Рішення № 58682179, 29.06.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2016р. Справа№ 914/1180/16

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Зубрицькій розглянула справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю КВС-Україна М.Київ

до відповідача: Фермерського господарства Любомир- МГ , с. Новосільці, Жидачівський район, Львівська область,

про: стягнення 266 358,28 грн.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 представник;

Від відповідача: не зявився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю КВС-Україна звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до відповідача: Фермерського господарства ОСОБА_2 - МГ про: стягнення 268 886,61 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він за умовами договору поставки від 07.05.2013р. №42/11/2013 в період з 04.06.2013р. по 13.06.2013р. поставив ФОП ОСОБА_2 товар (насіння картоплі) на загальну суму 484 762,00 грн. Відповідач повинен був провести розрахунок за отриманий товар поетапно згідно додатку №1 до договору та додаткової угоди №1. Зокрема остаточний розрахунок за отриманий товар мав бути здійснений відповідачем до 28.02.2014р.

Однак відповідач всупереч умов договору порушив строки оплати та здійснив тільки часткову оплату за отриманий товар в сумі 60 000,00 грн.

04.11.2014р. між ФОП ОСОБА_2, Фермерським господарством «Любомир-МГ» та ТзОВ «КВС-Україна» було укладено договір №04112014 про заміну боржника (перевід боргу) за умовами якого до ФГ «ОСОБА_2 -МГ» перейшла заборгованість ФОП ОСОБА_2 в сумі 424 762,00 грн. перед ТзОВ «КВС -Україна» по договору від 07.05.2013р. №42/11/2013 зі строком сплати до 28.02.2014р.

Згідно п. 2.2.1 Договору про заміну боржника, Фермерському господарству «ОСОБА_2 -МГ» було визначено новий графік платежів з кінцевим терміном оплати до 31.03.2015р.

В той же час, новим боржником ФГ «ОСОБА_2 -МГ» було тільки частково погашено заборгованість в сумі 324 762,00 грн. Оплати були здійснені з порушенням графіку передбаченого п. 2.2.1 Договору про заміну боржника.

Станом на дату подання позову до суду за відповідачем числиться заборгованість в сумі 100 000,00 грн.

За неналежне виконання договірних зобовязань та прострочення оплати отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача також 155 466,52 грн. - пені, 10 000,00грн. штрафу, 1208,22 грн. 3% річних та 2211,87 грн. - інфляційних втрат.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 04.05.2016 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 24.05.2016року.

В судове засідання 24.05.2016р. зявився представник позивача, однак документів, витребовуваних ухвалою суду не надав.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив.

Враховуючи неявку відповідача в судове засідання, неповідомлення про причини неявки, з метою повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, суд відклав розгляд справи на 07.06.2016р. та зобовязав позивача виконати вимоги ухвали суду від 04.05.2016р., а саме: надати суду докази поставки товару та докази погашення заборгованості відповідачем (банківські виписки).

В судовому засіданні 07.06.2016р. розгляд справи було відкладено на 29.06.2016р. у звязку з неявкою представників сторін.

08.06.2016р. позивач подав через канцелярію суду заяву про зменшення позовних вимог в якій просив суд стягнути з відповідача 266 358,28 грн. з яких: 100 000,00 грн. основного боргу, 152 938,19 грн. - пені, 10 000,00грн. штрафу, 1208,22 грн. 3% річних та 2211,87 грн. - інфляційних втрат. Також позивач подав письмові пояснення в яких зазначив, що при попередніх розрахунках позовних вимог було допущено помилку. Надав деталізовані розрахунки зменшених позовних вимог.

В судове засідання 29.06.2016р. зявився представник позивача, надав суду видаткові накладні в підтвердження факту поставки ОСОБА_2 товару згідно договору від 07.05.2013р. №42/11/2013 а також докази здійснених відповідачем платежів. В усних поясненнях зменшенні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задоволити.

Відповідач в черговий раз не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Спір розглядається в межах зменшених позовних вимог.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

07 травня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КВС -Україна» (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір поставки №42/11/2013 за умовами якого постачальник зобовязався у терміни і на умовах визначених договором передати покупцю насіння сільськогосподарських культур, а покупець зобовязався прийняти та оплатити товар, найменування, асортимент, ціна і кількість якого зазначаються у додатку до договору.

Згідно п. 5.1 договору сторони погодили, що поставка товару проводиться на умовах і в терміни, вказані у відповідних додатках до договору.

Відповідно до п.1 Додатку №1 від 07.05.2013р. до договору поставки від 07.05.2013р. №42/11/2013 сторони погодили, що постачальник постачає покупцю насіння картоплі, а саме:

-сорт Рікеа в кількості 78,878 тонн на загальну суму 107 142,35 грн. без ПДВ;

-сорт Рамос в кількості 75,902 тонн на загальну суму 103 099,96грн. без ПДВ;

-сорт Бернадетте (тип насіння А1) в кількості 18,05 тонн на загальну суму 24 517,86

грн. без ПДВ;

-сорт Бернадетте (тип насіння Е) в кількості 42 тонни на загальну суму 57049,86 грн.

без ПДВ;

-сорт Лабадія в кількості 39,57 тонн на загальну суму 53749,12 грн. без ПДВ;

-сорт Альвара в кількості 43 тонни на загальну суму 58408,19 грн. без ПДВ;

Загальна вартість товару який мав бути поставлений становить 484 762,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 2 Додатку №1 передбачено, що постачальник проводить постачання товару на умовах EXW (Інкотермс- 2010). Склад покупця знаходиться за адресою: с.Велика Димерка, Броварського району, Київської області.

Строки постачання даної партії товару до 20 червня 2013 року (п. 6 Додатку №1).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар (картоплю обумовлених сортів) на загальну суму 484 762,00 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.56-69). Весь товар був поставлений позивачем станом на 13.06.2013р., тобто в межах строків обумовлених Додатком №1.

Відповідно до п.4.2 договору, відповідач як покупець зобовязався своєчасно та в повному обсязі прийняти товар і оплатити його.

Згідно положень п.6.1 договору, приймання товару по кількості і якості здійснюється покупцем, який зобовязаний перевірити кількість товару, його вагу, цілісність тари, переконатися у відсутності явних ознак ушкодження товару. У випадку виявлення покупцем невідповідностей товару необхідним вимогам, він зобовязаний негайно, до закінчення приймання, заявити про це постачальнику. При відсутності такої заяви, товар вважається прийнятим покупцем.

Як вбачається з видаткових накладних долучених до справи, вини підписані відповідачем без зауважень. Будь-яких інших доказів, які б свідчили про недоліки переданого позивачем товару, суду не надано.

Пунктом 3.1 договору сторони визначили, що порядок, розміри та строки розрахунків за поставлений товар визначаються в додатках до договору.

Порядок здійснення оплати отриманого покупцем товару сторони визначили в п.8 Додатку №1 до договору, а саме:

-перший етап оплати в розмірі 2% від загальної вартості товару за даним додатком, здійснюється до 12.06.2013р.

-другий етап оплати в розмірі 28% від загальної вартості товару за даним додатком, здійснюється до 21.06.2013р.

-третій (остаточний) етап оплати в розмірі 70% від загальної вартості товару за даним додатком, здійснюється до 01.11.2013р.

Слід звернути увагу на те, що відповідно до п.1 Додатку №1 загальна вартість товару за даним додатком становить 484 762,00 грн.

Як вбачається з додаткової угоди №1 від 18.11.2013р. до договору поставки від 07.05.2016р. №42/11/2013, станом на дату підписання цієї угоди, відповідачем було проведено часткову оплату за отриманий товар в сумі 40 000,00 грн.

Даною угодою було внесено зміни до додатку №1, зокрема затверджено новий графік здійснення платежів. Сторони погодили, що остаточний розрахунок здійснюється згідно наступного графіку:

- до 30 листопада 2013 року 22 238,10 грн.;

- до 31 грудня 2013 року 22 238,10 грн.;

- до 30 січня 2014 року 200 142,90 грн.;

- до 28 лютого 2014 року 200 142,90 грн.

04.11.2014р. між ФОП ОСОБА_2 (первісний боржник), Фермерським господарством «Любомир-МГ» (новий боржник) та ТзОВ «КВС-Україна» (кредитор) було укладено договір №04112014 про заміну боржника (перевід боргу).

Згідно п. 4.1 договору він набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Відповідно до п. 1.1 даного договору первісний боржник передає новому боржнику, а новий боржник приймає на себе борг (грошове зобовязання) первісного боржника і стає боржником перед кредитором за договором №42/11/2013 від 07.05.2013р., укладеним між первісним боржником та кредитором, за яким борг первісного боржника перед кредитором становить 424 762,00 грн. зі строком оплати до 28.02.2014р.

Таким чином, новим боржником за договором поставки від 07.05.2013р. №42/11/2013 починаючи з 04.11.2014р. стало Фермерське господарство «Любомир-МГ» і його заборгованість перед кредитором, станом на 04.11.2014р. становила 424762,00 грн.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору про заміну боржника, новий боржник ФГ «Любомир-МГ» зобовязалося виконати зобовязання первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору, а саме сплатити кредиторі суму боргу в розмірі 424 762,00 грн. згідно наступного графіку:

-до 07 листопада 2014р. - 50 000,00 грн.;

-до 30 листопада 2014 року - 50 000,00 грн.;

-до 31 грудня 2014 року - 50 000,00 грн.;

-до 31 січня 2015 року - 50 000,00 грн.;

-до 28 лютого 2015року 112 381,00 грн.;

-до 31 березня 2015 року 112 381,00 грн.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Однак новий боржник ФГ «Любомир-МГ» було тільки частково погашено заборгованість в сумі 324 762,00 грн., що вбачається з копії банківських виписок по рахунку, які долучені позивачем до справи. Оплати були здійснені з порушенням графіку передбаченого п. 2.2.1 Договору про заміну боржника.

Станом на дату подання позову до суду за відповідачем - ФГ «ОСОБА_2 -МГ» числиться основна заборгованість по договорі про заміну боржника в сумі 100 000,00 грн.

Доказів погашення даної заборгованості відповідач суду не надав.

Відповідно до п. 3.1 договору №04112014 про заміну боржника, сторони дійшли згоди, що у випадку порушення своїх зобовязань за цим договором, вони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобовязання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.3 Договору №04112014 за порушення строку оплати встановленого в п. 2.2.1 цього договору, новий боржник повинен сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується неустойка від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення. У разі прострочення сплати за більше ніж на 10 банківських днів, новий боржник зобовязаний сплатити кредитору додатково крім пені, штраф в розмірі 10% від вартості несплаченої/ несвоєчасно сплаченої суми.

Згідно положень п.3.4 цього договору сторони також домовились, що у відповідності до ст. 259 ЦК України та п.6 ст. 232 ГК України, строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх гршових зобовязань, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань здійснюється без обмежень строку.

Як передбачено ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до положень п.6 ст. 232 ГК України, Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» зазначає, що до пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з долучених позивачем розрахунків а також випливає із графіку здійснення платежів обумовленого п. 2.2.1 Договору №04112014 та банківських виписок про здійснення проплат відповідачем, останній здійснював оплати з порушенням графіку передбаченого п. 2.2.1 Договору про заміну боржника, у звязку з чим позивач нарахував йому 152 938,19 грн. пені за період з 08.11.2014р. по 18.04.2016р., 10 000,00грн. штрафу, 1208,22 грн. 3% річних за період з 25.11.2015р. по 19.04.2016р. та 2211,87 грн. - інфляційних втрат за період з 25.11.2015р. по 19.04.2016р.

Судом здійснено перевірку правильності проведених позивачем розрахунків.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що зменшені позовні вимоги підлягають до задоволення повністю в сумі 266 358,28 грн. з яких: 100 000,00 грн. основного боргу, 152 938,19 грн. - пені, 10 000,00грн. штрафу, 1208,22 грн. 3% річних та 2211,87 грн. - інфляційних втрат.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або

скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з позовної заяви, загальна сума позовних вимог позивача (ціна позову) становила 268 886,61 грн., а відтак сума судового збору яка була сплачена позивачем при поданні позову до суду становить 4033,29 грн.

В ході розгляду справи позивачем було зменшено розмір позовних вимог (ціну позову) до 266 358,28 грн. а відтак судовий збір повинен становити 3995,37 грн.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене позивачу слід повернути зайво сплачений ним судовий збір в сумі 37,92 грн.

Решту витрат позивача по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на винну сторону відповідача в сумі 3 995,37грн.

Керуючись ст. ст.28, 33 ,43, 44, 48, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Фермерського господарства «Любомир-МГ» (81760, Львівська область, Жидачівський район, с.Новосільці, вул. Польова,1, код ЄДРПОУ 33506270) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КВС-Україна» (01042, м.Київ, бул. Дружби Народів,19,8-й поверх, код ЄДРПОУ 31189761) 100 000,00 грн. основного боргу, 152 938,19 грн. - пені, 10 000,00грн. штрафу, 1208,22 грн. 3% річних та 2211,87 грн. - інфляційних втрат та 3 995,37 грн. судового збору.

3.Видати ухвалу на повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «КВС-

Україна» (01042, м.Київ, бул. Дружби Народів,19,8-й поверх, код ЄДРПОУ 31189761)

з державного бюджету України судового збору.

4.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 01.07.2016р.

Суддя Запотічняк О.Д.