Рішення № 58684415, 30.06.2016, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/5259/15-ц

Провадження № 2/552/616/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2016 року Київський районний суд м. Полтави в складі: судді Миронець О.К., за участю секретаря судового засідання Ваніної Ю.А. представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Київського районного суду м. Полтави цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк» та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Дельта банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 і просить суд в рахунок виконання основного зобовязання щодо оплати заборгованості за кредитним договором у розмірі 423666,57 гривень звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру №58, загальною площею 96,8 кв.м., яка знаходиться за адресою м. Полтава, вул. Артема, 5, шляхом визнання права власності на неї за Публічним акціонерним товариством «Дельта банк».

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до договору від 20.05.2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк»» та ПАТ «Дельта банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором ПАТ «Дельта банк» набув прав вимоги як кредитор щодо боргу ОСОБА_3. Оскільки ОСОБА_3 не виконує умови кредитного договору від 28.02.2008 рокуякий він уклав з ПАТ "Кредитпром банк" у нього утворилася заборгованість у розмірі 423666,57 гривень.

Відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ «Дельта банк» про визнання недійсним іпотечного договору №20/21/101/08 від 29.02.2008 року. Свій позов обґрунтовує тим, що він не підписував даний іпотечний договір і на підтвердження своїх вимог має намір заявляти клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити, в задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та пояснив суду, що позивачем не надано доказів, які підтверджують позовні вимоги, а саме не надано оригінал іпотечного договору від 29.02.2008 року, що в свою чергу виключає можливість звернення стягнення на майно. Просив задовольнити зустрічний позов відповідача.

Суд заслухавши сторони та дослідивши надані докази встановив наступне.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 28.02.2008 року між ВАТ «Кредитпромбанк»» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір відповідно до якого останній отримав кредит в сумі 460000 гривень на строк до 28.02.2023 року.

20.05.2013 року між ПАТ «Дельта банк» та ПАТ «Кредитпромбанк»» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги.

Позивачем заявлено позовну вимогу до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1. На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на іпотечний договір №20/21/01/08-Склв від 29.02.2008 року згідно з умовами якого у випадку невиконання ОСОБА_3 умов кредитного договору кредитор має право звернути стягнення на предмет іпотечного договору, а саме на квартиру АДРЕСА_1. Відповідач в судовому засіданні заперечував проти того, що він укладав та підписував вищевказаний договір.

Відповідно до ухвали суду від 15.04.2016 року було зобовязано ПАТ «Дельта банк» надати оригінали іпотечного договору №20/21/01/08-Склв від 29.02.2008 року для проведення почеркознавчої експертизи. Дана ухвала суду не виконана.

Суд дослідивши матеріали справи приходить до висновків, що позивачем не доведено позовних вимог, оскільки правовою підставою для задоволення вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки є іпотечний договір, оригінал якого суду не наданий. Тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову за недоведеністю.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» суд встановив наступне.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Свій зустрічний позов ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що він не підписував та не укладав іпотечний договір №20/21/01/08-Склв від 29.02.2008 року. Отже, оскільки позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 посилається на ту обставину, що він не підписував та не укладав іпотечний договір, тобто правочин не вчиняв, отже позовна вимога не підлягає до задоволення, оскільки вимога про визнання правочину недійсним може бути заявлена лише до правочину який вчинено сторонами.

В звязку з відмовою в задоволенні зустрічного позову судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.60, 213, 215 ЦПК України, суд,

-

ВИРІШИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» в задоволенні позову за недоведеністю.

Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні зустрічного позову.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційного скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя О.К. Миронець