Ухвала суду № 58686925, 07.06.2016, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2468/16-ц

Провадження № 2-з/0203/83/2016

УХВАЛА

07.06.2016 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Єдаменко С.В., ознайомившись із заявою позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивіьна справа №203/2468/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Січ» Дніпропетровської обласної ради про стягнення заробітної плати та інших виплат.

Від позивача через канцелярію суду надійшла заява про забезпечення позовних вимог, у якій позивач просить накласти арешт на поточні рахунки відповідача. Заява мотивована тим, що відповідач не здійснює виплату позивачу спірних сум більше трьох місяців, тому у разі невжиття заходів забезпечення позову виконання рішення може стати неможливим або утрудненим.

Заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Положеннями ст.152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що за змістом ч.1 ст.151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам ЦПК. Від сплати судового збору за її подання позивач звільнений згідно п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Провадження у цивільній справі відкрито згідно ухвали від 07 червня 2016 року.

В той же час, на підтвердження доводів заяви про те, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим або утрудненим виконання судового рішення, не надано жодних доказів або достатнього обґрунтування, крім припущень. Сума, про стягнення якої заявлено позовні вимоги (близько 20 тис. грн.) не є значною. Згідно відкритих відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підприємство-відповідач є комунальним підприємством із засновником Дніпропетровська обласна рада, має статутний фонд понад 960 тис. грн., функціонує з 2004 року, не перебуває в процесі припинення, відомості про незавершені виконавчі провадження відсутні. При таких обставинах не вбачається підстав для накладення арешту рахунки відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.151 153, ЦПК України, суддя

ухвалив:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позовних вимог у цивільній справі № 203/2468/16-ц шляхом накладення арешту на поточні рахунки відповідача відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.В. Єдаменко