Ухвала суду № 58690564, 26.05.2016, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/348/16-к

№ провадження 1-кс/646/2573/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.05.2016 року м.Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м.Харкова Корекян Н.Р.,

за участю секретаря - Біляєва М.О.,

прокурора - Юревича М.В.

слідчого - Винокурової 0.0.

адвоката- Буняєва О.В.

розглянувши клопотання старшого слідчого Червонозаводського ВП Комінтернівського ВП ГУ НП в Харківській області майор поліції Винокурової 0.0. в межах матеріалів досудового розслідування кримінального провадження , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014220060001790, за ознаками кримінального правопорушення ,передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Аргентини м.Буенос Айрес, караїма, громадянина України, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2016 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого Червонозаводського ВП Комінтернівського ВП ГУ НП в Харківській області майор поліції Винокурової 0.0. в межах матеріалів досудового розслідування кримінального провадження , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014220060001790, за ознаками кримінального правопорушення ,передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1.

В обгрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який являвся згідно Протоколу № 1 Засідання правління Харківської караїмської релігійної громади від 18.05.2008 директором дочірнього підприємства засновником якого є Харківська караїмська релігійна громада, код ЄДРПОУ 23750873, розташована за адресою: АДРЕСА_3, діючи умисно за попередньою змовою та в групі з раніше знайомим йому ОСОБА_2, який згідно Протоколу № 1 Засідання правління Харківської караїмської релігійної громади від 18.05.2008 перебував на посаді Голови Харківської караїмської релігійної громади, отримали право власності на вказану нежитлову будівлю шляхом обману та зловживання довірою, при наступних обставинах.

Так, згідно Довіреності від 21.02.2012 ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 представляти і захищати інтереси релігійної громади як позивача, відповідача, третьої особи, цивільного позивача, боржника, стягувача та іншого процесуального статусу, по господарських, кримінальних, цивільних, адміністративних справах, вести всі справи та представляти і захищати інтереси підприємства в усіх, без винятку, підприємствах. Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи між собою спільно та в групі, 21.02.2012 звернулися до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, з метою незаконного отримання права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_3, та того ж дня оформили Договір Дарування на вказану нежитлову будівлю від Харківської караїмської релігійної громади в особі ОСОБА_1, що діяв на підставі вищевказаної довіреності виданої ОСОБА_2 та посвідченої 21.02.2012 приватним нотаріусом ОСОБА_3, на ОСОБА_2. При оформленні даного Договору, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно та в групі, достовірно знаючи порядок прийняття рішень щодо володіння, користування і розпорядження майном, визначений ст. 18 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991. де сказано, що у власності релігійних організацій можуть бути будівлі, предмети культу, об'єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності, та ст. 30 п. 2 Закону України «Про власність» від 07.02.1991, де сказано, що право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника (загальні збори, конференції, тощо), та грубо порушуючи положення цих законів, без внесення у порядок денний та на розгляд Загальних Зборів Харківської караїмської релігійної громади від 08.02.2012 питання про надання згоди загальними зборами згідно Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 07.02.1991 та Закону України «Про власність» від 07.02.1991, передати в дар нерухоме майно ОСОБА_2, нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_3. без голосування та без прийнятих по результатам голосування рішень, маючи намір, направлений на незаконне заволодіння правом на майно шляхом обману, надали приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, завідомо підроблений невстановленими в ході досудового розслідування особами, Протокол № 02/12 Загальних Зборів Харківської караїмської релігійної громади від 08.02.2012, підписаний членами Харківської караїмської релігійної громади в кількості 11 осіб, відповідно до якого Загальні Збори ухвалили подарувати нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_4. що належала Харківській караїмській релігійній громаді - ОСОБА_2, достовірно знаючи при цьому, що таких Загальних Зборів не відбувалося.

В результаті чого, 21.02.2012, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, за адресою: АДРЕСА_2. приватним нотаріусом ОСОБА_3, було оформлено Договір дарування за реєстром № 704, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав в дар нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_3, що належала Харківській караїмській релігійній громаді, вартістю згідно висновку оціночної експертизи №4502/50610 від 11.06.2014 станом на 21.02.2012- 1 993 683,00грн.

Крім того, ОСОБА_1 вступивши в злочинну змову з раніше знайомим йому ОСОБА_2, діючи умисно, повторно та спільно в групі з ОСОБА_2, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вміючи розташувати до себе співрозмовника в процесі спілкування з ним, переслідуючи намір направлений на використання для своїх особистих потреб чужого майна, ввели ОСОБА_4 в оману щодо щирості своїх намірів з повернення йому грошових коштів в разі надання їм грошової позики, при наступних обставинах.

Так, 28.02.2012, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, досягти між собою спільної домовленості, діючи умисно, переслідуючи намір спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4, переконавши останнього в щирості своїх намірів, та знаходячись за адресою: АДРЕСА_5 уклали договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстром № 770, за яким ОСОБА_4 надав ОСОБА_1 грошову позику у розмірі 697 600,00грн. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не маючи наміру виконувати умови даного договору та повертати грошові кошти ОСОБА_4, в забезпечення виконання зобов'язання, що виникло у ОСОБА_1 на підставі договору позики, посвідченого 28.02.2012 ОСОБА_3, укладеного на суму 697 600,00грн., в той же день ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 за реєстром № 773, відповідно до якого предметом іпотеки є нежитлова будівля Харківської караїмської релігійної громади, розташована за адресою: АДРЕСА_3, при цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 достовірно знали та усвідомлювали, що не мають законних підстав щодо володіння та розпорядження вказаною будівлею.

Таким чином, ОСОБА_4, виходячи з помилкової впевненості в добросовісності дій ОСОБА_1 і ОСОБА_2, та довіряючи їм, вважаючи, що передача грошових коштів є вигідним для нього, 28.02.2012, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись за адресою: АДРЕСА_5 передав останнім вищевказану суму грошових коштів, які ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернули на свою користь, і розпорядилися ними на власний розсуд, та свої зобов'язання перед ОСОБА_4 не виконали. В результаті шахрайських дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_4 спричинена матеріальна шкода в особливо великих розмірах на вищевказану суму, враховуючи розмір податкової соціальної пільги станом на 2012 рік, яка становила 536,50грн.

10.07.2014 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 4 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1, опинившись на свободі має можливість перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню, впливаючи на поведінку потерпілих та свідків вчинення кримінального правопорушення; крім цього, підозрюваний ОСОБА_1 має можливість продовжити свою злочинну діяльність, вчинивши нові злочини; знищити або сховати будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема документи та таке інше; після вчинення особливо тяжкого злочину ОСОБА_1 зник та на даний час переховується від кримінального переслідування і оголошений у міжнародний розшук, що дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до СТ № 530/119/02/23-2016 від 25.04.2016 року підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 оголошений у міжнародний розшук з метою арешту та екстрадиції на Україну.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити, посилаючись на те, що у клопотанні доведено наявність процесуальних ризиків, які є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання,посилаючись на необґрунтованість підозри та на відсутність ризиків для застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя, вислухавши думку слідчого, прокурора, захисника.дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до висновку про задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише в разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний оголошений в міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш мякий запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до вищезазначених вимог, враховуючи, що матеріали клопотання містять службову телеграму УКРБЮРО Інтерполу МВС України в Харківській області від 25.04.2016 року про те, що станом на 25.04.2016року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває в міжнародному розшуку за обліками Генерального секретаріату Інтерполу, суд розглядає клопотання за відсутності підозрюваного ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показаннями свідків показаннями свідків у кримінальному провадженні, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які показали, що до них приїздили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом та просили поставити свої підписи на чистому аркуші паперу нібито для взяття грошового кредиту на ремонт будівлі громади, та що загальних зборів, проведення яких зафіксовано у протоколі загальних зборів №02/12 від 08.02.2012 року, де вирішувалось питання щодо передачі в дар нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ОСОБА_2, не проводилося та члени громади не були присутніми ні на яких зборах; показаннями свідка нотаріуса ОСОБА_3, яка показала, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом приїздили до неї для оформлення права власності на нежитлову будівлю, що належала караїмській громаді; підробленим протоколом загальних зборів №02/12 від 08.02.2012 року, недійсність якого підтверджується показаннями свідків по даному кримінальному провадженню; договором дарування від 21.02.2012 року, згідно якого Харківська караїмська релігійна громада в особі ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_2 нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_4.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України слідчий суддя, оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 чт.190КК України , яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, те, що підозрюваний постановою ст. слідчого ОСОБА_11 від 15.07.2014 року оголошений у розшук ,за довідкою УКРБЮРО Інтерполу МВС України в Харківській області станом на 25.04.2016року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває в міжнародному розшуку за обліками Генерального секретаріату Інтерполу, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.1, п.5 ст. 177 КК України, а саме, що ОСОБА_1 може вчинити нове кримінальне правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити або сховати будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого чи свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення;приходить до висновку, що застосування відносно ОСОБА_1 більш мяких запобіжних заходів недостатнє для забезпечення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а тому клопотання підлягає задоволенню,та відносно нього слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п.2 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.176, 177, 183, 186, 193 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого Червонозаводського ВП Комінтернівського ВП ГУ НП в Харківській області майор поліції Винокурової 0.0. в межах матеріалів досудового розслідування кримінального провадження , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014220060001790, за ознаками кримінального правопорушення ,передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1- задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Аргентини м.Буенос Айрес,караїма,громадянина України, одруженого,не працюючого,раніше не судимого,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Харківській установі виконання покарання №27.

Зобовязати органи досудового слідства після затримання ОСОБА_1 не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, забезпечити прибуття до суду для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш мякий запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Н.Р.Корекян