Рішення № 58682481, 29.06.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2016 р.Справа № 925/547/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Голосінською Н.М., за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю,

від відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут», м. Черкаси

до Чорнобаївської центральної районної лікарні, смт. Чорнобай, Черкаська область

про стягнення 221466 грн. 62 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 213479 грн. 90 коп. заборгованості по Договору на постачання природного газу за регульованим тарифом з яких: 177166, 46 грн. основного боргу, 1874, 48 грн. трьох процентів річних, 7835, 04 грн. інфляційних та 26603, 92 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.11.2015 між сторонами по справі було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №14/17379/БО-15, відповідно до умов якого позивач передав у власність відповідачу природний газ, однак відповідач свої зобовязання за Договором належним чином не виконав, борг за спожитий газ у грудні 2015 року - січні 2016 року повністю не сплатив, що стало причиною виникнення спору.

Заявою від 22.06.2016 №859 позивач збільшив розмір позовних вимог з 213479 грн. 90 коп. до 221466 грн. 62 коп. із яких: 177166, 46 грн. основного боргу, 2471, 51 грн. трьох процентів річних, 8012, 21 грн. інфляційних та 33816, 44 грн. пені.

Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог від 22.06.2016 №859, відповідає наданому позивачу праву встановленому статтею 22 ГПК України, тому підлягає прийняттю.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини, хоча неодноразово був належним чином повідомлений про день та час судового засідання, ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлені на адресу, яка зазначена позивачем у позовній заяві та отримані представником відповідача, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, виходячи із того, що неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обовязком.

На підставі ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 29 червня 2016 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

04 листопада 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю Черкасигаз Збут (Постачальником Позивач по справі), що здійснює діяльність на підставі ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, та публічним акціонерним товариством По газопостачанню та газифікації Черкасигаз, що здійснює діяльність на підставі ліцензії на розподіл природного газу, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ (Газорозподільне підприємство) та Чорнобаївською центральною районною лікарнею (Споживачем Відповідач по справі), що діє на підставі Статуту, в особі заступника головного лікаря ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, було укладено типовий договір №14/17379/БО-15 на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі Договір, а.с. 9-14) з відповідними додатками (а.с. 15-20), за умовами якого Постачальник постачає природний газ (далі газ) Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором (п.1.1. Договору).

Відповідно до п. 10.1. Договору цей Договір набирає чинності з дати його підписання та поширює свою дію на відносини, що склалися між Сторонами з 01 липня 2015 року та укладається на строк до 31 грудня 2015 року.

31.12.2015 року між сторонами договору був укладений Додатковий договір (а.с. 21), згідно умов якого була продовжена дія Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2016 року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у Договорі, переоформлено Додаток 3 до Договору (а.с. 22), виклавши його в новій редакції, що додається, і є невідємною частиною Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору договірні обсяги постачання газу Споживачеві наводяться у додатку 3 до Договору.

Відповідно до п. 4.6. Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем на умовах щомісячної/щодекадної (потрібне підкреслити) 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку 3 до Договору, не пізніше ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду, крім оплати вартості послуг з постачання субєктами господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими субєктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води).

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги з постачання природного газу, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2015 року відповідачу поставлено 20028 м3 на суму 176822,01 грн. (тариф за 1000 м3 складає 8 828,74 грн., (а.с. 24) та актом приймання-передачі природного газу у січні 2016 року (а.с. 23) відповідачу поставлено 28517 м3 на суму 246229,47 грн. (тариф за 1000 м3 складає 8 634,48 грн.), що в загальній сумі становить 423051 грн. 48 коп.

За отриманий та спожитий газ за грудень 2015 року - січень 2016 року на суму 423051 грн. 48 коп. відповідач провів оплату частково, що підтверджується позивачем в позовній заяві та не спростовано відповідачем. На день подачі позову за відповідачем рахується заборгованість за поставлений природний газ в розмірі 177 166, 46 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань за Договором постачання природного газу стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України, далі ЦК України). За змістом ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання Договору та Додаткового договору до нього протягом грудня 2015 року та січня 2016 року Позивач передав, а Відповідач прийняв природний газ за грудень 2015 року в обсязі 20028 м3 на суму 176822,01 грн., за січень 2016 року в обсязі 28517 м3 на суму 246229,47 грн. а всього на загальну суму 423051,48 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу за підписами обох сторін.

Відповідач свої зобовязання за Договором належним чином не виконав, борг за спожитий газ у грудні 2015 року та січні 2016 року на загальну суму 423051,48 грн. сплатив лише частково, за даними бухгалтерії позивача заборгованість на день подачі позову до суду становить 177166,46 грн.

Оскільки доказів проведення повного розрахунку за газ відповідач суду не надав, строк розрахунку за спожитий газ у грудні 2015 року та січні 2016 року на час розгляду справи є таким, що настав, відповідач не надав суду доказів повного розрахунку за спожитий газ, то позов в цій частині підлягає до повного задоволення і з відповідача на користь позивача слід стягнути 177166,46 грн. боргу за природний газ.

Позивач також просить стягнути з відповідача 33816,44 грн. пені, 2471,51 грн. трьох процентів річних та 8012,21 грн. інфляційних за порушення строків розрахунків.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 6.2.2. Договору між сторонами, згідно з яким у разі порушення Споживачем строків оплати за газ, з нього стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.

Така умова договору відповідає положенням ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", за якими пеня встановлюється за умовами договору між сторонами, але при її сплаті розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Кодексом, законами, або договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України у разі порушення боржником зобовязань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку (штраф, та пеня), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Дане положення позивачем дотримано.

Суд, перевіривши розрахунки штрафних санкцій прийшов до висновку, що позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати примусового стягнення з відповідача на свою користь 33816, 44 грн. пені, нарахованої за період з 06.01.2016 по 29.06.2016.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 2471,51 грн. та 8012, 21 грн. інфляційних за період з 06.01.2016 по 29.06.2016.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором, або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобовязанням а саме трьох процентів річних та інфляційних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Перевіривши розрахунки позивача, суд вважає, що розрахунок трьох процентів річних та інфляційних є вірним.

Доказів проведення повного розрахунку трьох процентів річних та інфляційних відповідач суду не подав, а тому до стягнення з нього на користь позивача належить 2471, 51 грн. трьох процентів річних та 8012, 21 грн. інфляційних.

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 177166, 46 грн. основного боргу, 33816, 44 грн. пені, 2471, 51 грн. трьох процентів річних та 8012, 21 грн. інфляційних.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме сплачений позивачем судовий збір в сумі 3322 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Чорнобаївської центральної районної лікарні (19900, Черкаська область, смт. Чорнобай, вул. Леніна, 221, код ЄДРПОУ 02005266) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасигаз Збут (18000, м. Черкаси, вул. Громова, 142, код ЄДРПОУ 39672471) 177166грн. 46 коп. основного боргу, 2471 грн. 51 коп. трьох процентів річних, 33816 грн. 44 коп. пені, 8012 грн. 21 коп. інфляційних та 3322 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 01 липня 2016 року

Суддя О.В. Чевгуз