ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________
УХВАЛА
01 липня 2016 року Справа № 913/943/15
Провадження № 34/913/943/15
За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Сєвєродонецьк Луганської області
до Сєвєродонецької міської ради Луганської області, м.Сєвєродонецьк Луганської області
про визнання недійсною додаткової угоди б/н від 2011 року, державна реєстрація від 27.10.2011 за №441290004000334, до договору оренди землі № 040741900041 від 19.01.2007
Суддя Драгнєвіч О.В.
Cекретар cудового засідання Коротаєва А.С.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_2, представник за довіреністю від 08.10.2015, посвідченою приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області Михайловським А.Т., зареєстровано в реєстрі за №2718;
від відповідача: представник не прибув.
В С Т А Н О В И В:
Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Сєвєродонецької міської ради, про визнання недійсною додаткової угоди б/н від 2011 року, державна реєстрація від 27.10.2011 року за №441290004000334, до договору оренди землі №040741900041 від 19.01.2007.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що спірна додаткова угода була підписана сторонами на виконання рішення сесії Сєвєродонецької міської ради №431 від 29.03.2011 р. "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка", яке в подальшому було скасовано постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.2012 р. у справі № 1227/3807/2012 (ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.2014 р. №К/9991/65360/12 зазначену постанову суду залишено в силі).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач заперечує вимоги позову, посилаючись на те, що рішення Сєвєродонецької міської ради №431 було чинним в певний проміжок часу - з 01.07.2011 по 01.04.2014; що в момент укладення сторонами додаткової угоди б/н від 06.12.2011 рішення №431 було чинним та діяло і його дія не була зупинена та/або припинена; скасування акта суб'єкта владних повноважень означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням; в рішеннях судів першої та касаційної інстанцій не сказано, що рішення №431 скасоване з моменту його прийняття; спірна додаткова угода набрала чинності 06.12.2011, а отже позовна давність щодо визнання її недійсною сплила 06.12.2014.
Рішенням господарського суду Луганської області від 08.21.2015 у справі №913/943/15 позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради про визнання недійсною додаткової угоди б/н від 2011 року задоволено повністю, визнано недійсною додаткову угоду б/н від 2011 року до договору оренди землі № 040741900041 від 19.01.2007, укладену між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Сєвєродонецькою міською радою, яка зареєстрована Управлінням Держкомзему у м.Сєвєродонецьк Луганської області 27.10.2011р. за №441290004000334.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2016 у справі № 913/943/15 рішення господарського суду Луганської області від 08.12.2015 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2016 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2016 та рішення господарського суду Луганської області від 08.21.2015 у справі № 913/943/15 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 16.05.2016 порушено провадження у справі за новим розглядом та призначено судове засідання на 07.06.2016.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.06.2016 у зв'язку з задоволенням клопотання представника позивача розгляд справи відкладено на 01.07.2016.
В судове засідання 01.07.2016 прибув повноважений представник позивача.
Відповідач повноважного представника в засідання не направив. Був повідомлений про час та місце проведення судового належним чином, про що свідчать матеріали справи.
Суд розпочав розгляд справи по суті.
Представник позивача надав усні пояснення щодо суті заявлених позовних вимог - позов підтримує повністю, а також через канцелярію суду подав додаткові письмові пояснення, в яких останній зазначив, що враховуючи п.10.2. постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Таким чином, рішення Сєвєродонецької міської ради № 431 від 29.03.2011 не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття.
Орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною, яка розраховується від нормативної грошової оцінки земель, а її розмір встановлюється в договорі.
Таким чином, зміна однієї з істотних умов договору оренди розміру орендної плати відбулася, внаслідок укладання оскаржуваної додаткової угоди, безпідставно та, як було встановлено адміністративним судом, на підставі та на виконання протиправного акту органу місцевого самоврядування.
Згідно з ст.152 Земельного кодексу України та роз'яснення, що міститься в абзаці 3 п.7 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 №7 - захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3 ст.152 ЗК України шляхом визнання угоди недійсною.
Статтею 236 Цивільного кодексу України встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Тобто, на момент укладення оскаржуваної додаткової угоди, було порушено: ст.ст. 210, 215, Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", ст. 15 Закону України «Про оренду землі», що і є підставою для визнання даного правочину недійсним у судовому порядку.
У судовому засіданні на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору по справі на 15 днів.
Відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
У п. 3.8 постанови пленуму №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Вищим господарським судом України роз'яснено, що чи є той чи інший випадок винятковим, вирішує суд з урахуванням конкретних обставин даної справи, в тому числі її складності, кількості учасників судового процесу, значного обсягу доказів, які підлягають збиранню та оцінці тощо.
Відповідно до п. 2 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у разі неявки представника відповідача і неподання витребуваних доказів.
Суд звертає увагу на те, що відповідач вимог ухвали суду від 07.06.2016 не виконав, письмових пояснень з викладенням своїх правової позиції, враховуючи прийняту постанову Вищим господарським судом України не надав, про причини незабезпечення явки представника суд не повідомив.
Суд, розглянувши клопотання представника позивача, вважає за можливе його задовольнити, також відкласти розгляд справи та надати сторонам додатковий час для підготовки обґрунтованих правових позицій у справі та додаткових документів, враховуючи прийняту у справі постанову Вищого господарського суду України.
Керуючись ст.ст.69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У Х В А Л И В :
1. Задовольнити клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору на 15 днів, до 01.08.2016 включно.
2. Розгляд справи відкласти на 19.07.2016 о 14 год. 20 хв.
3. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду за адресою: м.Харків, проспект Науки, 5, зал судових засідань №109
4. Позивачу надати:
- письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог з урахуванням прийнятої постанови Вищим господарським судом України.
5. Відповідачу надати:
- письмові пояснення/заперечення з приводу заявлених позовних вимог з урахуванням прийнятої постанови Вищим господарським судом України.
Явка повноважних представників сторін в судове засідання на їх розсуд.
Звернути увагу учасників судового процесу, що відповідно до ч.2 ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Пунктом 5.27 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (ДСТУ 4163-2003) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії; підпис такої особи засвідчується відбитком печатки підприємства, установи, організації (за наявності); засвідчуватись має кожна сторінка документу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.
Суддя О.В. Драгнєвіч
Судове рішення № 58682042, Господарський суд Луганської області було прийнято 01.07.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 913/943/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: