Ухвала суду № 58682484, 29.06.2016, Господарський суд Тернопільської області

"29" червня 2016 р.Справа № 921/1050/14-г/16 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

розглянувши Заяву № 49 від 13.04.2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-ПС" та ООО "Компания "Сонит" про затвердження мирової угоди

по справі № 921/1050/14-г/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-ПС", вул. Промислова, 30, м.Тернопіль.

до відповідача: ООО "Компания "Сонит" Республика Беларусь, Могилевский район, ст. Буйничи, адреса для листування: 212030, Республика Беларусь, г.Могилев, Главпочтамп, а/я 53.

про: cтягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції в сумі 23276,67 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 30.09.2014 р.(1290,8176 грн. за 100 доларів США) 300459, 35 грн., 155,78 доларів США - 3% річних, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 30.09.2014 р. - 2010,84 грн., та 9476,25 доларів США пені, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 30.09.2014 р. 122321,10 грн.

За участю представників:

позивача: не з'явився.

відповідача: не з'явився.

Суть справи.

15.04.2016 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-ПС" та ООО "Компания "Сонит" надійшла Заява № 49 від 13.04.2016 року про затвердження мирової угоди по справі № 921/1050/14-г/16.

До вказаної заяви додано: мирову угоду від 14.03.2016 року, а також копію Ухвали Економічного суду Могильовської області (Республіка Білорусь) від 03.02.2016 року № 1-17/Их/2016 про визнання та приведення до виконання рішення іноземного суду, а саме: рішення господарського суду Тернопільської області від 18.05.2015 року по справі № 921/1050/14-г/16.

Ухвалою суду від 19.04.2016 року призначено судове засідання для розгляду даної заяви на 07 червня 2016 року на 14 год. 05 хв., зобов'язано позивача в строк до 27 квітня 2016 року надати суду належним чином оформлений переклад на російську мову ухвали суду від 19.04.2016 р. та доручення про надання правової допомоги від 19.04.2016 року.

Також згідно ухвали від 19.04.2016 року, в порядку ст. 5 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, суд звернувся до Економічного суду Могильовської області із судовим дорученням про надання правової допомоги - вручення ООО "Компания "Сонит" ухвали господарського суду Тернопільської області від 19.04.2016 р. у справі № 921/1050/14-г/16.

06.06.2016 року від Економічного суду Могильовської області надійшли: Ухвала №23-9/Ип/2016 від 23.05.2016 року, в якій зазначено, що судове доручення господарського суду Тернопільської області про вручення судових документів ООО "Компания "Сонит" (Республика Беларусь, Могилевский район, ст. Буйничи) по справі № 921/1050/14-г/16 виконане, а також Підтвердження про вручення документа, в якому зазначається, що ухвалу господарського суду Тернопільської області від 19.04.2016 року по справі № 921/1050/14-г/16 вручено 23.05.2016 року представнику відповідача ОСОБА_1 (копія довіреності № 23/05 від 23.05.2016 року на ім'я ОСОБА_1 на право представляти інтереси та вчиняти дії від імені ООО "Компания "Сонит" додається).

Відтак, відповідач - ООО "Компания "Сонит" повідомлений про час та дату розгляду заяви №49 від 13.04.2016 року про затвердження мирової угоди по справі № 921/1050/14-г/16 в господарському суді Тернопільської області.

В судове засідання 07.06.2016р. представник позивача не з'явився. Ухвалою суду від 19.04.2016 р. від позивача було витребувано необхідні матеріали. Позивач вимоги суду не виконав.

02.06.2016 року від позивача надійшло клопотання № 63 від 02.06.2016 року, в якому зазначено, що у зв'язку з веденням переговорів з ООО "Компания "Сонит" з метою укладення нової редакції мирової угоди по даній справі, позивач просить суд відкласти розгляд даної справи, призначений на 07.06.2016 року на 2-3 тижні.

Представник відповідача в судове засідання 07.06.2016р. не з'явився.

Розглянувши Заяву № 49 від 13.04.2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-ПС" та ООО "Компания "Сонит" про затвердження мирової угоди по справі № 921/1050/14-г/16, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 18.05.2015 р. у справі №921/1050/14-г/16 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з ООО "Компания "Сонит" Республика Беларусь, Могилевский район, ст. Буйничи, адреса для листування: 212030, Республика Беларусь, г.Могилев, Главпочтамп, а/я 53 на користь з обмеженою відповідальністю "Т-ПС", вул. Промислова, 30, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 36509185:

-23000 доларів США основного боргу, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 30.09.2014 р. 296888 грн 04 коп;

-8601,25 доларів США пені, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 30.09.2014 р. 111026 грн. 44 коп.;

-141,40 доларів США 3% річних, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 30.09.2014 р. 1825 грн. 22 коп.;

- 8194 грн. 80 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

05.06.2015 року видано наказ про примусове виконання вищезазначеного рішення суду.

15.04.2016 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-ПС" та ООО "Компания "Сонит" надійшла заява № 49 від 13.04.2016 року про затвердження мирової угоди по справі № 921/1050/14-г/16.

Ухвалою суду від 19.04.2016 року від відповідача було витребувано необхідні матеріали. Відповідач вимоги суду не виконав.

