Ухвала суду № 58684684, 01.07.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 01.07.2016 Справа № 554/5210/16-к

Справа № 554/5210/16-к

Провадження № 1-кс/554/5256/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 липня 2016 року м. Полтава

Октябрський районний суд міста Полтави у складі:

слідчого судді - Шевської О.І.,

при секретарі - Шевченко О.Г.

прокурора - Турчин Т.П.

слідчого- Пецяк Н.І.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника - адвоката - Гостіка Є.В.

розглянувши клопотання слідчого СВ Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області капітана поліції Пецяк Н.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтава, громадянина України, українця, освіта середня, не працюючого, одруженого, маючого малолітню дитину, проживаючого без реєстрації АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого:

- 04.06.1996 Ленінським районним судом м. Полтава за ст. 86-1, 44, 140 ч. 3 , 140 ч. 2, ст. 42 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 31.07. 1997 по постанові Полтавського районного суду Полтавської областівід 31.07.1997 року по ст. 5 Закону України Президента «про Амністію» від 26.06.1997

- 28.05.1999 Октябрським районним судом м. Полтава за ст. 140 ч.2, 145 ч. 1, 42 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна. Звільнений 18.06.1999 року по відбуттю покарання.

- 23.11.2000 Октябрським районним судом м. Полтава за ст.140 ч.2, 215 -3 ч.2, 42 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією ? майна. Звільнився 23.11.2002 року по відбуттю строку покарання

- 13.10.2004 Октябрським районним судом м. Полтава за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, 70 КК України до 3 років позбавлення волі.

- 05.03.2005 Київським районним судом м. Полтава за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року позбавлення волі, ст. 70 ч. 4 приєднано 2 роки позбавлення волі по вироку Октярського районного суду м. Полтава від 13.10.2004, остаточно засуджений до 3 років пзбавлення волі. Звільнився 07.08.2006 по постанові Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 31.07.2006 ст. 81 КК України - умовно-достроково не відбутий термін 11 місяіців 11 днів.

-14.06.2007 Ленінським районним судом м. Полтава по ст. 185 ч. 3 69 КК України . ШРАФ 1700 гривень.

- 02.02.2009 Октябрським районним судом м. Полтава за ст. 122 ч.1, ст. 185 ч. 3, ст. 70 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнився 03.12.2011 по відбуттю покарання.

- 09.04.2013 Ленінським районним судом м. Полтава за ст. 185 ч. 2 КК України, до 1 року 6 місяців позхбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном 1 рік

- 10.07.2013 року Ленінським районним судом м. Полтава за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі.

- 10/ 05.09.2013 Апеляційним судом Полтавьської області за ст. 186 ч. 2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі.

- 26.02.2014 Октябрським районним судом м. Полтава за ст. 162 ч.1, ст. 185 ч.2, ст. 185 ч. 3, 289 ч. 2, ст. 70 ч.1, ст. 72 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією ? майна. На підставі ст. 70 ч.4 КК України приєднано 6 місяців позбавлення волі по вироку Ленінським районним судом м. Полтава від 10.07.2013. Остаточно засуджений до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ? майна. По визначенню Апеляційного суду Полтавської області від 13.05.2014 ст. 289 ч. 2 КК України відмінена, а справа в цій частині закрита за недоказаністю, рахувати засудженим по ст. 162 ч.1, 185 ч. 2, 185 ч. 3, ст. 70 ч. 1 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч.4 КК України приєднано 6 місяців позбавлення волі по вироку Ленінським районним судом м. Полтава від 10.07.2013, остаточно рахувати засудженим до 5 років позбавлення волі. Звільнився згідно Закону України «Про внесення змін до КК України» від 26.11.2015 року, ст. 72 ч.5 КК України та Ухвали Ордженікідзівського районного суду м. Харків від 26.01.2016 року зараховано час попереднього ув'язнення з 30.01.2013 пол 13.05.2014 з «30» січня по «13» березня 2016. Звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 7 місяців 13 днів Ордженікідзівським районним судом м. Харків від 04.03.2016.

- 13.05.2014 Октябрським районним судом м. Полтава за ст. 185 ч.3, 162 чв.1, 185 ч.2 , 70 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за матеріалами досудового розслідування № 12015170040001478, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.04.2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області капітан поліції Пецяк Н.І. звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. У клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

Досудовим слідством встановлено, що 20.04.2016 року в період часу з 16.00.год. по 16.10 год. ОСОБА_1, маючи не зняту та не погашену в законному порядку судимість за корисливі злочини, повторно, в період умовно - дострокового звільнення, перебуваючи по вул Грушевського, 4 в м. Полтава, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, шляхом пошкодження замка в дверях автомобіля НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, таємно викрав майно останнього, а саме: автомагнітолу «JVC», вартістю 1000 гривень, флешку на 1 гігабайт, вартістю 25 гривень, зі слів потерпілого ОСОБА_4, ноутбук, «acer Е1-531G-В9606 G75 Маks MFG Date 2012/12/13 S/N NXM7ВEU0022500A86F1601, SNID НОМЕР_6, з акумуляторною батареєю, та зарядним пристроєм вартістю 2 450 гривень, який знаходився в сумці вартістю 150 гривень, згідно висновку товарознавчої експертизи № 12016170040002220/1 від 14.06.2016 року, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 3625 гривень. З викраденим з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність повторно, 15.05.2016 року близько 09.30 год. ОСОБА_1, в період умовно - дострокового звільнення, перебуваючи по вул. Грушевського, 4 , м. Полтава, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, шляхом підбору ключа до автомобіля ВАЗ 2105 державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5, викрав майно останнього, а саме: планшет «Lenovo DOLBY DIGITAL PLUS" модель «Idea TabA 1000 F номер зборки «Ф1000F A412 0184 140609 ROW», серійний номер НОМЕР_7», вартістю 980 гривень, згідно висновку товарознавчої експертизи № 12016170040002220/1 від 14.06.2016 року, в якому знаходилася карта пам'яті на 16 гігабайт «Transcend», вартістю 145 гривень, мобільний телефон «Lenovo», вартістю 1000 гривень, в якому було дві СІМ карти оператора «Київстар» одна вартістю 40 гривень на загальну суму 80 гривень, та карта пам'яті на 4 гігабайти вартістю 100 гривень мобільний телефон «Соні Іксперія», вартістю 1000 гривень, в якому знаходилася СІМ картка оператора «Київстар» вартістю 40 гривень, навігатор «Піонер», вартістю 1300 гривень, зі слів потерпілого, чим завдав ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 4645 гривень, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно, в період часу з 20.00 год. 28.05.2016 року по 04.00 год. 29.05.2016 року, ОСОБА_1 в період умовно - дострокового звільнення, перебуваючи по вул. С.Фронту між будинками № 34 та 32 А в м. Полтава, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, шляхом розбиття скла в задніх правих дверках автомобіля НОМЕР_3, який належить ОСОБА_6, викрав майно останнього, а саме: відео реєстратор, вартістю 300 гривень, перфоратор «БОШ», бувший у користуванні, вартістю 1500 гривень, рюкзак, матеріальної цінності для потерпілого не представляє, в якому знаходився молоток бувший у користуванні вартістю 20 гривень, викрутка христова, вартістю 20 гривень, пласкогубці, вартістю 30 гривень, чорну сумку з тканини вартістю 50 гривень, картонну коробку яка матеріальної цінності не представляє, в якій знаходилося 50 ключів з кольоровими бірками, один вартістю 30 гривень на загальну суму 1500 гривень, портативну акумуляторну батарею МІ 10400 вартістю 600 гривень, зі слів потерпілого, розходні матеріали для підключення до мережі «Інтернет», а саме: 5 штук - пігтейл оптичний вартістю 150 гривень, 5 ключів вартістю 150 гривень, 29 пластикових хомутів вартістю 12 гривень, 400 штук гільз термоусадочних вартістю 160 гривень, два конвектори RG-45 вартістю 8 гривень, відгалужувач абонентський «Datix T-224 DS» вартістю 24 гривні, 50 штук F-F конекторів вартістю 150 гривень, на загальну суму 625 гривень, згідно висновку товарознавчої експертизи № 12016170040002220/1 від 14.06.2016 року, чим завдав матеріальної шкоди ОСОБА_6 на загальну суму 4645 гривень, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно, в період часу з 18.00 год. 30.05.2016 року по 08.00 год. 31.05.2016 року ОСОБА_1 в період умовно - дострокового звільнення, перебуваючи по вул. Грушевського, 16 в м. Полтава, біля №1 під'їзду, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, шляхом пошкодження замка в дверях автомобіля НОМЕР_4, який належить ОСОБА_7, викрав майно останнього, а саме: бувші у користуванні сонцезахисні окуляри вартістю 50 гривень, три комплекти ключів, вартістю 300 гривень, бувші у користуванні, радіопередавач, вартістю 150 гривень, силіконовий балончик вартістю 40 гривень, новий балончик з фарбою, вартістю 50 гривень, гроші в сумі 10 гривень, зі слів потерпілого, автомобільну магнітолу «Піонер» вартістю 380 гривень, згідно висновку товарознавчої експертизи № 12016170040002220/1 від 14.06.2016 року, чим завдав Потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 980 гривень, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Продовжуючи свою злосчинну діяльність повторно, в період часу з 17.10 год. по 17.40 год. 02.06.2016 року, ОСОБА_1 в період умовно - дострокового звільнення, перебуваючи по вул. Грушевського, між будинками № 4 та № 6 в м. Полтава, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, шляхом пошкодження замка в дверях водія з автомобіля НОМЕР_5, який належить ОСОБА_8, викрав майно останнього, а саме : підставку для планшету вартістю 220 гривень, планшет, «Huawei model S7-913 Rated sv=2Amax CE 0168, ІМЕЙ НОМЕР_8, вартістю 1100 гривень, згідно висновку товарознавчої експертизи № 12016170040002220/1 від 14.06.2016 року, в якому знаходилася СІМ картка оператора «Київстар» вартістю 20 гривень, на рахунку якої були гроші в сумі 44 гривні, карта пам'яті на 2 гігабайти вартістю 70 гривень, та гроші в сумі 130 гривень, зі слів потерпілого, чим завдав ОСОБА_8, матеріальної шкоди на загальну суму 1588 гривень, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав в ньому наведених та ризиків передбачених ст. 177 КПК України

Прокурор клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Адвокат в судовому засіданні просив не застосовувати запобіжний захід пов»язаний з триманням під вартою, а застосувати домашній арешт. Також вважає клопотання необгрунтованим з огляду на попередню кваліфікацію злочину, наголосив на тому, що його підзахисний визнав свою вину та не збирається переховуватися від органів судового розслідування та впливати на свідків. А також зазначив те, що його підзахисний має хронічні захворювання та має сплачує аліменти на утримання малолітнього сина.

Підозрюваний вину визнає, просив суд застосувати більш м»який запобіжний захід не пов»язаний з триманням під вартою.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного - ОСОБА_1 в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 193,196-197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під варто ю в Полтавській установі виконання покарань № 23 УДПТС України в Полтавській області у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, який обчислювати у відповідності до приписів ст. 209 КПК України з 19 год. 00 хв. 01.07.2016 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 30.09.2016 року, до 19 год. 00 хв.

Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) мінімальних заробітних плат , що становить 29 000 (двадцять дев»ять тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області, р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя О.І. Шевська