Вирок № 58683303, 02.07.2016, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 274/450/14-к

Провадження № 1-кп/0274/139/14

02.07.2016 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого-судді Вельмик А.Є., з участю секретаря Слабик О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бердичева кримінальне провадження №274/450/14-к по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 -Іванівська АДРЕСА_1, учасника бойових дій, раніше не судимого:

за ч. 2 ст. 297, ч. 2 ст. 407, ч. 3 ст. 407 КК України,

за участю :

прокурорів Кухарчука С.П.; Молота Д.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 14.12.2013 приблизно о 15 год. 00 хв. перебуваючи на території міського кладовища, що знаходяться за адресою: вул. Пушкіна, 105 в м. Бердичеві, побачив могилу навколо якої знаходилась могильна загорожа, яка складалась із восьми чавунних стовпчиків. В цей час у нього виник намір на незаконне заволодіння вищевказаними предметами, що знаходились на могилі, з метою послідуючого їх збуту.

Після чого ОСОБА_1 реалізовуючи свій злочинний намір, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, з метою послідуючого збуту чавунних стовпчиків, та отримання матеріального прибутку, тобто з корисливих мотивів, з місця поховання гр. ОСОБА_3 таємно викрав вісім чавунних стовпчиків, загальною вагою 70 кг., вартість 1 кг. чавуну становить 1 грн. 70 коп., загальною вартістю 170 грн., чим здійснив наругу над могилою, що виразилась в незаконному заволодінні предметом, що знаходились на могилі ОСОБА_3

Крім того, 19 червня 2014 року солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, Бердичівським об'єднаним міським військовим комісаріатом Житомирської області на підставі указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №454 від 06 квітня 2014 року та в той же день солдата ОСОБА_1 направлено для проходження військової служби до військової частини -польова пошта В3231, та відповідно до ст.ст.2,4, 24 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу" останній вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

В подальшому, наказом командира військової частини - польова пошта В 3231 № 116 від 04 вересня 2014 року, солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини з 21 червня 2014 року та призначено на посаду майстра взводу матеріально- технічного забезпечення першого гаубичного самохідно-артилерійського дивізону.

Відповідно до вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, обов"язком солдата ОСОБА_1 є захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, він зобов"язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України за законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов"язок, виконувати службові обов"язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Згідно вимог ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов"язків, вимог військових статутів, та зобов"язує додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, наказів командирів.

Наказом командира військової частини - полова пошта В 3231 № 140 від 08 жовтня 2014 року солдат ОСОБА_1 09 жовтня 2014 року направлений у відпустку, з якої мав прибути до військової частини - польова пошта В 3231 23 жовтня 2014 року.

Однак, солдат ОСОБА_1, під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях.

Так, солдат ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем військової частини - польова пошта В 3231, в порушення ст.ст.17,65 Конституції України, ст.ст.11,16 Статуту внутрішньої служби збройних Сил України, ст.ст.3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, маючи об"єктивні можливості для проходження вйськової служби, діючи з прямим умислом та з метою ухилення від проходження військової служби, без дозволу командування військової частини та поважних причин 23 жовтня 2014 року не з"явився вчасно на службу з відпустки до військової частини - польова пошта В3231, що дислокується за адресою: Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Червона Гора, на ранкове шикування о 08 год. 00 хв. не з'явився, та до 04 листопада 2014 року проводив час на власний розсуд, службові обов'язки не виконував.

04 листопада 2014 року солдат ОСОБА_1 з'явився до військової частини - польова пошта В3231 та приступив до виконання службових обов'язків.

Також згідно наказу командира військової частини - польова пошта В3231 №208 від 26 грудня 2014 року солдат ОСОБА_1 вибув у щорічну основну відпустку за 2014 рік з 27 грудня 2014 року по 10 січня 2015 року за місцем свого проживання.

Однак, солдат ОСОБА_1 під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів повторно вирішив стати на злочинний шлях.

Так, ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем військової частини - польова пошта В3231, в порушення ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби збройних Сил України, ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, маючи об'єктивні можливості для проходження військової служби, діючи з прямим умислом та з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без дозволу командування військової частини та без поважних причин 12 січня 2015 року повторно не з'явився вчасно на службу до військової частини - польова пошта В3231, що дислокується за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Червона Гора, 1, та до 20 листопада 2015 року проводив час на власний розсуд, службові обов'язки не виконував.

