Ухвала суду № 58699275, 24.06.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/872/16

Номер справи місцевого суду: 504/1906/16-к

Головуючий у першій інстанції Вінська

Доповідач Балан В. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2016 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого Балана В.Д.

суддів Джулая О.Б. та Прібилова В.М.,

секретар судового засідання - Головченко Ю.Л.,

за участі прокурора Рябоконя Р.В.,

захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 17.06.2016 року, якою стосовно

ОСОБА_3, який: народився 04.04.1996 року в м. Одесі, є громадянином України, має середню освіту, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,

якому оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, без визначення розміру застави,

встановив:

Зазначеною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання заступника начальника СВ Комінтернівського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4, погодженого з прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12016160330001042 від 14.06.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України про застосування до ОСОБА_3, якому оголошено про підозру у придбанні, зберіганні та носінні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Мотивуючи обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, послався на наявність достатніх доказів для висновку про обґрунтованість підозри, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3, тяжкість покарання, яке може бути призначене підозрюваному у разі доведеності його вини (від трьох до семи років позбавлення волі), відсутність міцних соціальних звязків, відсутність постійного місця роботи та навчання, наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування, знищити або спотворити документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя не взяв до уваги та критично поставився до показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про непричетність ОСОБА_3 до вчинення злочину, у якому йому оголошено про підозру, посилаючись на те, що ОСОБА_6 тривалий час знайома з родиною підозрюваного, а ОСОБА_7 є його бабусею.

Слідчий суддя послався також те, що під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), для переконання у тому, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Застосовуючи запобіжний захід, слідчий суддя, посилаючись на припис п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, визнав за недоцільне визначення розміру застави.

Захисник ОСОБА_2 у апеляційній скарзі зазначив, що вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою.

На думку захисника, слідчий суддя не врахував грубі порушення органом досудового розслідування під час затримання ОСОБА_3 та при оголошенні йому про підозру, оскільки протягом пяти годин до нього не допускали захисників.

Слідчим суддею на були прийняті до уваги показання свідків, які стверджували, що пістолет, який, начебто, був знайдений у підозрюваного, поклали йому в руки працівники поліції.

Наявність у справі експертизи, якою пістолет визнаний вогнепальною зброєю, яка виконана у день затримання його підзахисного, підтверджує заздалегідь сплановане затримання та підкидання зброї.

Сторона обвинувачення не надала жодного доказу на підтвердження того, що його підзахисний може переховуватись від органу досудового розслідування, знищити або спотворити документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник вважає, що ці доводи спростовуються тим, що його підзахисний раніше не судимий, має постійне місце проживання, доглядає за бабусею, працює найманим працівником та займається підприємницькою діяльністю, жодного разу не викликався до відділу поліції, а посилання слідчого судді на те, що він може знищити або спотворити речі та документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження, є безпідставним, оскільки прокурор на такий ризик не посилався.

Слідчий суддя, посилаючись на п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, безпідставно дійшов висновку, щодо недоцільності визначення розміру застави, оскільки до ОСОБА_3 ані у цьому, ані у будь-якому іншому кримінальному провадженні жодного разу не обирався запобіжний захід.

За таких обставин захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до його підзахисного більш мякий запобіжний захід.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновків про таке.

Відповідно до приписів ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Статтею 194 КПКУкраїни передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобовязаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Як видно з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінально-процесуального закону виконав та врахував їх при постановленні ухвали, а доводи апеляційної скарги є надуманими і суперечать фактичним обставинам справи.

Так, з наявних матеріалів справи випливає, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а, з урахуванням тяжкості покарання, яке йому може бути призначене у разі доведення вини (від трьох до семи років позбавлення волі), можливість його переховування від органу досудового розслідування та суду, а також перешкоджання кримінальному провадженню є реальною.

Довід захисника, щодо неправильного обчислення строку затримання ОСОБА_3, колегія суддів вважає обґрунтованим за таких підстав.

Статтю 209 КПК України передбачено, що особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Зі змісту протоколу обшуку від 16.06.2016 року (а.с. 9-11) видно, що обшук автомобілю «БМВ-Х5» та особистий обшук ОСОБА_3 був проведений в період часу з 11 год. 45 хв. по 12 год. 15 хв., тобто з 11 год. 45 хв. підозрюваний, через підкорення наказу змушений був залишатися поряд із уповноваженою службовою особою, яка проводила обшук.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції встановлено, що з цього часу ОСОБА_3 фактично був затриманий, хоча протокол затримання був складений 14.06.2016 року о 17 год. 05 хв.

Отже, моментом затримання підозрюваного ОСОБА_3 слід вважати 11 год. 45 хв. 14.06.2016 року.

Колегія суддів вважає також обґрунтованим довід захисника стосовно не визначення слідчим суддею розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, відповідно до приписів ч. 3 та 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Зазначаючи в ухвалі про недоцільність визначення, у даному випадку, розміру застави, слідчий суддя послався на п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, але у судовому засіданні суду апеляційної інстанції встановлено, що стосовно ОСОБА_3 у цьому провадженні не обирався запобіжний захід у вигляді застави, що означає, що він на міг порушити умови зазначеного запобіжного заходу.

Отже, судове рішення в частині не визначення розміру застави, у даному випадку, прямо суперечить зазначеним вище приписам кримінального процесуального закону.

Згідно з приписами п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати;

Оскільки ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, колегія суддів вважає за доцільне визначити максимальний розмір застави, передбачений зазначеною вище нормою кримінального процесуального закону, з покладенням на нього обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Доводи сторони захисту, щодо сумнівності висновку експерта стосовно визнання пістолета вогнепальною зброєю, колегія суддів вважає безпідставними, а пояснення прокурора з цього приводу обґрунтованими, оскільки вони мотивовані тим, що оперативність проведення експертизи була викликана затриманням підозрюваного і необхідністю протягом сімдесяти двох годин звернутись до слідчого з клопотанням про застосування запобіжного заходу.

За таких обставин колегія суддів вважає, що слідчий суддя обєктивно врахував обставини справи, дані про особу підозрюваного, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, його характер та дійшов правильного висновку про те, що під час досудового слідства та розгляду справи у суді, ОСОБА_3 має утримуватись під вартою.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу, тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 367, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, Апеляційний суд Одеської області,

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 17.06.2016 року, якою стосовно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів без визначення розміру застави, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою:

Клопотання заступника начальника СВ Комінтернівського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4, погодженого з прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12016160330001042 від 14.06.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, який народився 04.04.1996 року в м. Одесі, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі УДПТС в Одеській області строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислювати з 11 год. 45 хв., 14.06.2016 року до 11 год. 45 хв., 13.08.2016 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_3 у розмірі вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) грн.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум: отримувач: Апеляційний суд Одеської області, код ЄДРПОУ 02892913, р/р 37311091005572, МФО 820172, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, призначення платежу: згідно ухвали суду від 24.06.2016 року, заставна сума за ОСОБА_3; суддя Балан В.Д.

Підозрюваний ОСОБА_3 підлягає звільненню з під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 наступні обовязки строком на два місяці: 1) прибувати до слідчого із періодичністю два рази на тиждень; 2) не відлучатися з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора та суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Розяснити підозрюваному ОСОБА_3, що у разі, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не зявиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді Апеляційного суду Одеської області:

ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10