Відтак, суд виніс ухвалу від 07.06.2016р. про відкладення розгляду справи на 29.06.2016р. на 15:00 год., згідно якої повторно витребував неподані позивачем та відповідачем матеріали, необхідні для розгляду заяви № 49 від 13.04.2016 року, а саме:

у позивача: -письмові докази на підтвердження набрання ухвалою про визнання та приведення до виконання рішення іноземного суду № 1-17/Их/2016 від 03.02.2016 року м. Могильов законної сили; -письмові докази на підтвердження наявності відкритого виконавчого провадження з виконання судового наказу, виданого на виконання ухвали про визнання та приведення до виконання рішення іноземного суду № 1-17/Их/2016 від 03.02.2016 року м. Могильов; -копія судового наказу, виданого на виконання ухвали про визнання та приведення до виконання рішення іноземного суду № 1-17/Их/2016 від 03.02.2016 року м. Могильов; -законодавство Республіки Білорусь, міжнародні угоди, міжнародні договори, конвенції, що регулюють порядок виконання на території Республіки Білорусь затверджених іноземним судом мирових угод;

-у відповідача: -письмові докази на підтвердження набрання ухвалою про визнання та приведення до виконання рішення іноземного суду № 1-17/Их/2016 від 03.02.2016 року м. Могильов законної сили; -письмові докази на підтвердження наявності відкритого виконавчого провадження з виконання судового наказу, виданого на виконання ухвали про визнання та приведення до виконання рішення іноземного суду № 1-17/Их/2016 від 03.02.2016 року м. Могильов; -копія судового наказу, виданого на виконання ухвали про визнання та приведення до виконання рішення іноземного суду № 1-17/Их/2016 від 03.02.2016 року м. Могильов; -законодавство Республіки Білорусь, міжнародні угоди, міжнародні договори, конвенції, що регулюють порядок виконання на території Республіки Білорусь затверджених іноземним судом мирових угод.

15.06.2016р. відповідач ООО "Компания "Сонит" надіслав факсограмою до суду лист №110/16 від 15.06.2016р., по суті якого повідомив, що на даний момент відсутнє виконавче провадження по виконанню судового наказу, виданного на виконання ухвали про визнання і приведення до виконання рішення іноземного суду №1-17/Их/2016 від 03.02.2016р. Разом з тим оригіналу зазначеного листа до матеріалів справи не поступило.

З огляду на зазначене, позивач та відповідач участі уповноважених представників в судовому засіданні 29.06.2016р. не забезпечили, витребуваних судом належних матеріалів по розгляду заяви не надали, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином в порядку ст. 77 ГПК України, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень в матеріалах справи; також - доказів поважності причин невиконання сторонами вимог, згідно зазначених ухвал, суду не надали; крім того, мирової угоди в іншій редакції не надали.

Ч. 4 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення; про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Згідно а.7 п.п.7.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду Україани від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", із наступними змінами, судом може бути затверджено мирову угоду на підставі статті 121 ГПК лише за умови наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення згідно з Законом України "Про виконавче провадження". Якщо таке виконавче провадження не відкрито на момент звернення до суду щодо затвердження мирової угоди, суд відмовляє в її затвердженні, що не виключає повторного звернення з відповідною заявою вже після відкриття виконавчого провадження. Якщо виконавче провадження стосовно судового рішення відкрито, сторони відповідно до частини третьої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується судом. Заява про затвердження такої мирової угоди розглядається в судовому засіданні за правилами частини першої статті 121 ГПК.

Згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи.

В процесі доказування проявляється один із принципів судочинства змагальність сторін, який зафіксований у п.4 ч. 3 ст. 129 Конституції України: Основними засадами судочинства є... змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Цю саму думку законодавець відтворив і в ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України - Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Приписи п.п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачають, що будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Пункти 1.5.17; 1.5.19; 1.5.21; Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. № 28 зазначають, що документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі. Прийняття та передача інформації каналами факсимільного зв'язку здійснюється канцелярією суду. Факсограми, які надійшли каналами факсимільного зв'язку, підлягають реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду із зазначенням в реєстраційній картці позначки "Факс".

В п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" зазначено, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків (п.3.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.11.2012р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.2 ст.33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги те, що вимоги суду позивачем не виконані, витребувані матеріали, необхідні для затвердження мирової угоди без поважних причин не подані, також не подані письмові докази на підтвердження наявності відкритого виконавчого провадження з виконання судового наказу, виданого на виконання ухвали про визнання та приведення до виконання рішення іноземного суду № 1-17/Их/2016 від 03.02.2016 року м. Могильов; представник позивача в судові засідання 07.06.2016р. та 29.06.2016р. не з'явився, будь-яких пояснень суду щодо неподання витребовуваних матеріалів та доказів не надав, що створює перешкоди для всебічного, обєктивного та повного дослідження всіх обставин у справі, а тому суд вважає, що в затвердженні мирової угоди від 14.03.2016 року по справі № 921/1050/14-г/16 слід відмовити.

З огляду на наведене, керуючись ст. 86, ч.4 ст.121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.В затвердженні мирової угоди від 14.03.2016 року по справі № 921/1050/14-г/16 відмовити.

2.Ухвалу рекомендованою кореспонденцією направити позивачу та відповідачу.

СуддяС.О. Хома