Ухвала суду № 58683305, 02.07.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 165/665/14-к Провадження №11-кп/773/295/16 Головуючий у 1 інстанції:Василюк А.В. Категорія:ч. 1 ст. 115 КК України. Доповідач: Силка Г. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2016 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Силки Г.І.,

суддів Польового М.І., Оксентюка В.Н.,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальне провадження № 12013020050001315 за апеляціями обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 на вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 20 листопада 2014 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює, проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, судимий вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 листопада 2006 року за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років шість місяців, звільнений 07 травня 2013 року по відбуттю строку покарання,

обвинувачено у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 7, 13 ч. 2 ст. 115 КК України

прокурора - Жирицького Р.М.,

захисника ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить скасувати вирок Нововолинського міського суду від 20 листопада 2014 року та постановити новий, яким його виправдати.

Вказує, що судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки при ухваленні вироку порушена таємниця нарадчої кімнати. Зазначає, що суд не дав належної оцінки зібраним у провадженні доказам, унаслідок чого безпідставно його засудив до пятнадцяти років позбавлення волі. Вказує, що протокол обшуку за місцем його проживання складено у супереч закону, оскільки один із понятих перебував у стані алкогольного спяніння та не міг реально оцінювати ситуацію, а інша понята, яка є його сусідкою, в суді підтвердила, що не бачила ніяких слідів крові на одязі.

Показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є неправдивими, оскільки вони є агентами міліції і його оговорили. Зазначає, що тілесні ушкодження потерпілим заподіяв ОСОБА_7, а ОСОБА_6 є його співмешканкою і таким чином його захищає.

Зразки крові, наявні у матеріалах провадження є підробленими, оскільки вони у нього не відбиралися.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 вказує на необґрунтованість, незаконність і невмотивованість вироку суду. Зазначає, що судом ненадано належної оцінки доказам та не вирішено питання їх допустимості, висновки викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та допущені істотні порушення норм кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Просить вирок суду, яким засуджено ОСОБА_2 скасувати та ухвалити виправдувальний вирок за недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень останнім.

02 липня 2016 року обвинувачений ОСОБА_2 і його захисник ОСОБА_8 подали зміни і доповнення до своїх апеляційних скарг, в яких просять скасувати вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 20 листопада 2014 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 20 листопада 2014 року ОСОБА_2 засуджено:

- за ч. 1 ст. 115 КК України - у виді позбавлення волі на строк дванадцять років;

- за ч. 2 ст. 15, п. 13 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк чотирнадцять років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років.

Міру запобіжного заходу засудженому залишено попередню тримання під вартою.

Постановлено строк відбування покарання рахувати з часу проголошення вироку, а саме з 20 листопада 2014 року, зарахувавши до строку покарання його попереднє ув'язнення з 16 грудня 2013 року по 19 листопада 2014 року включно, із розрахунку одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.

За проведення судових експертиз з ОСОБА_2 стягнуто 2 598 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто вісім) грн. судових витрат в дохід держави.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Нововолинської центральної міської лікарні 1 940 (одну тисячу дев'ятсот сорок) грн. 15 коп. на відшкодування витрат на лікування ОСОБА_9 і ОСОБА_10, шляхом зарахування до місцевого бюджету м. Нововолинська Волинської області.

Вироком вирішено долю речових доказів.

Цим вироком ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він 16 грудня 2013 року, близько 02:00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу нічного клубу "Донбас", що по вул. Луцькій, 1 у м. Нововолинську, під час словесного конфлікту з ОСОБА_9, який раптово виник на ґрунті особистих неприязних стосунків, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер своїх дій, керуючись метою протиправного заподіяння смерті останньому, умисно наніс йому один удар ножем в ділянку живота, спричинивши ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення живота проникаючого у черевну порожнину з повним пересіченням лівої шлункової артерії, гепатодуональної зв'язки кишківника і порожнистої вени печінки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до настання смерті потерпілого.

Після скоєння умисного вбивства ОСОБА_9, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в тому ж місці, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій, керуючись метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_10, з метою помсти, умисно наніс останньому один удар ножем в грудну клітку, спричинивши останньому колоторізане поранення грудної клітки з права, з пошкодженням діафрагми та печінки, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, після чого, вважаючи доведеним свій умисел до кінця, зник з місця події. Своєчасно надана ОСОБА_10 кваліфікована медична допомога врятувала потерпілому життя і запобігла настанню смерті.

Заслухавши суддю доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав доводи апеляційних скарг із поданими змінами і доповненнями, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_3, які апеляційні скарги підтримали, просять скасувати вирок Нововолинського міського суду від 20 листопада 2014 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, потерпілу ОСОБА_5 та прокурора, які заперечили скарги, вважаючи вирок суду законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, провівши частково судове слідство, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинне бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Згідно ст. 367, 371 КПК України, суд ухвалює вирок іменем України безпосередньо після закінчення судового розгляду. Вирок ухвалюється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Під час ухвалення вироку ніхто немає права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснив судовий розгляд. Суд вправі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу. Під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні.

Суд першої інстанції, ухвалюючи вирок, яким засудив ОСОБА_2 ці та інші вимоги кримінального процесуального закону під час розгляду кримінального провадження в повній мірі не виконав, допустив порушення процесуального закону, яке йому перешкодило ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_2 в апеляційній скарзі та його захисника ОСОБА_3 в доповненні до скарги про те, що суддями Василюком А.В. і ОСОБА_11 під час ухвалення вироку було порушено таємницю нарадчої кімнати, оскільки останні ходили в приміщенні суду, виходили на вулицю та розмовляли по телефону, підтверджуються показаннями свідків.

Так, свідок ОСОБА_12Ф в суді апеляційної інстанції показала, що 20 листопада 2014 року вона знаходилася в коридорі Нововолинського міського суду, очікуючи проголошення вироку щодо ОСОБА_2 Під час ухвалення вироку з нарадчої кімнати вийшов суддя Василюк А.В. з телефоном з приміщення суду на двір та розмовляв біля 10 хвилин, а суддя Свередюк А.В. залишив нарадчу кімнати та з телефоном в руках пішов на другий поверх.

Свідок ОСОБА_13 підтвердив, що він бачив, як суддя Василюк А.В., приблизно через 10 хвилив після видалення суду до нарадчої кімнати, ішов по коридору суду зі сторони чергового до нарадчої кімнати.

Будь-яких доказів того, що показання цих свідків є неправдивими апеляційним судом не встановлено, не надано таких доказів і іншими учасниками кримінального провадження.

Крім того, потерпіла ОСОБА_5 в апеляційному суді підтвердила, що дійсно, свідки ОСОБА_12 і ОСОБА_13 20 листопада 2014 року знаходилися у Нововолинському міському суді, очікуючи проголошення вироку.

Тому, колегія суддів вважає, що місцевий суд, ухвалюючи судове рішення щодо ОСОБА_2 порушив таємницю нарадчої кімнати.

Крім того, в супереч п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, місцевий суд, ухвалюючи вирок щодо ОСОБА_2 та призначаючи йому покарання, в резолютивній частині судового рішення не зазначив частину статті закону України про кримінальну відповідальність за яким останнього засуджено.

Зазначені порушення, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України є істотними, оскільки вони перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення та такими, які відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення в частині засудження ОСОБА_2 і призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Оскільки підлягає скасуванню вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 20 листопада 2014 року, то підлягає скасуванню і ухвала цього ж суду від 03 червня 2015 року, якою виправлено описки в резолютивній частині вироку.

Під час нового розгляду кримінального провадження місцевому суду необхідно повно і всебічно, з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, провести судовий розгляд у межах висунутого обвинувачення та постановити рішення, яке б відповідало вимогам ст. 370, 374 КПК України.

Виходячи з вимог ст. 407, 409, 415 КПК України, при скасуванні судового рішення з направленням справи на новий розгляд у місцевий суд, суд апеляційної інстанції немає права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достатність чи недостатність доказів, перевагу одних доказів над іншими, застосування судом того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, тому доводи обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_8 в апеляційних скаргах з наведених питань підлягають перевірці при новому судовому розгляді.

Оскільки, при постановленні вироку, місцевий суд залишив ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили запобіжний захід тримання під вартою, то, скасовуючи вирок і призначаючи новий розгляд, апеляційний суд, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 419 КПК України, вирішує питання запобіжного заходу обвинуваченому.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів, а також існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення інших кримінальних правопорушень, можливість перешкоджання кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків і потерпілих, ймовірність переховування від суду, що свідчить про те, що жоден із більш мяких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам, тому доцільно продовжити ОСОБА_2 запобіжний захід тримання під вартою, обраний місцевим судом, на 60 днів по 30 серпня 2016 року включно.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 31 КПК України та те, що в Нововолинському міському суді Волинської області на даний час відсутня необхідна кількість суддів (судді Василюк А.В. і ОСОБА_11 розглядали дане кримінальне провадження, а судді Ференс-Піжук О.Р. та Ушаков М.М., Галушка О.Г. вирішували питання щодо обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченому) для розгляду цього кримінального провадження, тому дане кримінальне провадження слід направити на розгляд в Ковельський міскрайонний суду Волинської області, який є найбільш територіально наближеним до Нововолинського міського суду Волинської області.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги з доповненнями і змінами обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 20 листопада 2014 року щодо ОСОБА_2 в частині його засудження та ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 03 червня 2015 року скасувати та призначити новий розгляд в Ковельському міськрайонному суді Волинської області.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, обраний місцевим судом, продовжити на 60 днів по 30 серпня 2016 року включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді