Ухвала суду № 58687009, 22.06.2016, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

22 червня 2016 року

Справа № 203/2129/16-ц

2/0203/897/2016

УХВАЛА

про залишення заяви без розгляду

22 червня 2016 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Маймур Ф.Ф.,

при секретарі Авраменко А.М.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту «Дніпроагропроект» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення компенсації за час затримки виплати заробітної плати, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищевказана цивільна справ, яка після відкриття провадження у ній була призначена до судового розгляду останній раз на 22 червня 2016 року, в ході якого судом на вирішення учасників розгляду справи поставлено викладене відповідачем у запереченнях на позов клопотання про можливість залишення позову без розгляду внаслідок не звернення позивачем до подання даного позову до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заробітної плати та компенсації.

Представник позивача проти залишення без розгляду позовних вимог заперечувала.

Представники відповідача просили суд залишити позов без розгляду.

Вислухавши представників сторін та ознайомившись із матеріалами справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 11 травня 2016 року позивачем подано до суду позовну заяву з вирішення спору, предметом якого, з урахуванням подальшого уточнення, є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі, стягнення компенсації за час затримки виплати такої заробітної плати та стягнення моральної шкоди. При цьому до матеріалів позовної заяви позивачем не долучено копій ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу. (а.с.1-2, 53)

12 травня 2016 року суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою із призначенням справи до судового розгляду (а.с.8).

Відповідно до змісту Глави 2 Розділу ІІІ ЦПК України суддя після одержання в порядку і на підставі ст.11-1 ЦПК України цивільної позовної заяви вирішує питання про можливість відкриття провадження у справі, встановлюючи чи відповідає подана до суду позовна заява за формою та змістом, долученими до неї документами тощо вимогам ст.ст.119, 120 ЦПК України, чи є підстави для повернення позовної заяви позивачу відповідно до ст.121 ЦПК України або відмови у відкритті провадження у справі згідно ст.122 ч.2 ЦПК України. Відкриття провадження відбувається за умови відсутності підстав для залишення позову без розгляду, повернення позову чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ст.118 ч.3 ЦПК України позовна заява щодо вимог, визначених у ст.96 ч.1 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Нормою ст.96 ЦПК України визначено, що судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.

Згідно ст.119 ч.6 ЦПК України до позовної заяви, що подається у випадках, визначених ст.118 ч.3 цього Кодексу, мають бути додані копії ухвали про відмову в прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.

Пунктом 6 ч.3, ч.5 ст.121 ЦПК України визначено, що позовна заява повертається у випадку її подання без дотримання порядку, визначеного ст.118 ч.3 цього Кодексу. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Положеннями ст.207 ч.1 п.8, ч.2 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк. Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Аналізуючи наведені вище фактичні обставини звернення позивача ОСОБА_4 до суду з урахуванням на предмет поданого ним цивільного позову в контексті приведених вище положень цивільного процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що процесуальний закон, чинний на час подання ОСОБА_4 до суду даного цивільного позову та його розгляду в судовому засіданні, дозволяє працівнику звернутись до суду із цивільною позовною заявою про стягнення з роботодавця заробітної плати, а суду, в свою чергу, здійснити розгляд по суті цього позову, лише після звернення працівника до суду із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення такої невиплаченої заробітної плати, результатами розгляду якої (заяви про видачу судового наказу) є така, що набрала законної сили, ухвала суду про відмову в прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвала про скасування судового наказу. Разом з тим, копія жодної із вказаних ухвал не була долучена ОСОБА_4 при зверненні до суду із цивільним позовом до ДКПВІ «Дніпроагропроект» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення компенсації за час затримки виплати заробітної плати, стягнення моральної шкоди, в подальшому в ході розгляду справи копії означених ухвал також не були додані до матеріалів цивільної справи. Викладене відповідно свідчить про порушення позивачем вимог ст.118 ч.3, ст.119 ч.6 ЦПК України при зверненні до суду із даним позовом в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення компенсації за час затримки виплати заробітної плати, а судом було помилково відкрито провадження у справі в означеній частині позовних вимог без урахуванням вказаних норм та норми ст.121 ч.3 п.6 ЦПК України, що є підставою для залишення таких позовних вимог без розгляду на стадії судового розгляду на підставі ст.207 ч.1 п.8 ЦПК України. Приймаючи рішення про можливість залишення без розгляду і другої позовної вимоги «стягнення компенсації за час затримки виплати заробітної плати» суд виходив з того, що судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати (Закон України «Про оплату праці», Закон України «Про компенсацію громадянам втрат частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати»). Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження».

В той же час, оскільки третя позовна вимога позивача ОСОБА_4 «про стягнення моральної шкоди» не входить до переліку вимог, за якими працівник може звернутись до суду із заявою про видачу судового наказу, дана позовна вимога підлягає розгляду в порядку позовного провадження і залишена без розгляду бути не може.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 118, 119, 121, 207-210, 223 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_4 в частині його позовних вимог до Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту «Дніпроагропроект» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення компенсації за час затримки виплати заробітної плати залишити без розгляду.

Розяснити позивачу, що залишення без розгляду частини його позовних вимог не позбавляє його права на повторне звернення до суду із позовною заявою, що містить залишенні без розгляду позовні вимог, після усунення умов, що були підставою для залишення таких позовних вимог без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська до Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Ф.Ф. Маймур