П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 687/438/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Борсук В.О.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
23 червня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюка Р.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 05 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити нарахування пенсії на пільгових умовах,
В С Т А Н О В И В :
В березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області (далі УПФУ в Чемеровецькому районі Хмельницької області) про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити нарахування пенсії на пільгових умовах.
Постановою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 05 квітня 2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
18.11.2015 року по досягненню 55-річного віку, позивач звернувся до УПФУ в Чемеровецькому районі Хмельницької області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Оскільки ТОВ «Надзбруччя» (колгосп «Шляхом Леніна», КСП «Надзбруччя») в якому працював позивач, згідно даних Єдиного державного реєстру визнано банкрутом та ліквідовано без правонаступників, відповідачем заяву про призначення пенсії було передано на розгляд комісії при Головному управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі Головне УПФУ в Хмельницькій області).
Рішенням вказаної комісії від 11.02.2016 року №2 ОСОБА_2 відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи 01.10.1984 року по 30.06.1985 року та з 01.08.1985 року по 31.12.1988 року, так як первинними документами не підтверджена його робота на посаді тракториста. Періоди роботи з 01.07.1985 року по 31.07.1985 року та з 01.01.1989 року по 30.04.1990 року--зараховано до пільгового стажу.
Посилаючись на вказане рішення, а також на те, що у позивача відсутній загальний стаж та пільговий стаж, необхідний для призначення пенсії, відповідач відмовив позивачу в призначенні пільгової пенсії за віком, що слугувало підставою для звернення останнім до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, при ухваленні оскаржуваної постанови та задовольняючи позов, виходив з того, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка відповідно до якої позивач в спірні періоди працював на посаді тракториста.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, проте вважає, що оскаржувану постанову слід скасувати, виходячи із наступного.
Відповідно до п. "в" ст. 13 України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII (далі Закон N 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років 6 місяців, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII, час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до статті 56 Закону N 1788-XII до стажу роботи зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що до страхового стажу (який враховується при нарахуванні пенсійних виплат) включається, зокрема, період, упродовж якого особа, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно пункту 1 роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7 "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства" до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).
Виходячи з положень наведених норм, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають особи за умови їх безпосередньої постійної зайнятості на роботі тракториста протягом повного сезону у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, що підтверджується відповідними документами.
За змістом статті 62 Закону N 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п.43 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 (далі Постанова КМУ № 637), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться відомості, зокрема, стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (п.18 наведеного Порядку).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що відповідно до військового квитка Серія НК № 3781718, позивач в період з 10.05.1979 року по 04.05.1981 року проходив строкову військову службу в лавах ОСОБА_3.
Згідно записів у трудовій книжці колгоспника УКР №1097511 позивач працював: з 01.10.1984 року по 01.04.1988 року--електриком в колгоспі «Шляхом Леніна»; з 01.04.1988 року по 30.04.1990 року-- трактористом в колгоспі «Шляхом Леніна»; з 01.01.1991 року прийнятий в члени КСП «Перемога» с.Степанівка, а 01.01.1992 року переведений трактористом де пропрацював до 08.11.2006 року ( КСП «Перемога» перейменовано на КСП «Степанівський», який був реорганізований у СГК «Степанівський»), з 15.11.2006 року по 29.01.2007 року працював на посаді тракториста у СГК «Степанівський», з 07.02.2007 року по 24.05.2007 року - перебував на обліку в центрі зайнятості, з 25.05.2007 року по 06.12.2007 року--тракторист в СГК «Степанівський», з 15.01.2008 року по 16.05.2008 року- перебував на обліку в центрі зайнятості, з 17.05.2008 року по 20.11.2008 року тракторист СГК «Степанівський», з 01.12.2008 року по 08.02.2009 року-перебував на обліку в центрі зайнятості, з 06.03.2009 року по 01.11.2009 року тракторист СГК «Степанівський», з 20.11.2009 року по 13.08.2010 року - перебував на обліку в центрі зайнятості, з 27.08.2010 року по 28.08.2010 року перебував на обліку в центрі зайнятості, з 28.08.2010 року по 22.03.2012 року--тракторист СГК «Степанівський», з 01.09.2010 року по 22.03.2012 року - перебував у декретній відпустці по догляду за онуком.
Таким чином, судом першої інстанції із записів в трудовій книжці вірно встановлено, що по досягненню 55 років, позивач набув понад 25 років 6 місяців загального стажу, необхідного для призначення пільгової пенсії.
На підтвердження пільгового стажу позивачем, крім трудової книжки було надано архівні довідки, видані архівним відділом Чемеровецької РДА № 04-06/113 та № 04-06/25 від 11.02.2013 року, з яких вбачається, що за постановою загальних зборів колгоспників від 05.01.1989 року утворено колгосп «Перемога» с.Степанівка Чемеровецького району ( протокол загальних зборів колгоспників від 05.01.1989 року), яке на підставі протоколу загальних зборів колгоспників від 28.09.1992 року було реорганізовано в колективне КСП «Перемога» с. Степанівка Чемеровецького району, та яке протоколом загальних зборів членів господарства від 24.03.1997 року реорганізовано в КГЗ «Степанівське» с.Степанівка Чемеровецького району та на підставі протоколу установчих зборів членів господарства від 18.02.2000 року реформовано в сільськогосподарський кооператив «Степанівський» с.Степанівка Чемеровецького району. Відповідно до протоколу загальних зборів колгоспників від 29.09.1992 року № 3 колгосп ім. Б.Хмельницького с.Біла Чемеровецького району перейменований в колективне сільськогосподарське підприємство ім.Б.Хмельницького Чемеровецького району, та на підставі протоколу загальних зборів від 31.03.1997 року було реформовано в КГЗ ім.Б.Хмельницького, яке згодом на підставі протоколу загальних зборів від 22.01.2000 року було реорганізовано в ТзОВ ім.Б.Хмельницького.
Також на підтвердження роботи на пільговій посаді, ОСОБА_2 надав копію посвідчення тракториста - машиніста серії АК № 439322 та довідки, видані Чемеровецьким районним трудовим архівом № 251, №251(а), від 20.10.2015 року, № 270 від 10.11.2015 року, № 270 від 11.11.2015 року, № 257 від 20.10.2015 року, № 258 від 20.10.2015 року, № 259 від 20.10.2015 року.
На підставі вищенаведених доказів суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач має 20 років стажу роботи трактористом.
Проте, у записах трудової книжки та архівних довідках відсутня інформація щодо безпосередньої постійної зайнятості позивача на зазначених роботах протягом повного сезону у виробництві сільськогосподарської продукції, що є обов'язковою умовою при призначенні пенсії.
Як встановлено із оскаржуваного рішення, судом першої інстанції під час розгляду справи в відкритому судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які показали, що позивач в період з 1988 року по 2012 рік дійсно працював на посаді тракториста.
Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що показаннями свідків може бути підтверджено лише періоди роботи, а не пільговий характер роботи.
Також при дослідженні матеріалів справи, судом апеляційної інстанції виявлено розбіжності між відомостями в трудовій книжці позивача та архівними довідками, а саме: в трудовій книжці вказано, що позивач в період з 01.04.1988 року по 31.12.1988 року працював трактористом в колгоспі «Шляхом Леніна» тоді як відповідно до архівної довідки № 251 від 20.10.2015 року зазначена посада позивача за це період--водій.
Як вбачається з Акту зустрічної перевірки достовірності видачі документів про стаж та заробітну плату для призначення (перерахунку) пенсії від 25.12.2015 року, за 1988 рік позивач у книзі розрахунків по оплаті праці значиться як водій.
Крім того, судом першої інстанції зараховано до пільгового стажу на посаді тракториста періоди з 2004 по 2006 року, з 25.05.2007 року по 06.12.2007 року, з 17.05.2008 року по 20.11.2008 року, з 06.03.2009 року по 01.11.2009 року та з 28.08.2010 року по 06.12.2010 року, тоді як з наданої відповідачем персональної облікової картки застрахованої особи--ОСОБА_2 судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем у вказані періоди не всі місяці відпрацьовано повністю та сума сплачених за ці місяці страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок. За січень 2004 року, січень, грудень 2005 року, грудень 2006 року, листопад та грудень 2007 року, грудень 2008 року та січень, лютий 2009 року страхові внески за позивача взагалі не сплачувались.
Отже, вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не звернув уваги на вимоги закону та не перевірив доводів відповідача щодо відсутності 20 років пільгового стажу у позивача, що є необхідною умовою для призначення пільгової пенсії за віком, відповідно до п. "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Отже, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо наявності у відповідача обов'язку призначити позивачу пільгову пенсію за віком згідно з пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
В силу п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга - підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції--скасуванню, з прийняттям нової постанови.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області задовольнити повністю.
Постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 05 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити нарахування пенсії на пільгових умовах скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_2, відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7
Судове рішення № 58704099, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.06.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 687/438/16-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: