Рішення № 58686026, 29.06.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів : Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.

секретар судового засідання Шептицька С.С., за участю позивача, представника позивача адвоката ОСОБА_1, представника відповідача Державне підприємство „Зірненський спиртовий завод ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Зірненський спиртовий завод на рішення Березнівського районного суду від 07 квітня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн „Укрспирт), Державного підприємства „Зірненський спиртовий завод про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

14 грудня 2015 року ОСОБА_3 звернувся в Березнівський районний суд з позовом до Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн „Укрспирт), в обґрунтування якого вказував, що згідно наказу № 291-к від 26.11.2014 року його було призначено директором ДП „Зірненський спиртовий завод. На даному підприємстві він працював з 01.08.1990 року на посадах інженера-механіка та головного інженера.

Під час перебування на лікарняному, у період з 23.07.2015 року по 28.07.2015 року, йому стало відомо, що виконувачем обовязків директора заводу призначено ОСОБА_4, а його звільнено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

______________

Провадження № 22-ц/787/1022/2016 Головуючий у 1 інстанції : Мельник В.Я.

Доповідач : Григоренко М.П.

Вважаючи своє звільнення незаконним, так як його було звільнено з роботи в період тимчасової непрацездатності, тому ОСОБА_3, уточнивши свої позовні вимоги 23 лютого 2016 року, просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн „Укрспирт) № 86-к від 23 липня 2015 року щодо звільнення його з роботи, поновити його на посаді директора ДП „Зірненський спиртовий завод, стягнути з ДП „Зірненський спиртовий завод на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, а з Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн „Укрспирт) стягнути на його користь моральну шкоду, в розмірі 10000 грн.

Рішенням Березнівського районного суду від 07 квітня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості „Концерн Укрспирт № 86-к від 23.07.2015 року „Про звільнення ОСОБА_3О..

Поновлено ОСОБА_3 на посаді директора ДП „Зірненський спиртовий завод.

Стягнуто з ДП „Зірненський спиртовий завод на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу, в розмірі 22248 грн. 52 коп.

Стягнуто з Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості „Концерн Укрспирт на користь ОСОБА_3 5000 грн., в рахунко відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнуто з Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості „Концерн Укрспирт судові витрати в дохід держави в розмірі 1102,40 грн.

Стягнуто з ДП „Зірненський спиртовий завод судові витрати в дохід держави в розмірі 551,20 грн.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ДП „Зірненський спиртовий завод покликається на його незаконність, через порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Вказує, що наказом Державного концерну „Укрспирт від 26.11.2014 року ОСОБА_3 було призначено директором ДП „Зірненський спиртовий завод. Даний наказ підписано в.о. голови першим заступником голови з правових питань та реорганізації ОСОБА_5 з перевищенням повноважень останнього, тобто незаконно. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України скасовано наказ від 12.11.2014 року № 445 „Про покладення обовязків голови концерну „Укрспирт на ОСОБА_5О..

Зазначає, що з моменту призначення ОСОБА_3 у листопада 2014 року на посаду директора ДП „Зірненський спиртовий завод склалась складна ситуація на заводі, а саме: завод більш ніж півроку простоював, збільшувалась заборгованість по заробітній платі та перед бюджетом, було припинено електро- та газопостачання на підприємство.

Первинна профспілкова організація ДП „Зірненський спиртовий завод зверталась до Концерну „Укрспирт з поданням щодо звільнення керівника. Концерн „Укрспирт тричі викликав ОСОБА_3 на засідання ліквідаційної комісії для обговорення проблемних питань, проте останній жодного разу не зявлявся без поважних причин.

На засіданні ліквідаційної комісії Концерну „Укрспирт 23.07.2015 року (протокол № 9), на яке ОСОБА_3 не зявився, не повідомивши причини неявки, було прийнято одноголосне рішення припинити повноваження директора ДП „Зірненський спиртовий завод ОСОБА_3.

На підставі протоколу № 9 від 23.07.2015 року заступник голови комісії з ліквідації ОСОБА_6 видала наказ про звільнення ОСОБА_3 директора ДП „Зірненський спиртовий завод з роботи 27 липня 2015 року у звязку з припиненням повноважень посадової особи, на підставі п.5 ч.1 ст. 41 КЗпП України.

В звязку з тим, що ОСОБА_3 на засідання концерну не зявлявся, то про даний наказ йому було повідомлено телефонним дзвінком, а для належного повідомлення спрямовано йому поштою, а також для фіксування факту повідомлення наказ було направлено до ДП „Зірненський спиртовий завод для належного повідомлення ОСОБА_3 , проведення з ним розрахунку та видачі трудової книжки. Наказ про звільнення одержано заводом 04.08.2015 року. Оскільки ОСОБА_3 з 23.07.2015 року не зявлявся на роботі, то начальник відділу кадрів здійснив вихід до місця проживання позивача для повідомлення про його звільнення з роботи, проте останній двері не відчинив. 06.08.2015 року ДП „Зірненський спиртовий завод було направлено ОСОБА_3 рекомендований лист-повідомлення з описом вкладення від 04.08.2015 року за вих. №91 про звільнення, запропоновано прибути на завод для ознайомлення з наказом, отримання копії та внесення запису до трудової книжки, однак згідно довідки Укрпошти (штемпель 20.08.2015 року), поштове відправлення повернуто, в звязку з відмовою адресата від одержання.

20.08.2015 року ОСОБА_3 міг отримати копію наказу про звільнення, проте відмовився від отримання поштового відправлення.

Вказує, що строк позовної давності для справ такої категорії визначено в один місяць, а тому строк має рахуватися з 20.08.2015 року, який сплив 20.09.2015 року і станом на 14.12.2015 року (дата подачі позовної заяви) є пропущеним.

Про застосування наслідків пропущення строку позовної давності було подано відповідну заяву.

Вважає, що з боку концерну „Укрспирт та ДП „Зірненський спиртовий завод відсутні порушення трудового законодавства. Розрахунок з ОСОБА_3 не проведено через те, що він не зявився на завод і відмовився отримувати рекомендовану кореспонденцію.

Якщо позивач зявиться на завод, з ним буде проведено розрахунок у повному обсязі, оскільки належні суми були вчасно нараховані бухгалтерією заводу, що підтверджується відповідними довідками.

Стосовно листків непрацездатності ОСОБА_3 ні завод, ні концерн не повідомляв. Крім того, листків непрацездатності після закінчення хвороби ОСОБА_3 в бухгалтерію не здавав.

Із цих підстав просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказує, що оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

В ході апеляційного розгляду справи представник відповідача Державне підприємство „Зірненський спиртовий завод ОСОБА_2, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Позивач та його представник просили відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які зявилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки останній, всупереч положень ч. 3 ст. 40 КЗпП України, був звільнений з роботи в період його тимчасової непрацездатності, тому він має бути поновлений на посаді директора Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод", з виплатою йому середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, а також 5000 грн., в рахунок відшкодуванням завданої моральної шкоди.

Проте, на розсуд колегії суддів, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з ухваленням у справі нового рішення, з наступних підстав.

По справі встановлено, що згідно наказу № 291-к від 26.11.2014 року ОСОБА_3 було призначено директором ДП „Зірненський спиртовий завод.

23 липня 2015 року відбулось засідання ліквідаційної комісії Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн "Укрспирт"), на якому було прийнято рішення про припинення повноважень ОСОБА_3, як директора ДП „Зірненський спиртовий завод, яке оформлено протоколом № 9 (а.с.57).

Приймаючи вказане рішення, ліквідаційна комісія Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн "Укрспирт") виходила із того, що ОСОБА_3 був призначений на посаду директора ДП „Зірненський спиртовий завод без дотримання положень Постанов Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2008 року №777 «Про проведення конкурсного відбору керівників субєктів господарювання державного сектору економіки» та від 19 березня 1993 року № 203 « Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності», а саме: без проведення конкурсу, без укладення контракту та без погодження із Рівненською облдержадміністрацією.

Крім того, вищевказана комісія визнала незадовільною роботу ОСОБА_3, як керівника ДП „Зірненський спиртовий завод.

На виконання вказаного рішення, заступником голови комісії з ліквідації Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн "Укрспирт") було видано наказ за № 86-к від 23 липня 2015 року про звільнення позивача ОСОБА_3 з роботи, на підставі п. 5 ст. 41 КЗпП України, з 27 липня 2015 року.

Як вбачається із матеріалів справи, рішення ліквідаційної комісії Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн "Укрспирт"), оформлене протоколом від 23 липня 2015 року № 9 (а.с. 57), щодо припинення повноважень ОСОБА_3 як директора ДП „Зірненський спиртовий завод, позивач не оскаржує і дане рішення до теперішнього часу є чинним.

Фактично позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ заступника голови комісії з ліквідації Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн "Укрспирт") від 23 липня 2015 року № 86 про його звільнення з роботи, на підставі п. 5 ст. 41 КЗпП України, лише із тих підстав, що цей наказ було видано в період його тимчасової непрацездатності і тому він вважає, що його має бути поновлено на роботі, так як вказаний наказ був виданий всупереч вимог ч.3 ст. 30 КЗпП України.

Згідно з ч.3 ст. 41 КЗпП України розірвання договору у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті, провадиться з додержанням вимог частини третьої статті 40 цього Кодексу, яка встановлює, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Заперечуючи проти заявленого позову, як в суді першої інстанції так і в ході апеляційного розгляду справи, сторона відповідачів вказувала, що в день прийняття ліквідаційною комісією Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості рішення про припинення повноважень ОСОБА_3, як директора ДП „Зірненський спиртовий завод та видання наказу про звільнення останнього з роботи, на підставі п. 5 ст. 41 КЗпП України, будь-які дані, щодо перебування позивача в цей день на лікарняному, у розпорядженні вищевказаної комісії були відсутні, а стало їм відомо про це лише після звернення ОСОБА_3 до суду із своїм позовом.

Будь-які документи, які б підтверджували тимчасову непрацездатність позивача на день прийняття рішення ліквідаційною комісією про припинення його повноважень, як директора ДП „Зірненський спиртовий завод та видання наказу про звільнення останнього з роботи, на підставі п. 5 ст. 41 КЗпП України, як в Державному концерні спиртової та лікеро-горілчаної промисловості так і в ДП „Зірненський спиртовий завод, до цього часу відсутні, що, в свою чергу, позбавляє сторону відповідача прийняти будь-яке рішення щодо зміни дати звільнення позивача з роботи, на виконання вимог положень ч. 3 ст. 40 КЗпП України, з урахуванням періоду його тимчасової непрацездатності.

В ході апеляційного розгляду справи позивач ОСОБА_3 підтвердив те, що він дійсно не повідомляв своє керівництво про причини своєї неявки на засідання ліквідаційної комісії Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн "Укрспирт") та про перебування на лікарняному, оскільки йому нічого не було відомо про засідання вищевказаної комісії 23 липня 2015 року і він не вбачав будь-якої потреби повідомляти своє керівництво про свою тимчасову непрацездатність.

Крім того, позивач повідомив суд, що будь-який наказ про призначення виконуючого обовязки директора ДП „Зірненський спиртовий завод, на період своєї непрацездатності з 23 липня по 28 липня 2015 року, він не видавав.

Також, позивач підтвердив ту обставину, що свої листки непрацездатності в період з 23 по 28 липня та з 03 по 14 серпня 2015 року він до цього часу на ДП „Зірненський спиртовий завод не здав, пояснивши це тим, що у нього є право це зробити на протязі року.

Пунктами 1 та 2 частини 2 статті 16 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування» (N 77-VIII, 28.12.2014) передбачено, що застраховані особи зобов'язані надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та надаються соціальні послуги відповідно до цього Закону та своєчасно повідомляти страхувальника та страховика про обставини, що впливають на умови або зміни розміру матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Стаття 32 цього Закону України встановлює, що документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п'яти днів після винесення відповідного рішення.

Аналізуючи положення КЗпП України, Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування» та інших нормативних актів України, колегія суддів вважає, що лише сам факт тимчасової непрацездатності працівника, в період якої роботодавцем винесено наказ про звільнення цього працівника з роботи, не усуває автоматично підстави, відповідно до яких цей працівник підлягає звільненню з роботи.

Встановлена для працівників гарантія, яка стосується недопущення їхнього звільнення з роботи в період їх тимчасової непрацездатності, на переконання колегії суддів, спрямована перед усім на запобігання того, щоб працівник не був позбавлений можливості отримати відповідну соціальну виплату, яка йому має бути виплачена роботодавцем, як застрахованій особі, у звязку із настанням страхового випадку, а також на збереження трудового стажу.

При цьому, колегія суддів рахує, що по даній категорії справ підлягає обовязковому зясуванню причини звільнення роботодавцем свого працівника в період його непрацездатності, а також наявність вини в діях роботодавця, щодо недотримання ним вимог ч. 3 ст. 40 КЗпП України.

По даній справі є очевидним, що звільнення позивача з роботи в період його тимчасової непрацездатності відбулось з причин того, що останній, всупереч положенням статті 16 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування», у встановленому порядку не повідомив свого роботодавця про свою тимчасову непрацездатність, а після того, як його тимчасова непрацездатність припинилась, на своє робоче місце взагалі не прибув, листки непрацездатності на підприємство до цього часу так і не здав, через що у Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн "Укрспирт") відсутні належні правові підстави для того, щоб з власної ініціативи видати наказ про зміну дати звільнення ОСОБА_3 з роботи та здійснити виплату останньому відповідних страхових виплат, про що було наголошено у запереченнях на заявлений позов.

Частини 2, 3, 4 стаття 13 ЦК України передбачають, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до частини 3 статті 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Таким чином, з огляду на те, що повноваження ОСОБА_3, як директора Державного підприємства „Зірненський спиртовий завод, були припинені ліквідаційною комісією Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн "Укрспирт") у звязку із тим, що той був призначений на цю посаду без дотримання вимог чинного законодавства і рішення цієї комісії з даного приводу є чинним та позивачем у встановленому порядку не оскаржено, видання наказу про звільнення ОСОБА_3 з роботи в період його непрацездатності відбулось не з вини відповідачів, а внаслідок неповідомлення про це свого роботодавця самим позивачем, який до цього часу з невідомих причин так і не здав свої листки непрацездатності в бухгалтерію ДП „Зірненський спиртовий завод, що не дає змоги відповідачам з власної ініціативи змінити дату звільнення позивача з роботи з урахуванням періодів його тимчасової непрацездатності та провести відповідні розрахунки і це, на переконання колегії суддів, вказує на наявність ознак зловживання позивачем своїми правами, а також приймаючи до уваги те, що можливість відновлення порушених прав ОСОБА_3, щодо зміни дати звільнення з роботи, в першу чергу залежить лише від нього самого, оскільки він має надати відповідачам свої листки непрацездатності, а ті, в свою чергу, в ході судового розгляду підтвердили свою готовність в добровільному порядку видати відповідний наказ щодо зміни дати звільнення позивача з роботи та провести з ним всі розрахунки, тому в задоволенні всіх позовних вимог ОСОБА_3 має бути відмовлено, за безпідставністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Зірненський спиртовий завод задовольнити.

Рішення Березнівського районного суду від 07 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволені позову ОСОБА_3 до Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн „Укрспирт), Державного підприємства „Зірненський спиртовий завод про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий М.П. Григоренко

Судді : Н.М. Ковальчук

ОСОБА_7