Вирок № 58692620, 29.06.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/12382/15-к

Провадження №1-кп/127/276/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2016 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Чезганової А.М.,

при секретарі - Конецул О.А.,

за участю сторін кримінального провадження -

з боку обвинувачення: прокурора Козиря С.В.,

з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_1,

за участю потерпілого ОСОБА_2 та його

представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, пенсіонера, інваліда 3-ї групи, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, відомості про яке внесені 26 грудня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014020010009184,-

В С Т А Н О В И В:

25 грудня 2014 року, приблизно, о 21.15 год. обвинувачений ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем марки «Нісан Патрол», державний номерний знак НОМЕР_2, рухаючись по проїзній частині дороги по вул. 30 річчя Перемоги в напрямку вул. Стахурського в м. Вінниці, в районі перехрестя з вул. Павлова, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід ОСОБА_2, який перетинав проїзну частину зліва на право по ходу руху автомобіля, не прийняв міри до зменшення швидкості та зупинки транспортного засобу, не надав перевагу в русі пішоходу, внаслідок чого, з необережності, допустив наїзд на потерпілого ОСОБА_2 Після чого обвинувачений ОСОБА_4 самовільно залишив місце події.

Внаслідок даної пригоди потерпілий ОСОБА_2, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №117 від 06 лютого 2015 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів правих малогомілкової та великогомілкової кісток. Дані травми належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являлись небезпечними для життя в момент спричинення і не супроводжувались загрозливими для життя явищами.

Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи №105а від 26 лютого 2015 року, в діях водія автомобіля «Нісан Патрол», державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_1 вбачається невідповідність дій вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв»язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 1.5, 2.10, 4.16а, 18.1 Правил дорожнього руху України, де вказано: п. 1.5 дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров»ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.10 у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов»язаний негайно зупинити транспортний засіб та залишатися на місці пригоди, не переміщати транспортний засіб та предмети, що мають причетність до пригоди, вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою присутніх та відправити потерпілих до лікувального закладу…»; п. 4.16 (а) пішохід має право: а) на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора; п. 18.1 водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби, зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходяться в причинному зв»язку з наслідками.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, суду пояснив, що 25 грудня 2014 року, приблизно, о 19.30-19.40 год. він на своєму автомобілі марки «Нісан Патрол», державний номерний знак НОМЕР_2, рухався по проїзній частині дороги по вул. 30 річчя Перемоги в напрямку вул. Стахурського в м. Вінниці. Їхав з включеним ближнім світлом фар, проїзна частина була мокра, швидкість автомобіля була, приблизно, 40-45 км/год. Потерпілий біг на відстані, приблизно, 3 метри від пішохідного переходу навскоси, поряд з ним були його друзі, які кричали, куди він побіг. Він гальмував, але гальмівного шляху не було. Потерпілий з друзями мали переходити дорогу, але потерпілий побіг, а вони залишилися. Потерпілий сам вдарився об його автомобіль, після чого впав, піднявся і відбіг, стояв з правого боку біля дерева. Коли він підійшов до потерпілого, яким виявився ОСОБА_2, останній поскаржився, що у нього болить нога, тоді він посадив потерпілого у свій автомобіль, заїхав за своєю дружиною, і вони завезли потерпілого в лікарню для надання йому медичної допомоги. Цивільний позов не визнає, оскільки він добровільно надав кошти на лікування потерпілого. Просив суд врахувати, що він хворіє і у нього невелика пенсія.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, його вина повністю підтверджується дослідженими у справі належними та допустимими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 25 грудня 2014 року, приблизно, о 20.00 год. він перебігав до свого друга по пішохідному переходу по вул. 30 річчя Перемоги в напрямку вул. Стахурського в м. Вінниці. Зліва його пропустили два ряди автомобілів, а справа на автомобілі їхав обвинувачений, який вдарив його дзеркалом в плече, від чого він відлетів і впав. Коли він піднявся, то другий раз впав від болю, так як підкосилася нога. Водій сказав, щоб він сідав до нього у автомобіль, вони заїхали за його дружиною і поїхали в лікарню, де йому була надана медична допомога. Просив задовольнити його цивільний позов про стягнення з обвинуваченого 195 гривень 65 копійок матеріальної шкоди за придбання ліків та 15000 гривень моральної шкоди, оскільки він перебував на лікуванні, терпів фізичний біль, був порушений його звичайний спосіб життя. На теперішній час він потребує реабілітаційного лікування.

Законний представник потерпілого ОСОБА_2 ОСОБА_3 суду пояснила, що 25 грудня 2014 року обвинувачений ОСОБА_1 збив на автомобілі її сина ОСОБА_2 Для лікування сина вона придбала ліків на загальну суму 195 гривень 65 копійок. Цивільний позов підтримала в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що в той вечір, коли сталося ДТП, обвинувачений їхав спереду нього. Потерпілий перебігав дорогу та вдарився об автомобіль. Зліва була група дітей, приблизно, 6-8 осіб. Потерпілий від даної групи відбіг, став перебігати дорогу та сам вдарився в крило чи в дверцята автомобіля обвинуваченого. Швидкість у обвинуваченого була, приблизно, 30-40 км/год. Він брав участь у слідчому експерименті разом з обвинуваченим, в ході якого були підтверджені обставини скоєння ДТП, свідком яких він був. Дані, зазначені в протоколі слідчого експерименту, відповідають фактичним обставинам скоєння ДТП.

Свідок ОСОБА_6, який був допитаний в присутності законного представника ОСОБА_7, суду пояснив, що 25 грудня 2014 року, приблизно, о 20.00 год. він разом з потерпілим ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 по пішохідному переходу почали переходити вулицю. З лівої сторони їх пропустили два ряди автомобілів, з правої автомобілів не було. Потім він почув, як посигналив обвинувачений, який знаходився в темно-зеленому джипі. Коли він почув звук, то побачив, що ОСОБА_2 збив даний автомобіль. Від зіткнення ОСОБА_2 відлетів, а потім піднявся та почав скакати на одній нозі. В цей час він знаходився на тротуарі з ОСОБА_9. Водій підійшов до ОСОБА_2 і сказав, що потрібно їхати у лікарню. Після ДТП автомобіль обвинуваченого знаходився за 4-5 метрів від пішохідного переходу.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 також підтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події та схемою, згідно з яким водій ОСОБА_4 показав, яким чином він рухався до вчинення ДТП, на автомобілі «Нісан Патрол» наявна потертість на лівій передній боковій частині транспортного засобу, яка бере свій початок з лівої фари і має довжину 0,80 м, транспортний засіб вкритий шаром бруду (а.с.26-30); витягом з кримінального провадження №12014020010009184, згідно з яким відомості про вчинення кримінального правопорушення по факту наїзду на пішохода ОСОБА_2 були внесені до ЄРДР 26 грудня 2014 року (а.с. 60); рапортом слідчого розслідувань ДТП СВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_10, згідно з яким останній доповідав начальнику ВМВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_11, що 25 грудня 2014 року біля 21.15 год. надійшло повідомлення по лінії «102» про звернення ОСОБА_2, в подальшому було встановлено, що 25 грудня 2014 року біля 18.40 год. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_3, рухаючись з вул. 30 річчя Перемоги у напрямку вул. Стахурського в м. Вінниці, в районі перехрестя з вул. Павлова допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, який перетинав проїзну частину дороги зліва направо по напрямку руху транспортного засобу. Внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому великогомілкової кістки та перелому малогомілкової кістки зі зміщенням, після чого був госпіталізований у травматологічне відділення ВОДКЛ (а.с. 61); довідкою №7714 ВОДКЛ про виявлені у потерпілого ОСОБА_2 вищезазначені тілесні ушкодження (а.с. 62); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №2559, згідно з яким 25 грудня 2014 року о 21.55 год. у ОСОБА_1 ознак сп»яніння не виявлено (а.с. 64); постановою про приєднання до справи речового доказу - автомобіля марки «Нісан Патрол», державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 77); висновком експерта №18а від 13 січня 2015 року, згідно з яким на момент експертного огляду автомобіля «Nissan Patrol», державний знак НОМЕР_2, встановлено, що робоча гальмівна система та рульове керування знаходилися в працездатному стані, при якому були відсутні які-небудь несправності, які могли б вплинути на їх вихідні параметри (а.с. 85); висновком експерта №117 від 26.01.2015р. 06.02.2015р., згідно з яким у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження - закриті переломи правих малогомілкової та великогомілкової кісток, які не являлись небезпечними для життя в момент спричинення і не супроводжувались загрозливими для життя явищами, за своїм характером належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий (більше 21 доби) розлад здоров»я, виникли від дії тупого твердого предмета (предметів), по давності утворення можуть відповідати строку ДТП 25 грудня 2014 року (а.с. 89); протоколом проведення слідчого експерименту від 21 лютого 2015 року за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 та його законного представника ОСОБА_3, згідно з яким потерпілий повідомив про обставини вчинення на нього наїзду (а.с. 90-92); висновком експерта №105а від 26 лютого 2015 року, згідно з яким в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Nissan Patrol», державний знак НОМЕР_2, ОСОБА_1, з технічної точки зору регламентувались вимогами п. 18.1 Правил дорожнього руху (при умові скоєння наїзду на пішохода в межах горизонтальної дорожньої розмітки 1.14.1 «зебра») або ж вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху (при умові скоєння наїзду на пішохода поза межами горизонтальної дорожньої розмітки 1.14.1 «зебра»), в ситуації, яка склалася, при умові скоєння наїзду на пішохода в межах горизонтальної дорожньої розмітки 1.14.1. водій автомобіля «Nissan Patrol» ОСОБА_12 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом виконання вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України (а.с. 95-99); протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_1, згідно з яким вони вказують на обставини ДТП (а.с. 101-103).

Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв»язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до наступного.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 1.5, 2.10, 4.16а, 18.1 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв»язку з наслідками.

При встановлених обставинах, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення доведена і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Суд вважає показання потерпілого ОСОБА_2, свідка ОСОБА_6, висновки експертиз №18а від 13 січня 2015 року (а.с. 85), №117 від 26.01.2015р. 06.02.2015р. (а.с. 89), №105а від 26 лютого 2015 (а.с. 95-99), протокол проведення слідчого експерименту від 21 лютого 2015 року за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 та його законного представника ОСОБА_3 (а.с. 90-92), протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с. 101-103) є належними, допустимими та достовірними доказами, а їх сукупність такою, що доводить винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.п.1.5, 2.10, 4.16а, 18.1 ПДР України, які знаходяться в причинному зв»язку із заподіянням потерпілому ОСОБА_2 середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає неправдивими, розцінює їх, як засіб захисту з метою уникнути відповідальності.

Показання свідка ОСОБА_5, що потерпілий ОСОБА_2 сам вдарився об автомобіль, спростовуються вищепроаналізованими належними та допустимими доказами та його ж показаннями, згідно з якими за його участю та участю обвинуваченого ОСОБА_1 був проведений слідчий експеримент (а.с. 101-103), за результатами якого отримані вихідні дані, використовуючи які, експерт зробив висновок №105а від 26 лютого 2015 року, згідно з яким обвинувачений порушив п.п.1.5, 2.10, 4.16а, 18.1 ПДР України, що знаходяться в причинно-слідчому зв»язку з наслідками, що настали.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом»якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий (а.с. 100), позитивно характеризується за місцем проживання (а.с. 65), у КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. ОСОБА_13» перебував на стаціонарному лікуванні з 21 квітня 2005 року по 27 травня 2005 року з діагнозом: емоційно-лабільний розлад на тлі соматегенії, на даний час на обліку не перебуває ( а.с. 76), на обліку в КЗ ВОНД «Соціотерапія» не перебуває (а.с. 75).

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №122 від 27 квітня 2015 року ОСОБА_1 в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльностиі, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; в теперішній час ОСОБА_1 на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, в теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с. 110-114).

Обставинами, що пом»якшують покарання обвинуваченого, суд вважає, що він являється інвалідом 3-ї групи загального захворювання (а.с. 71), страждає захворюванням нирок в зв»язку з чим періодично проходить стаціонарне лікування (а.с. 123-142).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді обмеження волі з випробуванням, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого на його користь матеріальної шкоди в сумі 195 гривень 65 копійок, як законний, обґрунтований та підтверджений квитанціями (а.с. 14-15), слід задовольнити повністю.

Цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди слід задовольнити частково в сумі 10000 гривень, оскільки внаслідок ДТП потерпілий переніс стрес, терпів фізичний біль, були порушені його нормальні життєві зв»язки.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118, ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути 884 гривні 16 копійок процесуальних витрат, пов»язаних із залученням експертів (а.с. 80, 94).

Питання щодо речового доказу вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов»язати обвинуваченого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 195 (сто дев»яносто п»ять) гривень 65 копійок матеріальної шкоди та 10000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави (банк одержувача ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, номер рахунку 31113115700002, код ЄДРПОУ 38054707, одержувач УК у м. Вінниці /м. Вінниця/ 24060300, за кодом бюджетної класифікації доходів 24060300 «Інші надходження» та символом звітності 115 для зарахування до державного бюджету) 884 (вісімсот вісімдесят чотири) гривні 16 копійок процесуальних витрат, пов»язаних із залученням експертів.

Речовий доказ автомобіль марки «Нісан Патрол», державний номерний знак НОМЕР_2, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1, залишити йому за належністю.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: