Постанова № 5869619, 31.03.2009, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

"31" березня 2009 р.Справа № 18/207/14/6

За позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Чернігівській області

14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 11

До Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Про стягнення 1000 грн. 00 коп.

Суддя А.С. Сидоренко

Секретар судового засідання І.В.Морська

Представники сторін:

Від позивача: Мозирко В.О. гол. держподатінспектор, дов. № 694/9/32 132 від 18.02.2009р.

Від відповідача: ОСОБА_1 приватний підприємець (особисто)

В судовому засіданні 31.03.2009р., на підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

СУТЬ СПОРУ:

Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Чернігівській області (надалі позивач) заявлено адміністративний позов до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення 1000,00 грн. штрафу за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником або імпортером таких тютюнових виробів, накладеного рішенням позивача про застосування фінансових санкцій № 250547/24/21/083 від 28.02.2007р.

Відповідач письмових заперечень проти позову не надав, в судовому засіданні адміністративний позов визнав в повному обсязі, зробивши усну заяву.

Згідно ст. ст. 51, 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї небудь права, свободи або інтереси (ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розглянувши вищевказану заяву, суд вважає за можливе прийняти визнання адміністративного позову відповідачем, оскільки такі дії не суперечать закону та не порушують нічиї права, свободи або інтереси.

Ухвалою господарського суду від 01.08.2007р. провадження по даній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 18/301 за позовом субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Чернігівській області про визнання недійсним рішення № 250547/24/21/083 від 28.02.2007р. про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 1000,00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником або імпортером таких тютюнових виробів.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 12.09.1996р., про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесені відомості за № 2063017 0000 001293.

12 лютого 2007 року посадовими особами Ніжинської ОДПІ, на підставі посвідчень від 10.02.2007р. № 139 та № 140, була проведена перевірка відділу в магазині, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та належить СПД ОСОБА_1

За результатами перевірки складений акт № 169/23 2536201890 від 12.02.2007р.

Як вбачається з акту перевірки, перевіряючими встановлені наступні порушення:

„- роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, а саме у відділі магазину ПП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 реалізовано 1 пачку сигарет „Мальборо” по ціні 4,50 грн., ціна вказана на пачці становить 4,25 грн. Виробник: ЗАТ „Філіп Морріс Україна”; акцизна марка: 20 АЄ 009237 ТВ 06/4; дата виготовлення 01.11.06р. На момент перевірки в реалізації знаходилась одна пачка сигарет „Мальборо”.

Як вказано в акті перевірки, зазначеним порушено вимоги ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір” від 26.12.1992р. № 18-92 (надалі Декрет № 18-92).

Перевірка була проведена в присутності продавця ОСОБА_4, 1972 року народження, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, яка підписала акт перевірки без зауважень, отримала один примірник акту та надала перевіряючим письмове пояснення, яким підтвердила факт продажу сигарет „Мальборо”, на пачці яких зазначена максимальна роздрібна ціна 4,25 грн., по ціні 4,50 грн.

12.02.2007р. відповідач був ознайомлений з актом перевірки, що підтверджується його особистим підписом на копії акту.

У відповідності з преамбулою Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (надалі Закон № 481/95), цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі ... алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

У відповідності з ст. 6 Декрету № 18-92, встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари здійснюється виробниками або імпортерами цих товарів шляхом декларування таких цін.

Декларація про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари подається відповідно до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України у формі, спільно визначеній цими органами за погодженням з Комітетом Верховної Ради України, який відповідає за проведення податкової політики.

У декларації повинні міститися відомості про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари, що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари, що імпортуються ним в Україну, а також про дату, з якої запроваджуються встановлені у декларації максимальні роздрібні ціни.

Встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на перелічені у декларації товари запроваджуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відповідну декларацію було подано відповідно до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України, і діють до їх зміни у порядку, передбаченому цим Законом.

У суб'єкта підприємницької діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, у місці торгівлі такими товарами на видному місці повинні бути розміщені засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, що були подані їх виробником або імпортером до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України.

Встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари можуть наноситись на споживчу упаковку таких товарів разом з датою їх виробництва.

Статтею 111 Закону № 481/95 визначено, що встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення. Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Факт продажу 12.02.2007р. сигарет „Мальборо”, на пачці яких зазначена максимальна роздрібна ціна 4,25 грн., по ціні 4,50 грн. підтверджується копією фіскального чеку від 12.02.2007р. № 8865, копією пачки цих сигарет, а також письмовими поясненнями продавця ОСОБА_4

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

·роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.

На підставі вищевказаного акту перевірки, позивачем прийняте рішення про застосування фінансових санкцій до відповідача № 250547/24/21/083 від 28.02.2007р. в сумі 1000,00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником або імпортером таких тютюнових виробів.

Дане рішення отримане відповідачем 15.03.2007р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 2024553.

Враховуючи, що відповідач, у встановлений п. 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003р. № 790 тридцятиденний строк після отримання рішення добровільно його не виконав, позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення сум фінансових санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звертався зі скаргою до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України про скасування рішення Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в Чернігівській області № 250547/24/21/083 від 28.02.2007р.

Згідно листа Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України від 23.04.2007р. № 407/32-0415 рішення Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в Чернігівській області № 250547/24/21/083 від 28.02.2007р. залишено без змін.

Також відповідач звертався до суду з позовом про визнання недійсним рішення № 250547/24/21/083 від 28.02.2007р. про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 1000,00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником або імпортером таких тютюнових виробів.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 28.09.2007р. (справа № 18/301) в задоволенні позовних вимог СПД ОСОБА_1 було відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009р. апеляційну скаргу субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову господарського суду Чернігівської області від 28.09.2007р. по справі № 18/301 без змін.

Згідно з ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, судове рішення по справі № 18/301 господарського суду Чернігівської області, яким встановлено законність прийняття позивачем рішення про застосування фінансових санкцій, набрало законної сили, а саме рішення № 250547/24/21/083 від 28.02.2007р. на момент розгляду справи являється чинним.

За таких обставин позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 1, 111, 17, 18 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір”, ст. ст. 51, 94, 112, 136, 158 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1, відомості про розрахункові рахунки відсутні) в доход Державного бюджету (Отримувач: Державний бюджет м. Ніжина, код 22820749, рахунок 31115106700005 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації 21081100) 1000 грн. 00 коп. штрафних санкцій.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко

Постанова складена у повному обсязі 03 квітня 2009 року.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко