провадився розгляд справи.

При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції на вищевказане уваги не звернув, належним чином не перевірив дійсні обставини виклику ЗАТ «Машпронівест» та не з'ясував чи був боржник належним чином повідомлений про розгляд справи, що призвело до не повного з'ясування обставин справи.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -

У Х ВА Л И Л А:

Апеляційну скаргу Матвієвського ОлександраВолодимировича в інтересах закритого акціонерного товариства «МАШПРОМІВЕСТ» - задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року - скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді: