Ухвала суду № 58699378, 29.06.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4563/16

Головуючий у першій інстанції Маркарова С. В.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Сватаненка В.І., Артеменка І.А.

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника Моторного (транспортного) страхового бюро України - Патрик Ганни Григорівни на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 березня 2016 року по справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення безпідставно отриманих коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2015 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення безпідставно отриманих коштів посилаючись на те, що 13.12.2008 року на вул. Ак. Філатова в м. Одесі відбулася дорожньо-транспортна пригода.

В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль марки «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1, який належав відповідачеві.

Відповідно до висновку №170 від 05.02.2010 року НДЕКЦ ГУ МВС в Одеській області, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1, складає 34 587, 32 грн.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 17.04.2009 року винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_4, який керував автомобілем марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2.

На момент скоєння ДТП ОСОБА_4 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

01.02.2011 року ОСОБА_3 звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування, а також відшкодування пов'язаного з лікуванням та тимчасовою втратою працездатності.

У зв'язку із цим позивачем виплачено ОСОБА_3 27921,49 грн.

Оскільки рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17.12.2010 року було захищено права відповідача, позивач просив стягнути з ОСОБА_3 безпідставно отримані кошти, виплачені МТСБУ.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог МТСБУ відмовлено.

Вважаючи рішення суду незаконним представник МТСБУ - Патрик Г.Г. звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 березня 2016 року та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України суд обгрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що 13.12.2008 року ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2 по вул. Ак. Філатова в м. Одесі, не обрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1, який належав ОСОБА_3

В результаті ДТП транспортні засоби отримали пошкодження механічного характеру.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 17.04.2009 року винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України визнаний ОСОБА_4

Згідно зі звітом про визначення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку №170 від 05.02.2010 року НДЕКЦ ГУ МВС в Одеській області, загальний розмір збитку визначений у розмірі 34587,23 грн.

Відповідно до розрахунку №1 від 28.02.2011 року розмір майнової шкоди у зв'язку із лікуванням потерпілого становить 1815, 57 грн., у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності потерпілого 605,92грн.

В межах ліміту відповідальності страховика позивачем, згідно із платіжним дорученням №1127 від 18.03.2011 року ОСОБА_3 виплачено 27921,49 грн.

Заподіяна шкода ОСОБА_4 в добровільному порядку не відшкодована.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 22.12.2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 01.06.2011 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди стягнуто 22 490,67 грн. та компенсація моральної шкоди в розмірі 5000,00грн.

На момент звернення відповідача до МТСБУ, а саме 01.02.2011 року, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22.12.2010 року законної сили не набрало.

Нормами ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин містить Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У зв'язку з настанням події, передбаченої пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ здійснило виплату належного ОСОБА_3 відшкодування в розмірі 27921,49 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1127 від 18.03.2011 року та не заперечується відповідачем.

Так, особа має право звернутися до суду за захистом свого права, виходячи з положень ст.ст. 3,6, 12 -15, 16 ЦК України в порядку п. 1 ч. 2. ст. 6 ЦК України, тобто способом передбаченим законом.

Обираючи спосіб захисту права, позивач виходить з вимог ст.1212 ЦК України, за якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Верховний Суд України, згідно із постановою Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24.09.2014 року за №6-122цс14 дійшов до правового висновку, що відповідно до змісту ст. 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту.

Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.

До таких же висновків у своїх ухвалах від 11 та 18 грудня 2013 року, а також від 27 березня 2014 року дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування» страхуванням є вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі страхових випадків, визначених договором страхування або чинним законодавством.

МТСБУ відповідно до вимог цього закону є суб'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Оскільки спірні між сторонами правовідносини виникають із страхування, яке є зобов'язанням, виплачені позивачем кошти не є коштами, які можуть бути стягненні на його користь на підставі ст. 1212 ЦК України.

При таких обставинах, суд обгрунтовано вважав, що позовні вимоги МТСБУ до ОСОБА_3, про стягнення коштів є необґрунтованими.

Суд правильно врахував доводи відповідача про застосування до виниклих правовідносин строку позовною давності, водночас, враховуючи, що таким строком захищається порушене право особи, а суд при розгляді справи не встановив порушенням прав МТСБУ, відмовляє позивачеві по суті заявлених вимог.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Посилання автора апеляційної скарги на помилкову оцінку судом спірних правовідносин та неправильне розуміння практики судів вищих інстанцій, неповне обґрунтування обставин, яким повинен бути шлях захисту порушеного права позивачем відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України як на підстави для скасування оскаржуваного рішення є необґрунтованими, оскільки спростовані дослідженими судом обставинами, яким дана правильна правова оцінка. Позивач відповідно до своїх процесуальних прав вільний у виборі способу захисту своїх прав у передбачений законом спосіб.

Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Моторного (транспортного) страхового бюро України - Патрик Ганни Григорівни - відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: В.І. Сватаненко

І.А. Артеменко