Ухвала суду № 58688347, 01.07.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8010/16-к

Провадження № 1-кс/344/2845/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., з участю секретаря Бухвак І.С., прокурора Чемеринського Л.Я., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 22016090000000008,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що група осіб, до якої входили ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інші особи, у січні 2016 року досягнули злочинної домовленості щодо переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю прекурсорів в особливо великих розмірах, з метою їх використання для виготовлення та виробництва психотропних речовин, з метою їх подальшого збуту.

З метою досягнення єдиної злочинної мети по вчиненню злочинів, пов'язаних із незаконним обігом психотропних речовин та прекурсорів,

ОСОБА_1 фінансував ОСОБА_3 шляхом банківських переказів необхідними грошовими коштами для придбання у Республіці Польща таблеток «Cirrus», «Dorota» SR із вмістом прекурсору - «псевдоефедрин», з метою подальшого їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Діючи згідно спільно розробленого злочинного плану та відведеної ролі, 20.04.2016 ОСОБА_1 перерахував гроші в сумі 1500 грн. на банківську картку ОСОБА_3 для придбання останнім на території Республіки Польща таблеток «Cirrus», «Dorota» SR.

Діючи згідно спільно розробленого злочинного плану та відведеної ролі, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_3 будучи об'єднаний з

ОСОБА_4, ОСОБА_1 та іншими особами єдиним злочинним умислом щодо вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів, за невстановлених обставин придбав на території Республіки Польща та 20.04.2016 незаконно перемістив через митний кордон України таблетки «Cirrus», «Dorota» SR та інші в зоні митного контролю пішого переходу МАПП «Мостиська» Львівської митниці ДФС України.

З метою викриття та припинення злочинної діяльності зазначеної особи, 20.04.2016 співробітниками Управління СБ України в Івано-Франківській області проведено огляд місця події, у ході якого у приміщенні ВМО №3 МП «Мостиська» Львівської митниці ДФС України, після здійснення митного огляду митниками ручної поклажі, серед продуктів харчування, які знаходились у поліетиленовому пакеті ОСОБА_3 виявлено та вилучено: - 10 блістерів по 14 таблеток, загальною кількістю - 140 таблеток «Cirrus» (Cetirizini dihydrochloridum + Pseudoephedrini hydrochloridum, 5mg+120mg); - 2 білстери по 9 таблеток та 1 блістер з 10 таблетками, загальною кількістю - 28 таблеток «Dorota» SR (Tramadoli hydrochloridum + Paracetamolum 75mg+650 mg); а також таблетки насипом у загальній кількості - 769 штук, які знаходились у картонній коробці від прального порошку ТМ «Dosia».

Згідно висновку експерта МВС України № 09/12-0287 від 22.04.2016, надані на дослідження 769 таблеток білого кольору містять прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - псевдоефедрин, загальна кількість якого становить 75,5927 грама.

Згідно Таблиці № 3 "Великі та особливо великі розміри прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу", затвердженою Наказом МОЗ України

№ 188 від 01.08.2000, псевдоефедрин вагою понад 6 грам є особливо великим розміром.

22 червня 2016 року у відповідності до ст. 111 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 305 КК України, та 22 червня 2016 року відповідності до ст. 281 КПК України, його оголошено в розшук.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому, з метою запобігання вказаним ризикам, на думку слідчого є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування до останнього більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, крім цього зазначив, що ОСОБА_1 має значний дохід, що в свою чергу дає можливість внесення ним застави в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати, та просив клопотання задовольнити, а визначаючи заставу - вийти за визначені ст. 182 КПК України межі.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечив, оскільки вважає підозру не обґрунтованою, а наведені прокурором ризики - не доведеними, тому просив врахувати характеризуючі дані підозрюваного та застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від 80 до 300 розмірів мінімальної заробітної плати. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

З матеріалів клопотання вбачається, що 22 червня 2016 року у відповідності до ст. 111 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 305 КК України, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

29 червня 2016 року о 08 год. 00 хв. ОСОБА_1 затримано на підставі ухвали слідчого судді від 22.06.2016р.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується протоколом огляду місця події від 20.04.2016р., висновком експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 09/12-0287 від 22.04.2016 р., та іншими доказами.

При цьому доводи захисника підозрюваного фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності його вини, що не стосується питань даного судового розгляду.

Враховуючи наведене вважаю, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 3 ст. 305 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та всіх причетних осіб, як на території України так і за кордоном.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, його репутацію.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, наряду з положеннями ст.ст.182,183 КПК України враховую практику Європейського суду з прав людини,відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Також враховую тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини вчинення злочину, зокрема значний обсяг вилученого наркотичного засобу, той факт, що збут даних наркотичних засобів міг вкрай негативно вплинути на суспільство в цілому та спричинити особливо тяжкі наслідки здоров'ю громадян, а також наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування даного кримінального провадження.

Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 600 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов'язків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 27 серпня 2016 року , включно.

Визначити заставу - 600 ( шістсот) розмірів мінімальної заробітної плати в сумі 826800 ( вісімсот двадцять шість тисяч вісімсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 27 серпня 2016 року обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися з м. Дніпро, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватись від спілкування з усіма свідками та усіма підозрюваними в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну;

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області Чемеринського Л.Я.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 01 липня 2016 року.

Слідчий суддя Татарінова О.А.