Ухвала суду № 58697214, 23.06.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/510/16-к Головуючий у 1 інстанції: Кузь В. Я.

Провадження № 11-кп/783/594/16 Доповідач: Валько Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 року Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого судді: Валько Н.М.

Cуддів: Волинця М.М., Урдюк Т.М.

при секретарі судового засідання: Мазур-Іванько Ж.В.

з участю прокурора: Гошовського М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_1 на ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 26 квітня 2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 26 квітня 2016 року матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12015140080002542 від 08 вересня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.3 ст.365-2; ч.2 ст.366 КК України повернуто прокурору Львівської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 для приведення їх у відповідність вимогам, передбаченим п.13 ст.3, ст.91, ст.110, п.3 ч.2 ст.291 КПК України.

У поданій апеляційній скарзі прокурор Бобик С.Ю., не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою суду, вважає її такою, що підлягає скасуванню у звязку із істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. При цьому, покликається на те, що доводи суду щодо того, що обвинувальний акт поданий до суду не прокурором, який здійснював повноваження у конкретному кримінальному провадженні, а керівником Львівської місцевої прокуратури є безпідставними, оскільки відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про прокуратуру» керівник місцевої прокуратури представляє місцеву прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, державними органами; згідно п.9.5.2 Інструкції з діловодства органів прокуратури України, що затверджено Наказом Генерального прокурора України № 3 від 15.01.2015 року документи підписуються повноважними особами органів прокуратури, як правило, на першому примірнику документа відповідно до їх компетенції, встановленої чинними нормативно-правовими актами. Доводи суду про те, що обвинувальний акт поступив на розгляд суду 04.02.2016 року в той час, коли був затверджений прокурором 27.01.2016 року є безпідставними, оскільки, норми КПК України та глави 24 зокрема, не містять вказівки на конкретно визначений строк, впродовж якого прокурор зобовязаний скерувати обвинувальний акт до суду. Зазначає, що відповідно до вимог КПК України невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування не може бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору, а тому в цій частині доводи суду є неправомірними. Вказує апелянт і на те, що у обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, а тому твердження суду про невідповідність обвинувального акта вищевказаним вимогам закону, з точки зору прокурора, є надуманими, та такими, що не відповідають дійсності. Просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді 1-ї інстанції.

Заслухавши доповідача, позицію прокурора, який повністю підтримав подану прокурором апеляційну скаргу, вважає рішення суду 1-ї інстанції незаконним, просить його скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши доводи поданої апеляційної скарги, Колегія Суддів вважає, що така підлягає задовленню.

До даного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали підготовчого судового засідання, суд першої інстанції, встановивши, що обвинувальний акт, на його думку, не відповідає вимогам ст.291 КПК України, прийняв рішення повернути його прокурору з підстав того, що фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими, не відповідають вимогам ст.91 КПК України, оскільки не вказано вид неправомірної вигоди, в чому вона полягає, ким отримана та у який спосіб, не встановлено особу, яка отримала вигоду та мета такої вигоди, а також обвинувальний акт поданий до суду не прокурором в кримінальному провадженні, а керівником Львівської місцевої прокуратури № 3 та з порушеннями строків передачі обвинувального акта до суду.

Вимоги, яким повинен відповідати обвинувальний акт в кримінальному провадженні, визначені ст. 291 КПК України.

Як вбачається з обвинувального акту в кримінальному провадженні №12015140080002542, такий містить усі необхідні вимоги, передбачені ст.291 КПК України.

Висновки місцевого суду про те, що фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими не відповідають вимогам ст.91 КПК України, оскільки не вказано вид неправомірної вигоди, в чому вона полягає, ким отримана та у який спосіб, не встановлено особу, яка отримала вигоду та мета такої вигоди, є невірними та не відповідають фактичним обставинам.

В обвинувальному акті щодо ОСОБА_2 відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України зазначені обставини, які прокурор вважає фактично встановленими з посиланням на норми КК України, крім того, лише під час судового розгляду, а не підготовчого судового засідання, суд повинен надати оцінку обставинам, які підлягають доказуванню, а саме, події кримінального правопорушення, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, покликання суду на те, що обвинувальний акт поданий до суду не прокурором в кримінальному провадженні, а керівником Львівської місцевої прокуратури № 3, визнаються колегією суддів безпідставними, виходячи з наступного.

Підставою для повернення обвинувального акта прокурору є невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України, а не супровідного листа про скерування обвинувального акта до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, обвинувальний акт №12015140080002542 від 27.01.2016 року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2; ч.2 ст.366 КК України, складений слідчим СВ Франківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 та затверджений прокурором Львівської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 27.01.2016 року відповідно до вимог КПК України.

Супровідний лист, яким надіслано обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування для розгляду по суті до суду, підписаний керівником Львівської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_5, який відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року є керівником місцевої прокуратури та представляє місцеву прокуратуру в зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, державними органами, особами, установами та організаціями.

Поряд з цим, відповідно до п.9.5.2. Інструкції з діловодства органів прокуратури України, яка затверджена Наказом Генерального прокурора України № 3 від 15.01.2015 року, документи підписуються повноважними особами органів прокуратури, як правило на першому примірнику документа відповідно до їх компетенції, встановленої чинними нормативно-правовими актами.

З уваги на викладене, порушень вимог закону у контексті вчинення підпису керівником Львівської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_5 на супровідному листі про скерування матеріалів кримінального провадження до суду, колегія суддів не вбачає.

Покликання суду на те, що обвинувальний акт поступив на розгляд суду 04.02.2016 року в той час, коли був затверджений прокурором 27.01.2016 року, що суперечить ст.293 КПК України, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки, на супровідному листі, яким скеровано обвинувальний акт до суду проставлена вихідна дата з присвоєним вихідним номером, а саме, №04-16/4239-16 від 28.01.16 року, після чого обвинувальний акт з додатками до нього був переданий у канцелярію прокуратури для подальшої передачі у суд.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурором, є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

З огляду на викладене, ухвалу суду про повернення обвинувального акта прокурору Львівської місцевої прокуратури № 3 слід скасувати, а обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015140080002542 від 08 вересня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.3 ст.365-2; ч.2 ст.366 КК України, повернути Франківському районному суду м. Львова для розгляду зі стадії підготовчого провадження.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, Колегія Суддів,-

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_1 на ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 26 квітня 2016 року задоволити, а ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 26 квітня 2016 року відносно ОСОБА_2 скасувати, скерувавши матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст.365-2, ч.2 ст.366 КК України у Франківський районний суд м.Львова для розгляду зі стадії підготовчого судового засідання.

С у д д і:

Н.М.ОСОБА_6ОСОБА_7Урдюк