Постанова № 58703296, 16.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 514/166/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Козирєв М.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Косцової І.П.

суддів Турецької І.О.

Стас Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Тарутинського районного суду Одеської області від 20.04.2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області третя особа комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах,що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській област про визнання дій неправомірними,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області, скасувати рішення №1024 від 17 грудня 2015 року «Про відмову у призначенні пенсії».

Постановою Тарутинського районного суду Одеської області від 20 квітня 2016 року в задоволені адміністративного позову ОСОБА_3 відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

В березні 2015 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, надавши копії трудової книжки, копії архівних довідок.

Рішенням відповідача №1024 від 17 грудня 2015 року ОСОБА_3 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на те, що заявник не має необхідного стажу для призначення пенсії відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки ним не підтверджено зайнятість протягом повного робочого дня у період роботи електрогазозварником з 25.05.1989 року по 01.07.1992 року.

Суд першої інстанції, відмовляючи позивачу в задоволені позову, виходив з то, що позивач не надав достатньо доказів, що він дійсно працював повний робочий день на відповідній посаді із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченій відповідним Списком №2.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За приписами пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. В період роботи позивача був чинний "Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад показників з шкідливими и тяжкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію по віку (по старості) на пільгових умовах", затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10.

У зазначеному Списку в розділі 23200000 XXXIII «Загальні професії» передбачена посада за кодом 23200000-19756 «Електрогазозварювальники, зайняті на різанні та ручному зварюванні, на півавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах, із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки».

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п.1, 2, 3 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1).

Відповідно до п.20 цього Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, зокрема з трудової книжки позивача, в період з 25 травня 1989 року по 01 липня 1992 року він працював на посаді електрогазозварювальника.

Підставою для відмови позивачу у призначені пільгової пенсії стала та обставина, що, на думку УПФУ в Тарутинському районі Одеської області, у наданих документах відсутні відомості про зайнятість позивача протягом повного робочого дня на вказаних роботах.

Слід зазначити, що відповідно до положень ст.21 КЗОТ України працівнику надано право працювати за сумісництвом у вільний від основної роботи час.

Однак відповідач не надав доказів, що ОСОБА_3 працював на умовах неповного робочого дня або за сумісництвом. У трудовій книжці відсутній запис про роботу позивача за сумісництвом, а також, що характер роботи, яку він виконував, не відповідає роботі за професією, на яку він був прийнятий згідно записам у трудовій книжці.

В свою чергу, нормами чинного законодавства не передбачено обов'язок працівника доводити виконання ним робіт протягом повного робочого дня. У трудовій книжці ОСОБА_3 відсутні записи про те, що він працював за сумісництвом, не повний робочий день, або за скороченим робочим часом.

Таким чином, оскільки робота, яку виконував позивач протягом періоду, зазначеному у трудовій книжці, законодавством віднесена до посад з шкідливими умовами праці, які дають право на пільгову пенсію за Списком №2 та відповідачу були надані відповідні підтверджувані документи, судова колегія вважає, що ОСОБА_3 має право на пільгову пенсію відповідно до вимог ст.ст. 13, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а відмова відповідача у призначенні такої пенсії є неправомірною.

Стосовно доводу відповідача про те, що відсутня атестація робочих місць, що є підставою не враховувати певний пільговий стаж позивача, судова колегія зазначає наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року №41.

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з п.4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

У п.4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Обов'язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено на керівників підприємств, а тому у випадку її не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є неправомірним.

Управління пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області не надало підтвердження того, що підприємство не проводило атестацію робочих місць.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому відмова УПФУ в призначенні позивачу такої пенсії, є неправомірною.

Анологічної позиції дотримується Вищий адміністративний суду України в ухвалі від 30.01.2014 року по справі № К/9991/61419/12.

З наведених положень законодавства, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, випливає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення адміністративного позову.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Тарутинського районного суду Одеської області від 20.04.2016 року у справі № 514/166/16 - задовольнити.

Постанову Тарутинського районного суду Одеської області від 20.04.2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області третя особа комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській област про визнання дій неправомірними - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення у повному обсязі.

Суддя-доповідач: Косцова І.П.

Суддя: Турецька І.О.

Суддя: Стас Л.В.