Вирок № 58693840, 30.06.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/3375/16-к

№ 1-кп/243/365/2016

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А И Н И

30 червня 2016 року Слов»янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - суддді Руденко Л.М.

при секретарі - Кобець О.М.,

за участю прокурора - Гавриш І.П.,

потерпілого - ОСОБА_2

обвинуваченої - ОСОБА_3,

захисника обвинуваченої - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12016050510000403 по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Іркутськ, РФ, гр-нки

України, з середньо-технічною освітою, розлученої,

не працюючої, раніше не судимої, яка зареєстрована

та проживає за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч. 1 КК України

В С Т А Н О В И В:

16.02.2016р., приблизно о 00 год.30 хв., ОСОБА_3, перебувала у стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання - АДРЕСА_1, разом зі своїм співмешканцем - ОСОБА_5, куди без дозволу зайшов ОСОБА_2 разом з неповнолітнім ОСОБА_6

В цей же день та час - 16.02.2016р., приблизно о 00 год.30 хв., між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на грунті раптово виниклих неприязних відносин, виникла сварка, під час якої у обвинуваченої ОСОБА_3, яка вступилася за свого співмешканця ОСОБА_5, виник протиправний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, 16.02.2016р., о 00 год.30 хв., обвинувачена ОСОБА_3, перебуваючи у спальній кімнаті квартири АДРЕСА_2, діючи умисно, передбачаючи суспільну небезпечність свого діяння, ножем, який вона взяла на кухні, лівою рукою нанесла один удар зверху вниз в область правого передпліччя ОСОБА_2, а потім, переклавши ніж у праву руку, нанесла ОСОБА_2 один удар ножем зверху вниз в область грудної клітини з права.

В результаті противоправних дій ОСОБА_7 ОСОБА_2 були заподіяні:

- різана рана правого передпліччя, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я, як потребуюча для свого загоєння терміну понад 6 днів, але не менш як 21 день;

- проникаюче колото-різане поранення правої половини грудної клітини з правобічним гемо-пневмотораксом, яке відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою провину, у вчинені даного злочину визнала частково та показала, що дійсно це вона заподіяла ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, однак умислу у неї на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень не було, вона заступилась за свого співмешканця. Так, 15.02.2016р., вона разом з ОСОБА_5 були у гостях своєї подруги ОСОБА_8, де протягом дня вживали спиртні напої - святкували День Святого Валентина. У трьох - вона, ії співмешканець та ОСОБА_8, випили 2 літри горілки. Десь о 18 год. вона пішла додому спати, а її співмешканець залишився ще у квартирі ОСОБА_8. Також там залишились потерпілий ОСОБА_2 і ОСОБА_6 - син ОСОБА_8. Через деякий час додому прийшов ОСОБА_5 і вони лягли відпочивати. Приблизно о 00 год.30 хв., 16.02.2016р., вона почула стук у вхідні двері до своєї квартири АДРЕСА_4. Це прийшов син подруги - ОСОБА_6, разом з потерпілим. ОСОБА_2 відштовхнув її рукою і одразу пішов до чоловіка та почав його стягувати з ліжка. Від ОСОБА_6 вона взнала, що її співмешканець ОСОБА_5 виставив ОСОБА_6 за двері, коли той намагався забрати у нього недопиту пляшку горілки. Особисто вона не пам'ятає коли і з яких причин виникла сварка між її співмешканцем ОСОБА_5, ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_2 Вона вирішила заступитися за свого співмешканця, почала витолкувати ОСОБА_2 із своєї квартири, але той схватив її за шию та притиснув до полу. Вона дуже злякалась за своє життя, лежачи, схопила ніж, який тут же лежав на столі, і почала їм розмахувати у різні боки. ОСОБА_6 почав її відтягувати від потерпілого. ОСОБА_5 в цей час лежав на ліжку, він був у дуже п'яному стані, а тому вона не може сказати бачив він що небудь чи ні. Що було далі, вона не пам'ятає, оскільки прийшла до тями лише у відділі поліції. На другий день у неї на горлі були сліди від пальців ОСОБА_2, однак вона за медичною допомогою не зверталась. Вона не заперечує, що саме від її ударів потерпілий отримав тілесні ушкодження, які у нього були виявлені при госпіталізації. Вона щиро кається у скоєному та просить суд не позбавляти її волі, оскільки доглядає пристарілу матір, яка дуже хвора і потребує постійного стороннього догляду.

Незважаючи на те, що ОСОБА_3 свою провину у вчиненні нею злочину визнала часткова, її вина у кримінальному правопорушенні, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України повністю знайшла своє підтвердження дослідженими у судовому засіданні доказами:

●поясненнями потерпілого ОСОБА_2, який у суді пояснив, що він проживає у буд. АДРЕСА_5, на першому поверсі. Потерпіла, ОСОБА_6 разом зі своєму матір'ю мешкають на другому поверсі у сусідніх тамбурах. 15.02.2016р., на початку 23 год., він вийшов на вулицю покурити і почув якісь хлопки, шум та крик про допомогу. Він піднявся на другий поверх та побачив, що чоловік ОСОБА_3 ломиться у тамбур до ОСОБА_6. Він підскочив, схопив ОСОБА_5 та почав його запихати до квартири обвинуваченої. Коли він заштовхнув ОСОБА_5 до квартири, то обвинувачена в цей час знаходилась на дивині. Побачивши його, вона тут же встала, побігла на кухню, взяла там ніж та почала їм розмахувати. ОСОБА_6 почав тримати ОСОБА_5 за шию та руку, але вона утримувала ніж у руці. Він та ОСОБА_6 розжали руки обвинуваченої та забрали у неї ніж, однак ОСОБА_3 знов побігла на кухню, звідки повернулась з ножем у правій руці та нанесла даним ножем удар в праву частину його грудної клітки. Ніяких протиправних дій та погроз на адресу обвинуваченої чи її чоловіка, він не висловлював. ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_5 були у сильному алкогольному сп'янінні. На даний час він претензій матеріального або морального характеру до обвинуваченої не має.

●поясненнями свідка ОСОБА_5, який у судовому засіданні пояснив, що обвинувачена ОСОБА_3 є його цивільною дружиною, з якою вони мешкають у кв.АДРЕСА_4, на другому поверсі. Поряд з ними в іншому тамбурі мешкає подруга дружини - ОСОБА_8, разом зі своїм сином ОСОБА_10. 15.02.2016р. протягом дня вони перебували у гостях в сусідки ОСОБА_8, де вживали спиртне. З його міркувань вони у трьох випили десь 4-4,5 літра самогону. ОСОБА_3 пішла додому спати, а він ще залишався у ОСОБА_8, де також були син останньої та сусід з першого поверху - потерпілий по справі. Після уходу дружини, він деякий час побув, а потім теж пішов додому спати. У той вечір він у потерпілого бачив у руці пляшку пива. Десь о 24 год. прийшов син сусідки - ОСОБА_6, якого він виштовхнув у шию. На той час ОСОБА_3 дивилась телевізор, а він випив ще 100 гр. самогону та пішов спати. Десь серед ночі, вказати точний час не може, він через сон чув голос сусіда ОСОБА_11 - потерпілого по даній справі, а потім побачив, як ОСОБА_3 виштовхує ОСОБА_2 з квартири, а той наполягав, щоб він разом з ним вийшов розібратися з приводу ОСОБА_6. Він від ОСОБА_2 відмахнувся та заснув. Як подальше відбувались події він не знає. Він не бачив, яким чином ОСОБА_3 заподіяла ОСОБА_2 тілесні ушкодження, про які йому стало відомо лише тоді, коли приїздили працівники поліції, які на початку забрали дружину, а вдруге - ножі. Пізніше він зустрівся зі своєю дружиною, бачив у неї синці на руках і шиї.

●поясненнями неповнолітнього свідка ОСОБА_6, який у суді показав, що він проживає з матір'ю ОСОБА_8 по сусідству з обвинуваченою та її чоловіком. 15.02.2016р., ОСОБА_3 та ОСОБА_5 були у них у гостях, випивали. Першою додому пішла ОСОБА_3, за нею через деякий час - ОСОБА_5, забравши з собою пляшку зі спиртним, яка стояла на столі На той час він спілкувався з сусідом з першого поверху - ОСОБА_2 Матір попросила його піти до ОСОБА_5 та забрати пляшку зі спиртним. Коли він прийшов до ОСОБА_5, але той став його душити, коли він намагався забрати ту пляшку. Він вирвався, прийшов до дому та про все розповів матері. ОСОБА_2, який перебував на той час у їх квартирі, висловився піти та поговорити з ОСОБА_5 «по-мужски». Вони прийшли до квартири ОСОБА_5, двері їм відчинила обвинувачена, а потерпілий намагався поговорити з ОСОБА_5, однак ОСОБА_3 його не пускала до того місця, де спав ОСОБА_5, кричала, виганяла їх, а потім побігла на кухню, принесла у лівій руці ніж, який він у неї перехопив,але обвинувачена знов побігла на кухню, звідки вибігла з ножем у праві руці, замахнулась на нього, але він відскочив і вона нанесла два удари потерпілому. В цей час він підскочив до ОСОБА_3, вихопив ножа, викинув його, а потерпілого повів додому, де надав першу медичну допомогу, а матір викликала швидку допомогу та міліцію.

●поясненнями свідка ОСОБА_8, яка у судовому засіданні пояснила, що вона разом з сином та цивільним чоловіком мешкають по сусідству з подружжям ОСОБА_3. 15.02.2016р. її чоловік поїхав на працю, а вона разом з ОСОБА_3 та її чоловіком - ОСОБА_5 святкували День Святого Валентина, вживали спиртне. Випили десь більш 2 літрів на трьох. До них заходили з першого поверху потерпілий зі своїм тестем, але вони з ними не випивали. Останній трішки побув та пішов додому, а ОСОБА_2 залишився з її сином, так як вони часто друг з другом спілкуються. Скільки було часу, вона не пам»ятає, але ОСОБА_5 пішли спати та зі столу забрали пляшку зі спиртним. Вона попросила сина сходити до ОСОБА_5 та забрати плішку зі спиртним. Син разом з ОСОБА_2 виходили з квартири, заходили, а пляшку зі спиртним - ОСОБА_5 приніс сам та пішов спати. Через деякий час до квартири прийшов син з потерпілим, у якого йшла кров і вона викликала швидку допомогу та поліцію. Вона не чула, щоб син їй казав про те, що ОСОБА_5 його душив, коли син пішов за пляшкою горілки.

●поясненнями свідка ОСОБА_11, який у суді показав, що потерпілий по справі ОСОБА_2 є його зятем, мешкають вони у буд.АДРЕСА_4, на першому поверсі. На другому - подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_8, які часто сходяться, влаштовують гучні п'янки. Того дня - 15.02.2016р., у квартирі ОСОБА_8 була гулянка, там були ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які були порядно на підпитку. Він з ОСОБА_2 трішки побув, з ними вони не випивали. Потерпілий залишився з сином ОСОБА_8 - ОСОБА_6, а він пішов додому. Серед ночі донці зателефонувала та повідомили, що її чоловік потрапив до лікарні. Про те, що ОСОБА_2 отримав ножове поранення йому стало відомо від доньки.

●а також п и с ь м о в и м и д о к а з а м и :

●рапортом чергового помічника Слов'янського відділення поліції від 16.02.2016р., щодо інформації про надходження 16.02.2016р. о 1 год.25 хв. в міську лікарню ім. Леніна ОСОБА_2 з різаною раною грудної клітки справа, проникаюча у легені (а.с.80);

●записом чергового хірурга, з якого вбачається, що у ОСОБА_2 колото-різана правої грудної клітки, проникаюча в плевральну порожнину. Гемопневмоторакс справа. Колото-різана рана правого передпліччя (а.с.82);

●протоколом тимчасового вилучення майна від 16.02.2016р., в якому вказано, що за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_3 було вилучено два ножі (а.с.87);

●протоколом огляду місця події від 16.02.2016року - квартири АДРЕСА_2, яким підтверджено місто скоєння злочину (а.с.84) та фототаблицею до даного протоколу (а.с.85 );

●висновком експерта №63 від 19.02.2016 року відповідно до якого «…У лікувальному закладі у гр-на ОСОБА_2 були виявлені наступні тілесні ушкодження:

-проникаюче колото-різане поранення правої половини грудної клітки з правобічним гемопневмотораксом, яке утворилось від однієї ударної дії плоского колюче-ріжучого предмета (знаряддя, зброї), яким може бути ніж, можливо, у зазначений термін та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя;

-різана рана правого передпліччя, яка утворилась від однієї травмуючої дії гострого предмету, яким може бути лезо ножа, можливо у зазначений термін та має ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я, як потребуюча для свого загоєння терміну понад 6 днів, але не менш як 21 день (3 тижні)» (а.с.96-97);

●протокол проведення слідчого експерименту від 16.02.2016р. за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_6, де останній показав, яким чином обвинувачена ОСОБА_3 в цей день - 16.02.2016р., приблизно о 00 год.30 хв., нанесла ножем удари ОСОБА_2 (а.с.100-101) та фототаблицею до даного протоколу (а.с.102-103);

●протоколом проведення слідчого експерименту від 09.03.2016р. за участю потерпілого ОСОБА_2, який вказав, як 16.02.2016 року ОСОБА_3 нанесла ножем йому один удар зверху вниз в область правого передпліччя, а потім один удар ножем зверху вниз в область грудної клітини з права (а.с.126-127 ) та фототаблицею до даного протоколу (а.с.128);

●протоколом проведення слідчого експерименту від 09.03.2016р. за участю обвинуваченої ОСОБА_3, яка вказала на те, як 16.02.2016 року вона, знаходячись в положенні лежачи на спині нанесла множинні безладні удари ножем в область грудної клітини та лівого передпліччя ОСОБА_2 (а.с.129-131) та фототаблицею до даного протоколу (а.с.132);

●висновком експерта №131 від 05.04.2016 року, який прийшов до наступного

«На підставі вивчення описової частини Висновку експерта №63 від 19.02.16р. за фактом судово-медичного дослідження медичних документів на ім'я гр-на ОСОБА_2 та вивчення наданого протоколу слідчого експерименту за участю гр-ки ОСОБА_3 приходжу до наступних висновків: Під час проведення 09.03.16р. слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 остання не вказала конкретний механізм спричинення тілесних ушкоджень гр-ну ОСОБА_2» (а.с.145);

●висновком експерта №132 від 05.04.2016 року, який прийшов до наступного «На підставі вивчення описової частини Висновку експерта №63 від 19.02.16р. за фактом судово-медичного дослідження медичних документів на ім'я гр-на ОСОБА_2 та вивчення наданих протоколів слідчих експериментів за участю гр-на ОСОБА_2 та ОСОБА_6 прихожу до наступних висновків: Судово-медична експертиза не виключає можливості утворення тілесних ушкоджень у гр-на ОСОБА_2 при механізмі, на який вказав останній та гр-н ОСОБА_6 під час проведення слідчих експериментів за їх участю - а саме: нанесення ударів ножем в область правого передпліччя та передньої поверхні грудної клітки зправа» (а.с.146);

●протоколам пред»явлення речей для впізнання від 19.04.2016р., під час проведення даної слідчої дії потерпілий ОСОБА_2 впізнав ножі, якими ОСОБА_3 наносила йому удари (а.с.167,170) та фототаблицями до даних протоколів (а.с.168,171);

●протоколам пред»явлення речей для впізнання від 19.04.2016р., під час проведення даної слідчої дії свідок ОСОБА_6 впізнав ножі, якими ОСОБА_3 наносила удари ОСОБА_2 (а.с.173,175).

Суд приймає до уваги протоколи слідчих дій та вважає їх допустимими доказами, оскільки вони вчинені у відповідності до норм чинного КПК України.

Суд приймає до уваги, як достовірні докази, висновки експертиз, оскільки вони проведені компетентними спеціалістами, узгоджуються з іншими об'єктивними доказами по справі.

Суд, приймаючи як доказ протоколи проведення слідчих експериментів за участю потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6, вважає, що під час даних слідчих дій потерпілий та свідок вказали на механізм нанесення ударів потерпілому обвинуваченою ОСОБА_3, і що саме від цих ударів ОСОБА_2 були заподіяні один удар зверху вниз в область правого передпліччя та один удар ножем зверху вниз в область грудної клітини з права. Дані свідчення підтверджують нанесення лише двох ножових ударів, що в подальшому і було виявлено на тілі потерпілого ОСОБА_2 під час госпіталізації його до медичного закладу.

Визнаючи своєї провину у скоєному злочині частково, обвинувачена ОСОБА_3 намагається зменшити свою відповідальності за злочин, передбачений ст.121ч.1КК України.

Не зважаючи на частково визнання ОСОБА_3 своєї провини у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, її вину підтверджено показаннями потерпілого та вище перелічених свідків, які є послідовні та не суперечать іншим встановленим по кримінальному провадженню обставинам, дослідженим в ході судового розгляду, письмовим доказам: протоколам огляду місця події, протоколам проведення слідчих експериментів, протоколам пред»явлення речей для впізнання, висновкам експертиз.

Аналізуючи вищезазначені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що дії обвинуваченої правильно кваліфіковані за ст. 121 ч. 1 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При визначенні міри покарання, суд враховує характер та ступень загальної небезпеки скоєного правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченої, яка скоїла злочин будучи у стані алкогольного сп'яніння, за місцем проживання характеризуються з негативної сторони, на обліку у психіатра та у нарколога до скоєного злочину не перебувала, з лютого 2016 року поставлена під профілактичний нагляд у лікаря-нарколога з діагнозом :Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Вживання зі шкідливими наслідками», раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, потерпілий не наполягає на строгій мірі покарання.

Обставини, що обтяжують покарання - скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Обставини, що пом'якшують покарання - каяття обвинуваченої у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю злочину.

З урахуванням вищезазначених обставин, суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно обрати покарання у вигляді позбавлення волі, однак враховуючи вищевказані обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_3, а також той факт, що сама поведінка потерпілого ОСОБА_2 спровокувала такі дії обвинуваченої, яка на той час знаходилась у стані алкогольного сп'яніння та перебувала у своїй квартирі, куди без дозволу зайшов потерпілий; також ОСОБА_3 має пристарілу хвору матір, яка потребує постійного стороннього догляду (а.с.178), суд приходить до переконання застосувати до обвинуваченої ст.75 КК України та звільнити її від відбування покарання з випробуванням, з покладанням на неї, згідно ст.76 КК України, обов»язків, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи, періодично з»являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції.

Суд вважає, що зазначене покарання за своїм видом та розміром, є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства та попередження вчинення нею нових злочинів.

Цивільний позов, заявлений Слов'янською міською прокуратурою в інтересах Слов'янської міської ради в особі КЛПЗ «Міська клінічна лікарня м. Слов'янська» до ОСОБА_3 на суму 3754 грн. 72 коп. (а.с.5), знайшов своє підтвердження у судовому засіданні (а.с.6), визнаний ОСОБА_3, а тому підлягає задоволенню шляхом стягнення с обвинуваченої вказаної суми на користь КЛПЗ «Міська клінічна лікарня м. Слов'янська».

Речові докази, залучені постановою слідчого від 19.04.2016р. (а.с.165) та передані до камери схову Слов'янського відділу поліції за квитанцією №174 від 20.04.2016р. (а.с.166), підлягають знищенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 369-370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Визнати винною ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ст.121 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

Згідно зі ст.75 КК України, ОСОБА_3 звільнити від покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки, зобов»язав її, відповідно до ст. 76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи, періодично з»являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід, відповідно до видів, передбачених ст. 131 КПК України, ОСОБА_3 не обирався.

Речові докази, залучені постановою слідчого від 19.04.2016р. та передані до камери схову Слов'янського відділу поліції за квитанцією №174 від 20.04.2016р., знищити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2., ІПН - НОМЕР_1 на користь КЛПЗ «Міська клінічна лікарня м. Слов»янська» (МФО 834016 УДКСУ в м. Слов'янськ ОКПО 01991197 р/р 35419007002285) витрати за лікування потерпілого в сумі 3754 грн.72 коп.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Слов»янський міськрайонній суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: