Ухвала суду № 58685991, 01.07.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

справа № 760/11425/16-к

провадження № 1-кс/760/8915/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2016 року м. Київ

Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В.,

за участю секретаря судового засідання Бугайчука О. Р.,

за участю прокурора Лапшиної О. В.

за участю адвоката Петрусєвича В. В.

за участю підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Кобець Уляни Володимирівни, яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Лапшиною Ольгою Василівною, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100090007529 від 29 червня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статтею 186 КК, відносно

ОСОБА_2,

громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Конотоп, Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

неодруженого, офіційно непрацюючого, раніше судимого

в с т а н о в и в:

01.07.2016 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Кобець У. В., яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Лапшиною О. В., про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12016100090007529 від 29.06.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статтею 186 КК.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначене клопотання було передане судді 01.07.2016.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, будучи раніше судимим, а саме останній раз у 2008 році на підставі вироку Бахмацького районного суду Чернігівської області за частиною другою статтею 307 КК, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив нове умисне корисливе кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_2, 29.06.2016 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, перебуваючи в салоні швидкісного трамваю №3, який перебував на зупинці громадського транспорту «Політехнічна», що по вул. Борщагівська, 46/2 в м. Києві та бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, по раптово виниклому злочинному умислу направленому на відкрите викрадення чужого майна, побачив потерпілу ОСОБА_5, яка тримала в руці мобільний телефон марки «Самсунг».

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_5, та скориставшись тим, що остання не звертає на нього уваги, шляхом ривка, відкрито вирвав з руки потерпілої ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Самсунг А5», білого кольору, ІМЕІ 1)НОМЕР_1 та 2) НОМЕР_2, вартістю 8 000 грн.

У вищезазначеному мобільному телефоні знаходилися: сім-карта мобільного оператора «Лайфселл» НОМЕР_3, вартістю 20 грн., на рахунку якої грошових коштів не було, сім-карта мобільного оператора «МТС» НОМЕР_4 вартістю 20 грн., на рахунку якої грошових коштів також не було.

Мобільний телефон марки «Самсунг А5» перебував у силіконовому прозорому чохлі із зображенням «сови», вартістю 200 грн.

Після вчинення вищезазначених дій ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Внаслідок вчинення злочинних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_5 було заподіяно матеріальний збиток на загальну суму 8 240 грн.

Таким чином, ОСОБА_2, своїми умисними діями, що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статтею 186 КК.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодружений, уродженець м. Конотоп, Сумської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2.

Підозрюваний ОСОБА_2 раніше судимий, а саме: 18.11.2002 року Бахмацьким районним судом Чернігівської обл., за ч. 3 ст. 185 КК, ч. 2 ст. 15 КК, ч. 3 ст. 185 КК, ст. 70 КК до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 1 рік; 25.04.2003 року Бахмацьким районним судом Чернігівської обл. за ч. 3 ст. 185 КК, ч. 2 ст. 185 КК, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК до 4 років; 07.08.2008 року Бахмацьким районним судом Чернігівської обл. за ч. 1 ст. 121 КК до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 3 роки; 09.07.2009 року Бахмацьким районним судом Чернігівської обл. за ч. 2 ст. 307 КК до 5 років позбавлення волі з конфіскацією ? майна, на підставі ст. 71 КК йому було частково приєднано не відбутий термін покарання по вироку Бахмацького районного суду Чернігівської обл. від 07.08.2008 року та призначено 7 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна.

30.06.2016 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статтею 186 КК.

Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінальне правопорушення, протоколом огляду місця події від 29.06.2016, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 від 29.06.2016, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 29.06.2016, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 29.06.2016, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 29.06.2016 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Таким чином, у досудового слідства є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив середньої тяжкості, який відповідно до частини першої статті 186 КК карається позбавленням волі на строк до чотирьох років.

Слідчий зазначив, що відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених пунктом 1 та пунктом 5 частини першої статті 177 КПК, а саме можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_2 не працює та не навчається, не має джерела доходу, раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення та перевиховання не стає.

Крім цього, у досудового слідства є підстави вважати, що підозрюваний може в подальшому незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчиняючи на них тиск та схиляючи до надання ними показів на його користь, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У судовому засіданні прокурор Київської місцевої прокуратури № 9 Лапшина О. В. подане клопотання підтримала та просили його задовольнити.

Підозрюваний та його адвокат проти задоволення клопотання заперечували та просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 52-а, кв.18 у період доби з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин. Підозрюваний зазначив, що у цій квартирі проживає його тітка, яка її орендує тривалий час. Крім цього зобов'язався виконувати покладені на нього обов'язки.

Прокурор заперечувала щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки підозрюваний уродженець м. Конотоп Сумської області, зареєстрований у м. Батурин Чернігівської області, а з його слів проживає у АДРЕСА_2. Проте його тітка не прибула у судове засідання, не висловила свою думку щодо проживання підозрюваного у квартирі під час домашнього арешту, а також не підтвердила, що вона є орендарем цієї квартири.

Розглянувши обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.

29.06.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100090007529 було внесено відомості, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статтею 186 КК. Цей факт встановлений на підставі витягу з кримінального провадження № 12016100090007529.

За правилами статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 176 КПК тримання під вартою є запобіжним заходом.

Згідно з частиною першою статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частина друга статті 177 КПК регламентує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 є раніше судимий та підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до чотирьох років.

Таким чином, слідчий суддя відповідно до вимог статті 178 КПК, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; наявність повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_2, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Отже, враховуючи мету і підстави клопотання про застосування забіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши матеріали справи та оцінивши в сукупності обставини, які встановленні у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки прокурор у судовому засіданні довів наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК.

Слідчий суддя констатує, що менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку в рамках даного кримінального провадження. ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а тому слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення даного клопотання, при цьому приймаючи таке рішення, враховує, що тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішення ЄСПЛ від 18 березня 2008 року у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, пункт 55), а тому тримання підозрюваного під вартою є необхідним для забезпечення його присутності в суді, та інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.

Слідчий суддя не вважає за доцільне застосовувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у зв'язку з відсутністю у підозрюваного житла у м. Києві.

Так, підозрюваний зазначив, що у квартирі АДРЕСА_2 проживає його рідна тітка, однак ця квартира їй не належить, а вона лише орендує її близько 16 років. Власник квартири підозрюваному не відомий.

Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ при розгляді клопотань щодо домашнього арешту слідчим суддям необхідно враховувати, що у ч. 5 ст. 181 КПК словосполучення «житло цієї особи» охоплює випадки, коли підозрюваний, обвинувачений: 1) є власником (співвласником) такого житла; 2) зареєстрований у такому житлі; 3) постійно або тимчасово проживає у такому житлі без реєстрації тощо.

При цьому правильною є практика слідчих суддів, які застосовують цей запобіжний захід у згаданих випадках, з'ясувавши при цьому думку власника житла (якщо він відомий) та оцінивши усі обставини в сукупності, у тому числі: міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання; наявність у нього родини і утриманців тощо (Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження).

Враховуючи те, що власник квартири АДРЕСА_2 невідомий, тітка підозрюваного ОСОБА_9, у судове засідання не прибула, не надала суду доказів оренди зазначеної квартири, проживання у ній та не висловила свою думку щодо можливості проживання підозрюваного у цій квартирі на час дії запобіжного заходу, а також враховуючи усі обставини у сукупності, у тому числі відсутність офіційного місця роботи, реєстрації та наявності житла у м. Києві, слідчий суддя не знаходить правових підстав для застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки підозрюваний на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та існує ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

У частині третій статті 183 КПК України зазначено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 182 КПК розмір застави визначається у ) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, у межах від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, його майновий стан, розмір завданої шкоди потерпілій та ризики, передбачені статтею 177 КПК, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, тобто 21 750 грн.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309 КПК, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Кобець Уляни Володимирівни, яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Лапшиною Ольгою Василівною, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100090007529 від 29 червня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статтею 186 КК - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі - строком до 28 серпня 2016 року до 19 години 35 хвилин.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 закінчується о 19 годині 35 хвилин 28 серпня 2016 року.

Розмір застави визначити у межах 15 мінімальних заробітних плат у сумі 21 750 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк УДК м. Києва, МФО 820019, депозитний рахунок 37319001004186, отримувач Солом'янський районний суд міста Києва, Код ЄДРПОУ 02896762, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду та прибувати до вказаних осіб негайно за викликом;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л. В. Шевченко