Ухвала суду № 58700919, 29.06.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/5861/15-ц

Провадження № 22-ц/792/988/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді Янчук Т.О.,

суддів: Гринчука Р.С., Карпусь С.А.,

за участю секретаря: Філіпчука О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2015 року за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2014 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 08 жовтня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 146777,00 доларів США з кінцевим терміном повернення до 07 жовтня 2038 року, зі сплатою процентів за користування кредитом 15% річних. Додатковими угодами із сторонами від 29.11.2010 року, 27.12.2011 року змінено графік погашення кредиту, та схему погашення кредиту на ануїтентну, встановлений ануїтентний платіж в розмірі 1727,86 дол. США. З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором 08 жовтня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладено договір поруки №233113. 29.11.2010 року та 27.12.2011 року між сторонами договору поруки укладено додаткові угоди №1,2, відповідно до умов яких поручитель надав згоду забезпечити належне виконання зобовязання за кредитним договором боржника повязаних також з внесеними змінами. Посилаючись на зазначені обставини та невиконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку із чим станом на 12 березня 2014 року утворилась заборгованість зі сплати кредиту та процентів за його користування в розмірі 152407,99 дол. США, просило задовольнити його позовні вимоги та стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на його користь зазначену суму заборгованості та 19171,63 грн. пені за прострочення сплати кредиту та процентів.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2015 року позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь позивача заборгованість по кредитному договору в розмірі 152407,99 дол. США та 19171,63 грн. пені за прострочення ____________________

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_4 Категорія: 19, 27

Доповідач: Янчук Т.О.

погашення заборгованості по кредиту. Вирішено питання щодо судового збору, стягнуто з кожного з відповідачів на користь банку судовий збір в розмірі по 1827 грн.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14.12.2015 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14.12.2015 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволення позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи не взято до уваги, що договір поруки припинив свою дії, крім того при винесені оскаржуваного рішення судом не було враховано, що ОСОБА_1 10.04.2014 року, 16.04.2014 року, 24.04.2014 року було внесено на рахунок банку, в рахунок погашення зобовязань ОСОБА_2 за кредитним договором кошти в розмірі 1400 дол.США.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1, ОСОБА_5, підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Представник ПАТ «УкрСиббанк» ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги просив її відхилити.

ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача ОСОБА_1, представника банку, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Встановлено, що 08 жовтня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 146777,00 тис. доларів США з кінцевим терміном повернення до 07 жовтня 2038 року, зі сплатою процентів за користування кредитом 15% річних. Додатковими угодами між сторонами від 29.11.2010 року, 27.12.2011 року змінено графік погашення кредиту, та схему погашення кредиту на ануїтентну, встановлений ануїтентний платіж в розмірі 1727,86 дол. США.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором 08 жовтня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладено договір поруки №233113, за умовами якого він поручався солідарно з ОСОБА_3 у повному обсязі відповідати за виконання її зобов'язань за кредитним договором (пункти 1.3, 1.4 договору поруки).

29 листопада 2010 року та 27 грудня 2011 року між сторонами договору поруки укладено додаткові угоди №1,2, відповідно до умов яких поручитель надав згоду забезпечити належне виконання зобовязання за кредитним договором боржника повязаних також з внесеними змінами.

Відповідно до пункту 1.2.8 договору про надання споживчого кредиту від 08.10.2008 року датою остаточного повернення кредиту є 07 жовтня 2038 року.

Згідно свідоцтва про шлюб, ОСОБА_3 14 червня 2014 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_7, про що зроблено відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницький актовий запис №853, прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 стало ОСОБА_7. (а.с.89).

ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, тому виникла заборгованість зі сплати кредиту та процентів за його користування, яка станом на 12 березня 2014 року складала 152407,99 доларів США, а також нараховано пеню за прострочення сплати кредиту та процентів в розмірі 19171,63 грн.

Останній платіж в рахунок погашення заборгованості за кредитом зроблено боржником 20 лютого 2014 року (а.с.18-27).

Унаслідок невиконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором 31 січня 2014 року ПАТ «УкрСиббанк» направило позичальнику та поручителю вимогу про дострокове погашення заборгованості протягом тридцяти одного календарного дня з дати одержання вимоги, а у випадку відсутності підтвердження отримання вимоги - з 41 календарного дня з дати відправлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту. (а. с. 28,29 ).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем ОСОБА_2 порушені умови кредитного договору, вона не сплачує щомісячно суми обумовлені договором та графіком погашення кредиту, суд вважав, що є підстави для стягнення з боржника на користь банку солідарно з ОСОБА_1, який є поручителем за договором поруки, суми за кредитним договором, процентів та пені. Вказаний висновок суду відповідає доказам по справі, ґрунтується на нормах матеріального права.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У зв'язку з порушенням ОСОБА_2 умов кредитного договору щодо повернення кредиту та наявністю заборгованості за кредитом банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов кредитного договору використав право достроково вимагати стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором, надіславши їм письмову вимогу від 31 січня 2014 року про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів протягом тридцяти одного календарного дня з дати одержання вимоги, а у випадку відсутності підтвердження отримання вимоги - з 41 календарного дня з дати відправлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту. (а. с. 28,29 ).

Якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строк виконання основного зобов'язання, позовна давність обчислюється від цієї дати.

Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до боржника протягом трьох років, а до поручителя - протягом шести місяців (частина четверта статті 559 ЦК України) від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.

Із матеріалів справи вбачається, що ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду із зазначеним позовом як до боржника, так і до поручителя 25 березня 2014 року, тобто в межах вищезазначених строків, у звязку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є такими, що не впливають на правові висновки суду першої інстанції.

Що стосується доводів апеляційної скарги, щодо порушення банком шестимісячного строку (ч.4 ст.559 ЦК України) строку звернення до поручителя, оскільки перша заборгованість за кредитом настала 10.08.2009 року, а відтак договір поруки припинив свою дію саме після спливу шестимісячного строку - 10.02.2010 року, то вони є безпідставними, оскільки після настання першої заборгованості в розмірі 18,16 дол. США за кредитом в подальшому заборгованість періодично сплачувалася боржником.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення усіх зобов'язань боржника за кредитним договором. (п.3.1 договору)

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Як зазначалося вище, сторони кредитного договору встановили як строк дії договору, так і строки виконання зобов'язань за щомісячним погашенням платежів.

Установлено, що останній платіж за вищезазначеним кредитним договором було здійснено 20 лютого 2014 року ( а.с.25), а з позовом до суду, як до боржника, так і до поручителя банк звернувся в березні 2014 року.

Щодо доводів апеляційної скарги про не врахування судом першої інстанції сум сплачених поручителем на виконання взятих на себе зобовязань, що випливають з вищезазначених договорів, на загальну суму 1400 дол.США, після звернення банку з позовом до суду, то вони теж не впливають на правові висновки суду першої інстанції.

Виходячи із заявлених позовних вимог заборгованість за кредитним договором зазначалася позивачем станом на 12 березня 2014 року, відповідно до наданих копій платіжних доручень від 24.04.2014 року 500 дол.США (а.с.174), 16.04.2014 року 400 дол.США (а.с.177), 16.04.2014 року 100 дол.США (а.с.178), 10.04.2014 року 400 дол.США (а.с.180) ОСОБА_1 було внесено на рахунок позивача, призначення платежів часткове погашення прострочених відсотків згідно кредитного договору від 08.10.2008 року, тобто після подачі позову в суд. З урахуванням положень статей 525, 526, 599, 611 ЦК України часткове погашення прострочених платежів в квітні 2014 року не впливає на розмір заборгованості станом на 12 березня 2014 року, при тому, що розмір щомісячного ануїтентного платежу складає 1727,86 грн.

Щодо розміру заборгованості відповідачів за вищезазначеним кредитним договором станом на 12.03.2014 року в розмірі 152407,99 дол.США, з яких 135596,66 дол.США заборгованість за тілом кредиту, 16731,96 дол.США заборгованість за процентами, то доказів які б поставили під сумнів, або спростували зазначений розмір заборгованості в матеріалах справи відсутні. Доводи представника ОСОБА_1 щодо того, що при визначені розміру заборгованості банком не враховано сплачені відповідачем відповідно до меморіальних ордерів від 29.11.2010 року №0505366161 69,95 дол.США, №05053711769 0.17 дол.США, 05053711770 15,11 дол.СШа, №0505371886 33,32 дол.США, №0505371887 513,72 дол.США, №0505371888 1081,29 дол.США не знайшли свого підтвердження, як вбачається із додаткової угоди №1 до договору про надання споживчого кредиту від 08.10.2008 року (щодо змін умов кредитного договору при реструктуризації) від 29 листопада 2010 року, додаткової угоди/договір про внесення змін №1 до договору поруки від 08.10.2008 року (згода забезпечувати змінене зобовязання) від 29.11.2010 року сторони домовились про зміну графіку погашення кредиту за договором, невідємною частиною цієї додаткової угоди є Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту. Відповідно до п.2 графіка погашення кредиту позичальник згідно умов вищезазначеного договору зобовязується повернути Банку кредит у таких розмірах, щоб станом на нижчевказану дату сума заборгованості за кредитом не перевищувала розмір, а саме 29.11.2010 року - 138600,56 дол.США. Згідно розрахунку заборгованості станом на 30.11.2010 року сума заборгованості на яку нараховані проценти складала 138600,56 грн., тобто зазначені суми в меморіальних ордерах пішли в погашення заборгованості за кредитом, щоб станом на 29.11.2010 року розмір заборгованості не перевищував 138600,56 дол.США.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Т.О. Янчук