Постанова № 58702039, 30.06.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1493/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Марина П.П.,

при секретарі Гацанюк К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, повязаних з утриманням в сумі 23541,37 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення витрат, повязаних з утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі у сумі 23541,37 грн. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач проходив службу в органах внутрішніх справ України з 13.08.2008 року по 27.01.2015 року. Наказом Херсонського юридичного інституту ХНУВС від 18.08.2008 року №97 о/с відповідача прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом Херсонського юридичного інституту ХНУВС з 13.08.2008 року та присвоєно звання рядовий міліції. Наказом ХНУВС від 25.08.2011 року №431 о/с відповідача переведено до складу курсантів Харківського національного університету внутрішніх у звязку з ліквідацією Херсонського юридичного інституту ХНУВС. Наказом ХНУВС від 02.06.2012 року №215 о/с відповідача відраховано зі складу курсантів та відкомандировано до ГУМВС в Одеській області для подальшого проходження служби. Наказом ГУМВС в Одеській області від 23.01.2015 року №48 о/с відповідача звільнено відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Укарїни в запас Збройних сил за п. 66 (за дискредитацію) у Запас Збройних Сил України. Так, позивач зазначає, що 01.09.2008 року на виконання вимог Закону України від 20.12.1990 року №565-ХІІ Про міліцію та наказу МВС від 14.05.2007 року №150 Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України між відповідачем, Херсонським юридичним інститутом ХНУВС та ГУМВС в Одеській області укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України, дію якого припинено 29.08.2011 року, у звязку з укладенням тристороннього договору з ХНУВС та відповідно до п.7.4. якого передбачено перехід всіх прав та обовязків виконавця за договором до позивача. Пунктом 2.3.6 договору передбачено, що в разі звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених в п. 3 договору, відповідач зобовязаний відшкодувати фактичні витрати, повязані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком. Відповідно до п. 3.2 договору підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання. В звязку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач до судового засідання не зявився, повістки про виклик до суду надсилались відповідачу за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку та отримано останнім своєчасно, письмових заперечень щодо позову до суду не надав.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведених обставин суд вважає, що відповідач про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, тому суд вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, передбаченому ч.6 ст. 128 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України, публічна служба, це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 13.08.2008 року по 27.01.2015 року.

Так, Наказом Херсонського юридичного інституту ХНУВС від 18.08.2008 року №97 о/с відповідача прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом Херсонського юридичного інституту ХНУВС з 13.08.2008 року та присвоєно звання рядовий міліції.

01.09.2008 року між ОСОБА_1В.(особа), Херсонським юридичним інститутом ХНУВС (виконавець) та ГУМВС в Одеській області (замовник) укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України.

Наказом ХНУВС від 25.08.2011 року №431 о/с відповідача переведено до складу курсантів Харківського національного університету внутрішніх справ у звязку з ліквідацією Херсонського юридичного інституту ХНУВС (а.с.8).

29.08.2011 року, відповідно до вимог Законів України Про вищу освіту, Про міліцію, постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року №313 Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, повязаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах МВС, наказу МВС України від 14.02.2008 року №62 Про затвердження положення про вищі навчальні заклади МВС, наказу МВС від 14.05.2007 року №150 Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України між ОСОБА_1В.(особа), ХНУВС (виконавець) та ГУМВС в Одеській області (замовник) укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України (а.с. 11-12).

Відповідно до п.7.4. даного договору передбачено перехід всіх прав та обовязків виконавця за договором від 01.09.2008 року від Херсонського юридичного інституту ХНУВС до позивача та дію вказаного договору від 01.09.2008 року припинено (а.с.11-12).

Наказом ХНУВС від 02.06.2012 року №215 о/с відповідача відраховано зі складу курсантів та відкомандировано до ГУМВС в Одеській області для подальшого проходження служби (а.с.9).

Згідно витягу з Наказу ГУМВС в Одеській області від 23.01.2015 року №48 о/с відповідача звільнено відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Укарїни в запас Збройних сил за п. 66 (за дискредитацію) у Запас Збройних Сил України (а.с.10).

Так, відповідно до п. 2.2.5 договору замовник зобовязується інформувати виконавця про звільнення особи зі служби в органах внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчання із зазначенням підстав звільнення.

ГУМВС в Одеській області листом від 05.02.2015 року №9/664 повідомлено проректора з кадрового забезпечення та міжнародних звязків ХНУВС на виконання постанови КМУ від 01.03.2007 року №313 Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, повязаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах МВС та листа МВС від 31.01.2014 року №1781/Лк Про вдосконалення роботи щодо відшкодування витрат, повязаних із утриманням осіб у вищих навчальних закладах МВС про звільнення з органів внутрішніх справ працівника з числа молодих фахівців, які закінчили ХНУВС, а саме ОСОБА_1 (а.с. 14).

Не погоджуючись із звільненням, ОСОБА_1 звернувася до суду з відповідним позовом, проте постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2015 року по справі №815/1192/15 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Біляївського РВ ГУМВС України в Одеській області, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу відмовлено повністю (а.с.64-73).

Рішення суду набрало законної сили 28.12.2015 року (а.с.73 з/б).

Суд вважає що даний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 18 Закону України "Про міліцію" (діючого на момент виникнення спірних правовідносин), курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Пунктом 1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №383/2011, визначено, що Міністерство внутрішніх справ України (МВС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

МВС України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби зі злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, а також з питань формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про міліцію" на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Відповідно до частини першої даного Закону працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади, а тому його служба є публічною.

Згідно з пунктом 6.8 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.02.2008 №62 "Про затвердження Положення про вищі навчальні заклади МВС", початком проходження служби в органах внутрішніх справ уважається дата, зазначена в наказі про зарахування на навчання до вищого навчального закладу.

Таким чином, навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, особа проходить публічну службу в міліції.

Пунктом 2 статті 52 Закону України "Про освіту" (діючого на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2.3.6 Договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2012 передбачено, що в разі звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у п.3 Договору, відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Відповідно до п. 3.1 Договору підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) через небажання продовжувати навчання чи недисциплінованість.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 №313 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ (далі - Порядок №313), який визначає механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС прирівнюється до проходження військової служби (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;

2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.

Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця у навчальному закладі, який укладається між навчальним закладу, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 14.05.2007 №150 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 №313 "Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ" та відповідно до вимог Законів України "Про вищу освіту", «Про міліцію», з метою вдосконалення порядку підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням, затверджено Типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, згідно якого передбачено відшкодування вказаних витрат.

Спільним Наказом МО України, МФ України, МВС України, МТЗ України, АДПС України, УДО України, СБ України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок №419).

Відповідно до п. 2.1 Порядку №419 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно п.п.2.1.1. п.2.1 Порядку №419 витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Порядок №419 передбачає диференціацію розміру відшкодування особами вказаних витрат залежно від факту проходження або не проходження такими особами строкової військової служби до навчання у ВНЗ МВС України.

Так, курсанти, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби (понад 12 місяців) відшкодовують витрати за перші 12 місяців навчання:

- грошове забезпечення, продовольче забезпечення у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-облікової спеціальністю (п.2.1.1.2, п.2.1.2.2 Порядку розрахунку витрат),

- вартість отриманого речового забезпечення у повному обсязі (п.2.1.3.2 Порядку розрахунку витрат),

- витрати на медичне забезпечення та витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв взагалі не відшкодовуються (п.2.1.4.2, п.2.1.6.2 Порядку розрахунку витрат).

За період навчання, що перевищує 12 місяців, указана категорія курсантів відшкодовує витрати на грошове забезпечення (п.2.1.1.1 Порядку розрахунку витрат), продовольче забезпечення (п.2.1.2.1 Порядку розрахунку витрат), речове забезпечення (п.2.1.3.1 Порядку розрахунку витрат), оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв у повному обсязі (п.2.1.6.1 Порядку розрахунку витрат).

Згідно із пунктом 2.1.1.2 Порядку №419, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 N 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (далі - постанова) та з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ наказом МВС України від 31.12.2007 року №499 затверджено та введено в дію з 1 січня 2008 року Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Так, згідно п.1.3 Інструкції №499, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

Відповідно до п.2.2.1 Інструкції №499, особам рядового і начальницького складу виплачуються оклади за спеціальними званнями в розмірах, затверджених додатком 24 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 N 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", крім курсантів вищих навчальних закладів МВС, прийнятих на навчання з числа цивільних осіб.

Так, відповідно до п.2.1.2 Порядку №419 витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування. В свою чергу норми харчування затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 426.

Згідно із пунктом 2.1.6 Порядку №419 до спожитих курсантом комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Згідно із пунктом 2.1.3 Порядку №419 витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне - пральними послугами. Утримання вартості речового майна провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником речової служби.

Згідно з довідкою-розрахунком витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 від 24.02.2015 №4/193 грошове забезпечення становить 11332,07 грн., продовольче забезпечення (з 01.09.2011 року по 31.05.2012 року) складає 3334,56 грн., речове забезпечення становить 2152,10 грн., вартість житлово-комунальних послуг і спожитих енергоносіїв складає 6722,64 грн. Загальна сума заборгованості відповідача перед Харківським національним університетом внутрішніх справ з 13.08.2008 по 02.06.2012 становить 23541,37 грн.(а.с.13).

Оскільки відповідача звільнено за пунктом ст. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ в запас Збройних сил (за дискредитацію), що підпадає під п.2.3.6 Договору від 01.09.2011, виходячи з формулювання причин звільнення, він повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання у позивача. Проте зазначені витрати на час розгляду справи ним не відшкодовано добровільно.

Відповідно до п.6 Порядку №313 у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.

Станом на момент розгляду справи відповідачем самостійно не відшкодовано витрати пов'язані з його утриманням під час навчання у Харківському національному університеті внутрішніх справ в сумі 23541,37 грн. та не надано до суду доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач довів суду обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги та надав суду необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, повязаних з утриманням в сумі 23541,37 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІК НОМЕР_1) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (р/р №31255201105066 в ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 08571096) витрати, повязані з утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі у сумі 23541 /двадцять три тисячі пятсот сорок одна/ грн. 37 коп.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя П.П.Марин