Ухвала суду № 58690161, 29.06.2016, Апеляційний суд Харківської області

Провадження № 22ц/790/4378/16 Головуючий 1-ї інстанції - Довготько Т.М.

Справа № 643/3618/16-ц Доповідач - Бровченко І.О.

Категорія - договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Бровченко І.О.,

суддів - Малінської С.М., Яцини В.Б.,

при секретарі - Афоніні К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 31 травня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Жовнір Ярослав Вікторович, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2016 року представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Жовнір Я.В. про визнання договору купівлі-продажу недійним, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жовнір Я.В. 21 січня 2016 року та повернути сторони в первісне становище

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2016року забезпечено позов шляхом заборони відчуження у будь-який спосіб квартири АДРЕСА_2, власником якої є ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 21 січня 2016року.

В судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявлено клопотання про скасування заходів забезпечення позову, шляхом зняття арешту з квартири АДРЕСА_3, посилаючись на те, що він позбавлений можливості зареєструватися у вказаній квартирі та ОСОБА_3 є неналежним позивачем, від арешту квартири страждають його цивільні та конституційні права, він не може в повній мірі користуватися своїм житлом.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 31 травня 2016 року у задоволені клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2016 року відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції від 31 травня 2016 року скасувати та задовольнити його заяву про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відмовляючи у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що скасування заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Представник відповідача в судовому засіданні доказів того, що застосований вид забезпечення позову невиправдано обмежує права відповідача не надав.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка являється предметом спору, суд обґрунтовано виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволені позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте, суд може одночасно з ухваленням судового рішення чи після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Рішення по справі не прийнято.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Згідно ч. 3 ст. 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Між сторонами дійсно існує спір, який на теперішній час не вирішений, і виключні підстави, які б надали змогу для скасування заходів спору у невирішений справі відсутні, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Доводи апеляційної скарги, що заходи забезпечення шкоди завдають позивачу матеріальної шкоди, оскільки він не може зареєструватись у спірній квартирі та сплачує комунальні послуги на правильність висновків суду не впливають. Накладення арешту на майно боржника не позбавляє останнього права користуватись спірним майном. Доказів того, що внаслідок накладення арешту на нерухоме майно божника йому завдано збитків, матеріали справи не містять.

Твердження апелянта, що на час придбання спірної квартири ОСОБА_6 запевняло його про відсутність третіх осіб, які претендують на квартиру, не є підставою для скасування заходів забезпечення позову. Крім того, судова колегія враховує, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 було посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жовнір Я.В. 21 січня 2016 року, в той час як продавець ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується актовим записом про смерть № 2254 від 05 лютого 2016 року.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін.

Перевірив законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, що відповідно до п.1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст. 304, п.1 .ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, ст.ст.313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 31 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суд набирає законної сили негайно і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді -