Ухвала суду № 58700959, 15.06.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11-кп/792/312/16

Справа № 677/1349/15-к Головуючий в 1-й інстанції ВОЗНЮК Р. В.

Категорія: ч.2 ст.125, ч.2 ст.185,

ч.2 ст.186 КК України Доповідач Бережний С. Д.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого судді Бережного С.Д.,

суддів Вітюка В.Ж., Курдзіля В.Й.,

з участю секретаря Крисюк В.А.,

прокурора Павлишина В.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальні провадження внесені до ЄРДР за № 12015240170000203 від 14 квітня 2015 року, №12015240170000333 від 24 червня 2015 року, які обєднані в суді в одне провадження, за апеляційною скаргою захисника адвоката ОСОБА_2 на вирок Красилівського районного суду Хмельницької області від 12 лютого 2016 року,-

в с т а н о в и л а:

Вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого,-

- 16.08.2012 року Красилівським районним судом за ч.1 ст.296, ст. 124, ст. 70 КК України до покарання у виді двох років обмеження волі;

- 20.12.2013 року Красилівським районним судом за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на три роки. Ухвалою Красилівського районного суду від 04.06.2015 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_1, засудженого вироком Красилівського районного суду від 20 грудня 2013 року. Покарання не відбуте;

визнано винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.125, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України і призначено покарання:

-за ч.2 ст.125 КК України у виді 1 року обмеження волі;

-за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

-за ч.2 ст.186 КК України у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. В силу ст.71 КК України до даного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2013 року і остаточно визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахується з 13 лютого 2016 року, зараховано в строк відбуття покарання час попереднього ув'язнення з 09 липня 2015 року по 12 лютого 2016 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід обраний обвинуваченому у вигляді тримання під вартою - залишено до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1820 грн. заподіяної матеріальної шкоди та 5000 моральної шкоди, а всього 6820 грн..

В задоволенні цивільного позову прокурора в інтересах держави в особі Красилівської центральної районної лікарні про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 процесуальні витрати по справі на користь держави (одержувач УК у Красилівському районі/24060300, код ЄДРПОУ 37972056, МФО 815013, балансовий рахунок 31115115700279, банк отримувача ГУДКСУ у Хмельницькій області), в сумі 294 грн. 62 коп..

Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Як вбачається з вироку, 01 квітня 2015 року, близько 01 години ОСОБА_1, знаходячись у власному будинку за адресою м.Красилів, вул.Суворова, 2«А», після розпиття спиртних напоїв із ОСОБА_3, який ліг відпочивати, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, підійшов до ОСОБА_3, який спав, та з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс йому приблизно 3-4 удари кулаком правої руки у ліву частину обличчя, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді крововиливу правої завушної ділянки, саден лівої половини обличчя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Продовжуючи свій злочинний умисел, на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, взяв зі столу кухонний ніж, яким наніс один удар в праву сідницю ОСОБА_3, після чого наніс один удар невідомим тупим предметом в ліву частину голови, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани правої сідниці, забійних ран лоба з ліва, лівої тімяної ділянки, крововиливів під кон`юнктиву лівого ока, що за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

У період часу з 01 год. 10 хв. по 06 год. 30 хв. 01 квітня 2015 року у власному будинку, що розташований в м.Красилові, по вул.Суворова, 2«А», ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного спяніння, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_3, який був непритомний, вирішив таємно викрасти його майно. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1, повторно, таємно з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, із кишені джинсів викрав у ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Prestigio Multi Phone» моделі «РАР5451 DUO» чорного кольору, вартістю 1800 грн., у якому була вмонтована сім-картка мобільного оператора ТОВ «Астеліт» вартістю 15 грн., із абонентським номером +380637912638 на рахунку якого було 5 грн., а також банківську картку «Приватбанку» №4149 4978 2984 6465, чим спричинив потерпілому матеріального збитку на суму 1820 грн..

08 липня 2015 року близько 09 год. 30 хв. в м.Красилові по вул.Ціолковського в районі гаражного масиву, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, під час розпиття спиртних напоїв разом із ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повторно, відкрито заволодів у останнього мобільним телефоном марки "Lenovo А 388 t". З метою подальшої реалізації свого злочинного умислу на володіння, користування та розпорядження вказаним мобільним телефоном "Lenovo А 388 t", що належить ОСОБА_6, ОСОБА_1 відмовив ОСОБА_6 повернути його мобільний телефон та з метою реалізації свого злочинного умислу та отримання можливості розпорядитися вищевказаним мобільним телефоном почав наносити удари кулаками в обличчя потерпілому ОСОБА_6, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді крововиливів шиї, саден підборіддя, лобної ділянки голови, грудної клітини, які за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Внаслідок своїх злочинних дій ОСОБА_1 заволодів мобільним телефоном "Lenovo А 388 t", вартістю 1239 грн. 75 коп., з флеш карткою на 8 Гб, вартістю 250 грн., які належать ОСОБА_6, чим завдав потерпілому матеріального збитку на загальну суму 1489 грн. 75 коп..

В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить вирок змінити, і перекваліфікувати дії обвинуваченого з ч.2 ст. 186 КК України на ч.1 ст. 125 КК України і призначити мінімальне покарання, а за ч.2 ст.125, ч.2 ст.185 КК України виправдати за відсутністю в діях обвинуваченого складу вказаних кримінальних правопорушень. Вважає, що вирок суду є незаконним, у звязку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильного застосування норм матеріального права та невідповідності призначеного покарання особі обвинуваченого внаслідок його суворості. На думку апелянта, суд безпідставно прийняв за встановлений факт обставини бійки між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим, оскільки їхні покази прямо різняться між собою, а свідків бійки не було. Також зазначає, що телефон, по епізоду вчинення грабежу у потерпілого ОСОБА_6, є недопустимим доказом, тому що органами досудового слідства він був вилучений з порушенням норм КПК України. Крім того, судом не взято до уваги покази потерпілого ОСОБА_6, про те що він страждає на епілепсію, і після вживання великої кількості алкоголю у нього стався напад з втратою свідомості.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, захисника адвоката ОСОБА_2 на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду та необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними доказами кримінального провадження, які були належним чином перевірені та оцінені судом.

Як вбачається з вироку суду ОСОБА_1 не визнав свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 125 та ч.2 ст. 185 КК України. Однак не заперечував факт бійки з потерпілим ОСОБА_3 внаслідок якої останньому бути заподіянні легкі тілесні ушкодження. Не визнаючи себе винним у крадіжці мобільного телефону марки «Prestigio Multi Phone» у потерпілого, ОСОБА_1 не заперечував, що продав цей телефон незнайомому чоловіку біля автовокзалу, тобто що розпорядився телефоном за власним розсудом.

За епізодом злочинних дій 08 липня 2015 року за ч.2 ст. 186 КК України взагалі відмовився від дачі показів в суді.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, його винність у вчиненні інкримінованих злочинів, за які він засуджений, підтверджується наступними доказами по справі.

З показів потерпілого ОСОБА_3 в судовому засіданні вбачається, що у нічний час після розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_1, він заснув у квартирі останнього. Прокинувся від того, що обвинувачений наносив йому удари по голові, а коли намагався втекти, то ОСОБА_1 схопив ножа і наніс йому удар в область копчика. Після чого він отримав удар по голові, від якого знепритомнів. Вранці коли ОСОБА_1 спав, він втік з квартири. На вулиці виявив відсутність мобільного телефону «Prestigio», чорного кольору із сім карткою мобільного оператора та банківської картки «Приват банку».

Ці показання підтвердила і свідок ОСОБА_7, яка пояснила, що про обставини злочину вона знає зі слів потерпілого ОСОБА_8

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що в домі де жив обвинувачений на підлозі були сліди крові і на кухні він знайшов банківську картку.

Той факт, що ОСОБА_1 продав мобільний телефон чорного кольору «Prestigio», належний потерпілому ОСОБА_3, підтверджується показаннями свідка ОСОБА_10 який 02 квітня 2015 року в м. Красилів біля автовокзалу придбав у обвинуваченого зазначений телефон.

Обставини продажу телефону обвинуваченим підтвердили і свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_12, останній був очевидцем продажі телефону ОСОБА_1

Як вбачається з даних протоколу огляду та вилучення від 23.04.2015 р. ОСОБА_1 видав працівником міліції кухонний ніж, яким з його слів він спричинив ОСОБА_3 тілесне ушкодження.

Та обставина, що ОСОБА_3 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя підтверджується даними висновку судово медичної експертизи №55 від 21 квітня 2015 року.

Суд оцінивши показання обвинуваченого про те, що тілесні ушкодження ОСОБА_3 він наніс знаходячись в стані необхідної оборони і не викрадав мобільного телефону та банківської картки у потерпілого та обґрунтовано не взяв їх до уваги.

Обвинувачений ОСОБА_1 щодо обставин спричинення ножем тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_3 давав непослідовні показання, плутався. В судовому засіданні 19 жовтня 2015 року ОСОБА_1 стверджував, що удар ножем потерпілому він наніс випадково. В подальшому він змінив свої показання та стверджував, що наніс потерпілому вказаний удар обороняючись.

Потерпілий ОСОБА_3 заперечив у судовому засіданні, що він нападав на ОСОБА_1 і підстав, ставити під сумнів слова потерпілого, у суді здобуто не було.

Твердження обвинуваченого, що потерпілий ОСОБА_3 мав привід обмовляти його, оскільки за рік до вказаних подій між ними відбувся конфлікт, є безпідставними, оскільки обставин такого конфлікту обвинувачений суду навести не зміг. Заперечив їх і потерпілий.

Будь-яких інших належних і допустимих доказів, що потерпілий ОСОБА_3 вчинив напад на обвинуваченого ОСОБА_1, чим змусив його оборонятися, в судовому засіданні здобуто не було.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1, що ОСОБА_3, загубив банківську картку «ПриватБанку» під час бійки, яка відбувалася в прихожій, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_9, згідно яких, він повернувшись додому знайшов банківську картку «ПриватБанку» на кухні.

Факт відкритого заволодіння мобільним телефону «Lenovo А 388 t» із флеш карткою у потерпілого ОСОБА_6 підтверджується показами останнього про те, що 8 липня 2015 року він спільно із ОСОБА_1 та ОСОБА_4, та ще однією дівчиною, в центрі міста Красилова, близько 9 год., неподалік гаражного масиву, розпивали спиртні напої. На прохання ОСОБА_1 він дав йому свій мобільний телефон "Lenovo А 388" із флеш карткою, послухати музику. Через пів години він сказав ОСОБА_1 повернути йому телефон, однак той відмовився це зробити, і сказав, що не поверне телефон та заховав його у кишеню. Він намагався відібрати у ОСОБА_1 телефон, однак останній наніс йому удари кулаками по обличчю та тілу, від чого він впав і знепритомнів. Опритомнів у лікарні. Про заволодіння телефоном він повідомив працівників міліції. Від працівників міліції він довідався, що телефон у ломбарді. Після чого його мати викупила цей телефон, та передала працівникам міліції.

Ці показання потерпілого, стосовно механізму заподіяння йому тілесних ушкоджень, спростовують посилання в апеляційній скарзі обвинуваченого про те, що потерпілий втратив свідомість від епілептичного нападу.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду підтвердили, що влітку 2015 року, в м.Красилові, біля магазину «Панорама», із ОСОБА_1, ОСОБА_6 розпивали спиртні напої. ОСОБА_1 слухав музику на телефоні ОСОБА_6. Коли вони направлялися до магазину, бачили як ОСОБА_6 шарпав за кофту ОСОБА_1 і просив повернути телефон, а той відмовлявся його повертати і декілька разів вдарив ОСОБА_6 по обличчю. Від отриманих ударів ОСОБА_6 впав на землю і залишився там лежати.

Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14, розповіли, що влітку 2015 року ОСОБА_1 здав до ломбарду «ОСОБА_15 і Компанія» сенсорний мобільний телефон чорного кольору. Заклад був оформлений на імя жінки, яка була з ним. Наступного дня телефон викупила інша жінка, яка прийшла з працівниками міліції.

Згідно даних з протоколу слідчого експерименту від 13 липня 2015 року проведеного з участю свідка ОСОБА_4, останній вказав на обставини за яких ОСОБА_1 застосувавши насильство до ОСОБА_6 заволодів мобільним телефоном останнього.

Суд оцінивши наведені докази кримінального провадження обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за які він засуджений.

Суд виключив з обвинувачення як недопустимий доказ данні протоколу добровільної видачі, огляду та вилучення телефону потерпілого ОСОБА_6 «Lenovo А 388 t» від 09.07.2015 р. Однак винність обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України підтверджується сукупністю інших наведених і належним чином оціненим судом доказів, які обґрунтовано та в повному обсязі доводять вину ОСОБА_1 у вчиненому.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну вироку суду, колегія суддів не вбачає.

Призначене обвинуваченому покарання відповідає загальним засадам, передбаченим ст. 65 КК України і є необхідним й достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Судом обґрунтовано призначено покарання за сукупністю злочинів і сукупністю вироків. Підстав для помякшення покарання, про що ставиться питання в апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне застосувати положення ч.5 ст. 72 КК України і зарахувати строк попереднього увязнення обвинуваченого до вступу вироку в законну силу.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Вирок Красилівського районного суду Хмельницької області від 12 лютого 2016 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - без задоволення.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього увязнення з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі за період з 09 липня 2015 року до 15 червня 2016 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

суддя Апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_16