Ухвала суду № 58701927, 01.07.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

з питань розяснення судового рішення

01 липня 2016 року №813/1046/13-а

м.Львів

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сасевича О.М.,

судді Гулкевич І.З.,

судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про розяснення судового рішення в адміністративній справі №813/1046/13-а за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України, за участю третіх осіб ОСОБА_1 обласного центру медико-соціальної експертизи, військово-лікарської комісії ГУМВС України у Львівській області про визнання протиправними рішень та зобовязання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні ОСОБА_1 окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №813/1046/13-а за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України, за участю третіх осіб ОСОБА_1 обласного центру медико-соціальної експертизи, військово-лікарської комісії ГУМВС України у Львівській області про визнання протиправними рішень та зобовязання до вчинення дій.

Постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду від 14.11.2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.03.2015 року, у справі №813/1046/13-а було повністю задоволено позовні вимоги ОСОБА_3, а саме: -визнано протиправними відмову Міністерства внутрішніх справ України від 17.10.2012 року №15/5-П-748, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 26.07.2012 року №14/882 у виплаті ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги; -зобовязано Міністерство внутрішніх справ України призначити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу в розмірі 90% пятирічного грошового забезпечення старшого дізнавача групи дізнання Бродівського районного відділу УМВС у Львівській області з врахуванням розміру проведеної попередньої виплати НАСК «Оранта»; -зобовязано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області провести виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, відповідно до рішення Міністерства внутрішніх справ України.

Постанова суду від 26.04.2013 року за наслідками її оскарження набрала законної сили.

За заявою позивача від 04.12.2013 року судом було видано та супровідним листом від 06.12.2013 року надіслано на адресу ОСОБА_3 два виконавчі листи у справі №813/1046/13-а.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 25.12.2013 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження із примусового виконання судового рішення - за виконавчим листом №813/1046/13-а про зобовязання Міністерства внутрішніх справ України призначити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу в розмірі 90% пятирічного грошового забезпечення старшого дізнавача групи дізнання Бродівського районного відділу УМВС у Львівській області з врахуванням розміру проведеної попередньої виплати НАСК «Оранта», виданим 06.12.2013 року ОСОБА_1 окружним адміністративним судом у справі №813/1046/13-а, оскільки виконавчий документ не відповідав вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» - не було зазначено у документі ідентифікаційного коду боржника.

Ухвалою суду від 22.06.2015 року було виправлено помилку у виконавчому листі №813/1046/13-а, виданому 06.12.203 року ОСОБА_1 окружним адміністративним судом у справі №813/1046/13-а, та вказано у графі «ідентифікаційний код, банківські реквізити субєкта господарської діяльності боржника (для юридичних осіб)» ідентифікаційний код боржника.

Окрім того, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Львівській області від 24.01.2014 року за вказаним виконавчим листом №813/1046/13-а про зобовязання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області провести виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, відповідно до рішення Міністерства внутрішніх справ України було відкрито виконавче провадження.

Ухвалою суду від 22.06.2015 року було відстрочено виконання ГУ МВС України у Львівській області рішення з примусового виконання судового рішення за виконавчим листом, виданим 06.12.203 року ОСОБА_1 окружним адміністративним судом у справі №813/1046/13-а, щодо проведення виплати допомоги до отримання ГУ МВС України у Львівській області відповідного рішення МВС України про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 в розмірі 90% пятирічного грошового забезпечення старшого дізнавача групи дізнання Бродівського районного відділу УМВС у Львівській області з врахуванням розміру проведеної попередньої виплати НАСК «Оранта».

15 квітня 2016 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області звернувся до суду із заявою про розяснення судового рішення постанови ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 26.04.2013 року в адміністративній справі №813/1046/13-а за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України, за участю третіх осіб ОСОБА_1 обласного центру медико-соціальної експертизи, військово-лікарської комісії ГУМВС України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобовязання до вчинення дій, в якій просить розяснити «чи можна вважати повним виконанням рішення суду у справі №813/1046/13-а з примусового виконання виконавчого листа №813/1046/13-а, виданого 06.12.2013 року ОСОБА_1 окружним адміністративним судом, виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у сумі 22 477,50 грн. (платіжне доручення №2244 від 28.04.2015 року) відповідно до рішення МВС України (затверджений висновок від 17.04.2016 року директором ДФЗБО МВС України).

Так, у звязку із припиненням повноважень судді Демяновського Г.С. щодо здійснення ним правосуддя, на підставі розпорядження щодо проведення автоматизованого розподілу заяви від 15.04.2016 року №68-Р та на виконання вимог статті 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України, був здійснений повторний автоматизований розподіл заяви про розяснення судового рішення у справі №813/1046/13-а, за результатами якого останню передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Сасевича О.М., суддів Гулкевич І.З. та Сакалоша В.М.

Заявник - державний виконавець із невідомих суду причин у судове засідання не зявився, однак надіслав на адресу суду клопотання про проведення розгляду заяви у його відсутності.

Позивач та відповідач явку уповноважених представників у судове засідання із невідомих суду причин не забезпечили, хоча своєчасно та у встановленому законом порядку повідомлялися про дату, час та місце розгляду заяви.

Представник третьої особи 1 - КЗ ЛОР «ОСОБА_1 обласний центр медико-соціальної експертизи» - заяву підтримала та просила суд її задовольнити.

Третя особа 2 - військово-лікарська комісія ДУ «Територіальне медичне обєднання МВС України по Львівській області» - надіслала на адресу суду клопотання про розгляд заяви про розяснення судового рішення у відсутності їх уповноваженого представника.

Відповідно до ч.3 ст.170 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про розяснення рішення.

Таким чином, судом було ухвалено здійснювати розгляд заяви у відсутності заявника, представників позивача, відповідача та третьої особи 2.

Розглянувши в судовому засіданні подану заяву про розяснення судового рішення, заслухавши думку третьої особи 1, суд прийшов до наступних висновків.

Як уже зазначалося вище, постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 26.04.2013 року у справі №813/1046/13-а, яка набрала законної сили, адміністративний позов ОСОБА_3 було задоволено повністю.

06.12.2013 року за заявою позивача ОСОБА_1 окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист №813/1046/13-а про зобовязання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області провести виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, відповідно до рішення Міністерства внутрішніх справ України.

Суд зауважує, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області ОСОБА_4 від 24.01.2014 року було відкрито виконавче провадження ВП №41633364 з виконання вищевказаного виконавчого документа та надано боржнику можливість виконати рішення суду в добровільному порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, виконавче провадження за вищевказаним виконавчим документом неодноразово зупинялося та поновлювалось державним виконавцем, у звязку розглядом судом заяв про відстрочення виконання судового рішення та про розяснення судового рішення.

При цьому, 26.01.2016 року представник стягувача із заявою звернувся до державного виконавця, в якій просив все ж вирішити питання виконання постанови суду у повному обсязі, оскільки при проведенні відповідачем нарахування ОСОБА_3 грошової допомоги у розрахунок не була включена, згідно із законодавством, надбавка в розмірі 100% грошового забезпечення. Окрім того, у своїй заяві представник зазначив, що таким чином розрахунок було проведено із порушенням постанови Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2007 року «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції».

У свою чергу, представник відповідача (боржника за виконавчим провадженням) ГУМВС України у Львівській області 25.02.2016 року звернувся до державного виконавця з заявою, в якій повідомив орган державної виконавчої служби про те, що боржник за виконавчим провадженням виконав постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 26.04.2013 року. Зокрема, боржником проведено виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, відповідно до рішення МВС України, а саме затвердженого висновку від 17.04.2016 року) і у відповідності до платіжного доручення №2244 від 28.04.20015 року, ГУМВС України у Львівській області виплатило стягувачу - 22 477,50 грн. одноразової допомоги, згідно постанови КМ України №707 від 12.05.2007 року.

При постановленні ухвали, суд керувався наступним.

Згідно Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року №7, в ухвалі про розяснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

За змістом ч.1 ст.170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою розяснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Вказана стаття Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість розяснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність розяснення судового рішення приймається за розсудом суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти тощо).

Дана норма передбачає підстави для розяснення судового рішення в судовому засіданні. Отже, розяснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, яке здійснюється без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Загалом, потреба у розясненні судового рішення обумовлюється його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене або тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності та визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що мотивувальна та резолютивна частини постанови ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року викладені чітко та зрозуміло.

Право державного виконавця та сторін виконавчого провадження на звернення до суду із заявою про розяснення судового рішення безпосередньо передбачено й у ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» (розяснення рішень, які підлягають примусовому виконанню). Так, у разі якщо резолютивна частина рішення, викладена у виконавчому документі, є незрозумілою, державний виконавець, а також сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про розяснення відповідного рішення чи змісту документа.

Підставою для розяснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично розясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, розяснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура розяснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Водночас, суд зазначає, що розяснення рішення - це більш повний і ясний виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі. Суд не має права вносити будь-які зміни в існуюче рішення, так само як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду.

При цьому, у даному випадку суд зауважує, що розглядаючи заяву державного виконавця про розяснення судового рішення, заявник фактично просить суд визначити спосіб і порядок виконання судового рішення.

Відповідно до вимог ст.263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Однак, суд наголошує, що порядок виконання рішення суду як окрема підстава для розяснення судового рішення не передбачена положеннями ст.170 КАС України, а тому не може бути підставою для його розяснення. До того ж, розяснюючи постанову суду в частині механізму виконання судового рішення, суд фактично постановив би додаткове рішення, що є недопустимим та суперечить вимогам ст.170 КАС України, яка прямо забороняє змінювати зміст постанови.

Слід також зауважити, що доказів того, що винесене судом рішення є незрозумілим, що перешкоджає його належному виконанню, заявником не надано, при цьому, суд зазначає, що у постанові ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 26.04.2013 року чітко вказані нормативно-правові акти, якими керувався суд при вирішенні спору (у тому числі і постанова Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2007 року «про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції») та спосіб виконання судового рішення. Тож, розяснюючи рішення таким чином, як просить заявник, суд вийде за межі питань, які він вирішував при прийнятті постанови, а тому таке розяснення призведе до доповнення змісту прийнятого судового рішення.

Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про розяснення рішення суду в адміністративній справі №813/1046/13-а.

Керуючись ст.ст.160, 165, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про розяснення судового рішення в адміністративній справі №813/1046/13-а за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України, за участю третіх осіб ОСОБА_1 обласного центру медико-соціальної експертизи, військово-лікарської комісії ГУМВС України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобовязання до вчинення дій відмовити повністю.

Ухвала ОСОБА_1 окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Головуючий суддя Сасевич О.М.

Суддя Гулкевич І.З.

Суддя Сакалош В.М.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 01 липня 2016 року.