Рішення № 58685161, 29.06.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1,

суддів Боймиструка С.В., Григоренка М.П.,

секретар судового засідання Шептицька С.С.,

з участю представника

ПАТ «Європейський газовий банк» ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Зарічненського районного суду Рівненської області від 28 грудня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмети застави,

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 28 грудня 2015 року вказаний позов задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 28-010607 від 01.06.2007 року в розмірі 39 163,14 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 09.04.2015 року за офіційним курсом НБУ становить 920 738,54 гривень, звернуто стягнення на предмети застави, які належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках кожному і знаходиться за адресою: вул. Лісова(Стара),24а в с. Бутове Зарічненського району Рівненської області та складаються:

- предмети застави нерухомого майна: адміністративної будівлі, загальною площею 66,3 кв.м. яка належить заставодавцям в рівних частках кожному на підставі договору купівлі-продажу від 30 березня 2007 року; нежитлової будівлі кільцевої печі, загальною площею 699,3 кв.м., яка належить заставодавцям в рівних частках кожному на підставі договору купівлі-продажу від 30 березня 2007 року; будівлі пресовочної, загальною площею 256,6 кв. м., яка належить заставодавцям в рівних частках кожному від 30 березня 2007 року;

- предмети застави рухомого майна: кран козловий 2т, кран козловий 2т, автомат різки цегли СМ-678, прес формовочний СМ-294, глиномішалка СМ-447, вальці СМ-416, вальці СМ-696, вісім вагонеток сушильних, транспортер ТК-14, транспортер ТК-40, живильник, трансформаторна підстанція КТП-С- 160/10, ємкість під ПММ 5 м. куб., транспортер стрічковий 15м, вісім візків, зварювальний апарат ВД-ЗО1УЗ, транспортер стрічковий 10м, транспортер стрічковий 12м, заточний станок, лебідка подачі візків, циркулярка, бульдозер на ДТ-75.

Встановлено спосіб реалізації предметів застави шляхом продажу заставного майна на прилюдних торгах за початковою вартістю, визначеною субєктом оцінювання, в межах здійснення виконавчого провадження.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 6 090 гривень судового збору на користь держави.

Ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 11 березня 2016 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Зарічненського районного суду Рівненської області від 28 грудня 2015 року у даній справі залишено без задоволення.

________________

Справа № 561/549/15-ц Головуючий в суді І інстанції ОСОБА_6

Провадження № 22-ц 787/869/2016 Суддя-доповідач ОСОБА_1

Вважаючи рішення суду таким, що ухвалене за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, за їх недоведеності, ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що судом не перевірялась правильність наданих Банком розрахунків заборгованості, не досліджувалися первинні документи та надані ним квитанції про сплату платежів. Стверджує, що без такого дослідження неможливо достовірно встановити період прострочення боргу, суму заборгованості, і, відповідно нарахувати штрафні санкції. Зауважує, що судом не було визначено основних моментів у справі, а саме: яка сума кредиту була видана позичальнику і якою є сума загального подорожчання кредиту за весь період його користування. Вказує, що Банк, користуючись відсутністю у кредитному договорі сукупної вартості кредиту та абсолютного значення його подорожчання, здійснював зарахування платежів для погашення відсотків, а на погашення тіла кредиту платежі практично не зараховував. Наполягає на неправомірності стягнення неустойки, за договором у доларах США з огляду на те, що національною валютою України є гривня. Покликається на неправомірність нарахування штрафних санкцій у звязку з тим, що кредитний договір не розірваний, діє, і відповідно до п.3.3.3 Договору застосування штрафу є незаконним. Пояснює, що при укладенні Договору з Банком він не отримав усієї повної інформації про умови кредитування, сукупну вартість кредиту, чим порушено його права як споживача фінансової послуги та допущено порушення істотного дисбалансу прав та обовязків. Звертає увагу на порушення Банком вимог Постанови Правління Національного Банку України від 10.05.2007р. № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», і судом першої інстанції не дано цим обставинам належної оцінки. Вважає, що оскільки ним як позичальником протягом періоду користування кредитом постійно здійснювались виплати, то у відповідності з п. 3.2.5 кредитного договору він не погоджується з розміром відсоткової ставки та наполягає, що, сплативши Банку 60000 доларів США, повністю погасив суму кредиту (37500 доларів США) та відсотки (22 5000 доларів США). З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_4 заяви про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції не подавав, а тому, у відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та розяснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» рішення суду першої інстанції в частині позовних вимг до ОСОБА_4 апеляційним судом не перевіряється.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено: 01 червня 2007 року між ТзОВ «Європейський газовий банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 28-010607, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 37500 доларів США терміном повернення до 1 червня 2010 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % річних (далі кредитний Договір).

03.07.2007 року між ТзОВ «Європейський газовий банк» та ОСОБА_3 було укладено Угоду №1 до кредитного Договору, якою змінено редакцію п. 2.1. кредитного Договору щодо виду забезпечення виконання.

30.05.2008 року між кредитором та позичальником укладено Договір про внесення змін до кредитного Договору, яким викладено в новій редакції п.п. 1.1., 3.2.2. кредитного Договору, зокрема, щодо терміну повернення кредиту по 01.05.2011 року та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17%.

29.04.2011 року укладено договір про внесення змін до кредитного Договору, за яким викладено в новій редакції п.п.1.1. кредитного Договору, щодо надання банком позичальнику відновлювальної відкличної кредитної лінії в сумі 34360,25 доларів США зі строком повернення до 28.04.2014 року;

23.05.2012 року сторони уклади Договір про внесення змін до кредитного Договору за якими викладено в новій редакції п.п.1.1. кредитного Договору, щодо надання банком позичальнику кредиту у розмірі 34360,25 доларів США зі строком повернення до 10.05.2016 року.

При укладенні кредитного Договору між ТзОВ «Європейський газовий банк» (Застоводержатель) та ОСОБА_3, ОСОБА_4 (Заставодавці) укладено договір застави рухомого та нерухомого майна, яке належить відповідачам в рівних частках кожному і знаходиться за адресою: вул.Лісова (Стара), 24а в с. Бутове Зарічненського району Рівненської області (далі Договір застави).

Відповідно до п.2 Договору застави майно передане Заставодержателю, як забезпечення повернення кредитів, виданих за кредитним Договором № 28-010607 ОСОБА_3 та за кредитним договором № 29-010607, виданих ОСОБА_4

Згідно Договору застави, до складу заставного нерухомого майна входить:

- адміністративна будівля, одноповерхова, цегляна, загальною площею 66,3 кв.м. яка належить заставодавцям в рівних частках кожному на підставі договору купівлі-продажу від 30 березня 2007 року, вартістю 160892 грн;

- нежитлова будівля кільцевої печі, двоповерхова, цегляна, загальною площею 699,3 кв.м., яка належить заставодавцям в рівних частках кожному на підставі договору купівлі-продажу від 30 березня 2007 року, вартістю 284958 грн;

- будівля пресовочної, одноповерхова, цегляна, загальною площею 256,6 кв. м., яка належить заставодавцям в рівних частках кожному на підставі договору купівлі-продажу від 30 березня 2007 року, вартістю 33 454 грн.

До складу рухомого майна входить: кран козловий 2т, кран козловий 2т, автомат різки цегли СМ-678, прес формовочний СМ-294, глиномішалка СМ-447, вальці СМ-416, вальці СМ-696, вагонетки сушильні, транспортер ТК-14, транспортер ТК-40, живильник, трансформаторна підстанція КТП-С- 160/10, ємкість під ПММ 5 м. куб.,транспортер стрічковий 15м, візки, зварювальний апарат ВД-ЗО1УЗ, транспортер стрічковий 10м, транспортер стрічковий 12м, заточний станок, лебідка подачі візків, циркулярка, бульдозер на ДТ-75. Заставна вартість рухомого майна становить 187533,60 гривень.

За змістом п.8.4.3, п.8.4.8 Договору застави, заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмети застави відповідно до чинного законодавства України, у разі, коли в момент настання терміну виконання заставодавцями зобовязань, забезпечених предметом застави, вони не будуть виконані чи будуть виконані неналежним чином, достроково звернути стягнення на предмети застави у разі неналежного виконання заставодавцем будь-яких умов кредитних договорів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейський газовий банк» перейменовано на публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк».

У червні 2015 року ПАТ «Європейський газовий банк»в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» звернулось до суду з даним позовом, мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_3 порушив взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту згідно із встановленим графіком та сплати відсотків за користування кредитом у зв'язку із чим станом на 10 квітня 2015 року виникла заборгованість в сумі 39163,14 доларів США, яка складається: 20 647,62 дол. США тіло кредиту; 7 111,90 дол. США сума не сплачених відсотків за користування кредитом; 8 590,06 дол. США штраф відповідно до п. 3.3.3. кредитного Договору; 2 813,56 дол. США - пеня за порушення грошового зобов»язання. Посилаючись на те, що заборгованість за кредитним договором не погашена, банк просив задовольнити свої вимоги і в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 39163,14 доларів США, звернути стягнення на предмети застави нерухомого та рухомого майна.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 порушив умови кредитно - заставного договору, кошти надані банком у встановлений строк не повернув, тому дійшов висновку про звернення стягнення на предмети застави.

З таким висновком місцевого суду колегія суддів апеляційної інстанції погоджується.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно до ч.ч. 1, 3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 за кредитним Договором ПАТ «Європейський газовий банк» зверталось до суду з позовом. За рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 9 жовтня 2015 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь банку 22417,55 дол.США. Рішення набрало законної сили, є чинним.

Виходячи із системного аналізу ст. ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодавець) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 590 ЦК України).

Аналогічні положення закріплені в ст. ст. 19, 20 Закону України "Про заставу".

Право звернення стягнення на предмет застави законом пов'язується саме з фактом невиконання забезпеченого заставою зобов'язання в момент настання терміну виконання. Вказаний закон не пов'язує можливість звернення стягнення на предмет застави через неспівмірність суми заборгованості та вартості заставленого майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

За змістом ст.23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

У квітні 2015 року ПАТ «Європейський газовий банк» направив повідомлення заставодавцям з вимогою погасити борг за кредитним Договором. У повідомленні банк зазначив, що у разі невиконання вимог щодо повернення кредитних коштів банк використає право звернути стягнення на предмети застави.

З огляду на обставини справи, умови, визначені у кредитному Договорі та Договорі застави, враховуючи вимоги вищезазначеного законодавства, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у банка виникло право звернутись з вимогами про звернення стягнення на предмети застави.

Як видно з розрахунків заборгованості, наданих ПАТ «Європейський газовий банк» і наявних в матеріалах, сума заборгованості ОСОБА_3 перед банком за кредитним Договором від 01.06.2007 року станом на 10 квітня 2015 року становить 39163,14 доларів США,що складається з тіла кредиту - 20 647,62 дол. США; суми не сплачених в строк відсотків за користування кредитом - 7 111,90 дол. США; штраф відповідно до п. 3.3.3. кредитного Договору 8 590,06 дол. США; сума неустойки - 2 813,56 дол. США.

В своєму рішенні суд першої інстанції погодився з розміром заборгованості ОСОБА_3 перед банком за кредитним Договором.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що визначений банком розмір заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом є достовірним, відповідає умовам Договору та вимогам законодавства.

Разом з тим, на думку колегії суддів, рахунок штрафу в сумі 8 590,06 дол. США та розрахунок заборгованості за пенею в сумі 2 813,56 дол. США є незаконні.

Чинним законодавством встановлено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Дія Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій, пені за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами України.

Отже, пеня та інші штрафні санкції можуть обчислюватися і стягуватися лише в національній валюті України гривні.

Вимог колегії суддів апеляційного суду щодо надання розрахунку штрафу та пені у національній валюті позивач не виконав.

У звязку з наведеним, рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру заборгованості ОСОБА_3 за кредитним Договором, в рахунок погашення якої має бути звернуто стягнення на пердмети застави, слід змінити, визначивши суму боргу за кредитом в розмірі 27759 доларів США 52 цен., що в гривневому еквіваленті станом на 09.04.2015 року за офіційним курсом НБУ становить 652634 гривні 64 копійки і яка складається: 20 647,62 дол. США - борг по тілу кредиту; 7 111,90 дол. США - борг по відсотках за користування кредитом. Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів, які свідчить про отримання позичальником кредиту в сумі 71662,64 дол. США є обґрунтованими.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 37 500 дол.США.

Під час дії кредитного Договору кредитодавець та позичальник укладали додаткові угоди до кредитного Договору за яким змінювали строки повернення кредиту, відсоткову ставку, тобто за погодженням сторін проведилась реструтиризація боргу позичальника за кредитом. Як видно з Договору про внесення змін до кредитного Договору від 23.05.2012 року сторони погодили викласти в новій редакції п.п.1.1. кредитного Договору, суму боргу за кредитом у розмірі 34360,25 доларів США віднесено на борг за тілом кредиту та збільшено строк повернення коштів до 10.05.2016 року.

Тобто, борг за тілом кредиту збільшився у зв»язку з реструктуризацією боргу, а не у зв»язку з наданням позичальнику нових кредитних коштів у розмірі 34360,25 доларів США, як то зазначає позивач.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо відсутності у нього заборгованості за кредитом. ОСОБА_3 не спростовано розрахунок заборгованості, наданий банком. Підняття відсоткової ставки за кредитним Договором сторони обумовили, уклавши Договір про внесення змін до кредитного Договором від 30.05.2008 року, яким викладено в новій редакції п.п. 1.1., 3.2.2. договору кредиту, термін повернення кредиту по 01.05.2011 року та підвищено відсотки за користування коштами до 17% річних.Всі договори підписані як представниками банку так і відповідачем, права і обов'язки сторін визначені їх положеннями, тому твердження апелянта про вчинення в односторонньому порядку дії по підвищенню відсоткової ставки є необґрунтованим. Наведені доводи не спростовують факт наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором, умови договору щодо відсоткової ставки не оспорювалися і недійсними не визнавались.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції при визначенні способу реалізації предметів застави недотримано вимоги ч. 2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", а тому абзац третій резолютивної частини рішення щодо визначення способу реалізації предметів застави необхідно викласти у новій редакції.

Відповідно до ст.541 ЦК України солідарний обов'язок або солідана вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Виходячи з цієї норми закону, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково стягнув на користь банку судові витрати з відповідачів солідарно, а тому рішення в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням рішення про покладення обов'язку відшкодувати банку судові витрати з кожного відповідача окремо.

З врахуванням того, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права щодо визначенні розміру заборгованості, спосіб реалізації предметів застави визначено без врахування вимоги ч. 2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", а також у зв'язку з незаконним покладенням на відповідачів солідарного обов'язку відшкодування судових витрат, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Зарічненського районного суду Рівненської області від 28 грудня 2015 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором№ 28-010607 від 01.06.2007 року в сумі 27759(двадцять сім тисяч сімсот п»ятдесят дев»ять) доларів США 52 цен., що в гривневому еквіваленті станом на 09.04.2015 року за офіційним курсом НБУ становить 652634(шістсот п»ятдесят дві тисячі шістсот тридцять чотири) гривні 64 копійки і яка складається: 20 647,62 дол. США - борг по тілу кредиту; 7 111,90 дол. США - борг по відсотках за користування кредитом, звернути стягнення на користь публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» на предмети застави, які належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках кожному і знаходиться за адресою: вул. Лісова (Стара),24а в с. Бутове Зарічненського району Рівненської області і яке складається з наступних будівель, споруд та рухомого майна:

- адміністративної будівлі, одноповерхової, цегляної, загальною площею 66,3 кв.м., яка належить заставодавцям в рівних частках кожному на підставі договору купівлі-продажу від 30 березня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Зарічненського районного нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим номером 706, зареєстрованому в Державному реєстрі правочинів 30 березня 2007 року № 2000791, за ціною, вказаною у договорі застави від 1 червня 2007 року, 160 892 гривні;

- нежитлової будівлі кільцевої печі, двоповерхової, цегляної, загальною площею 699,3 кв.м., яка належить заставодавцям в рівних частках кожному на підставі договору купівлі-продажу від 30 березня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Зарічненського районного нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим номером 712, зареєстрованому в Державному реєстрі правочинів 30 березня 2007 року № 2000309, за ціною, вказаною у договорі застави від 1 червня 2007 року, 284958 гривень;

- будівлі пресовочної, одноповерхової, цегляної, загальною площею 256,6 кв. м., яка належить заставодавцям в рівних частках кожному на підставі договору купівлі-продажу від 30 березня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Зарічненського районного нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим номером 709, зареєстрованому в Державному реєстрі правочинів 30 березня 2007 року № 2000864, за ціною, вказаною у договорі застави від 1 червня 2007 року, 33454 грн. ;

- кран козловий 2т, кран козловий 2т, автомат різки цегли СМ-678, прес формовочний СМ-294, глиномішалка СМ-447, вальці СМ-416, вальці СМ-696, вісім вагонеток сушильних, транспортер ТК-14, транспортер ТК-40, живильник, трансформаторна підстанція КТП-С- 160/10, ємкість під ПММ 5 м. куб.,транспортер стрічковий 15 м, вісім візків, зварювальний апарат ВД-ЗО1УЗ, транспортер стрічковий 10 м, транспортер стрічковий 12 м, заточний станок, лебідка подачі візків, циркулярка, бульдозер на ДТ-75. Вартістю всього рухомого майна, вказана в договорі застави від 1 червня 2007 року, 234442 грн.

Звернути стягнення на предмети застави в межах 27759 (двадцять сім тисяч сімсот п»ятдесят дев»ять) доларів США 52 центів, що становить борг ОСОБА_3 за кредитним договором№ 28-010607 від 01.06.2007 року.

Встановити спосіб реалізації предметів застави шляхом продажу заставного майна на прилюдних торгах за початковою вартістю, визначеною суб»єктом оцінювання, в межах здійснення виконавчого провадження, з укладенням від імені Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем з правом отримання витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та з правом зняттям рухомого майна з обліку в органах ДАІ України, а також наданням Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 користь публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» судові витрати по справі в сумі по 3030 (три тисячі тридцять) гривень з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя Ковальчук Н.М.

Судді: Боймиструк С.В.

ОСОБА_8