Ухвала суду № 58697269, 17.06.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/3750/16-к Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 11-сс/783/355/16 Доповідач: Гуцал І. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Гуцала І.П.

суддів Голубицького С.С., Михайлишин Г.Я.,

з участю секретаря Петрук Ю.Ю.,

прокурора Сороківського М.П.,

підозрюваного ОСОБА_1І

та його захисника адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12016140000000181 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 6 червня 2016 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави,

в с т а н о в и л а :

ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 6 червня 2016 року застосовано до

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,

АДРЕСА_1

запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.

Визначено, що строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто до 4 серпня 2016 року.

Визначено розмір застави - 300 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 435 000 гривень.

На ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу. Зазначає, що в оскаржуваній ухвалі слідчого судді відсутні відомості, передбачені п.2-4 ч.1 ст. 196 КПК України, а саме: обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; обставини, які свідчать про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини. Зазначає, що ним було звернуто увагу в ході судового розгляду на відсутність належних посилань у клопотанні слідчого на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на відсутність обставин, що підтверджують наявність таких ризиків з посиланням на матеріали провадження, відсутність обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Також зазначає, що слідчий суддя при визначенні розміру застави не врахував особу підозрюваного, відсутність у нього судимостей, його соціальний статус та позитивну характеристику, наявність роботи та місця проживання, стійкість його соціальних звязків та його майновий стан і призначив максимальний розмір застави, передбачений КПК, який завідомо неправомірний для підозрюваного.

Вважає, що у клопотанні не були наведені достатні підстави вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор, та недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, суд зобовязаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, виступ прокурора про залишення ухвали без змін, а апеляційної скарги без задоволення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й перевіривши матеріали судової справи та матеріали досудового розслідування, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

8 лютого 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12016140000000181 внесені відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 191, ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 191 КК України.

6 червня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 191, ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 191 КК України: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах та вчинення закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчиненого повторно, в особливо великих розмірах.

ОСОБА_1 підозрюється у тому, що він, діючи за попередньою змовою в групі із ОСОБА_3 та іншими невстановленими слідством особами, маючи умисел на заволодіння чужим майном у великих розмірах, вчинив заволодіння коштами державного бюджету України при розробці проектної документації та пошукових робіт по об'єкту з «Реконструкції будівлі під хірургічне відділення на 40 ліжок Старосамбірської ЦРЛ на вул. Дністровій у м. Старий Самбір».

Внаслідок вказаних злочинних дій ОСОБА_1 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_3 та іншими невстановленими слідством особами заволоділи коштами державного бюджету України у великих розмірах на суму 208 792 грн. 60 коп., чим завдали державному бюджету України матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_1, підозрюється в тому, що, діючи за попередньою змовою в групі із ОСОБА_3 та іншими невстановленими слідством особами, маючи умисел на заволодіння чужим майном у великих розмірах, намагався заволодіти коштами державного бюджету України при розробці проектної документації та пошукових робіт по об'єкту з «Реконструкції будівлі під хірургічне відділення на 40 ліжок Старосамбірської ЦРЛ на вул. Дністровій у м. Старий Самбір».

Внаслідок вказаних злочинних дій ОСОБА_1 за попередньою змовою в групі із ОСОБА_3 та іншими невстановленими слідством особами, мали намір заволодіти коштами державного бюджету України в особливо великих розмірах на суму 1 974,754 тис. грн., однак свій злочинний умисел не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

Судове рішення про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави постановлене з дотриманням вимог ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194 КПК України.

Слідчий суддя дійшов обгрунтованого й правильного висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу - тримання під вартою з визначенням застави, врахувавши при цьому: наявність обгрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 191 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадження; продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється; перешкоджати встановленню істини по справі.

При цьому слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив у сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про підозру у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, а саме: позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

Твердження сторони захисту про відсутність ризиків, не обгрунтування слідчим суддею своїх висновків щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також не врахування характеризуючих даних ОСОБА_1, як на підставу скасування судового рішення, колегія суддів до уваги не бере. З матеріалів провадження вбачається, що при розгляді клопотання слідчий суддя врахував передбачені ст. ст. 178, 183 КПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу, в тому числі наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним тяжкого та особливо тяжкого злочинів, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а також те, що підозра про вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 191 КК України, є обгрунтованою, що підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Крім того, слідчий суддя врахував характеризуючі дані ОСОБА_1, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, а також його майновий стан.

Згідно ст. 182 КПК України розмір застави визначається суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обгрунтовано прийняв рішення про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави та правильно визначив розмір застави в межах, визначених п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, а саме в розмірі 300 мінімальних розмірів заробітної плати, який, з врахуванням наведених ризиків і особи ОСОБА_1, буде гарантувати виконання підозрюваним процесуальних обовязків, забезпечить його належну поведінку у кримінальному провадженні.

Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» від 25 грудня 2015 року з наступними змінами, у 2016 році установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня 1378 грн.

Відповідно до п.16 ч.1 ст. 3 КПК України розмір мінімальної заробітної плати - грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія.

Таким чином, слідчий суддя помилково визначив в ухвалі суму 435 000 грн., яка має становити 413 400 грн.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги. Ухвала слідчого судді про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою з визначенням розміру застави з врахуванням вимог ст. 182, ч.3 ст. 183 КПК України є обґрунтованою та вмотивованою, однак слід уточнити визначений розмір застави 300 мінімальних заробітних плат, що становить 413 400 грн.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 6 червня 2016 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 без задоволення.

В порядку ст. 404 КПК України уточнити, що визначена судом першої інстанції застава в розмірі 300 мінімальних заробітних плат, яка підлягає внесенню на відповідний депозитний рахунок, становить 413400 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий: Гуцал І.П.

Судді: Голубицький С.С.

ОСОБА_4