Рішення № 5870168, 05.02.2008, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-86/08

РІШЕННЯ

іменем України

5 лютого 2008 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Михайлова В.А.

за участю секретаря - Яришевої Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором позики № 1 від 28 січня 1999 року в сумі 72 000 (сімдесят дві тисячі) гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 працював в Дніпропетровській обласній спілці споживчих товариств на посаді першого заступника голови правління з 26 серпня 1998 року по 24 листопада 2000 року. Відповідно до постанови правління облспоживспілки №39 л від 27.08.1998 року, в якій правління обрало ОСОБА_1 першим заступником голови правління облспоживспілки, вказано, що йому надається квартира в місті Дніпропетровську поза чергою на підставі п.6 ст.46 Правил обліку громадян, які потребують покращення житлових умов та надання їм житлових приміщень в Українській РСР та Укррядпрофу від 1 1.12.1984 року за № 470. В свою чергу правління облспоживспілки прийняло постанову, в якій вирішило надати ОСОБА_1 безвідсоткову позику на придбання житла та госпоблаштування в сумі 72 000 гривень строком на 10 років с погашенням починаючи з 01 січня 2006 року. На підставі даної постанови був укладений договір позики №1 від 28 січня 1999 року між облспоживспілкою та ОСОБА_1 про надання йому позики в сумі 72 000 гривень. Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. В даному випадку предметом договору позики були гроші в сумі 72 тисячі гривень. В частині 2 ст. 1046 ЦК України вказано, що договір позики є укладений з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики вважає укладеним, так як ОСОБА_1 були отримані гроші в сумі 72 тисячі гривень 28 січня 1999 року, що підтверджується розхідним касовим ордером № 20 від 28 січня 1999 року. Відповідно до п.5 Договору позичальник зобов'язується повернути суму позики наявними грошима позикодавцю починаючи з 01 січня 2006 року та по 01 січня 2009 року разновеликими частками. Але позичальник не виконав умову п.5 Договору щодо повернення суми позики починаючи з 01 січня 2006 року, тим самим порушив умови Договору позики №1 від 28 січня і 999 року, хоча в нього була матеріальна можливість внести борг, оскільки в 2001 році він продав квартиру, на придбання якої йому надавалась позика.

На адресу відповідача 11 липня 2006 року правлінням був направлений лист з повідомленням про вручення з проханням почати погашати позику з 20 липня 2006 року. Лист був вручений особисто ОСОБА_1, але до подачі позовної заяви відповіді на лист досі не отримано, на банківський рахунок не були перераховані кошти відповідачем.

Згідно ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Отже, ОСОБА_1 відповідно до ст. 612 ЦК України можна вважати боржником, який не приступив до виконання свого зобов'язання щодо повернення суми позики починаючи з 01 січня 2006 року, як це обумовлено п.5 Договору позики №1 від 28 січня 1999 року, в якому він виступає як позичальник.

Просить суд стягнути з відповідача на користь Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств заборгованість за договором позики в сумі 72 000 грн.

Представник позивача - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив обставини справи таким чином, як вони викладені вище.

Представник відповідача - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та при цьому пояснила, що ОСОБА_1 не заперечує, що отримав позику, але строк повернення суми позики ще не наступив, так як згідно договору строк повернення - 01.01.2009 рік. Також в договорі вказано, що виплата суми позики починається з 01.01.2006 року, це означає, що не раніше 2006 року. Далі в договорі вказано, що ОСОБА_1 всю суму позики повинен повернути до 01.01.2009 року різновеликими частинами, але якими саме частинами і в які строки не вказано ні в договорі, ні в інших документах. А тому, наприклад, ОСОБА_1 може вважати, що можна виплатити 31.12.2008 року 1 грн., а 01.01.2009 року - 71 999 грн., з договору не випливає інше. Вважає, що даний договір позики не конкретизований.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: постанова правління Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств від 27.08.1998 року про обрання ОСОБА_1 першим заступником голови правління; постанова правління від 25.01.1999 року про надання позики на придбання житла; договір позики від 28.01.1999 року; розхідний касовий ордер; довідка Синельниківського МБТІ про дійсну вартість житлового будинку.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступне.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно договору позики строк виконання зобов'язання не наступив. Умови договору відносно виконання його різновеликими частинами в період з 01.01.2006 року по 01.01.2009 року не конкретизовані, тому не можна вимагати виконання не конкретних умов договору. Згідно договору позики визначено конкретні умови тільки щодо суми позики та строку її виплати - 01.01.2009 рік, який ще не наступив.

Таким чином, суд вважає необхідним в задоволенні позовних вимог Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств відмовити.

На підставі викладеного, ст. 1049 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики № 1 від 28 січня 1999 року в сумі 72 (сімдесят дві) тисячі гривень відмовити.

Стягнути з Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, розташованої за адресою: 49600 м. Дніпропетровськ вул. Миронова, 4, судовий збір у розмірі 720 (сімсот двадцять) гривень на користь держави: одержувач ВДК у м. Синельникове ОКПО 23929833 Банк УДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012 р/р 31410537700034 КБКД 22090100.

Стягнути з Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, розташованої за адресою: 49600 м. Дніпропетровськ вул. Миронова, 4, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) гривень на користь держави: одержувач УДК у м. Синельникове Код ЗКПО 23929833 р/р 31215259700034 Банк ГУКДУ у Дніпропетровській області МФО банку 805012 КБКД 22050000.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано заяву про його апеляційне оскарження, а протягом двадцяти днів після подання заяви - апеляційна скарга на рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання - після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не буде скасовано, воно набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.