Ухвала суду № 58690088, 21.06.2016, Апеляційний суд Харківської області

Провадження № 22ц/790/4191/16 Головуючий 1-ї інстанції - Єрмак Н.В.

Справа № 643/7673/15-ц Доповідач - Бровченко І.О.

Категорія - поділ майна подружжя

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Бровченко І.О.,

суддів - Бурлака І.В., Яцини В.Б.,

при секретарі - Афоніні К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 травня 2016 року по цивільні справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - відкрите акціонерне товариство «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря», про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2015 року позивач звернулась до суду з позовом про поділ квартири АДРЕСА_1, як спільного майна подружжя.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що перебувала з відповідачем у шлюбі, під час якого за спільні кошти була придбана квартира АДРЕСА_1, у зв'язку з чим просила визнати за кожним право власності на ? частини спірної квартири.

Представник відповідача та відповідач в судовому засіданні заперечували проти позову, посилаючись на те, що спірна квартира була придбана відповідачем за власні кошти, які він отримав від своєї матері в розмірі 15000 грн. перший внесок та за гроші, які він отримував під час припинення між сторонами шлюбних відносин, у зв'язку з чим просили відмовити в задоволенні позову.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 11 травня 2016 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 у порядку розподілу спільного майна подружжя.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 у порядку розподілу спільного майна подружжя.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволені позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинами справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вислухав доповідь судді, встановивши обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 06 липня 1996 року по 12 березня 2015 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 березня 2015 року.

15 грудня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» укладено договір позики, відповідно до якого третя особа передала відповідачу грошові кошти в розмірі 177304 грн. для придбання квартири АДРЕСА_1. Пунктом 6 договору встановлено, що позика повертається шляхом щомісячного утримання ВАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» з заробітної плати ОСОБА_1 по 1231 грн. в місяць.

В забезпечення виконання договору позики, 15 грудня 2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» укладено договір поруки, згідно якого позивач поручилася перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за договором позики від 15 грудня 2008 року. Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором.

23 грудня 2008 року між відповідачем та третьою особою укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коссе Л.М., зареєстровано в реєстрі за № 4149.

Також в забезпечення виконання зобов'язань за договором позики від 15 грудня 2008 року, між заводом та відповідачем було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коссе Л.М., зареєстровано в реєстрі за № 4153, предметом якого є спірна квартира.

Квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за відповідачем (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21797486 від 06 лютого 2008 року ).

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що придбана під час шлюбу спірна квартира є спільним майном подружжя та відповідно до вимог ст. 70 Сімейного кодексу України визнав за сторонами по ? частки квартири АДРЕСА_1

Розглядаючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази у їх сукупності, встановив фактичні обставини по справі, правильно визнав юридичну природу спірних правовідносин, що виникли між сторонами і закон, що їх регулює.

Згідно з ч. 1 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Під майном ч. 1 ст. 190 ЦК України має на увазі окрему річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина 4 ст. 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Отже, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є як предмети матеріального світу, так і майнові права та обов'язки. Договір, укладений одним із подружжя, створює обов'язки для другого з подружжя в разі, якщо його укладено в інтересах сім'ї, а одержане за цим договором майно фактично використано на задоволення потреб сім'ї.

Статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом установлено, що за кошти, одержані ОСОБА_1 за укладеним в період шлюбу кредитним договором з ВАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» було придбано спірну квартиру, яка використовувалась в інтересах сім'ї.

Згідно зі ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі ст. ст. 59, 60 того ж Кодексу доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів того, що спірна квартира була придбана не в інтересах сім'ї або за особисті грошові кошти відповідача, матеріали справи не містять.

Судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно визнав, що вказане майно становить спільну сумісну власність подружжя, вважав рівне право кожного з них на це майно, бо ч. 1 ст. 70 СК України передбачає, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Доводи апеляційної скарги, що спірна квартира була придбана за грошові кошти, які він отримував від матері та його особисті кошти, протирічать матеріалам справи. З договору займу від 15 грудня 2008 року вбачається, що ВАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» надано ОСОБА_1 позику у розмірі 177304 грн. для придбання спірної квартири. В обгрунтування заперечень на позовну заяву та доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів підтверджуючих, що мати відповідача подарувала останньому грошові кошти для придбання житла або при його купівлі були витрачені особисті грошові кошти. Сплата кредиту після припинення шлюбних відносин є підставою для отримання компенсації за частково сплачені кошти, а не відступу від засад рівності часток подружжя.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про постановлення районним судом рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у відповідності з обставинами справи, наданими сторонами доказами та, відповідно, про відсутність підстав для зміни чи скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді -