Постанова № 58690861, 23.06.2016, Бершадський районний суд Вінницької області

ПОСТАНОВА

іменем України

Справа № 126/1101/16-а

Провадження № 2-а/126/29/2016

"23" червня 2016 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Жарун А. П.

секретар Бурлака А. І.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Бершадь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії. Позов мотивує тим, що з 10.09.2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію. Вийшовши на пенсію він звернувся до відповідача із проханням роз"яснити порядок виплати його пенсійного забезпечення. В січня 2016 року отримав відповідь відповідача в якій зазначено , що загальний розмір пенсійної виплати станом на 01.12.2015 року складає 4193,72 грн., в тому числі : основний розмір пенсії -3119,72(56% грошового забезпечення , вислуга років 22), підвищення до пенсії на непрацездатну дитину (дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1) -537 грн,

підвищення до пенсії на непрацездатну дитину (дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2) -537 грн. Таким чином йому стало відомо, що при нарахуванні йому пенсійного забезпечення не враховано матеріальну допомогу на оздоровлення та допомогу для вирішення соціально-побутових питань, які входили до системи оплати праці.

26.02.2016 року він звернувся до відповідача з заявою та просив провести перерахунок пенсії з врахуванням до заробітку сум виплат матеріальної допомоги для оздоровлення , матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань та індексації.

В березні 2016 року отримав відповідь відповідача від 15.03.2016 року в якій йому повідомили про відсутність підстав для перерахунку пенсії, а тому він звернувся до суду з даним позовом та просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не включення до заробітку для обчислення його пенсії матеріальної допомоги для оздоровлення , матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та зобов"язати відповідача включити в суму заробітку для обчислення його пенсії виплачену матеріальну допомогу для оздоровлення , матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та доповнив , що відповідно до частини 3 статті 43 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Частиною 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Частиною 2 цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року N9 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону №2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина 1 статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329; далі - Інструкція). Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу XXX Інструкції).

Отже, зазначена допомога є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, яке відповідно до частини 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб.

А отже, грошова допомога на оздоровлення,грошова допомога на вирішення соціально-побутових питань з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав, стверджує, що ОСОБА_1 пенсія призначена і нараховується з 11.09.2015 року.

До складу грошового забезпечення, з якого позивачу нарахована пенсія увійшли посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткова надбавка за вислугу років, а також додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами та доповненнями, пенсії особам офіцерського складу обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців за останньою штатною посадою перед звільненням. При цьому для обчисленні їм пенсії враховуються відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавка за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах , що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.7 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, та членам їх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньої штатною посадою, займаною перед звільненням, окладу за військове звання або спеціальне звання, процентної надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця. Матеріальні допомоги не належать до категорії обов'язкових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, та враховуються при обчисленні пенсії, що встановлено постановою Кабінет; Міністрів України від 06.04.1998 року за №452. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає до задоволення виходячи з нступного.

Судом встановлено, що Наказом Головного управління ДФС у Київській області від 07.09.2015 року № 470-0 з посиланням на п. 64 пп."Б" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ позивача ОСОБА_1 звільнено в запас (з постановкою на військовий облік).

Вийшовши на пенсію позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області з проханням роз"янити порядок виплати його пенсійного забезпечення.

Листом № 700/К-12 від 15.12.2015 року відповідачем було роз"яснено , що загальний розмір пенсійної виплати станом на 01.12.2015 року складає 4193,72 грн., в тому числі : основний розмір пенсії -3119,72(56% грошового забезпечення , вислуга років 22), підвищення до пенсії на непрацездатну дитину (дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1) -537 грн, підвищення до пенсії на непрацездатну дитину (дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2) -537 грн.

26 лютого 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою з проханням провести перерахунок його пенсії з врахуванням до заробітку сум виплат матеріальної допомоги на оздоровлення , матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації.

15.03.2016 за № 159/К-12 з посиланням на ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби , та деяких інших осіб " та Постанову Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 надана відповідь позивачу на заяву від 26.02.2016, в якій зазначено , що оскільки матеріальна допомога на оздоровлення та соціально-побутові потреби не носить постійного характеру і не є щомісячною, підстав для її включення до складу грошового забезпечення , з якого обчислюється пенсія , немає.

Позивач вважає неправомірними дії відповідача щодо не включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові потреби , що і є предметом спору по даній справі.

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина 1 статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329; далі - Інструкція). Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Отже, зазначені допомога є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, яке відповідно до частини 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення та грошова допомога для вирішення соціально-побутових потреб, з якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року по справі № 21-70а15.

Відповідно до довідки Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 17.09.2015 року № 2547/к/10-13-05-33 позивачу була виплачена матеріальна допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за лютий -вересень 2013 року в сумі 5757,98 грн., за жовтень 2014 року -3799,02, за червень 2015 року 5624,57 грн., за липень 2015 року -5348 грн.

Згідно вищевказаної довідки на вказані матеріальні допомоги були нараховані страхові внески на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування , а з 01.01.2011 єдиний внесок на загальнообов"язкове державне страхування.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених положень норм матеріального права, відповідач повинен був включити до складу грошового забезпечення , з якого обчислюється пенсія, матеріальну допомогу на оздоровлення та соціально -побутові потреби, що була виплачена позивачу у 2013, 2014, 2015 роках.

Частиною 1 статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Згідно з частиною першою статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 551,20 грн. У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог до стягнення на користь позивача належать витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області в розмірі 551,20 грн.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не включення до складу грошового забезпечення , з якого обчислюється пенсія, ОСОБА_1 матеріальної допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області включити до складу грошового забезпечення , з якого обчислюється пенсія, ОСОБА_1 матеріальну допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, яка була виплачена йому у 2013, 2014, 2015 роках.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551,20 грн. (п"ятсот п"ятдесят одної грн. 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Бершадський районний суд Вінницької області

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А. П. Жарун