20 листопада 2015 року солдат ОСОБА_1 з'явився до військової частини - польова пошта В3231 та приступив до виконання службових обов'язків.

Кримінальна відповідальність за вчинення злочинів, у вчиненні яких визнається винуватим ОСОБА_1, передбачена ст.ст 297 ч.2, 407 ч.2, 407 ч.3 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 297 ч.2, 407 ч.2, 407 ч.3 КК України визнав повністю, та показав, що не пам»ятає ні дати, ні року, він пішов на кладовище по вул..Пушкіна в м.Бердичеві. Біля однієї із могил відбив чавунні стовпчики, які склав у сумку та заніс у багажник автомобіля на якому приїхав. Вказаний автомобіль «Жигуль» червоного кольору, належить його батькові. Точно не пам»ятає, але приблизно викрав 6 стовпчиків. Мав намір їх продати на металолом. Коли приїхав до дому, його затримали працівники міліції. Під час вчинення злочину був в стані алкогольного сп»яніння. У вчиненому розкаюється. Також в 2014 році звернувся у Бердичівський військомат із наміром проходити військову службу. Пройшов обстеження та через два тижні йому прийшла повістка. Після цього його відправили у Житомир. Звіти у Чернігівську область, а потім в учбовий центр Явір, де він прийняв військову присягу. Потім проходив службу у військовій частині в м.Бердичеві. Номер частини не пам»ятає. Через деякий час йому запропонували виїхати в АТО. Він не відмовився, куди був відряджений 23 липня 2014 року, де загалом перебував 75 днів. Прибув назад у військову частину в м.Бердичів, продовжував службу. 23 жовтня 2014 року, коли проносив через КПП пляшку горілки, то вона випала та розбилась в присутності командира. Він злякався і втік з військової частини. Повернувся, бо йому зателефонували, пообіцявши, що буде все добре. У військову частину повернувся 4 листопада 2014 року. Продовжував службу. В подальшому під час допиту обвинувачений стверджував, що залишив військову частину, так як постійно ходив в наряди і йому було важко, чи була розбита пляшка горілки на КПП, точно не може стверджувати. Також в кінці 2014 року йому надали чергову відпустку. Однак він з відпустки у військову частину не повернувся, обов»язки військовослужбовця не виконував, вирішив підзаробити. З цією метою став працювати на гаражах у підприємця, потім загуляв, почав вживати спиртне. Через який час, і коли повернувся до військової частини не пам»ятає, мабуть в листопаді 2015 року. З приводу його відсутності командирам нічого не пояснював, вважав, що його ніхто не буде слухати. Крім того боявся повертатися у військову частину, так як думав, що на нього сердиті інші військовослужбовці, боявся їх, що можуть йому помститися, тому повернувся через тривалий час, коли вони вже були демобілізовані. У вчиненому розкаюється.

Вина обвинуваченого у вчиненні злочину стверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

По епізоду незаконного заволодіння предметами, з місця поховання вина обвинуваченого доводиться наступними доказами.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 14.12.2013 року, ОСОБА_4 повідомив, що невідома особа в період часу з жовтня 2013 року по 14.12.2013 року пошкодила могилу його батька ОСОБА_3, шляхом викрадення чавунних стовпчиків з могили. (т.1 а.п. 11).

Згідно протоколу огляду місця події від 14.12.2013 року та ілюстрованої таблиці до нього біля прибудинкової території будинку № 3 по вул. Н.-Іванівська в м. Бердичеві виявлений легковий автомобіль НОМЕР_1 червоного кольору. Всередині багажника даного автомобіля знаходились ножівка для різання металу, сокира, молот, лопата, різні гайкові ключі, домкрат, запасне колесо, ганчірка, два амортизатора. Також в багажнику знаходилась спортивна сумка, всередині якої 8 чавунних стовпчиків. Зафіксовано детальний вигляд восьми чавунних стовпчиків; загальний вигляд місця поховання гр. ОСОБА_3, яке знаходиться на недіючому кладовищі в м. Бердичеві по вул. Пушкіна, 105 та детальний вигляд залишку стовпчика, що виступає над бетонною основою (т.1 а.п. 12-16).

Висновком, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп"яніння, встановлено, що 14.12.2013 року гр. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп"яніння (3,36%) (т.1 а.п. 20).

Згідно довідки ТОВ "УкрметалЕЛ" вартість відходів та брухту ливарного чавуну, становить 1,700 грн. за одну тону ( а.п.29, т.1).

Відповідно до акту зважувння від 17.12.2013 року вага 8 стовпчиків з чорного металу становить 70 кг. (т.1 а.п. 30).

Автомобіль ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_2 в середині якого знаходяться інструменти та спортивна сумка в середині якої знаходилось вісім чавунних стовпчиків пофарбованих у чорний колір визнані постановою слідчого від 28.12.2013 року речовими доказами. (т.1 а.п. 31).

Під час слідчого експерименту, що зафіксовано протоколом та фототаблицею до нього від 14.01.2014 року, ОСОБА_1 вказав на ділянку дороги поруч з автошколою, та пояснив, що 14.12.2013 року залишив там свій автомобіль в той час коли ходив на кладовище шукати металобрухт; вказав на вхідні ворота до кладовища розташованого по вул. Пушкіна, 105 в м. Бердичеві та вказав, що саме на даному кладовищі зробив наругу над могилою гр. ОСОБА_3, пошкодивши та заволодівши чавунними стовпчиками з огорожі поховання. (т.1 а.п. 55-58).

По епізоду нез"явлення ОСОБА_1 вчасно на службу, його вина доводиться наступними дослідженими доказами.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що працює у військовій частині п/п В 3231 заступником командира батареї по роботі із особовим складом. Обвинуваченого знає по роботі. На вказаній посаді з грудня 2013 року. Пам»ятає, що 23 жовтня 2014 року солдат ОСОБА_1 мав повернутися із відпустки, але не з»явився. З приводу цього була складена довідка про самовільне залишення ним військової частини, яка була направлена оперативному черговому восьмого армійського корпусу. Обвинувачений повернувся 4 листопада 2014 року. Вона особисто зв»язувалась по телефону із батьком обвинуваченого, повідомляла про необхідність повернутися на службу ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що проходить службу у військовій частині п/п В 3231 на посаді командира відділення. З 23.10.2014 року по 04.11.2014 року ОСОБА_1 був незаконно відсутній у військовій частині. Він мав повернутися з відпустки 23.10.2014 року. На той час він виконував обов»язки командира, тому йому доповіли про відсутність ОСОБА_1 В свою чергу він доповів вищому командуванню. В період відсутності ОСОБА_1 не відповідав на телефонні дзвінки, дома нікого не було.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини польова пошта В 3231 № 116 від 04.09.2014 року ОСОБА_1 призвано та зараховано до особового складу частини, на всі види забезпечення, зараховано на котлове забезпечення частини з 21 червня 2014 року і призначено на посаду - майстра взводу матеріально-технічного забезпечення першого гаубичного самохідно-артилерійського дивізону (т.2 а.п. 19)

Про відсутність військовослужбовця ОСОБА_1 на службі 23 жовтня 2014 року і неповернення його з відпустки свідчить акт проведення службового розслідування відносно майстра першого гаубичного самохідно-артилерійського дивізону солдата ОСОБА_1 від 05.11.2014 року та довідка про його відсутність на службі (т.2 а.п. 16-17, 19).

Згідно рапорту ТВО командира1-го ГСАД ОСОБА_6, солдат ОСОБА_1 не прибув з відпустки без поважних причин з 22.10.2014 року (т.2 а.п.20).

Перебування ОСОБА_1 у відпустці стверджується записом у відпускному квитку ( а.п.21, т.2)

Відповідно до витягу з наказа командира військової частини - полова пошта В3231 № 164 від 06.11.2014 року, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобюілізації, на особливий період ОСОБА_1, вважати таким, що 04 листопада 2014 року повернувся після самовільного залишення частини в пункт постійної дислокації ( а.п. 51, том 2).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини польова пошта В 3231 № 208 від 26.12.2014 року ОСОБА_1 надано щорічну основну відпустку за 2014 рік на 15 діб з 27 грудня 2014 року по 10 січня 2015 року, та знятий з котлового забезпечення частини з 27.12.2014 року (т.3 а.п. 20).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини польова пошта В 3231 № 7 від 12.01.2015 року, військовослужбовець ОСОБА_1 відсутній на службі без поважних причин з 12 січня 2015 року, знятий з котлового забезпечення частини з 13 січня 2015 року (т.3 а.п. 21).

Про відсутність військовослужбовця ОСОБА_1 на службі 12 січня 2015 року свідчить акт проведення службового розслідування відносно майстра першого гаубичного самохідно-артилерійського дивізону солдата ОСОБА_1 від 19.01.2015 року (т.3 а.п. 22-24).

Згідно рапорту ТВО командира1-го ГСАДН ОСОБА_7, солдат ОСОБА_1 незаконно відсутній на службі 12.01.2015 року (т.3 а.п.26).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини польова пошта В 3231 № 36 від 12.01.2015 року, на підставі рапорту ТВО командира ОСОБА_7, по факту відсутності на службі 12 січня 2015 року військовослужбовця ОСОБА_1, призначено службове розслідування. (т. 3 а.п. 25).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини польова пошта В 3231 № 145 від 27.01.2015 року, військовослужбовцю ОСОБА_1 за особисту недисциплінованість, відсутність на службі без поважних причин , порушення вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, оголошено сувору догану та позбавлено премії повністю за підсумками роботи у січні 2015 року. (т. 3 а.п. 33-34).

Згідно доповіді командира військової частини В 3231 військовослужбовець ОСОБА_1 прибув до розташування після самовільного залишення військової частини польова пошта В3231 20 листопада 2015 року (т.3 а.п.35).

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд знаходить вину ОСОБА_1 в незаконному заволодінні предметами, що знаходилися на місці поховання ОСОБА_3 з корисливих мотивів (наруга над могилою) доведеною, і кваліфікує його дії за ч.2 ст.297 КК України.

Дії ОСОБА_1, які виразилися в нез"явленні військовослужбовцем ( крім строкової служби) вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 407 КК України.

Дії ОСОБА_1, які виразились в нез'явленні військовослужбовцем (крім строкової служби) вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць, суд кваліфікує за ч.3 ст.407 КК України.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання обвинуваченому.

Суд враховує, що відповідно до ст.12 КК України вчинені ОСОБА_1 злочини відноситься до злочинів середньої тяжкості, ОСОБА_1 є несудимим, вину у вчиненні злочинів визнав повністю, за місцем проходження військової служби характеризується негативно, за місцем проживання характеризується позитивно, завдана шкода потерпілому не вішкодована, суд також враховує, що певний час обвинувачений перебував в зоні проведення антитерористичної операції та згідно посвідчення є учасником бойових дій.

Обставиною, що відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України помякшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що відповідно до п.13 ч.1 ст.66 КК України обтяжує покарання ОСОБА_1, по епізоду наруги над могилою, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння.

На підставі наведеного, суд вважає можливим призначити покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів відповідно до ст. 70 ч.1 КК України у виді позбавлення волі.

В той же час, враховуючи обставини справи, особу винного, тяжкість злочину, молодий вік обвинуваченого, те що він має статус учасника бойових дій, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

На думку суду саме призначене покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 369- 371, 373, 374 КПК України , суд -

У Х В А Л И В :

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.297 ч.2, 407 ч.2, 407 ч.3 КК України, призначивши покарання:

- за 2 ст. 297 КК України у виді обмеження волі на строк 3 ( три) роки ;

- за ч. 2 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

- за ч. 3 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 ( три) роки.

На підставі ст.ст.75, 76 ч.1 п.3,4 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з"являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.

Речові докази: автомобіль НОМЕР_3, інструменти, які згідно розписки повернуті ОСОБА_1 - залишити власнику; вісім чавунних стовпчиків, які зберігаються в камері схову речових доказів Бердичівського ВП ГУПН в Житомирській області - повернути потерпілому ОСОБА_4

До набрання вироком законної сили запобіжний захід залишити без змін - особисте зобов"язання.

Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: