Рішення № 58688511, 29.06.2016, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1688/15-ц

Номер провадження 2/350/540/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2016 року смт.Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.М.

секретаря Маєвської С.П.

адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Рожнятів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу, суд -

в с т а н о в и в :

у своїй позовній заяві позивач просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідачки на його користь 416556 грн. та судові витрати по справі. Свої вимоги позивач мотивує тим, що він 01.12.2014 року позичив відповідачці ОСОБА_5, грошові кошти в розмірі 17400 доларів США, що становило 416556 грн., які вона зобов"язалася повернути до 01.01.2015 року. Одержання відповідачкою вказаної суми грошей підтверджується написаною нею власноруч розпискою. Після настання строку повернення відповідачкою грошових коштів, остання усіляким способом ігнорує вимогу повернути борг, надавала обіцянки та посилалась на відсутність в неї таких коштів. Позивач неодноразово намагався в добровільному порядку вирішити питання про повернення відповідачкою грошей, але до цього часу остання борг не повернула.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 пояснив, що 01.12.2014 року між ним та відповідачкою ОСОБА_4 було укладено вищезгаданий договір позики, згідно якого відповідачка отримала від нього кошти в сумі 17400 доларів США, і зобов'язалась їх повернути до 01.01.2015 року. Свою частину договору він виконав у повному об'ємі, а відповідачка свою частину договору не виконала. На неодноразові прохання повернути йому кошти ОСОБА_4 відповідала відмовою та всяко уникала зустрічей. Дану розписку відповідачка написала власноручно, в присутності в присутності сина ОСОБА_6 Жодного тиску на неї він не чинив, і не примушував її жодним чином до написання розписки. Просить суд задоволити його позовні вимоги у повному об'ємі.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала та суду пояснила, що кошти на думку позивача вона йому заборгувала в результаті їх спільної господарської діяльності. Розписку вона написала власноручно, однак через те, що на неї чинився тиск, їй та її родині позивач погрожував розправою, і коштів на руки вона не отримувала. В правоохоронні органи за захистом, через погрози, вона не зверталась, як і не бажає повертати кошти. Просить суду у позові відмовити.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні вказав, що ОСОБА_4 у його присутності написала розписку позивачу ОСОБА_3, ніяких коштів при ньому позивач ОСОБА_3 відповідачці ОСОБА_4 не передавав, а також підтвердив, що підпис у розписці його.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні вказав, що разом із позивачем ОСОБА_3 01.12.2014 року приїхали до подвір'я відповідачки ОСОБА_4 На подвір'я він не заходив, однак через вікно автомобіля бачив, як відповідачка писала розписку позивачу в присутності своїх родичів. З боку позивача на відповідачку ніякого тиску не було, жодних погроз чи криків він не чув, як і не бачив. Підпис у розписці його. Також свідок вказав, що позивач по справі заборгував йому гроші, і він разом з ним приїхав до відповідачки, щоб переконатись у тому, що відповідачка дійсно заборгувала гроші позивачу.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідачки, адвокатів, свідків, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази вважає, що позов підставний і належний до задоволення з наступних підстав :

згідно росписки (а.с.6) від 01.12.2014 року ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_3, кошти в сумі 17400 доларів США, що відповідно до довідки АТ "Райффайзен банк Аваль" від 01.12.2015 року (а.с.5) та перерахунку становить 416556 грн., і зобов'язалася їх повернути до 01.01.2015 року.

Згідно ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно до вимог ст.1049 вищезгаданого кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві грошову суму, що була передана останньому в строк, встановлений договором.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідачка, зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала.

Вищенаведеними як письмовими доказами так і поясненнями сторін, свідків дають суду підстави прийти до переконання, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підставні й належними до задоволення.

Питання судових витрат, пов'язаних з розглядом справи суд вирішує у відповідності до ст.88 ЦПК України.

На підставі ст.ст.526, 1046, 1049 ЦК України та керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226, 296 ЦПК України суд, -

р і ш и в :

позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1 борг за договором позики в сумі 416556 грн. та 487,20 грн. судових витрат по справі.

Достягнути з ОСОБА_4 недоплачений судовий збір в дохід держави в розмірі 3678,36 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано - Франківської області через Рожнятівський районний суд протягом десяти днів з часу його проголошення, а особами, які приймали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні у той же строк з часу отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.М.Бейко