Постанова № 58701675, 01.07.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2016 року 810/1322/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Імпорт» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Імпорт» (далі – ТОВ «АТ Імпорт» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі – ДПІ в Обухівському районі або відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області від 15 лютого 2016 року №0461503/175.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства у зв'язку з чим відповідачем неправомірно застосовані обмеження, визначені п.161.2 статті 162 Податкового кодексу України. Позивач стверджує, що на момент здійснення господарської операції з придбання товару у Triolux Sales LLP (Великобританія) ТОВ «АТ Імпорт» мало право на включення до складу витрат, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, 100% вартості придбаного товару.

Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

У судове засідання, призначене на 23.06.2016, сторони не з’явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Разом з цим, матеріали справи містять клопотання позивача про здійснення розгляду справи за його відсутності.

Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності, враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України та беручи до уваги положення частини четвертої статті 128 та частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «АТ Імпорт» ідентифікаційний код 37850753, місцезнаходження: 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Калініна, 57, зареєстроване як юридична особа 17.11.2011.

Основним видом діяльності ТОВ «АТ Імпорт» є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.

03 лютого 2016 року посадовими особами ДПІ в Обухівському районі проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток приватних підприємств ТОВ «АТ Імпорт» за 2014 рік.

За результатами перевірки складений акт від 03.02.2016 №81/15-03/37850753 (надалі – акт перевірки), який містить висновки про порушення позивачем вимог п.п.138.12.1 пункту 138.12 ст.138, пункту 161.2 статті 161 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено витрати у декларації з податку на прибуток за 2014 рік на суму 200747,00 грн.

Висновок податкового органу про завищення витрат, за його твердженням, пов’язується із порушенням позивачем порядку віднесення до складу витрат, що враховуються при визначенні сум податку на прибуток приватних підприємств, витрат на товари, придбані у нерезидентів, що мають офшорний статус.

Так, податковий орган зазначає, що відповідно до положень пункту 161.2 статті 161 Податкового кодексу України позивач, за результатами господарських операцій з Triolux Sales LLP, до складу витрат у податковій декларації з податку на прибуток за 2014 рік мав право включити не 100%, а лише 85% таких витрат, як це передбачено для господарських операцій з контрагентами - нерезидентами, які мають офшорний статус.

Висновки податкового органу про офшорний статус юридичної особи Triolux Sales LLP ґрунтуються на аналізі зібраної податковим органом інформації, згідно з якою засновники Triolux Sales LLP (Ireland and Overseas Acquisitions LTD та Milltown corporate services LTD) зареєстровані в Белізі, який є офшорною зоною.

Зважаючи на зазначені обставини, посадові особи ДПІ в Обухівському районі дійшли висновку, що платником завищено витрати на 200747,00 грн. (15% вартості придбаного автомобіля), що призвело до завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування на суму 200747,00 грн.

Таким чином, податковий орган в Акті перевірки пов'язує застосування обмежень, передбачених пунктом 161.2 статті 161 Податкового кодексу України з тим, що засновниками Triolux Sales LLP є юридичні особи, які зареєстровані в офшорній зоні (Беліз).

На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, ДПІ в Обухівському районі прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.02.2016 №0461503/175, згідно з яким позивачеві зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 200747,00 грн. (а.с.32)

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач скористався своїм правом оскаржити його у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

У ході з’ясування обставин справи і перевірки їх доказами судом встановлено, що між

ТОВ «АТ Імпорт» (Покупець) та Triolux Sales LLP (Продавець) укладений контракт від 03.01.2012 №01/13-12.

Як вбачається із змісту вказаного контракту, Продавець зобов’язується передати товар – автомобілі, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар, на умовах і в строки, обумовлені контрактом.

Так, у жовтні 2014 року ТОВ «АТ Імпорт» імпортувало легковий автомобіль Porsche, придбаний у Triolux Sales LLP (Великобританія) за 1338313,00 грн.

Судом встановлено, що згідно з поданою декларацією з податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік позивачем загалом задекларовано витрати на суму 21398374 грн., в тому числі витрати на придбання автомобіля у Triolux Sales LLP у розмірі 1338313,00 грн. (100 % вартості імпортованого товару). Відповідно до додатка ІВ (Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати) у рядку 06.4.37 «частина витрат із загальної суми 85-відсоткової вартості товарів (робіт, послуг), придбаних у нерезидентів, що мають офшорний статус» відображено 0 грн.

Існуючий між сторонами спір полягає у різних підходах позивача та відповідача до правил визначення офшорного статусу нерезидента-продавця (Triolux Sales LLP) у розумінні положень Податкового кодексу України.

Вирішуючи спір суд зазначає наступне.

Відповідно до положень пункту 161.2 статті 161 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент здійснення господарських операцій позивача з нерезидентом) у разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус, чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того, чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх витрат у сумі, що становить 85 відсотків вартості цих товарів (робіт, послуг).

Тобто, у даному випадку, особливості формування витрат платника податків Податковий кодекс України пов’язує виключно з проведенням ним операцій з нерезидентами, розташованими на території офшорних зон, або здійснення через них проведення розрахунків.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що нерезидент Triolux Sales LLP, створений 16 листопада 2010 року у якості партнерства з обмеженою відповідальністю за реєстраційним номером OС 359550, адреса місцезнаходження компанії: Англія/Уельс (Великобританія).

Поряд з цим засновниками компанії Triolux Sales LLP є Ireland and Overseas Acquisitions LTD та Milltown corporate services LTD, що зареєстровані в Белізі, яка відповідно до Переліку офшорних зон, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 є офшорною зоною, що розташована в Центральній Америці.

Згідно з підпунктом 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, нерезидентами, серед іншого, є іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Відповідно до пункту 6 статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" нерезидентом юридичною особою вважається: "юридична особа, суб'єкт підприємницької діяльності, що не має статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, яка створена й діє відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридична особа та інший суб'єкт підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України ".

Згідно з пунктом 161.3 статті 161 Податкового кодексу України, під терміном "нерезиденти, що мають офшорний статус" розуміються нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, за винятком нерезидентів, розташованих на території офшорних зон, які надали платнику податку виписку із правоустановчих документів, легалізовану відповідною консульською установою України, що свідчить про звичайний (не офшорний) статус такого нерезидента. При існуванні договорів, визначених абзацом першим цього пункту, платник податку має послатися на наявність зазначеної виписки у поясненні до податкової декларації.

Отже, у розумінні національного законодавства, що регулює відносини у сфері оподаткування, нерезиденти, що мають офшорний статус - це іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав та розташовані на території офшорних зон.

Сторонами не заперечувалась та обставина, що Великобританія на території якої зареєстрована компанія Triolux Sales LLP, не віднесена до переліку офшорних зон.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що суб'єкти господарювання - юридичні особи, які стали засновниками або учасниками іншого господарського товариства, зберігають свій статус самостійної юридичної особи, набуваючи лише корпоративні права щодо такого товариства.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що юридична особа - нерезидент України компанія Triolux Sales LLP, що зареєстрована у Великобританії, за даних обставин, не є офшорною компанією у розумінні податкового законодавства.

До того ж, як вже зазначалось, відповідно до вимог пункту 161.2 статті 161 Податкового кодексу України, для віднесення до складу витрат платників податків витрати з придбання товарів у підприємств - нерезидентів у сумі, що становить 85 відсотків вартості цих товарів (робіт, послуг), необхідно, серед іншого, щоб розрахунки за товари (роботи, послуги) здійснювались через нерезидентів, розташованих в офшорній зоні (як через посередників у розрaхункaх); та/або оплaтa зa товaри (роботи, послуги) здійснювалась через бaнківські рaхунки нерезидентів, розтaшовaних в офшорній зоні.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи та не заперечувалось відповідачем, розрахунки за придбаний автомобіль здійснювались безпосередньо на користь компанії Triolux Sales LLP, тобто з нерезидентом, що не розташований на території офшорних зон, визначених Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин, враховуючи що контрагент позивача - Triolux Sales LLP зареєстрований у країні, що не має статусу офшору, згідно з приписами статті 161 Податкового кодексу України формування витрат платника податків на території України не поставлено у залежність від місцезнаходження засновників нерезидента, з яким укладений контракт, суд дійшов висновку про правомірність включення позивачем до складу витрат 100% вартості придбаного у компанії Triolux Sales LLP (Великобританія) товару.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаєтеся на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судом рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 15 лютого 2016 року №0461503/175.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Імпорт» (ідентифікаційний номер 37850753) документально підтверджені судові витрати у розмірі 3011 (три тисячі одинадцять) грн. 21 коп. згідно платіжного доручення №1209 від 01.04.2016 та платіжного доручення №1216 від 29.04.2016 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ідентифікаційний код 39465303, місцезнаходження: 08703, Київська область, м. Обухів, вул. Каштанова, буд. 20).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 01 липня 2016 року.