Ухвала суду № 58682031, 29.06.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

29 червня 2016 року Справа № 913/961/15

Провадження №34/913/961/15

Розглянувши заяву Служби автомобільних доріг у Луганській області, м.Сєвєродонецьк Луганської області про відстрочку виконання рішення по справі № 913/961/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дорбудіндустрія, м. Київ

до Служби автомобільних доріг у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 29215823 грн. 58 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання помічник судді Воронько В.В.

У засіданні брали участь:

від позивача представник не прибув;

від відповідача ОСОБА_1, головний бухгалтер, довіреність № 1-525 від 24.06.2016.

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Дорбудіндустрія, звернувся до господарського суду Луганської області із позовом до Служби автомобільних доріг у Луганській області про стягнення основної суми боргу за договором № 123 від 10.10.2011 у розмірі 23296057 грн. 48 коп.

04.11.2015 позивач звернувся з заявою (вх. № 414-701/15 від 04.11.2015) про зміну предмету позову, в якій просив стягнути зі Служби автомобільних доріг у Луганській області на користь ТОВ Добробудіндустрія основну суму заборгованості за договором № 123 від 10.10.2011 у розмірі 23296057,48 грн.; 3% річних у сумі 1032047,26 грн.; інфляційні 1534605,84 грн. та судовий збір у сумі 182700,00 грн.

Крім того, 10.11.2015 від позивача надійшла заява (вх. 438-704/15) про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ Добробудіндустрія основну суму заборгованості за договором № 123 від 10.10.2011 у розмірі 26649170,48 грн.; 3% річних у сумі 1032047,26 грн.; інфляційні 1534605,84 грн. та судовий збір у сумі 182700,00 грн.

Вищезазначені заяви були прийняті судом до розгляду.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 17.11.2015 у справі № 913/961/15 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбудіндустрія" до Служби автомобільних доріг у Луганській області задоволено повністю; стягнуто з Служби автомобільних доріг у Луганській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дорбудіндустрія борг у сумі 26649170 грн. 48 коп., 3% річних у сумі 1032047 грн. 26 коп., інфляційні нарахування у сумі 1534605 грн. 84 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 182700 грн. 00 коп.

30.11.2015 року господарським судом Луганської області, на виконання вказаного рішення, був виданий відповідний наказ.

16.06.2016 року від Служби автомобільних доріг у Луганській області надійшла заява, в якій відповідач просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області у справі № 913/961/15 за наказом від 30.11.2015 про примусове виконання рішення згідно до Постанови № 805 строком до 31.12.2016 року.

16.06.2016 на підставі розпорядження керівника апарату суду № 168-р, у звязку з відпусткою судді Іванова А.В., відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду був проведений повторний автоматичний розподіл заяви з метою заміни судді, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2016, та заява передана на розгляд судді Косенко Т.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.06.2016 розгляд заяви призначений на 29.06.2016.

Заява Служби автомобільних доріг у Луганській області в порядку ст.121 Господарського процесуального кодексу України обґрунтована тим, що відповідач є неприбутковою організацією, одержувачем бюджетних коштів та утримується в межах кошторису видатків.

Відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 пункт 25: Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. Пункт 26 цієї ж Постанови: Безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюються в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використанні бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Також, постанова Кабінету Міністрів України від 30.09,2015 року № 805 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 498 тлумачить, що роботи виконані у 2010-2014 роках, та обсяги їх фінансування у 2015- 2017 роках за рахунок коштів залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг України.

Отже, як зазначає боржник, державне фінансування робіт виконаних у 2010-2014 роках, розписано на 2015-2017 роки, а тому на даний момент державне фінансування на оплату заборгованості по договору № 123 від 10.10.2011 у Служби автомобільних доріг у Луганській області - відсутнє. Блокування рахунків Служби автомобільних доріг у Луганській області ставить під загрозу безпеку на дорогах (особливо в зимовий період) та зупиняє виконання поточних робіт взагалі, унеможливлює виплати заробітної плати.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обовязковими до виконання на усій території України.

Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів до забезпечення позову. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Підпунктом 7.1.1 п.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012 №9 передбачено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сімї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пп.7.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9).

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Господарський суд, відповідно до ст.43 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковим.

Отже, законодавець у будь-якому випадку повязує відстрочку виконання рішення з обєктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, які надають підстави для відстрочки виконання рішення.

Згідно ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги (ст.527 ЦК України).

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує заявника, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання та не є підставою для відстрочення виконання рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Заявником до матеріалів справи надано копію балансу (звіту про фінансовий стан) станом на 31 березня 2016 року, з якого вбачається, що баланс Служби автомобільних доріг у Луганській області на початок звітного періоду складав 1047392 тис. грн., а на кінець звітного періоду - 1049767 тис. грн. З зазначеного балансу вбачається, що у відповідача є грошові кошти в сумі 2349000 грн 00 коп.

Суд зазначає, що балансом є звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Однак, балансу (звіту про фінансовий стан) за більш пізній період, зокрема станом на дату звернення до суду із заявою про відстрочку виконання рішення, заявником суду не надано.

При цьому, суд зазначає, що баланс не підтверджує факт неможливості виконання рішення суду, а саме сплати грошових коштів у визначений законом строк.

Крім того, відповідачем не надано доказів блокування рахунків, відкритих у банківських установах.

Суд також враховує, що саме через бездіяльність боржника виник спір по даній справі, оскільки саме останній вчасно не сплатив заборгованість за договором підряду № 123 від 10.10.2011. Доказів здійснення будь-яких часткових оплат заборгованості заявником суду не надано, у тому числі з моменту винесення рішення господарським судом Луганської області від 17.11.2015.

Крім того, за змістом ст.617 ЦК України, відсутність у боржника грошових коштів, на чому наполягає останній при поданні заяви про відстрочку виконання рішення, не звільняє його від відповідальності за порушення своїх зобовязань.

Проаналізувавши заяву про відстрочку виконання рішення, враховуючи те, що заявником не надано суду доказів наявності обставин, які роблять неможливим виконання рішення у визначений строк, та наявності виняткового випадку, а саме доказів наявності тяжкого фінансового стану боржника, відсутності коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, суд вважає заяву Служби автомобільних доріг у Луганській області про відстрочку виконання рішення по справі № 913/961/15 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Господарський суд звертає увагу заявника на те, що відмова в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення не позбавляє права на повторне звернення до господарського суду з відповідною заявою за наявності обставин, які мають бути підтверджені належними доказами, що підтверджують ускладнення чи неможливість виконання рішення у даній справі.

Керуючись ст.ст.86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Служби автомобільних доріг у Луганській області про відстрочку виконання рішення по справі № 913/961/15 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Суддя Т.В. Косенко