Рішення № 58692316, 22.06.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/11343/16-ц

Провадження № 2/127/4172/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 червня 2016 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Гриневича В.С.,

при секретарі: Малику О.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/11343/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позов мотивований тим, що з 05 жовтня 2003 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який 30 листопада 2009 року було розірвано. Від шлюбу сторони мають спільну дитинну ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. Однак, відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, в житті дитини, у її вихованні та розвитку ніякої участі не приймає, в силу чого позивач звернулася до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, у розмірі 800 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні заперечував щодо стягнення з нього аліментів в розмірі 800 гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, пояснивши, що на даний час він немає постійного заробітку, та окрім того ще сплачує аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів його доходів на утримання дитини від попереднього шлюбу, а тому не має змоги сплачувати аліменти у розмірі 800 грн. щомісячно. При цьому, щодо стягнення аліментів в сумі 350-400 грн. відповідач не заперечував.

Заслухавши сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 30 листопада 2009 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого 30 листопада 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис № 1319.( а.с. 4)

Відповідно до свідоцтва про народження серії І-АМ № 223727, виданого 26 травня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції, ОСОБА_2 являється батьком ОСОБА_3, 12 травня 2004року народження. (а.с. 5)

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК), батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. (ч. 1 ст. 181 СК України)

Згідно з частиною 2 статті 181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що він в добровільному порядку належним чином виконує свої обовязки щодо утримання дитини та періодично перераховує на рахунок позивача грошові кошти. На підтвердження цього, відповідачем надано квитанції ПАТ КБ «Приватбанк», відповідно до яких здійснювалось перерахування коштів. (а.с. 15-16)

Однак, зазначені квитанції судом до уваги не приймаються, оскільки предметом позовних вимог у даній справі є стягнення аліментів починаючи з дня звернення позивача до суду (30.05.2016р.), а не за попередній період. Крім того, з наданих відповідачем квитанцій від 23.10.2014р., від 07.07.2014р. вбачається, що платником коштів була позивач - ОСОБА_1, а не відповідач. З решти квитанцій неможливо встановити ким та кому здійснювалися відповідні перекази коштів

Отже, судом встановлено, що позивач та відповідач не знаходять спільної згоди щодо форми та розміру утримання дитини.

Пленум Верховного Суду у п. 17 постанови №3 від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розяснив, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з частини 1 статті 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач офіційно не працює та має мінливий дохід, розмір аліментів слід визначити у твердій грошовій сумі.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу (ч. 2 ст. 182 СК України).

При визначенні суми стягнення аліментів суд враховує вікову категорію неповнолітньої дитини та звичайні потреби дитини. Крім того суд враховує, що відповідач є фізично здоровою людиною працездатного віку, а відтак має можливість надавати матеріальну допомогу неповнолітній дитині.

Посилання відповідача на те, що він уже сплачує аліменти на утримання дитини від попереднього шлюбу судом до уваги не приймаються, оскільки не підтверджені відповідними доказами. Крім того, враховуючи вік неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір аліментів в сумі 800 грн. щомісячно суд вважає мінімально необхідним для утримання неповнолітньої дитини, незважаючи на інші витрати відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Згідно з частиною 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, з огляду на вищевикладене суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Згідно з частиною 3 статті 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже, з відповідача слід стягнути на користь держави 551,20 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 84, 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. (вісімсот) щомісячно, починаючи з 30 травня 2016 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн. (пятсот пятдесят одна грн. двадцять коп.).

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: