Постанова № 58689884, 01.07.2016, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Бабенко Ю. П.

Справа № 644/2050/16-а

Провадження № 2-а/644/52/16

01.07.2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2016 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді - Бабенко Ю.П., розглянувши в порядку скороченого провадження в м.Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України, Харківського обласного військового комісаріату Міністерства Оборони України, третя особа - Адміністрація Державної прикордонної служби України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства Оборони України, Харківського обласного військового комісаріату Міністерства Оборони України, третя особа - Адміністрація Державної прикордонної служби України та просить:

1.Визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України щодо залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності, пов'язаної з виконанням військової служби.

2.Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України прийняти від ОСОБА_1 та направити Міністерству оборони України заяву ОСОБА_1 з висновком щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв'язку з отриманням 2-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.

3.Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 та додані документи та прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що протягом 1984-1986 років він проходив військову строкову службу у військовій частині №2066, що входила до складу Середньоазіатського прикордонного округу КДБ СРСР. Під час проходження служби був направлений в Афганістан, де в 1985 році отримав множинні вогнепальні осколкові поранення голови (контузію головного мозку). Протоколом Центральної військово-лікарської комісії Міністерства Оборони України №736 від 22.04.2011 року позивачу було встановлено захворювання у зв'язку з пораненням (контузією) та захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. У зв'язку з чим, 24.05.2011 року позивачу була встановлена 2 група інвалідності. 30.05.2014 року позивачу було видано посвідчення інваліда 2 групи, який має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни та інвалідів війни. У листопаді 2015 року позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату Міністерства Оборони України із заявою про нарахування та виплату сум одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби. 25.11.2015 року Харківський обласний військовий комісаріат Міністерства Оборони України листом №1644/ВСЗ відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги. Позивач вважає зазначену відмову протиправною, та такою, що грубо порушає чинне законодавство України.

Представником Харківського обласного військового комісаріату Новиковим В. А. до суду надано заперечення проти позову, в якому відповідач зазначає, що позивачу для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби необхідно звернутися до Державної прикордонної служби, адже позивач звільнився з військової служби з військової частини 2066, яка відносилась до Прикордонних військ, а Прикордонні війська не входять до Збройних Сил України. Щодо зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату подати висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, відповідач зазначає, що враховуючи той факт, що позивача було звільнено з військової служби у 1986 році, а інвалідність встановлено первинно у 2005 році, повторно у зв'язку з отриманими пораненнями у 2011 році, вважає, що позивач не має права на отримання вказаної допомоги. Позов не визнає, вважає позовні вимоги незаконними та безпідставними.

Представником Адміністрації Державної прикордонної служби України - Сгібнєвою О. С. до суду надані письмові пояснення, в яких представник третьої особи зазначає, що питання про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 має розглядати Міністерство оборони України, оскільки позивач військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України чи органах Державної прикордонної служби України ніколи не проходив, жодних розрахунків під час його звільнення не здійснювалось. Щодо правонаступництва колишніх органів державної влади СРСР представник третьої особи зазначає, що на цей час жодним нормативно-правовим актом України не визначено, що Державна прикордонна служба України є правонаступником Прикордонних військ КДБ СРСР, в яких проходив службу позивач. Жодних доказів протиправності рішень, дій чи бездіяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України в позові не наведено.

Суд розглянув справу у порядку скороченого провадження.

Судом встановлено, що у період 1984-1986 років позивач ОСОБА_1 проходив військову строкову службу у військовій частині №2066, що входила до складу Середньоазіатського прикордонного округу КДБ СРСР та приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан (а.с. 14, 15).

Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 736 від 22.04.2011 року - захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велися бойові дії. (а.с. 13) У зв'язку з чим 24.05.2011 року позивачу була встановлена 2 група інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 18).

17.11.2015 року позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату з заявою стосовно виплат одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби. За результатом розгляду зазначеної заяви позивачу направлено лист Харківського обласного військового комісаріату № 1644/ВСЗ від 25.11.2015 року, в якому повідомлено, що одноразова грошова допомога встановлюється лише в разі первинного встановлення інвалідності звільнених з військової служби осіб після 1 січня 2007 року. Крім того, військова частина 2066 відноситься до Прикордонних військ, у зв'язку з цим позивачу запропоновано звернутися до Державної прикордонної служби України (а.с. 24).

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (далі Порядок № 499).

Пунктом 3 названого Порядку передбачено, що особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) відповідні документи.

На підставі абз. 1 п. 7 Порядку № 499 керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.

Абзацом 2 названого пункту Порядку визначено, що головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Проте, всупереч наведеним вище положенням п. 7 Порядку № 499, Харківським обласним військовим комісаріатом заява позивача з доданими документами не була направлена до Міністерства Оборони України, а військовим комісаріатом фактично самостійно було прийнято рішення про відмову у виплаті. У зв'язку з чим, Міністерством Оборони України, як головним розпорядником коштів, не було прийнято рішення про призначення або про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги.

За таких обставин, із врахуванням наведених вище положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності Харківського обласного військового комісаріату Міністерства Оборони України щодо залишення без розгляду заяви позивача про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, а також вимог щодо зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України прийняти від позивача та направити Міністерству Оборони України заяву з висновком щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням 2-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що вирішення питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності входить до компетенції Адміністрації Держприкордонслужби України з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховується, зокрема, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Таким чином, законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської Армії та прикордонних військ колишнього СРСР до військовослужбовців Збройних Сил України.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що позивач перебував на військовому обліку у відповідному військовому комісаріаті Міністерства Оборони України, причинний зв'язок поранення, отриманого позивачем під час виконання обов'язків військової служби в період перебування в Афганістані, встановлено протоколом Центральної військово-лікарської комісії Міністерства Оборони України № 736 від 22.04.2011 року. При цьому Адміністрація Держприкордонслужби України не є правонаступником Середньоазіатського прикордонного округу КДБ СРСР, до складу якого входила військова частина 2066, в якій позивач проходив строкову військову службу.

Із врахуванням викладеного, обов'язок прийняття відповідного рішення з приводу призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, покладено чинним законодавством саме на Міністерство Оборони України.

Відповідач у своїх запереченнях по справі посилається на те, що моментом виникнення у позивача права на отримання одноразової допомоги є 2005 рік. А на цей момент діяв п. 6 ст. 16 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно якого: одноразова грошова допомога виплачується у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. Позивача було звільнено з військової служби у 1986 році, а інвалідність встановлено первинно у 2005 році, повторно у зв'язку з отриманими пораненнями у 2011 році, отже позивач не має права на отримання вказаної допомоги.

Суд відхиляє зазначені посилання відповідача виходячи з наступного. Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії ХАР-04 № 007080 від 21.10.2005 року позивачу встановлено 2-гу групу інвалідності, причиною інвалідності зазначено - загальні захворювання. Разом з цим, згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААА від 07.06.2011 року позивачу повторно встановлено 2-гу групу інвалідності, однак з зазначенням іншої причини інвалідності, а саме - захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії. Таким чином, суд приходить до висновку, що моментом виникнення права позивача на отримання одноразової допомоги - є саме час встановлення 2-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, тобто 24.05.2011 року, а отже і на підставі Порядку № 499 який був чинний на вказаний момент часу.

Щодо вимог позивача в частині зобов'язання Міністерства Оборони України розглянути заяву позивача про виплату допомоги та додані документи та прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, суд вважає, що прийняття рішення про таке зобов'язання відповідача є передчасним виходячи з наступного.

Документи позивача, надані для розгляду і для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, фактично не були розглянуті Міністерством Оборони України і не були йому направлені, у зв'язку з чим відповідачем не прийнято рішення про призначення або відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, адміністративні суди вправі перевіряти правомірність оскаржених дій та рішень суб'єкта владних повноважень, однак не вправі втручатись у повноваження цього суб'єкта, тобто не вправі виходити за межі своїх повноважень та брати на себе функції органу, до компетенції якого віднесено прийняття відповідного рішення.

Із врахуванням викладеного, відсутні підстави для задоволення вимог позивача в частині зобов'язання Міністерства Оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 та додані документи та прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.

Керуючись ст. ст. 17, 19 Конституції України, Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту", Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499, ст.ст. 11, 158-162, 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України, Харківського обласного військового комісаріату Міністерства Оборони України, третя особа - Адміністрація Державної прикордонної служби України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України щодо залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності, пов'язаної з виконанням військової служби.

Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України прийняти від ОСОБА_1 та направити Міністерству оборони України заяву ОСОБА_1 з висновком щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням 2-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1, - ВІДМОВИТИ.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя: